Зелена

Дівчина. 18 років. Люблю: рок, книги і писати, писати, писати.

С нами с 1 сентября 2016

Емоційна війна з Н.
Моя несерйозність і його біль. Хочу і водночас не хочу його поцілувати( Може ризикнути? Але той дріб*язок, що відштовхує мене від нього нікуди не зникне). Мені здається що я просто створюю емоційні зв*язки, беру від них увесь кайф і ще щось глибоке, особисте, і це приносить задоволення, але мене не цікавлять реальні стосунки із цією людиною. Оце я потвора. Сама не знаю чого хочу.
Раніше думала, що як воно з*явиться, то я буду на всі 100 впевнена що це саме воно, а тепер нічого не знаю. Ідіотизм.Біс зна що я за таке.

Не встигаю із звітом. З курсовою взагалі тиша. Швидше б це закінчити. А далі... А далі так само безглуздо існуватиму як і до цього, тільки з насолодою.

сегодня в 16:38

Жіночі дні це мука не лише для тіла, а й для нервової системи. Вчора плакала і сміялась. Думала про самогубство. Висновок: сенс життя полягає в тому аби творити щось важливе. Так підбадьорюю себе. Бо насправді життя таке ж позбавлене сенсу як і раніше. Зараз я просто існую, чекаючи коли почнуться канікули. Моє життя самотнє. Є Н., з яким норм лише в вк, С., з яким ми живемо і скоро набриднем одне одному. І все. А ще є книги. Книги, мабуть, найважливіше. Але Н. мовчить бо він знає... С., ну це С. Хотілось би познайомитись з кимось новим і цікавим але... Але як? Де? Уявлення не маю. Залишається самотність. Добре знайома і незрадлива. Все так змінилось. Як би з цим розібратись...

06 декабря 2016, 19:59

Якщо мені нудно з ним вживу, то чому не можу без нього у вірті?..
С. зачепив болюче. З таким настроєм мені завтра на пари йти. Здається завтра псіхану і пофарбуюсь хною. Ауч. Хоч я навчилась вдавати впевненість в собі, але її в мене не побільшало від цього. І це вельми сумно. І боляче.

05 декабря 2016, 16:28

Випила вже другу таблетку, живіт все одно болить. Зацікавилась хною і басмою. Тільк не можу вирішити - чи просто зміцнити волосся безбарвною хною чи ризикнути і нехай буде зеленуватим від басми? Вишукала в неті, що є вона в Подолянах. Бугага. Будуть експерименти. А як ні, то просто насиченіший темний :)
Н. не пише. Мабуть, зрозумів. Але ж і скотина ж я. Не зможу ж без наших душевних розмов. Тим часом я нічого не встигаю але мені байдуууже :)
Пережити залишилось зовсім трохи.
Щойно дійшло, що я в кв. сама. С. пішов на пари, а я ж хотіла запитати як бути з ключами... та нехай. За курсову. Але спершу в душ і... блін, я зараз всі ці таблетки вип'ю, коли ж той живіт затихне?!

05 декабря 2016, 09:50

Пишу курсову. Поки що успіхи сумнівні. Цей період загальної зайнятості дратує, б я теж втягуюсь. Навіть сюжетом досліджуваної книги зацікавилась. Щоправда аж наприкінці. А ще написала сумнівна жінка з Росії, надіслала відео-звернення до укр. матерів від матерів з Донбасу, чиїх синів вбивають наші західняки. Я навіть додивитись до кінця не змогла. Розпирало від люті. До чого ж вони докотились... Однак на таке не варто вестись. Може їм, але не нам. Ця ворожість зараз і без того вища, ніж будь-коли. Пропаганда, ну що ти робиш...

04 декабря 2016, 19:13

Гуляла з Н. Знову було скучно. Це вибило із колії.

03 декабря 2016, 20:29

Мені так добре на новій кв! Тут тепло, гарно і зручно.
Хочу тільки * і все.
Було б ідеально. Привіт від природи.

02 декабря 2016, 19:40

Пішла зранку попити чайку і зомліла. При цьому ще намагалась дійти до кімнати і впала. Губа розпухла і перенісся розбите. Як, чому це сталось уявлення немаю. За курсову по ходу знов не сяду.

02 декабря 2016, 10:08

Здається, нові сусідки норм. Настрій хороший і сонний. Музику і спати.
Люблю всіх, хто це читає.

01 декабря 2016, 23:07

Познайомилась з новою сусідкою. На черзі ще одна. Напряжно але пофіг.
З Н. майже мир. Перейшло. ну раз йому перейшло, то і мені норм.

01 декабря 2016, 20:33

Жах. Н. дратує, що аж кинути чимсь в нього хочеться. Переписуємся собі нормально, аж раптом він собі щось надумав, прочитавши моє повідомлення і каже що йому обідно. Пздц. Чому він весь такий теж не ідеальний і з своїми зайо* не припинить мене діставати? В мене теж може бути поганий настрій! А він думає тільки про себе. Навіть приємне обом спілкування він здатен перетворити на хер зна що. Навіщо все це? Мені і без нього погано зараз. Хочу щоб хтось потурбувався про мене, спитав як почуваюсь. Навіть якби Н. виконав обіцянку і сказав прийти на 2 кор. я б прийшла. Але ні. Йому треба ускладнювати. Ненавиджу.

01 декабря 2016, 17:31

Я в С.
Я щаслива.
Але температура по ходу піднялась.
Хочу спати.

30 ноября 2016, 17:52

переїзд, курсова і суїцидальні нахили. НЕ РОБИ ЦЬОГО!

30 ноября 2016, 09:35

З сьогоднішніх новин: була в коледжі. Всі такі ж придурки. Пофарбувала пасмо волосся у червоний. Трохи емоцій від такої зміни. С. витягнув по воду. Ковзались на крижаній стежині. Було слизько. Ввечері Н. написав. І такі милі прощання коли спати йдем. Мі :3
Настрій хороший але сонний.
За курсову і не бралася.

29 ноября 2016, 23:00

я таки напишу про Н.
він такий милий. чудо. ну просто чудо. мало хто може так..:)
може колись це мене розізлить або не викличе жодних емоцій, але зараз це так мило, так кумедно :) Хоч насправді зовсім не смішно. але моє жіноче "Я" вважає таку чуттєвість милою. Він ще не раз так робитиме і я дуже сподіваюсь, що мене це не дістане по саме горло. Нехай. Майбутнє в майбутньому. Далі побачу.

29 ноября 2016, 18:56

Спілкування з людьми схоже на мозаїку. Від одних я беру жарти, дурощі і сміх, від інших розмови і душевне розуміння. Немає людини, яка б поєднувала в собі всі необхідні риси. Наче розетка батарейку - одні живлять мене позитивом на весь день, інші задумою, абож естетичним задоволенням від самого процесу спілкування. А те, чого не вистачає, я можу легко уявити і це зменшує напругу на якийсь час. А потім знову уява.
Не плекаю сподівань на те, що самотність на особистому зникне, бо надто добре знаю себе. Якщо мені подобається спілкуватися, то це ще не означає, що сподобається і все решта. Виникає враження, що людини, яка б була мені чудовою у всьому вищепереліченому не існує. Або я ще надто юна.

29 ноября 2016, 15:23

дуже холодно в плечі. горло випендрюється. і я рахом з ним.
дуже холодно.

29 ноября 2016, 08:13

Давно не писала тут про Н. І не писатиму. Напишу краще як мені на все пофігу. Не знаю чому так. Усвідомлюю, як мало сенсу в моєму житті. Чекаю канікул, на які немає планів, окрім роботи, зак. паспорта і польської. Скучаю за мамою і Сергієм. Часто про нього думаю. Ця прив'язаність дуже сильна, хоч ми з ним не є близькі. Але я пам'ятаю все, пов'язане з ним. Саме завдяки ньому я почала слухати рок (Скорпи) і перші секунди Вітру змін асоціюються з ним. Тоді мимоволі згадуються літні канікули, коли моє волосся сягало середини спини і в мене ще була сім'я. Тепер перебування там не буде таким легким і безтурботним як колись, бо переслідують привиди їхніх незгод. Поверніть мені сім'ю.

28 ноября 2016, 18:47

в горлі клубок. в голові ниточка болю. тілом гуляє слабкість.
молодець я. потрібно було вчора взагалі без куртки гуляти.
заснула коли нормальні люди вже попрокидались.
повний вперід до курсової.

28 ноября 2016, 09:49

у моєму місті холодно і вітряно.
змерзла.
болить горло, жарко і хочеться пити.
здається, я захворіла.

28 ноября 2016, 00:44

була в бібліотеці. бачила М. і С. маленькі сучки.
тато привіз багато їжі. я щаслива.

27 ноября 2016, 15:52

божевілля душі моєї
бажання божеволіти з тобою
душею.
тілом.

кайф від життя
легкість від байдужості до проблем насущних
дякую тобі, мій віртуальний

26 ноября 2016, 21:53

С. мега дратує тим, що я "ревную". Так жити в нього я не зможу. Треба нам менше бачитись. Набридаєм вже одне одному. Вірніше він мені цими жартами набридає.

26 ноября 2016, 18:48

Тепер я буду Зеленою.
В бібліотеку так і не встигла сьогодні. С. бісить моїми ревнощами. Зате накупила зранку їжі і це добре. Таке худе, а їм як кінь.
А ще я не хочу бути милою (такою мене характеризує С.) Хочу бути серйозною і загадковою сукою. А я як м*ягка іграшка. Але і тут є плюс: люди думають, що я мила. А я приховане зло. (лол)
Весь день слухаю музику і виписую з каталогу все, що є про мого курсовика. Судячи з його відповідей в інтерв*ю прикольний це дядько.

26 ноября 2016, 15:40

С. думає, що я ревную його до К. це так само смішно як і безглуздо. Хоч ми друзі але він вважає мене більш ніж подругою і це дратує. Ну чому цим чоловікам так важко тримати себе в руках? Природа... Думаю, ідея переїхати до нього жахлива, зважаючи на це все.
Вчора дуже боліла голова. Але на жаль чи на щастя я не хвора. Здається. Фізично принаймні :P
В. знову писав. Cтільки часу минуло, а він знову хотів прогулятись. Ха. Нехай гуляє з алкоголем. Їм схоже разом добре.
В четвер була на практиці. Бачила Н. Бісила його в пп. Прикольно :)
Подобається мені з ним писатись.
"Я люблю то, что ты в себе ненавидишь" - про останнє. настрій: Panic! At The Disco – Hallelujah

26 ноября 2016, 13:21

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Akise 🛩

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы