Сід

Добрий ранок. Не виспався, багато раз прокидався вночі. Спокійних ночей поменшало, натомість кошмари і безсоння, багато різних нав'язливих думок. Чи це я придираюсь?
Бідна моя нервова система.
Здається організм час від часу робить струс. Ніби "ей, в тебе що вже все добре в житті?" -ні.
Якщо чесно, то у вересні розлінився, загальна продуктивність на двійку. Я відчуваю, що можу більше. Ще є час виправитись і знову почати загартовувати корисні звички і силу волі.
От так от виїжджаю на почутті совісті.

Якщо в ПН заберу паспорт, то до кінця тижня є шанс поїхати працювати.
Зміна обстановки, вихід із зони комфорту. Ось чому мене тягне туди. Набридло сидіти на місці, пора рухатись далі.

Меморіал. Тиша і спокій. Це місце ніби сховане від всього світу: навкруги майже непроглядні дерева та кущі, а в середині сотні імен на граніті. Люди, що любили, мріяли, жили. Самі рядові та сержанти, одного разу вийшовши з казарми вони уже ніколи не повернуться назад. Знайшов 2 своїх однофамільці. Моторошний спокій...

Сьогодні вирішив, що вже настав момент, коли вже можна ходити в берцях. Це навіяло мені спогади про мої зимові пригоди у Черкасах).
Гуляю. Я завжди думав, що непогано орієнтуюсь у лісі, але ледь не заблукав у місцевих чагарниках. Я вже був на грані паніки, але вихід знайшовся). У цьому випадку мені навіть пощастило, що я сьогодні в берцях. Внутрішє чуття напрямку таки підвело.

Вночі приснились всі мої страхи. Всі по черзі. Добре, що більшу частину цього сну я забув. Не знаю як на таке реагувати.

Однак ранок доволі непоганий. Все спокійно.
Зловив себе на думці, що хочу пошвидше поїхати працювати.
Пам'ятаю, що шкодував на ранкових пробіжках зимою, що не почав бігати із вересня. Хоча загалом фізична активність виросла у декілька раз, у порівнянні з минулим роком і це не може не радувати.

Проїхався на велосипеді, хотів до ЦНАПу, запитати про паспорт, але на півдорозі звернув назад додому. Погода геть не комфортна для велосипедної поїздки. Загалом проїхав 6 км, думаю це можна вважати за пробіжку)

Обрізав 2 абрикоси, як планував. А потім почитав в інеті, що дерева потрібно в листопаді обрізати😑 надіюсь все буде добре з ними.
Виникла спонтанна ідея посмажити овочі на вогні. Кабачки, перці і помідори і ще окремо підсмажив хліб. Все смачно, все супер. Тільки їсти боляче (

А так добре попрацював). Але не забрав книгу😑 я як завжди.

Відчуття, ніби брекети от-от відваляться. Таке вже було, коли звикав до верхніх. Зараз вони вже відчуваються як одне ціле. Тішить думка, що 24/7 брекети працюють і з кожною секундою на соту відсотка зближують мене із мрією.

Сьогодні в планах санітарна чистка 2х абрикосів і якщо вистачить сил, то хочу ще повністю зрізати грушу. Вона вже старезна і майже не плодоносить, до того ж заважає молодій яблуні поряд.

А у Львові книжковий фестиваль. Було б класно там побувати, но не судьба, цього року принаймні. Після таких новин одразу хочеться почитати, ну але це вже вечері.

За справи.

Сьогодні теж гарний настрій. Розумію, що це одні з останніх, за цей час, вихідних днів.
Був у Джері, прибирав надворі.
Переміг шершнів. Сьогодні втикнув палку у щілину, де вони поселились і ніхто звідти не вилетів. І більше ніколи не вилетить ☠️ таке сусідство небезпечне.

Багато гуляв. Старим містом і в центрі.
Лазив по закинутому штабі військової частини. Там ледь не метрові стіни і такі високі потолкІ, що на них досі вісять люстри із лампочками всередині. На другий поверх не ризикнув лізти, будівля понад 15 років без вікон і дверей.

Зараз дивне відчуття задоволеності. Певно від сидру. І від усвідомлення себе у цьому світі.

Кисну у ванній з пінкою, дивлюсь клініку і насолоджуюсь моментом)

Тепер я "розумію" Діану.
Вечором випив пакетик німесилу. Це можна рахувати як таблетку, тому лічильник без таблеток 36 -> 0
Зараз цілком терпимо.

Потрібно заплатити за світло, там вже борг назбирався.
Потім до Джері, є багато справ.

Думаю чи варто сьогодні їхати на велосипеді.

Сьогодні я зробив ще один крок до моєї мрії мати гарну усмішку - встановив нижні брекети. Хоч спочатку і були труднощі, вийшло оперативно все вирішити, ще й встиг на прийом. На ці гроші я міг би ще додатково 2 місяці відпочивати, але вірю, що це правильна інвестиція.
Відчуваю ниття і дискомфорт, натирають губу. Вже помітив, що почав більше дратуватися. Мабуть варто знеболювальне випити. За тиждень має полегшати.
Виглядає уродськи. Ну нічо, я і так не надто балакучий, тепер просто декілька місяців буду мовчати😅

День однозначно в плюс.

Їду до ортодонта. Згубив талончик і тепер не пам'ятаю на яку мені годину. Дзвоню адміністратору - не бере трубку. Це дивно, адже телефон стаціонарний. Сьогодні мають встановити нижні брекети і привіт два тижні болючого дискомфорту. Ну але це не зрівняється із видаленням зуба мудрості. Добре що це все позаду.

Ну все, наступила осінь. Дощить і сильний вітер, холодно. Я радий осені) сьогодні знову ловив тогорічні флешбекІ. Ніякого суму чи жалю, тільки приємна ностальгія.

Те відчуття, коли я стою у шортах і футболці і поряд дівчина в куртці та шапці😄
У мене 49 серпня і всьо 😑

Навідував Джері, боровся з шершнями. Катався містом і їв смачну картоплю фрі (чізбургер був не смачний).

Вечором йду на Воно2, а завтра хочу сходити на Заборонений.
Настрій хороший)

Визначився з планами на майбутнє. Про це потім, бо як почну поглиблюватись зараз в цю думку, то всі символи потрачу. Ну от вже майже третина.

Відправили батька. Помітно нервував, ну але мусить. Пообіцяв, що скоро приїду до них. Щоб втілити у життя те, що я там напланував собі потрібно буде декілька місяців плідно попрацювати. I am ready.

Сьогодні прохолодно, прийшлось одягати штани і ніхто не помітив моїх білих шкарпеток😄 даю погоді завтра шанс виправитись. Завтра їду до Джері, скучив за ним. А ще потрібно знищити рій шершнів🥺

А ще я вже декілька днів зовсім не займаюсь спортом. Через самопочуття, така в мене відмазка. Обіцяю завтра це виправити.

От тепер надобраніч).

Згадав Крихітку Цахес, пам'ятаю соромився в школі того, що слухаю її пісні. А згадав я її завдяки каверу Бумбокса на її пісню, що вийшла в новому альбомі. Досі ті відчуття виникають, що і тоді, ніби капсула часу.

Помітив, що малого почерк дуже схожий на мій. Так сталось, що мої букви мають чіткий нахил наліво, у нього теж. Він багато чого копіює з моєї поведінки, тому стараюсь бути для нього взірцем і приділяти йому увагу.

Завтра зранку челлендж і багато справ. А зараз релаксую у ванній.
Треба почитати як поводитись із шершнями.

Приїхав додому, привіз повну сумку винограду). Ням. нажаль в парк не потрапив, бо була важка сумка. Купив ще горіхову пасту та каву.
Хочу в парк, але вже завтра. Може позасмагати? Минулого разу на пляжі були відпочивальники. Майже всіх впізнав. Навіть рятувальники там були, тільки в гражданці і не на чергуванні. Кивнув їм - бородатий відповів. Жорсткий тіп, принаймні зовні.
Певно ще трошки покатаюсь на велосипеді та й буду відпочивати.

Провів день не так, як планував. Чому вона їх покликала, а не мою родину наприклад.
Не можу знайти свої шестигранні ключі. Бл ну не можу і все. Треба поставити декільком людям декілька запитань 😑

Їв горіхи, куштував горіхове вино. Таке собі. Як тройний одеколон, тільки з присмаком горіха. Казали без спирту, думаю надурили. Краще сидр, чорничний. Може завтра себе побалую, хочу поїхати знову в парк до того дерева. Воно росте майже горизонтально і простягається над річкою. Минулого разу я лежав на ньому і писав фраг.
Правда там інтернет не ловить, але це навіть добре) ще режим польоту увімкнути.
Тільки засмічено там навкруги сильно. Скотолюди засіяли все навкруги сміттям.. Може прибрати?

Нарешті добрий ранок. Вночі ні разу не прокидався, відчуваю себе зараз бадьорим і сповненим сил. На сьогодні багато справ, надіюсь до 3х годин справлюсь. Не те щоб мені там кудись ще треба чи що, просто я більш продуктивний, коли я знаю, що в мене є обмеження в часі, відразу з'являється азарт встигнути.
Неприємне відчуття у грудях зникло.

Було б класно, якби на моєму надгробку написали "Скоро побачимось 😉"

Знов дивився передачу про мурах. У районі Амазонки існує вид мурах, які вирішили, що збиральництво - це не для них. Це мурахи рабовласники, їхня королева народжує виключно солдат. Коли вона відчуває, що у колонії бракує їжі - вона збирає кілька тисячну армію і йде на інші мурашники. Їхня ціль - відкладені яйця іншої колонії. Королева завжди приймає безпосередню участь в атаці. Вони організовують коридор, по якому виносять як найбільше яєць і відступають. Частину трофеїв з'їдають, а іншим дають змогу вилупитись. Викрадені мурахи навіть не підозрюють, що це не їхній мурашник і працюють на благо своїх рабовласників. 😅

Осадочок таки залишився. Головне зробити правильні висновки.

Вибрався прогулятись на велосипеді, ноги самі приїхали в парк до річки. Спокійно тут, вітер шелестить дерева, пташки співають, навкруги зелено. Я б назвав цей період пізнім літом. Моя осінь настає тоді, коли вже занадто холодно одягати шорти.
Шукав вільний п'ятачок, щоб присісти. Всі нормальні зайняті, але знайшов такий досить відлюдний. Те що треба) Зараз я отримую задоволення від самотності, почуваюсь вільним. Вдома в бабці теж нікого не було, крім мене, але там таке відчуття рідко приходить. Це не мій дім, нажаль.

Привіт Оля, радий знову тебе тут бачити)

Коли прокидаєшся все це так здається тупо здається. Ти встаєш, посміхаєшся сонцю, і починаєш займатися своїми справами. І немає ні суму, ні жалю, нічого. Є новий день, і новий шанс стати кращим ніж вчора.

Я знаю що могло б мені покращити настрій. Наприклад нічна прогулянка, і щоб дощило, ну але природі не вкажеш. Зазвичай це допомагає розвіятись.
То йди прогуляйся, каже єхидно внутрішній голос. Але перспектива поясняти куди/нащо/з ким/коли повернешся вбиває це бажання. Але головне це тотал критика і нерозуміння. Я мав би прийняти їх світогляд і жити по прийнятних нормах і правилах своєї сім'ї. Але я інший! Десь в 12 років я зрозумів, що краще промовчати, не розповісти, приховати або на крайняк збрехати. З того часу я перестав ділитись з сім'єю своїми справжніми мріями, проблемами і переживаннями.
Для мене вилилось у комплекси і невпевненість в собі. Добре, що я це хоча б усвідомив.
Накипіло.

Виконав справи. 201 виконане завдання з нотаток за пів року, це мій рекорд!
Прибрав на дворі, допоміг консервувати помідори. Полив огірки, полуницю, м'яту і кущики, що пересаджував. Щось вони виглядають не дуже після переїзду. Пестив Джері, годував смаколиками.
Поки займався цими справами було навіть відчуття легкого задоволення.
Зараз почуваюсь не дуже. Сумно. Ну хоча б голова не болить, як вчора. Надіюсь завтра буде краще самопочуття. Ніби як захворів.

Дивлюсь передачу про мурах фермерів. Вони вирощують гриби під землею, будують багатоквартирні будинки і прокладають дороги між ними. Капець як у них там все продумано!

А я що, навчився визначати, яка полуниця вже достигла, а яка ще ні - та й радий. Огірки продовжують давати нові плоди, з'являються нові пáгони. Погода ще в основному сонячно +25, їм комфортно, головне побільше води)

Самопочуття не дуже. Треба взяти себе в руки і доробити той список справ на сьогодні, а тоді можна буде відпочивати.
Погано спав, комарі атакували 15683 раз за ніч. Почуваюсь досі втомлено.

Ну все, досить лежати, за справи!!

Певно в мене тиск піднявся, я ще взяв каву випив. Не дуже добре себе почуваю. Голова на свіжому повітрі пройшла, тільки от похід до кав'ярні був явно зайвим.
Сиджу на лавці, ловлю флешбеки з минулої осені. Здається тоді було веселіше, ну точно краще, ніж сьогодні. А взагалі я забагато думаю про минуле, сьогодні ловив себе на цьому кілька разів. Як на мене краще зосередитись на теперішньому і майбутньому.

Так добре тут сидіти, не хочеться іти додому, зовсім. Завтра їду назад до бабці. Подобається мені ця моя мобільність, всі мої особисті речі поміщаються у середній рюкзак і ще залишається вільний простір. Нічого зайвого.

У скронях неприємно пульсує.

Голова болить, вже вдруге за день + добряче не виспався = погане самопочуття і жорсткий тупняк.
Вдома неспокійно. Зайвий раз не хочеться з кімнати виходити. Мабуть схожу прогуляюсь.

На завтра заплановано багато справ, а сьогодні відпочинок.

Вяк.

Казав сьогодні буду без велопоїздок, ага. Так і думав, що рано прокинусь бадьорим, сповненим сил і мені знов захочеться кататись. Ну нічого, скоро в мене вже не буде можливості їздити на ньому, тож хочу користуватись моментом. Гірше від цього точно не буде).

Зараз їду на зустріч з Андрієм, моїм екс напарником. Цікаво дізнатись яка там зараз ситуація на Модерні.
А взагалі було б добре в кадри сходити, може знайдеться робота з підходящим графіком, і не треба буде нікуди їхати. Займусь цим післязавтра

Щось я сьогодні таааакиий втомлений. Наїздив 20 км. Сильний вітер, пил в очі летить. Окуляри врятували б, але я їх вийняв з сумки перед тим як іти😑

Ну то таке. Сьогодні виконав 28й день челленджу. Ох і навантаження там зараз. Але прес від цього норм кріпатурить, я на правильному шляху.
Завтра думаю відпочити від велосипеда, м'язи на ногах теж вже добряче забиті. Думаю завтра схожу на спорт майданчик прокачати спину, груди і руки.

За літо я зміг вкоренити спортік у життя - і це одне з головних досягнень.
Друге це те, що видалив зуби мудрості, тим самим відкрив шлях для встановлення брекетів. До встановлення залишилось 9 днів.