Сід

Вночі до мене приходила прабабця. Вона підійшла до мене, вкрила ковдрою, поцілувала і вийшла. Я міцно закрив очі, притворявся, ніби сплю. Я відчував, що вона поряд, її важкий подих та кроки по підлозі.
Я пам'ятаю її обличчя, ніби ми бачились з нею вчора. Хоч насправді її вже немає 8 років.

День розпочався добре: виконав челлендж, сходив в магаз, тепер чекають хазяйські справи, потім тренування на спорт майданчику.

Вбив 5 комарів 😮 оце весела була б нічка.

Читав, затягнула нова оповідка Чандлера, яка походу розтягнеться на всю книгу. Детектив Джонні (хм, співпало з моїм ніком😏) схожий на Марлоу характером і живе в той самий час, у тому самому місті, де Марлоу. Однак це інша серія, із іншими героями, які ніяк не пересікаються. Це як Марвел і DC, абсолютно два різних, не пов'язаних світи.
Думав трохи почитати і трохи клініку глянути, але додивившись одну серію виникло бажання замість другої знову взяти книгу)

Забрав сьогодні посилку з пастою та щіткою, якраз вчасно, старої ще на день-два вистачить. За тиждень буде 3 місяці, як я ношу брекети.

Всі завдання виконав, крім почитати книжку, цим займусь одразу після написання фрагу.
Переїхав знов до бабці. Ловив гарний настрій від навколишньої пригоди.
Доки мене не було, у соняшника виросла ще одна квітка, вона ще вища, ніж попередня десь на 20-30 см. А в першій квітці вже прощупується насіння, cool!)
Вчився доглядати за помідорами, ловив від цього кайф, приділив увагу кожному кущу) в 100 раз смачніше їсти помідори, вирощені власноруч.
Не подобається мені як кормлять Джері, хочу взяти це в свої руки.

Ранок для мене добрий. Весь негатив вивітрився за ніч, мені навіть спалось добре, що дивно в таких ситуаціях.
Зараз самий час визначитись, що я хочу сьогодні зробити:

Челлендж
Почитати РЧ
Наклеїти пазли
Поїздити на веліку
Знайти талон до ортодонта, на якому записана дата відвідування.

Поки все, можливо список поповнюватиметься.

А ще хочу сказати, що вчора бабця сказала "здається ти поправився"😅
Того річ, перед армією я важив 58-60, при моєму рості я не дотягував до норми, через мої захоплення до порошків.
Зараз, при більш менш правильному харчуванні і відсутності шкідливих звичок я набрав ~6 кг.
Час записуватись в зал) і йти до Міндівців, а може відновитись на рукопашці?🤔

Не пишеться нічого, крім токсичного негативу.

Над містом в небі літають винищувачі і вертольоти на низьких висотах, цікаве видовище, аж вуха закладає. Не везе тим, у кого маленькі діти, особливо коли почнуться маневри у темну пору. Навіть мій бесстрашний кіт, який не боїться пилососу, ховається під ліжко від цього гулу.
Поїздив на вєлі. На ТО хочуть, щоб я залишив їм вєл на ніч. Ну нафіг, не довіряю я таким. Пошукаю ще.

Трохи сумно. Не вистачає тих душевних розмов.

Поганий сон. Відчув знов зраду та насміхання перед всіма. А мені сміялись в обличчя дорогі для мене люди. Сон настільки дурний, що не хочеться його навіть описувати, але запам'ятався тільки він. Настрій підпортив з самого ранку, буду старатися налаштуватись на позитив.
Але хоч голова сьогодні не болить. Прокинувся і пішов челлендж виконувати. Вирішив, що челленджі тепер будуть кожен день, а заняття на спорт майданчику через день.
Поїм і поїду зроблю ТО вєліка. Вже більше тижня не їздив на ньому, ноги відпочили і вже зовсім не кріпатурять.
А ще треба придумати як перевернути пазли і не зіпсувати картину. Є ідейка.

Прогулявся, стало легше на свіжому повітрі. Вдівся в шорти і куртку - мені подобається саме таке компонування, рідко коли випадає можливість так погуляти) під дощем було дуже комфортно.
Сьогодні відчувається осінь. Хмарно, прохолодно, постійно дощить, автомобілі їздять із увімкнутими фарами. Це все навіяло спогади про минулу та інші осені.
В бестбургері величезна черга і присісти толком нема де, тож я пішов на стару добру заправку. Так, мені не можна того всього їсти, знаю. Але так хотілось)
По дорозі додому купив молока, буду дивитись клініку без Моллі(

Рівень економії: знову почав забирати дріб'язок на решту в магазах х)

Голова таки ниє трохи, неприємні відчуття, не розумію звідки воно і чому. Може через погоду? Всю ніч і день дощить.
Подивились Марсіанина з малим, сподобався.
Хочеться прогулятись, але це почуття в голові мене спиняє. Але мабуть таки піду. Хочеться з'їсти якогось фастфуду, а найближчий макдональдс за 60км. Так що прийдеться перебиватись плагіатами.

Прокинувся в 8 від головної болі, заснув знов. Прокидаюсь в 11:50, головна вже не болить.
А сни які снились! Обидва були пов'язані з лікарнею (5 серій клініки перед сном дали про себе знати😅) там була якась Лєна, з якою ми... чудили. Запам'ятався момент, коли за нею приїхала сім'я, ми прощались, вона мені почала диктувати свій номер і коли її родичі почули це, то повискакували з машини і накинулись на мене. Мати була схожа на стару циганку, бррр. В результаті мені прийшлось відступити, а я запам'ятав тільки з номеру 050 12.
Потім було ще багато пригод в цій лікарні))

Оце налаштував режим сну)

I cant believe, на наступній серії вони злили Моллі з серіалу! Ну за що? Може в інших сезонах вона знов з'явиться, попереду ще більше сотні серій.
Ц.
Рана ще турбує, але вже сьогодні був без знеболювальних. Вирішив, що брекети встановлюю у вересні, на початку.
Сьогодні я не помер, і це найкраще, що зі мною сталось за день, лінива ти жоп.
Ну все, вистачить. Пора налаштовувати режим сну.

Подивився пару серій клініки, настрій як завжди перейнявся тою атмосферою і злетів вверх.
Подобається новий персонаж - психолог Моллі. Після недавніх подій усі психологи мені здаються завідомо приємними людьми. Вони таки шарять в людях і житті більше, ніж прості смертні. Навіть та Софія досі не виходить в мене з голови. Не те що я про неї думаю, але я фоном пам'ятаю про неї, хоч пройшло вже 5 місяців. Моя підсвідомість ніби не хоче списувати її з рахунків. І на Анну вона підписана, гг.
У вересні треба спробувати знов.
Ну ладно, йду далі дивитись клініку.

А вчора прикольно погуляли, хоча і були досить неприємні моменти. Виникало декілька раз бажання десь подітись від Сані. Хотів 🌻подзвонити, не наважився. Ай знаю, все в голові. І ти теж в голові.
Зараз відчуваю себе паскудно за цю прогулянку, її не повинно було бути. Піддався на маніпуляцію мами, засновану на відчутті провини. Лайново.
Ну але ладно. Треба просто забути про це і продовжувати рухатись своїм шляхом на зустріч новому.

Дивно, лічильник досі показує 701 символ.

😞

Прийдеться йти до Сані, щоб не "спозорити" відносини. Ні, не мої з ним, а моєї мами з його мамою 😑
Випив знеболювальне, все ще ниє рана(
Із списку залишилось тренування на спорт майданчику. От цим зараз і займусь.

Так, задача:
Замовити пасту, щітку
Душ, поголитись
Позайматись на спорт майданчику
Виконати челлендж
Не впасти в депресію.

Ну таке, із цими мріями вийшло непогано себе замотивувати.
Подивився пару серій клініки. В 4 сезоні змінились деякі голоси озвучки, тепер треба привикати знов. Є шанс, що в наступних сезонах вони стануть попередні.
Антибіотики закінчились, значить із завтрашнього дня налягаю на спорт.
І ще зубну пасту замовити треба.
Картину майже склали, гарна)
Домовились з малим завтра на більярд сходити.
Джері снився. Скучив за ним. Після завтра поїду знов до бабці на пмж.
Рана заживає, сьогодні ще пив знеболювальне. Позіхати та їсти теж ще неприємно, але вже не так сильно, як раніше.
Треба планувати установку брекетів і співбесіду. А також запис в тренажерний зал.

Добре коли приходить воно - бажання написати фраг.

Цікаво спостерігати за відношенням мами до тата після того, як він погодився поїхати закордон підзаробити. Документи подані, до кінця місяця він з Віталіком по ідеї повинні поїхати. Надіюсь він там спустить не всі зароблені гроші на бухло.
Сьогодні в Сані днюха. Як і минулого року не привітав. Зайвий привід зустрічі, яка мені не потрібна.
А взагалі пам'ятаю той фраг річної давності. Я сидів в парку на лавці, то був 2й день без порошків і я ще вагався вітати чи ні. Це був тільки початок мого усвідомленого шляху.
Я навіть уявити не міг як круто зміниться моє життя за цей рік!
Думаю зараз самий час помріяти яким я буду ще через рік))

Ще один день можна викреслити з життя.

З'їв вже упаковку кетанову. Допомагає не дратуватись через ниючу біль. От і зараз треба трошки почекати, коли він подіє. Не треба зриватись на братові.
Бля.
Купили нові пазли хард рівня. Подобається мені це заняття. Хоча зараз в данний момент дратують навіть думки про це. Не вдалий момент я вибрав для написання фрагу.
Третій день чи навіть вже більше сниться поганий сон. У мене немає іншого виходу, як ігнорувати його. Іди нахуй психіка.
Хочу жорстко взятись за спорт, як тільки заживе рана.
Ну і по традиції: я весь день провів з братом і це найкраще, що зі мною сталось за сьогодні.

Вийшло не зірватись на братові, пішов вже спати. Хух.

Гуляв. Ну таке, під дощем було в 100 раз класніше. І це найкраще, що сьогодні зі мною сталось)
Завтра хочем з малим прогулятись по магазам, пошукати якісь пазли. Купити якусь картину на 1500 штук😁. Реально заразився цією штукою. Але можливо завтра за холодильник зателефонують, тоді прийдеться їхати до бабці. Буде видно.
Їсти все ще неприємно. Рот відкривається тільки на половину.
А ще треба походити по магазам пошукати зубну пасту та щітку для брекетів, якщо замовляти в інтернеті, то це 300+ грн, може знайду дешевше.
Монобанк повертає кешбек з патерна, мєлочь, но приємно ж) але помітив, що мені не нарахували відсотків за липень. ВТФ? 23:25, самий час написати службі підтримки.

До лікаря не поїхав, рана загоюється і здувається. Алілуйя.
Гуляв під дощем. Чим більше посилювався дощ - тим більше зростав мій настрій. Дивно, так. Мені було комфортно, навіть не дивлячись на те, що був у футболці та шортах. Певно моя терморегуляція призвичаїлась до цього, ну я так собі придумав і ця думка мене влаштовує, я вірю в це і так воно стається 🤔
Вдома нема води. Ні холодної, ні граячої. Як мені в туалет сходити?😅 Якщо не з'явиться за пів години піду на заправку, а що робити?
Ех.

Рідина з рани починає виходити, не без моєї допомоги але все ж. Надіюсь зранку проснутись і побачити, що набряк проходить. Сьогодні, коли їв морозиво тричі зачепив щоку за брекет, як рибу на гачок. Прям в міліметрі від шва, було боляче.
Їсти хочеться і в той же момент ні, бо неприємні і болючі відчуття від прийому їжі.
Ще хочеться хардкор тренування і покататись на вєліку. До лікаря мабуть на ньому поїду. Заодно і пазли пошукаю, гг. Мб і на ТО одразу заїду? Було б добре.
Не випив вечором антибіотика. Багато думав про це і не випив. Це моя типова ситуація у минулому буквально зі всім. Не треба так, Джо. Я працюю над цим.
Я хочу бути більш відповідальним, по відношенню до себе.

Боляче. Щока знов треться в брекет і взагалі в зуб. Мені туди якусь губку зашили, якщо надавити на набряк, то відчуваю як вона чавкає там. Нащо це? Надіюсь воно якось допомагає. Завтра йду до лікаря...

З хорошого домалювали картину, вийшло класно) хочу ще такі пазли. От би знайти продовження цієї абстракції.
Загалом настрій не дуже, намагаюсь просто швидше пережити цей момент життя. Клініку глянути? М.

Дивився Клініку, добрався до 3 сезону. Ми тоді закінчили на середині 3 сезону дивитись. Закінчили, бо "ми" перестало існувати. Пройшло 4 роки, спогади затерлись, тепер я можу дивитись його і не відчувати негативних емоцій. Навпаки, відчуваю піднесення позитиву, бо це добрий, смішний та душевний серіал. А якщо зібрати всі пісні, які звучали в цьому серіалі - це був би ідеальний плейлист для мене. Треба таке провернути.
Дзвонив Саня, хотів погуляти, але сьогодні у мене такого бажання немає. Та і кого я обманюю, контактувати з ним не хотілось.
На завтра є справи, тож прийдеться посвітити своєю набряклою мордою на людях.

Чи відчуваю я себе щасливим? Ні 😞
Що потрібно, щоб відчути себе таким? ...