Сід

Малий з командою виграв чемпіонат України, щей забив два вирішальні боліди😱 пишаюсь ним дуже)
Завтра зранку їду на ринок, хочу спихнути старий Бравіс. Потім до стоматолога записатись, далі до бабці робити хазяйські справи і працювати над завданням з МК.
Ще треба вдома знайти фотку 3х4, несподівано вирішив здати на категорію прав С1 і заодно обновити водійське на постійне.
Зараз почуваюсь, мов у сні на яву. І чого питається мені не спалось? Треба було оце себе накручувати? Ну але сталось як сталось.
Завтра новий чистий лист - новий Я. До речі практичне завдання з МК починається саме з цього: на чистому листі потрібно написати «Сьогодні я починаю нове життя *дата»

Альтер_Его, як тобі книга?

Хух, зараз вже все не здається таким страшним, як вночі. Писав фраг цілу ніч, потім редагував і згладжував ненависть до себе.
Біда в тому, що у мене нема важелів впливу на себе, крім мотивації і ентузіазму, які час від часу згасають. Тоді лінь бере верх і я починаю себе картати за це.
Накидав план як покращити ті сфери життя, які мене не влаштовують. Це я вмію, так.
Не бачу іншого виходу, як їбашити через нехочу. Навіть коли тяжко, жарко, не виспався і нема настрою, як зараз.
Тільки так досягається успіх, Джо.
Можна вважати це новим перезавантаженням.
Цей настрой буде діяти на мене хоча б деякий час і моя продуктивність знову зросте. А потім буде видно.
Мда)

*брєд безсонної ночі

Мда. А що по факту?
По факту я зрадив самого себе і це найсумніше.
Треба почати з чистого листа, каже внутрішній голос. Але де віднайти віру в себе? Я не знаю.
От і організм не знає, тож налаштувався на самознищення.
Мазі не допоможуть, тут проблема зарита набагато глибше. А чи вистачить сил її вирішити? Не знаю. Час покаже.
І спробуй тут налаштуватись на позитив. Ага.
Колись я сказав собі: починай нове життя з чистого листа хоч кожен день, аби це давало позитивний результат.
А в чому сенс?

"Придать жизни смысл хотя бы однажды и есть ее смысл"

МК сподобався, у моїй мові стільки слів, які завідомо настроюють мене на негативний результат, тепер старатимусь позбавлятись від них і виконати всі практичні завдання.
А ще треба конспект дописати, часом так захоплювався, що забував записувати.
А ще почув класний лайфхак, як виходити з маніпуляці "тобі потрібно зробити..." "Тобі краще зробити..."

Віталік привіз шезлонг, буду кайфовати під виноградом, але спочатку там треба буде навести порядок.
Спостерігав за слимаком, він такий здоровенний, а коли його зачепити, то одразу стає маленький, типу "не трогайте мене, я камінчик". І забарвлення цікаве, сіре з чорними цятками, як в леопарда.

Ну так і сталось, за пів години прийшлось відволіктись 2 рази. Пропустив що треба відмітити і я вже не зовсім розумів про що далі.
Але цікаво, гра слів - гра сенсів, це те що я встиг зрозуміти за 40 хв, які я дивився.
Зараз буду передивитись.
А ще спитав себе "чому?" Чому я захотів на цей платний МК? Чому засмутився, коли не вийшло його подивитись в прямому ефірі?
Бо у минулому МК я дізнався багато нової інформації, яка допомогла мені почуватись краще в емоційному плані та зрозуміти, що я весь цей час був на правильному шляху.
Ну ладно, іду все спочатку дивитись, конспектувати і мотати на вус 🧐

Раз в рік батько тверезий і готовий до роботи, тож треба було користуватися можливістю.
Подавлений стан, туплю, зависаю, вибиваюсь на різні думки.
Не хочеться кудись їхати, щоб МК послухати, а вдома будуть постійно відволікати, зроби те, зроби се. Як варіант завтра вдень запис передивитись.
Погано, коли немає власних квадратних метрів, на яких я міг би заховатись від всього світу і присвятити собі час. Щоб мене ніхто не чув і не бачив, щоб ніхто не зміг увірватись туди без дозволу. Цього мені просто катастрофічно бракує. Самотня людина, яка не може залишитися наодинці з собою. З переїздом до бабці ця ситуація покращилась, але до результату, який би мене влаштовував ще далеко.

Погано спав і в результаті не виспався. Зараз почуваюсь втомлено, не хочеться їхати до бабці працювати. Хочеться дивитись кіношку і їсти морозиво(
Сьогодні вечором МК, де б його подивитись так, щоб мене ніхто не відволікав... Може в кафешку якусь поїхати?
Вчора не було настрою, сьогодні теж позитивні установки з самого ранку не дуже діють.
Ну то таке, я просто не виспався.
З Саньою так і не зустрілись, він звільнився аж після 11 вечора, ну пох.

Альтер_Его, Тренинг уверенности в себе - Мануель Смит

Зуби болять(

Ортодонтша замінила дугу на грубшу. Зараз трохи болять, треба почекати доки звикнуть. Плюс в тому, що ця дуга не дістає до щоки.
Загалом мені подобається професіоналізм цієї лікарки, і те що в неї багато клієнтів говорить про те, що її рекомендують.
Ще сидячи під кабінетом зрозумів, що зовсім не хвилююсь, як це було раніше. Похід до неї став звичною справою, як і чищення зубів після кожного прийому їжі. Зараз це вже сприймається як належне.
Запустив тренування, не треба так, Джо. Тобі ще працювати і працювати. Завтра виправлюсь.
Спатки.

Так от, сьогодні я відчув те, про що говорила Анна. Це класне відчуття, воно надихає. Думаю зараз таблиця виглядала б більш оптимістичніше, ніж 4 місяці назад. Це результат роботи над собою.
Звичайно, та швидкість, з якою наступають ці зміни як на мене дуже повільна. Багато невдач і розчарувань, після яких хочеться просто здатись. Та і страх перед змінами і виходом із зони комфорту ще ніхто не відміняв. Це неприємні моменти, але вони завжди будуть, тож варто навчитись із ними миритись і навіть вилучати користь.
Що нас не вбиває - те робить сильнішим. Я вірю в це.

Дивує, як за секунду я здатен зіпсувати свій настрій. Над цим ще працювати і працювати.

Нарешті нормально виспався! Під ранок приснилось 3 ярких сни.
У першому я міг повертати час назад на якийсь конкретний момент.
Другий був не дуже приємний, вона була моєю сестрою і там була якась сімейна драма😁
У третьому в нас на задньому дворі пожежники влаштували тренувань, вони підпалили авто і відпрацьовували різні маневри, в кінці прилетів вертоліт, пілот спустився на мотузці вниз і спитав куди саме воду скидувати😅 і я прокинувся, точніше мене розбудили😑
Родичі прийшли.

Купив часи, подобаються)))
Саня знов дзвонив, домовились на четвер зустрітись.
Почув докір від бабці, бо вона сказала сходити на біржу, а я продинамив цю справу, бо вважаю, що мені це не потрібно зараз. Але їй це не поясниш. Я пропонував їй гроші за проживання на оплату комуналки - відмовилась 🤷🏻‍♂️
А взагалі зараз я задоволений своїм життям)
Сьогодні обривав абрикоси, прибирав на території, думав про майбутнє, мріяв. Потім їздив за часами і загалом катався містом. У нових районах багато велодоріжок - дуже зручно і набагато безпечніше, ніж пересуватись по дорогах чи тротуарах.
Зараз вечеря і читання 😊

Дивує соняшник, який виріс на огороді. Дивно, що його ніхто спеціально не сіяв і як насіння попало в ґрунт для мене загадка. Висота його стебла 2,23 м (так, я заміряв її) - це найвищий 🌻, якого я бачив в житті! Щоб заглянути йому у квітку, яка тільки-тільки почала відкриватись, навіть мені потрібно відійти на 3 метри від нього😄
Він дуже гарний і естетично довершений)
Підв'язав його до стійки качелі, щоб сильні вітри не зламали, хочу зібрати його насіння і посіяти наступного року ще декілька. Цікаво вони всі будуть такі височезні? Ці це просто цей виріс у правильний час в правильному місці?
Дізнаємось за рік часу...
... А решту символів займуть
🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻

Погрався з Джері. Вечір мені найбільше подобається, бо справ як таких вже нема і можна насолоджуватися природою.
Знов починають негативні думки лізти в голову. Оце дурне "а вдруг", "а якщо" і окремий клас "а пам'ятаєш"..Флешбеки минулого і як наслідок самокопання.
А я тільки декілька місяців назад взнав, що такі думки негативні і від них треба позбавлятись.
Ще сім'я моя кожен день підкидує теми для таких от роздумів. Живуть в основному серед негативу і добре їм, раз не намагаються змінити ситуацію на краще. Знайти компроміс, поставити ціль і разом шукати шляхи досягнення, стати справжньою командою, а не показушною.
А де там... Вони бояться змін.

Розпочати експеримент без смартфону важче, ніж здавалось.
Ну ладно, не зважаючи на майже безсонну ніч - день гарно провів. Бо був весь день на одинці, а не в компанії родичів, так.
Прибирав у дворі, вийшло 4 мішки сміття. Потім прогулявся до центру і назад. Зараз вже відчувається втома, навіть читати не хочеться.
Вдома там скандали... Батько дзвонив, казав що мама з дому вигнала. Казав, щоб до мене приїжджав допомагати - не приїхав.
Як я втомився від того всього...
Завтра ціль знайти спорт майданчик по ближче.
А ще, сьогодні шукав самовар, який подарував мені дід. Не знайшов, зник? Я не здивований. Завтра ще пошукаю. Хм.

У мене в рюкзаку всього лише:
Книжка; зошит; блокнот; гарантійний талон до велосипеду; наклейки монобанку в конверті; Карабін; мотузка транспортувальна;
Велика пачка серветок; гаманець;
Футболка; рукавиці монтажні; дві пари носків; балончик АХЕ; тример з насадками; щітка для одежі; Карталін; шампунь; зубна паста, щітка; 2 задні, 1 передній маячок до вєла;
3 ручки, 2 маркера; запальничка; воск, ножнички; ніж; ножик; олівець; стирачка; стругачка; табли; два зарядних; ізоляційна стрічка; чехол до навушників; три брілка; стяжки 4шт; два пакети.
😅😑

Маму шкода, вона не заслуговує такого відношення до себе. Сьогодні ледь не розплакалася, коли говорила про батька.
Я багато наговорюю на неї поганого, часто сперечаюсь, малий теж фиркає постійно.
Я бачу, як їй важко. Так, в неї важкий характер, але мені іноді шкода, що ми не стали близькі з нею. Вона безумовно заслуговує кращого. Але я теж вважаю, що я заслуговую кращого. І біда в тому, що це "краще" у нас дуже різне. Як тут знайти компроміс? Я не знаю.

Ні, 2 дні без смартфону не почались. Я сам все зіпсував.
Не помітив, як в голову полізли негативні думки, тепер не можу заснути, знову.

Завтра з ранку буде все по іншому, обіцяю.
Головне не опускати руки...
Усе буде добре.

Все таки випив сьогодні 1 таблу знеболювального. Зараз теж нити починає, але поки не буду. Якщо буде гірше, то вночі вип'ю.
Кріпатурка таки на ногах відчувається і на плечах після вчорашньої розминки на брусах. Хочу завтра челлендж виконати, якщо домашні не будуть заважати.
Ще завтра треба буде скласти список справ на 2 дні без смартфону і всього іншого.
І не забути, що мені в середу до ортодонта, нарешті замінять цю дугу, постійно зачіпає мою щоку.
Ну все, режиму сну треба дотримуватись. Ґуд бай май френд)

Катався на вєліку. Після цих всіх подій мені тепер постійно здається, що щось не так з ним. Ледь не накрутив себе, що колесо пробив. З'явились навіть думки поки не пізно продати його і купити щось краще. Хз, але покатався класно.
Зараз відчуваю втому, не виспався добре.
Завтра проголосую і поїду до бабці. З понеділка в мене цікаві плани, надіюсь мої родичі мені їх не обламають.
І ще зловив себе на тому, що хотів би купити собі якісь класні часи. Тривалий період свого недовгого життя я ходив з часами і було досить зручно. Пошукаю в інеті, може куплю, якщо якісь одразу приглянуться.
Але спочатку піду заварю собі фруктового чаю з шоколадкою))

Вночі думки як полізли в голову, то їх було вже не спинити, ледь в 3 десь заснув. Задумався над відеоблогом. Ну а що, спробую для себе, подивлюсь зі сторони як воно виглядає.
Педаль замінили по гарантії, хоча спочатку відмовлявся, козел. Асертивність рулить, зробив все по книжці, він не знав що мені ще відповісти і пішов мовчки замінив педаль😅
Сьогодні теж пів дня провів з братом. Купили геймерську мишку, хотів - хай має, він заслуговує це. А ще купив собі класну рубашку кольору хакі.
Коли вже сонце буде? Поверніть мені +35, я ж з роботи звільнився вже, алло.
Нитки вже майже всі зникли, рана заживає. Спробую сьогодні обійтись без знеболювального.

Думаю прийшов час провести 2 дні без смартфону, а може і більше, якщо сподобається (сумніваюсь😂). Я його використовую день в день по 100500 разів, думаю в мене почнеться ломка за цією штукою, тож треба буде знайти собі якесь заняття.
Почну в понеділок, в бабці точно є чим зайнятися, спланую собі бумажний список справ, якими я хотів би зайнятися за цей час. Фрагі теж можна писати або на бумагу, або не писати взагалі. Ніколи не вів бумажних щоденників, може теж сподобається? Або впевнюсь, що моє тільки електронна сповідь.
Ще подумав, що телек і комп теж використовувати не буду. Онлі радіо Sid FM, щоб веселіше було)
#Експерименти_21го_століття..)

Став свідком розмови мами з Інною, вона розказувала про мене. Мені звісно приємно було почути стільки гарних слів про себе, але блін, чому я не відчуваю себе "таким"? Більше того я кожен день виборюю в неї право бути таким, як вона про мене розказує. Виходить вона пишається, що я стаю незалежнішим і в одночас подавляє цю незалежність як може? Не розумію.

У мене полетів підшипник правої педалі біля порту. Витримав аж ~150км 🤦🏻‍♂️ робим ставки що відвалиться далі.
Сиджу зараз в казковому садку, п'ю імпортний лимонад та відчуваю якусь дику безтурботність.
Педаль вже ніде не купити, поїду так.
Настрій: "В дверь кто-то стучал, но я не открыл, я никого не ждал".

Вибрали малому новий телефон. Радий вже))
На черзі ще один подарунок, надіюсь його приймуть з позитивом).
Але не люблю ці застілля, треба якось втікти по тихому. Випив пів стакану домашнього вина, норм так в голову вдарило. А смачне яке.. червоне з кислинкою, з сиром тільки так заходить. Ну але мені вже вистачить, алкоголь він і в Африці алкоголь.
Піду десь пошляюсь, як каже мама. Може до Сані зайти? Хочеться з кимось поспілкуватися.
Радий, що провів пів дня з братом і мав можливість зробити йому приємний подарунок.
...

Треба було сьогодні в бабці ночувати. Після вчорашнього спокою тут все здається шумним.
Завтра поїду назад, вирішено.
Випив останню таблу антибіотика і відчуваю, що далеко не останню знеболювального. Його дії вистачає на 5-6 годин, далі біль повертається.
Класно сьогодні покатався на велосипеді. Заходив у книгарні, в одній знайшов те що шукав. В інеті дешевше.
Режим сну налагоджується, засинаю за 15-20 хв. За весь час після звільнення не було такого, що я не міг заснути годину часу, а то і 2-3, як це було раніше.
Ще б пережити те друге видалення і буде трошечки легше...

Щока зменшується. Певно через те, що та рідина витікає. Це лікарства? На смак, як аптека.
Пішли 4ті сутки на знеболювальних. Ех.
Згадується Артем із ЗМО, з яким я в Києві лежав в госпіталі, в нього в щоці постійно збиралась рідина, ох і намучився він тоді.
Помітив, що в районі варшавського ринку дуже борзі водії, які нагло порушують усі можливі правила ДР. Просяться, щоб я їм пройшовся металевою педаллю по крилі чи дверях. І фіг він мене знайде в тих лабіринтах спального райну.
Треба буде ще за лічильником гарячої води вечором зганяти, поголитись і постригтися. Все таки завтра ДН мого БРО!
А батько вдома як завжди...