Сід

Не подобається в цій книзі, що кожна глава має назву. Відправляється детектив на квартиру до свідка побесідувати... і наступна глава називається "несподіване вбивство" 😑 кого знайшли вбитим здогадатись не важко.

Вийшов собі вечірком надвір з чашкою чаю з м'ятою... Така тиша та спокій, зовсім не відчувається, що це майже центр міста. От він, весь кайф життя у приватному секторі. Тільки й чути як пташки співають)

Виконав частину справ. Визнаю, що недопрацював, міг би краще, якби постарався.
Почав було дратуватися, то те не так, то се. Сів в подумав "чому?" Бо рана розболілась. Випив знеболювальне.
Зараз біль вже пройшла і зміг нормально повечеряти.
Сьогодні з'явились думки, що було б не погано поїхати десь відпочити, навіть самому. А потім, що це не на часі. На часі видалення другого зубу і встановлення брекетів.
А ще думки, що треба якось соціалізуватися і таким чином заводити нові знайомства. Вступити в якусь громадську організацію? Стати активістом? Мб.
Через два дні день народження в брата, пообіцяв новий телефон - треба виконувати обіцянку.

Ледь не накрутив себе, що щока стала більша. Треба накручувати, що вона зменшується, особливо людині, яка вірить в силу думки. З рани виходить якась рідина, на смак як йод. В п'ятницю піду на прийом, хай гляне чи норм заживає.
Рано Петрик приходив, замінили з ним розетку. Лол.
Надворі прохолодно, настрій непоганий, список справ складений - за роботу!

Там, где нас нет, горит невиданный рассвет
Где нас нет, море и рубиновый закат
Где нас нет, лес, как малахитовый браслет
Где нас нет, на Лебединых островах
Где нас нет, услышь меня и вытащи из омута.

Нас нигде нет.

3 колеса знеболювальних за день.
Гірше за прийом їжі тільки чистити зуби після нього. Боляче. Набрякла щока знов треться в брекет і створює додатковий дискомфорт. Добре, що є ще 3 палочки воску, з ним легше.
Добрався до нової книжки Чандлера, трохи розчарувало, що вона не про Марлоу. Я думав в цій серії всі оповідки Чандлера про Марлоу. Ну але не суть, там в ролях інший приватний детектив, якого теж звати Джонні.

Бачив Ваню в маршутці. Трохи поспілкувалися і він вийшов. Я все пам'ятаю, цікаво він теж? Казав барменом в Ковелі робить...)

Знову натякаючі сни. Десь, в глибині мене, я сумую за людиною от і все.
Набряк не пройшов і походу ще дні 3-4 буде.
Випив вночі одне колесо знеболювального і одне після сніданку, а ще антибіотик і антигістамінні.
Хочеться піти позайматись, виконати челлендж, покататись на велосипеді. Але щоб на ньому покататись треба руль підшаманити. Гексагон я вже купив, залишилось поїхати і підшаманити.
На рахунок тренування не впевнений чи варто сьогодні.
Та і в книжкових своєю хом'яковою щокою теж поки не буду світити. Хоча по великому рахунку мені пофіг.
Іду в душ і буду збиратись. Хоч би нічого не забути.
Швидше б десна загоїлась.

Ну так, сам створив собі дискомфорт. Заспокоює тільки думка, що це для справи. Ще 1 крок і можна буде встановлювати брекети на низ, коли воно там все заживе. Якщо справлюсь до серпня - прекрасно. Краса вимагає жертв, так. Буду терпіти скільки треба заради результату.
Чистив зуби, зачепив ті шви і почалось. Зараз здається нема вже кровотечі, може незначна хіба що, бо смак металу залишився.
Вирішив, що краще таки поп'ю ті антибіотики. Може швидше загоїться.
Грав SAMP на компі, вперше за купу часу. Втратив майже всі навики. Навіть не помітив той момент, коли мене перестали цікавити всі ці відеоігри.
Відчуття втоми. Від нервів, не інакше.

Дочитав оповідку. Джонні таки здійснив свою мрію і розкидав грошима направо-наліво не рахуючи їх... Тільки от він ніколи не міг подумати, що буде це робити з відчаю, стоячи на карнизі 22 поверху готелю. Він погодився на авантюру і став заручником цих обставин. Ця "мрія" була останнє, що він зробив у своєму житті.

Усвідомив, чому мені хотілось так кудись піти гуляти. Насправді мені хотілось поїхати до бабці. Мені сподобався цей тиждень, що я у неї провів. Я хочу продовження. Там все далеко не ідеально, але немає тої деструктивної атмосфери. Завтра їду, надіюсь набряк трохи спаде. Не хочеться такою фізіономією лякати людей.

Ну і рожа, права щока мов у хом'яка.
Випив пакетик німесилу і біль відпустила. Поспав біля годинки, потім без проблем поїв. Зараз загалом норм почуваюсь і майже не відчуваю дискомфорту. Все таки зіграло роль те, що рану зашили, а не залишили відкритою, як це буває при видаленні простого зуба. Лікар сказав, що нитки самі розсмокчуться. Серйозно? Це такі нові технології?
Хочу походити по книгарням, правда не впевнений, чи варто сьогодні йти.
Хочеться піти прогулятись. Думаю.
Мама купила антибіотиків, хоча я просив її цього не робити. Не хочу зайвий раз пити ту хімію.

Бачив пост міндівців, їдять піцу на даху свого офісного центру. При думці, що там міг би бути я настрій значно покращився)

Видалення пройшло не настільки страшно, як я уявляв, майже не відчував нічого. Треба віддати належне хірургу, він справді професіонал. Справився за 20хв.
Зараз анестезія проходить, відчувається, що там свіжа рана. На сьогодні вже походу можна нічого не планувати, може вечором до бабці поїду, як не буде сильно напряжно.
Голова почала нити, поп'ю йогурт через трубочку і спробую заснути.

Це буде самомотивації фраг.

Псоріаз більше не мажу, на голові жодного сліду не залишилось. Перемога? Так, і без використання гормонів. Цікаво наскільки довго?
Завтра прийдеться понервуватись, але то для справи. Я вже став на шлях до гарної посмішки і мене не спинити!
Ну але нічних змін вже нема, тиждень дотримуюсь графіку сну: лягаю в 22-23, і прокидаюсь в 8-10 год. Через трохи збитий біоритм відновиться.
За цей тиждень в мене майже не було негативних думок і поганого настрою, а щоденні велоподорожі містом дають додаткове тренування тілу і витривалості.
Слідом за режимом сну підтягнув і режим їжі. Відчуваю, що маса тіла росте.

Ну що ж, хто молодець? Я молодець 😁

Який бандер, яке файне? Мені потрібно 10к на видалення зубів мудрості і установку брекетів.
Все таки відчувається, що вєл український, побачу на скільки його вистачить.
Думав про своє життя і роль інших людей у ньому. Я зараз намагаюсь зменшити присутність одних і збільшити інших, з якими я спілкуюсь на рівних. Певно це природній фільтр.
Завтра на 10:40 до лікаря. Треба запастись знеболювальними, можливо уколами навіть. Дома настрашили ппц, швидше б це пережити. Знов хотіли, щоб я виправдовував перед ними це рішення видаляти зуби. Відмовляли🤦🏻‍♂️
В бабці таки спокійніше за рахунок того, що вона по будням працює. Терпимо, часом кайфово, і рідше відстійно. Вдома все набагато печальніше.

Сьогодні снилась дурня. Я їздив на автомобілі і не міг заправитись, бо постійно заважав спам і була незрозуміла схема заїзду на потрібну бензоколонку. Лол.
Набридли родичі і їх маніпуляції. Іду завтра до того лікаря, що запланував, хай я хоч тричі пошкодую про це. Всі такі розумні, знають як мені буде краще, один я дебіл.
Піду потім погуляю, від бабці до старого міста 1 км, зручно. Може побачу знайомих скрипачок, спробую знов з ними заговорити. А ще потрібно купити набір шестигранних ключів.

Є халявні квитки на бандер, нема кого запросити - в цьому весь Джо. Та, з якою я хотів би піти туди культурно відморозилась) може Катя? Спробую, цікаво яка буде її реакція.

Ця оповідка про Джонні прям ух)
Джонні прокинувся після автокатастрофи в лікарні і усвідомлює, що він не пам'ятає останніх 40 днів життя, зовсім. Він не розуміє чому його називають зовсім іншим прізвищем, а поліцейський, який його навідує звинувачує у потрійному вбивстві!
Трошки оправившись він вирішує тікати з лікарні, не чекати, доки його заарештують.
У підкладці свого капелюха знаходить квитанцію на багаж, виписану на своє справжнє ім'я. Забравши багаж, Джонні знаходить в ньому 250 тис $ і не розуміє що це за гроші, адже до аварії у нього не було грошей навіть на квиток автобуса.
Він вирішує провести власне розслідування, щоб згадати що ж сталось за ці 40 днів...

Цікаво що буде далі)))

Так от. В пн не іду на видалення. Замість цього іду в челюстно-лицеве відділення лікарні, це буде операція. От би одразу два видалили, менше б мучитись прийшлось.
Сьогодні обривав вишні, викопав часник і сіяв петрушку. Як виявилося те, що я їв вчора була не петрушка😂
Зараз дома. Випробував бойлер, витратив всю гарячу воду😅
Найбільше мене напрягає у цих поїздках -підіймати вєл на 9 поверх, а самі поїздки подобаються.
Зараз ллє злива. Можна було б залишитись вдома, але ж кортить ще поїздити і книжка там залишилась. Так що поїду на ніч до бабці.
А Саня в прольоті. Хоча ловив себе на тому, що було б не погано зустрітись. Якби він не вживав... то я б з радістю.
А так чекаю поки дощ закінчиться.

Божечки який сон під ранок приснився. Відкрив очі і одразу розчарування, що цього не було насправді. Печалька.
Вчора виставив з мамою трохи речей на олх, вже написали за дубленку (таке слово взагалі є а укр мові?). Треба сьогодні встигнути відправити її.
А ще обірвати вишні і обкатати нові шорти😁
Прийшла в голову ідея, що можна було б привчити Джері ходити зі мною на прогулянки велосипедом. Варто спробувати, щоб хоча б побачити як він себе буде вести.
Ще в планах позайматись на спорт майданчику. І ще одна невеличка справа.
Але який сон...

Купив сьогодні класні шорти із величезною знижкою. Подобаються)
Дзвонив Саня, хоче завтра побачитись. Не знаю чи варто, минула зустріч закінчилась висновком, що в мене не залишилось більше спільних інтересів з ним. Подумаю.
Ще тиждень відпочину і піду до міндівців. Якщо я житиму тут, в бабці - то них мені 10-15 хв на велосипеді. Це було б дуже зручно. Над цим теж ще подумаю.
Відчуваю себе розслабленим, то на мене так м'ята впливає? Вперше побачив як вона цвіте)
Надіюсь ці неспокійні сни трошки угомоняться. Хоч той сон і мені сподобався, але тоді, коли я це переживав у ві сні мені було зовсім не до сміху. Я не можу розрізнити сон і реальне життя, доки не прокинусь.

Накатав сьогодні 15км.
Вечеря прям на 5+. Накрив собі надворі стіл, зірвав свіжих огірочків, кропу, петрушечки. Нагрів до цього тушену курочку з молодою картопелькою. А на десерт були щойно зібрана малинка та смородина. Навкруги багато різних квітучих рослин, а коники з пташками грають свої мелодії. Чесно, я так давно мріяв про таку вечерю, що в мене стався вибух ейфорії))
Ось де моє місце. Сьогодні я в цьому ще раз впевнився.
Якщо станеться чудо і мені залишиться у спадок цей клаптик землі - то я докладу усіх зусиль, щоб для мене це було найкомфортніше місце у світі.
У мене вже є план.

На черзі фруктовий чай з м'ятою та пригоди Джонні Фаррару, у якого великі неприємності. Але про це пізніше

Давно мені такого яркого зомбі апокаліпсису не снилось: всі дії проходили на заводі, багато моїх колег стали жертвами, а я до останнього виготовляв броню з Максом, до поки не зламався мій станок, потім мене стошнило від того м'яса і лайна навкруги😅. Кінець мене теж вразив: я сиджу на якійсь ніші під дахом ангару разом із Бодькою, з яким я служив, а під нами сотні зомбі! І я такий вмикаю пісню Бумбокс - Твій на 100%😅 хз чому саме цю, але я її чітко запам'ятав.
Бодя щось сказав, типу "прорвемось отам" і я прокинувся, бо дуже в туалет хотів.
Сон сподобався, хоч його і можна записати у розряд кошмарів.

Зараз так затишно почуваюсь, люблю це почуття.
Надворі після дощу така свіжість, а всі ці рослини так класно пахнуть! Хочу жити поряд з природою, а не на 9 поверсі бетонної коробки.
Щоб отак вечором в трусах можна було вийти надвір, попити спокійно чайку і насолоджуватися цією красою.
Ну все, спати)

Заїхав додому, з ціллю повернутись назад на вєліку. Цього разу навіть якось легше їхати. Заїхав на бруси, от там було важковато. Хм.
По дорозі почав іти дощ, під дощем класно їхати, а якби я був в куртці - ідеально.
А так вирішив, що дощ - це гарна можливість заїхати на млинці. Ну таке, найбільше сподобались із шпинатом та сиром. З полуницею і вишенею - нічого особливого.

Ну, бачу дощик вже заспокоївся, тож можна продовжувати рух)

Сьогодні дозволив собі спати скільки захочу - прокинувся в 10. А до того в 9,8,6. Сни теж не дуже.
Неспішно зробив розминку, потім челлендж. Мені не вистачало власного часу, сьогодні я це зрозумів.
Прочитав скільки корисностей у бринзі. Мені вона смачна, чого не скажеш про інших людей.
Поснідав. Буду вибивати килими і прибирати надворі, ще треба позбирати ягоди. Вечором таки може схожу погуляю, зайду додому, а назад на велосипеді поїду.

І більше ніяких нічних змін😊

Бабця казала, що я кричав вночі, а потім реготав, ніби почув найсмішніший анекдот в світі. Дивно, сни були тяжкі і печальні.
Зараз попив чайку з м'ятою. Прямо зірвав з грядки пару листочків і кинув в чай, ну де я ще таке в своїх бетонних джунглях зможу зробити?)
Від нього така приємна розслабленість настала, щей дощ грає заспокійливу музику надворі, свіже повітря, запахи рослин. Мммм) блаженство? Мб, до повного щастя не вистачає лише одного, а точніше однієї.
Трохи почитав, зараз на сон так приємно клонить, мабуть таки піду спати.
Завтра старатимусь проводити більше часу із природою.

Погрався трохи з Джері, от йому щастя, доки я тут. Усі люди чуть тільки "гав гав гав", а я чую "пограйся зі мною, мені тут так скучно цілими днями самому" ех.
Снились кошмари. Брр.
Завтра нікуди не піду, буду відпочивати. Максимум в магазин.
Ну його в баню ту біржу праці, я звільнився, щоб відпочити, а не щоб одразу працювати.
Встановили з малим спідометр і маячки. Далі малий поїхав на велосипеді додому. Трохи страшно, дебілів на дорогах вистачає.

На велосипеді класно їздити повсякденно. Можна використовувати і дороги, і тротуари. Можна через двори зрізати.
По швидкості, в середньому темпі, можна заїхати за той же час, що і на автобусі.
Мінус в тому, що виснажуєшся, тож потрібен хороший відпочинок. По суті ти двигун цього транспорту. Мені пощастило ці два дні їздити за +18-22, було переважно комфортно. Калорій він таки жере багато, це паливо для двигуна, тож їв майже в два рази більше
Плюс в тому, що тренує м'язи ніг, спини і району жопєні. Саме в цих місцях відчуваю кріпатуру. Можливо пресу теж.
Як і у всьому тут є плюси і мінуси, як і у всьому стараюсь сконцентруватися на плюсах🤔