Скрипка Майстра writes
День зізнань і спогадів,коли відкрилось чимало,а потім ми навчились іти назустріч, а потім точки дотику.У машині сидить двоє дівчат і говорять про щось своє,через сміх і крізь біль.Адже в її словах таки є багато болю.Внутрішнього і сильного.
Важко - коли у порожній квартирі не переходять руки далі того,як мали би перейти.І відчуваю,що тіло реагує,що є те,що повинно бути.Що ж таки зупиняє?
Спогади.Повертаєшся в далекий час,постреволюційний,коли ще не було війни.Він так постарів,його діти виросли.Життя триває.В моїй голові завірюха.
Як це - жити із розумінням,що з ним щось може трапитись?Навіщо так залякала?Боляче.
Мені болить його біль.
Мені болить він.
І не знаю,що хочу отримати у підсумку...
What !F users say
Only today learnt about !F and created an account. Have to admit, this site is interesting and special, indeed. The idea is quite the thing! I'll be keeping my diary in spite of anything. I like this anonymity so much!
Fikus
I really enjoy reading other participants, it's so much more sincere here than in any social network.
Дынька
Such a funny idea, to keep an online diary, which can be read by anybody - and nobody at the same time.
Daryel'
I like a lot that there are no comments on !F. Here I have an impression that I am writing just for myself. I have less concern that my message will be evaluated.
!ХуеРы
I like Fragmenter very much. Now I have extra motivation to change. It's a big difference – just write to myself in a paper notebook, or write in order to share my thoughts.
Fragmenter is cool – I start to think once and again why I'm so depressed and how I came to be like that.
Туле 🌱
Fragmenter is the best thing that happened to me this year!
Aart 🐦