Kate

Да, мир ужасен и жесток, как кошмарный сон. Только книги могут спасти, только в них можно найти и сочувствие, и утешение, и любовь... Книги, ничего не требуя взамен, любят каждого, кто их открывает. Они никогда не покидают даже тех, кто не заботится о них.

Корнелия Функе. "Чернильное сердце".
***
Уважай себя настолько, чтобы не отдавать всех сил души и сердца тому, кому они не нужны и в ком это вызвало бы только пренебрежение.

Шарлотта Бронте. "Джейн Эйр" .
***
...Вы краснеете, — это черта прекрасного сердца.

Фёдор Достоевский. "Идиот".
***
Все, что ни происходит, всегда так, как нужно, и только к лучшему.

Михаил Булгаков

Читайте книги....именно они помогают войти на время в другой мир..и забыть все проблемы и всю боль....
***
Однажды судьба пошлет вам человека , который разрушит вашу жизнь .
Сначала он подарит вам счастье и много хорошего , ты доверишься ему и это будет самой большой ошибкой ,
Но не успеешь и оглянутся как тот человек начнет отдаляться и наконец-то бросит тебя, оставив лишь тупые воспоминания …
А теперь давайте подумаем, стоит ли вообще кому-то доверять ? !
***
Нет ничего хуже, чем осознать то, как мало ты значишь для людей, которые много значат для тебя

Ложусь спать в час.
в четыре засыпаю.
и все эти три часа - я просто тебя вспоминаю.

***
Забути все, здається, я б ніколи не зумів
один дзвінок скидає відлік волі на нулі

***
Я просто хочу бути комусь потрібним. Потрібним і необхідним. Мені потрібен хтось, кому я міг би віддати всього себе - весь свій вільний час, всю свою увагу і турботу. Хтось, залежний від мене.
Взаємна залежність.

(с) Хоч це і не правильно.

***
Насправді ніякі поради не допомагають, якщо серце хворіє людиною.

Ти сумуватимеш за смаком моїх слів,
Не губ, не рук, а за минулим днів,
Шукатимеш в книжках мої думки,
Читатимеш в думках мої рядки.

***
я не знаю де ти, і тому бачу тебе всюди

Не знаю правил твоей игры,
Не понимаю пока кто ты...
В пустом пространстве так мало света
В моей душе так, когда ты где-то...
Я задыхаюсь без твоих глаз,
Я ошибаюсь в который раз.
Ложится голос твой пледом на плечи...
Как так??Но без тебя -напрасный вечер.
Холодным взглядом не жги меня,
Все тело в ранах но жду тебя.
Одно движение твоей ладони-
И я на берегу, вдали от боли.
Ты отдаешся мне вся до дна
Помню вкус- это яд, убить была попытка не одна...
Я не хочу войны, в ней нет победы:
Пускай умру, но кто ты?Где ты?

ця суєта - немовби вітражі,
що відзеркалюють печаль старих бруківок,
спішать роки, і ми уже не ті,
життя застигло в кадрах фотоплівок.

чи то туман нічного каяття,
чи мовчазна примхлива лихоманка…
я не була, давно вже не була.
а хочеться – сповна і до останку.

ховають недосказані листи
запліснявілі спогади та вірші.
і перебіль, що все іще не стих,
за тим, що я й для себе тепер інша.

недопишу загублені слова,
то рештки днів, що так і не відбулись.
життя… життя… а де ж воно, життя?
мабуть, ще не почавшись, вже минуло.

© Яна Цикнева.

Капец..З Дня Народження з ним не переписувались.28 він написав,вибачався.Оказується в нього бабушка померла..Але опять четвертий день не пише.Бля,як мені це надоїло..Вампа вчора тіки пару раз бачила,а сьодні його в школі не було походу..Со сторони по моїй поведінці кажеться,шо в мене все норм,но на самом деле все так хуйово..Останні дні постоянно в наушніках,даже дома.Тільки музика спасає...

День Народження було чотири дні назад.І в мене була температура 39.2.Шикарно..я заболіла.В школу звичайно ж не ходила,але в БДЮТ виступала.Ше й норм получилось.Він хоть на День Народження написав,узнав шо в мене температура,то сразу сказав віддихай,завтра поговорим.Але не пише.Сьодні четвертий день.А Саші походу вообще всьорвно на мене...
Кстаті,я поняла,що серйозна болезнь дуже похожа на депресію...

Сьогодні був дійсно кльовий день:3А таке буває рідко..В школі ми узнали,що Людмилки не буде ше тиждень.Потом російську вела та чокнута етичка і ми з Лізою на уроці снімали відіо,їли мою булочку,слухали музику в наушніках,нічого не писали,а та дура ше й до дошки мене визвала,але я все правильно написала)Потом ше на музикі було прикольно.Ми з Діаною спеціально опоздали на урок (бо опять та дура заміняла) і тоже прикалувалися,бісилися,сміялися.Потом ше Саша на айфон фоткала нас всіх:)А на алгебрі ми з Діаною цілий урок переписувалися про фотосесію.Ми в часа чотири зібралися:я,Діана,Женя і Коля.Було дуже кльово і весело)))
Але в усьому цьому є один,але великий мінус..мені не написав мій коханий

Скоро день Народження,але святкувати немає ні грошей,ні бажання..Але були б гроші,відразу б і бажання з"явилось.Цікаво,як мене поздравить він..Звичайно,кращим подарунком було б те,що ми б нарешті зустрілися,бо скоро буде 5 місяців,як ми переписуємося,а я ще досі його не бачила..

В школі бачила вампа тільки 5 разів.А він прикольний,ше й так на иене дивиться..

На світовій слухала музику в наушніках і та дура не запалила,а я даже в наушніках три раза читала якусь фігню.

На фізиці весь урок з Сашою ржали,бо вів той дибіл студент.Я назвала його таджиком Джавшудом Рамшановичем,і з цього й ржали.Ну він реально на якогось таджика похожий)

А так вроді все норм

Була тіпа діскатека)Ахах,ну хоть поржали:)А так все норм.Тільки от він не пише третій день..Цікаво чого..І канікули закінчуються.Так швидко плине час,а я за ним не встигаю..

Здається кохати людину неможливо,якщо ти її ніколи не бачив...Але це тільки здається.Після майже чотирьох місяців такого кохання розумієш,що можливо все..І як же ж важко отак сидіти і обновляти сторінку на аск через кожні 5 секунд чекаючи анонімного питання.Але це і цікаво.Він бачить тебе щодня,навіть твоя подруга бачила його вже 6 разів,а ти ніразу.Але вже закохалась..І він теж кохає,але неможе зняти галочку і відкритися через якихось своїх ворогів,які вже раз зустрілися з нами.Було не дуже весело.Але все ж,я кохаю його,і чекаю,коли він нарешті напише..

Це мій перший фрагмент.Ну що ж,привіт Фрагментер:))