Лана

Бігендер; пансексуал; помішане на хорошій музиці, аніме, мангах, Японії, фф і шоколаді створіння.

Гекслі, ВЕЛФ.

Є дві речі, які я ненавиджу найбільше: расизм і гомофобія. (ні, ну справді, яка кому до того справа?)


А якщо коротко і чітко, то тупе униле гавно, яке боїться, щоб не вилетіло з універу піля цієї сесії.


Вк: https://vk.com/roksolanaluchak

С нами с 10 мая 2015

Зайшов сюди тільки щоб подивитись як Der
Зрозумів, що не найкраще.
Хочеться сказати йому, що я готовий поговорити з ним про літературу в будь-який момент, це те, на що я зараз справді здатний.
Але ж він і цого навіть не замітить.

Як я? А я знову в задниці.
Маю дівчину
Але переспав з хлопцем
Ну пачті переспав
Він ж гей, і обійшлись самими лиш пальцями
Від усвідомлення його орієнтації стає ще більш паршиво, ібо вчинив я зовсім не солідарно, як представник меншин

Як паршиво, що я все ж баба
Але я й досі хочу його. Тільки його.

28 марта 2016, 19:40

Коли ти просто остаточно розбиваєшся, то навіть найближчі не можуть зібрати тебе.

Ти мусиш триматись
Ти не можеш
Ти безсилий
Тобі прийшов кінець
Ти бачиш це?

Тепер залишиться хтось один

Цієї ночі хтось помре
Цієї хтось вчинить самогубство

Якась частина Тебе помре
І молись, щоб це був твій внутрішній кат

10 марта 2016, 23:31

Зрозумів, що я грьобаний педофіл. Як можна було втюритись в дитину 15-ти років? Поясніть мені, ЯК?
Хоча. А що тут такого? Я ж теж не залізний. І не тупий ідіот, щоб не розбиратись у людях.
Ну і що, що він шмарок? Зате у розумі з ним деякі 25-ти річні і поряд не стояли. Ще підросте трошки і все виглядатиме нормально, більш-менш.
Але ще картає, що він молодший брат подруги, що береже його, як зіницю ока. Ну так, у них ж нікого дорожчого тепер немає, ніж вони один одному.

А ще я був у них на НР. Повеселились тріши. Я розслабився.


Але все ж я грьобаний педофіл. Лол.

02 января 2016, 16:17

Мені так страшно. Тата ж в АТО забрали, недавно приїхав додому на 10 днів. Завтра їде назад. Мені так страшно. Так боязливо. Мені ж потрібна опора. Чиєсь надійне плече. Я ж намагаюсь стати опорою для мами й брата, хоча б морально. Хоча б на рівні емоцій.
Було про наболіле, тепер про тепле та дивне.
До мене повертається уміння любити. Любити когось іншого. Третю особу мого життя. Дивно, що це відчуття повертає саме він. Здається такий вічно холодний раптом почав гріти. Ну так пригорни мене. Дай мені трохи більше тепла. І я уже сам зможу захистити нас.
Сесія-стресія. В неділю останній екзамен. Вже не так страшно.

Що ж. Час завершувати. Надобраніч
Дивних дивностей. :3

24 декабря 2015, 23:07

У мене дажав'ю. Мене знову обдурили.
Знаєш, а ти другий, хто сказав, що хоче зі мною дечого більшого, аніж дружба.
Другий, хто обіцяв, що ніколи не залише мене з самою собою.
Другий, хто не виправдав своїх слів.
Ти навіть другий кримчанин у моєму житті.
У вас навіть вік одинаковий.
Хоча ви такі різні.
У вас різні думки, різні погляди на ситуації і почуття.
Ви різні за зростум та будовою тіла. Ви різні на обличчя.
Але є дві речі які об'єднують вас.
Дві речі, які є тільки у вас.
Моя безкінечна довіра.
І...
Ви одинаково її зраджуєте.

Тому прошу, не додай сюди нічого більше.

Не смій чинити, як він.
Не заставляй моє серце краятись ще більше.

Не зникай з мого життя назовсім.

14 октября 2015, 12:27

Сьогодні приїхала мама, я дуже за нею скучила. Тепер приїжджатиму не в пустий дім.

Вперше в житті відвідала літературний вечір. Все б нічого, але мене поставили читати першою. Було неймовірно страшно, але я спралась.
Я більше, ніж задоволенна.)

03 октября 2015, 23:04

Завтра перша пара з новим викладачем з німецької. Все б нічого, але він української не знає взагалі. А як мені німецьку вчити з нуля, якщо викладач української не знає? І ще я, здається, втюрилась. Зовсім маленьку капельку.
З Ані і інших збилась.
На новій квартирі все добре. Люди з якими живу - чудові. Все чуть не ідеально.
Мама в суботу приїжджає.
На душі тривожно, а в голові каша.
Я загубився, знову. Чи, все ж, Ми загубились?

Помітив, що Der не згадує свого "Прокуреного принца".
Взагалі, цікава людина. Я б в ньому покопався. Я б хотів його вивчити. Я б з радістю йому допомогла, при потребі і змозі.
Але уви і ах.
У кожного з нас дивне життя. Дивні думки. Дивне бачення.
Дивні ми.

29 сентября 2015, 20:28

Як же я давно не писав сюди.
Уже не працюю (закрились). Другий курс універу. Навіть не віриться.
Юра взяв академку. Без нього якось пусто. Ненавиджу Діну з її незрозумілою поведінкою.
Ламаюсь через Аню. Тільки сам її вигляд.
Я заплутався ще більше.
О, так, я переїхав, але зараз не про це.
Мені потрібна людина, якій я довірятиму, і яка довіриться мені. Мені потрібен Хтось, бо на самоті я божеволію.

Хорошої всім нічки, а я пішов до практичної готуватись. :3

08 сентября 2015, 17:43

Сьогодні був третій день на роботі. Ноги болять, але я задоволленна.
Тепер придумуватиму з адміністратором як розкрутити наш заклад. Йому ж лише рочок, тому потрібно постаратись. І ми постараємось. :3

24 июня 2015, 21:11

Вчора ночувала в Ані. Ну звідси можна хрозуміти, що вляглись спати ми пізно.
Мені з нею добре, але це вже не те. Ні, вона мені не надоїла. Але у мене менше зацікавленості.
Мабуть, я зрозуміла її. Та й тіло її уже не приваблює, як раніше.
Усе не те. Усе не так.

19 июня 2015, 18:09

Латину тоді здала.
Завтра основна мова (англійська).
Проблеми з житлом. Досі. Софу, піздюшку таку, як побачу - приб'ю. І це ще я у всьому винна?
За те, що не сказала - так.
За те, що вона натворила - ні.

Хазяйка дізналась про Аню.
Це не людина, це справжнє чудо. Прийняла і заспокоїла. Сказала, що нічого боятись.
В пн на співбесіду. Надіюсь, я витягну сама те, що наробила я.
Ні, свою вину я витягну. А от за Софу ми ще побачимо.

13 июня 2015, 19:57

Завтра екзамен з латини, а я нічорта не знаю.
Хоч бери і плач. т.т

А ще я помітила за собою дещо.
Я надто везуча особа. Ні, мправді, я ж нічогісінько толкового не роблю, а все виходить гладко.
І я нарешті віддала належне своїм снам. Чи то я раніше уваги не звертала, чи то просто не хотіла, але...
Але вони, чорт забирай, здійснюються. Тепер усі здійснюються (адекватні, звісно).
Отож, що ми маємо: сни, які здійснюються; здатність вгадати події наперед; можливість розглядіти сутність людини; уміння правильно розташовувати людей навколо себе, тобто налаштувати їх позитивно до себе, коли це мало б бути неможливим через обставини; і страшенна везучість.
Відьма якась, аж самій страшно.

09 июня 2015, 16:57

Ночувала в Ані в гуртожитку.
Та хто подумати міг, що все перейде в тройнічок. та ще й в такому вигляді - Р. більше тягнеться до мене, я до Ані, а сама Аня не знає навіть кого до кого ревнувати. Сміх та й годі. Дурочка, я ж досі щось до тебе маю. Хоча мені завжди буде мало однієї двчини, мені потрібе ще й хлопець, і, як не дивно, я не про постільні відносини.
Пліаморія, так, це ідеальна штука. Але не в нашому з тобою, Аня, випадку. Не в нашому.


Шия вся в засосах, я ж вб'ю його тепер, коли побачу.

В універі все +- норм.
Прорвемось.)

25 мая 2015, 14:14

Поїхала. Нарешті Софія поїхала.
Я починаю нове нормальне життя.
У нормальних умовх, у нормальній обстановці, з нормальним графіком дня і нормальним харчуванням.

Життя починається. хд

17 мая 2015, 09:36

Хочеться вити.

Вчора був жахливий вечір. Ні, вчора була жахлива нічка. лол


Значить так. С. влаштувала новий двіж. Сусіди не витримали (я їх прекрасно розумію) і викликали міліцію. до того був скандал. Є багато цікавих деталей, таких як те, що С. стрибала з балкону з 3 поверху щоб втекти, але суть в тому, що нас забрали в райвідділок.

Пощастило, що міліціонери попались класні, бо перепало б усім. І я, чорт їх забирай, отримала б за них теж. Чому? Та бо ті шмари ще не повнолітні.

Тепер не знаю, як власниці квартири в очі дивитись. Я вже так з тим всім замахалась.
Вони мені стільки нервів з'їли. Так мене вимотали, що жити не хочеться.

Ще й срач в квартирі, що повіситись можна.
Гррр =.=

13 мая 2015, 16:09

Хочу подохнути.
Просто подохнути.

Завтра універ, а я ще нічого не вчила.
Добре, що аю трохи.

Нудно.
Хочу на вулицю.


Що ж, зараз буде видно.

І знову вони.
Скучаю.
За трьома.
Одну обнімати, про другу турбуватись, а з третім просто бути поруч.

Я шизік. Мені це сьогодні в очі сказали і на повному серйозі. Обідно, але ж правда (майже).

Хочу чогось.
Хочу когось.


І все ж,
де ти є?

11 мая 2015, 20:57

Приїхав до Львова.
Все як завжди.
Втомлений. Хочу спати. Сиджу курю. Знову.

Почуваюся шизофреніком.
Я вомиВСя і втомиЛАСЯ.
Хочу до Юри.
Ні. Хочу до Ані. Досі думаю про неї.
Думаю, мені не світять ніякі моногамні стосунки, тільки поліаморія. Мені мало когось одного. Завжди було мало. Є. Буде.
Почуваюся шлюхою. Шлюхою-целкою. лол

Мені потрібне спілкування. Спілкування з кимось, хто зрозуміє мене і правильно сприйме.

Хочу вже на пари. Хочу зустрітись з Юлею і Ірою. З ними так легко, одразо забуваються всі негаразди.
Настрій в гавно, хоча його трохи і підняло повідомлення від "honest me!". Прочитала лиш сьогодні. Це було мило, дуже мило. :3
Піду вчитись.

11 мая 2015, 17:52

Прокинувся. Поїв. Кинув одяг в пральку. Зараз ще піду помиюся сам і помию посуду.
Ууууу, потрібно вже збиратись, до Львова їду.
До біса все, я не хочу. Не хочу на пари, не хочу в той чортів універ взагалі.
Хочу заснути роки на 3.
А ще більше хочу до Юри. Я вже скучив за ним.

Хочу підстригтись. Так, знову, але ще коротше. Ну а що? Я їбав хлдити як баба. Останнім часом частіше почуваюсь чоловіком, аніж жінкою. Морально, звісно. У соц. устрої, звісно. У розумінні самого себе. Звісно.

Юра, приюти мене. Заспокій мене. Знову. Як тоді. Як у Карпатах.
Хочу пригорнутись до тебе. Хочу, щоб ти мене захистив. Поряд з тобою я - маленький, наївний, беззахисний рижий котик.
Просто прийми мене.

11 мая 2015, 10:57

Ну що ж. Покатались. Покурили. Поговорили. Полизались...
Ааааа, я ідіооот. Як мені тепер йому в очі дивитись?
Як-як? Нормально.
Ну звісно, ти ж навіть за нормальний поцілунок це не вважаєш.
Звісно не вважаю, мало напору, мало сили і грубості. Всього мало. Хоча ні, ніжності аж забагато.
Все, заткнувся і спати.
Ага, хоча спершу ще мангу почитаю.

11 мая 2015, 00:14

Колишній однокласник кличе покататись (на машині, нічого непристойного), я ламалась і все ж погодилась.
Тепер боюсь сама себе, бо він зараз став дуже симпатичним, а в мене весняне загострення.
Ох, О., вважай на мене. Гигиги

10 мая 2015, 19:44

Розриваюсь на частини від невизначеності. До Ані охолола. Знаю.
Та є ще Юра і Діана. Хочу їх.
Хочааа, кого я зараз тільки не хочу? Агх, весняний недотрах. Почуваюсь котом. По правді, завжди ним почувалась. Всі свої 18 з гаком років.
Хочу, щоб хтось взяв грубо і сильно.
Ні, все ж не хтось, все ж Він. Хочу Юру до чортиків.
А Діна? А Діну хочу взяти легко і ніжно.

Розриваюсь. Розриваюсь він нерозуміння хто я. Лана, чи таки Давид? Я Вона, чи Він?
Розриваюсь. Від нудьги і самотності. Від буденності і сірості.

Розриваюсь.
Хочу курити.
Хочу у Львів.
Хочу приходити додому і знати, що тебе там чекають. Чи самій чекати.

Розриваюсь. Розвалююсь. Залишається заповнювати тріщини сигаретним димом.

10 мая 2015, 17:17

Досі маюся дуркою. Слухала музику і тут в голову прийшла ідея. Ідея щодо сюжету.
А чом би не написати по цьому сюжеті щосб справді вартісне? Думаю, люди з'їли б драму про скульптора. Скульптора-генія. Сліпого генія у своїй справі, що доторкнувшись раз - запам'ятовує форму. А у ліпці їй немає рівних. І нічого, що їй буде лише 16. Нічого, що у неї закохається її 20-ти річна учениця, що проходитиме у неї практику. Тут буде ще щось. Тут буде убивця.
Ох, аж руки засвербіли писати.
Головне не закидувати драму про Смерть.
Ох, і ще фанфи мої є, ще про них не забути і дописати.
Ну я і знайшла я собі роботу на літо.
Головне, щоб я змогла хоч щось видати, а там уже побачимо. :3

10 мая 2015, 13:38

От тільки створила свій аккаунт тут.
Давно хотіла вести якийсь онлайн щоденник, от наважилась.
Хм, "наважилась", лол, неначе подвиг робити збирюсь.

Лежу на диванчику, читаю слешні фф, яойну мангу і просто маюся дуркою.
До речі, ніколи не закохуйтесь у бісексуалів. Бо проміняють, як мене, на особу "протилежної статі", а ти потім мучся, бо "Якого біса я народився в жіночому тілі?!". Вже місяць не можу відійти. Невже я така погана людина? Та ні, вона сама всім говорила, як зі мною затишно. А що тоді? Погана коханка? Може бути, але ж ми завжди говорили одна одній все, що нам не подобалось і намагались це разом виправити.
Просто обідно.
Обідно до сліз за те, що за тиждень він залишив тебе, Ань.:с

10 мая 2015, 10:23

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Akise 🛩

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы