error

невизначеність
***
все що не робиться - на краще!

розбите серце це так важко... розбите навіть попри те, що ми досі разом. розбите мабуть тому, що ти вже не та людина, яку я так любила. розбите, тому що той, кого я любила помер
***
я спрямувала свій сенс не на те, для чого я справді покликана. кохання - це лише омана, це страшний наркотик від якого оговтатись буває дуже важко. намагаюсь віднайти себе, себе стару

це таки було помутніння
кожного дня я прокидаюсь все тверезішою і тепер твердо знаю, що так зване "кохання" це всього лиш наркотик. і так як я дуже схильна до різного роду залежностей стала залежною від цього. це не любов, а всього лиш звичка. це мине)

обійми мене і не відпускай
що це, дорослішання, прогрес чи, навпаки, регрес? я ніколи це не сприймала, я завжди цьому противилась. а тепер... я хочу з тобою сім'ю, але не скажу тобі про це (будемо поки що думати що у мене помутніння на фоні загального погіршення мого стану)

ті, хто колись були іграшками в моїх руках стали тими, в чиїх руках іграшкою є я
***
ти зіштовхнув мене у прірву тоді, коли я вже стояла на краю. падаючи, я схопилась за якусь гілляку і намагаюсь викарабкатись на поверхню. ти ще роздумуєш, подати мені руку чи ні. але ти не знаєш, яка я сильна. ти не знаєш, що вибратись я зможу сама. джерело моїх сил - я, а не ти

Dnes už jsem na tom lépe

і от пройшло стільки часу... живу в іншій країні, але я не щаслива. не треба ні про що шкодувати, але мабуть було б краще, якби все склалось по-іншому

všechno dobře dopadne :)

просто гарний настрій)

одного прекрасного дня ти прокидаєшся і розумієш наскільки все змінне (рух, діалектика). тобі стає байдуже на всі тілесні та емоційні втіхи і залишається лише ти і світ навколо. тепер я це відчуваю. справді

знову почала курити. але мені байдуже. мені поки що так зручніше
отримую естетичне задоволення від перегляду фото різних людей
добре іноді залишитись наодинці з собою і провести внутрішній діалог (з ким?). мені цього не вистачало

сиди дома і не висовуйся

коли пишу сюди - охоплює відчуття бурної діяльності (свого роду замінник сигарет для мене)

почну сьогодні - за два роки буде офігенний результат

усе сприймається уривками, фрагментами. людські відносини - це так складно, допоки ті ж люди не усвідолять наскільки все просто. мало б бути сумно, але чомусь не відчуваю ніяких емоцій. принаймні зараз

новий день, нові очікування. хоча, мабуть, нічого не чекаю від сьогоднішнього дня. продовжую стагнувати

не писала сюди цілісінький рік. ну що ж, 2016 став для мене роком значних здобутків. поступила в чеський вуз, подбала про свій внутрішній благоустрій (позбавилась негативних думок та дисонансу), познайомилась з багатьма новими цікавими людьми, знайшла нових друзів та зрозуміла, хто залишився зі мною зі старих. багато розчарувань, хоча то вже не сприймається так болісно як колись. вживала погані речовини (вже не вживаю) і трохи підпсула собі здоров'я. але все, шо не робиться на краще?

сьогодні прокидаюсь після довгого сну. таке відчуття ніби вчора було 11 жовтня 2014 р. і все пережите за цей час якесь розпливчасте і не справжнє
12.10.14 - день, коли я звернула не туди
але все, шо не робиться, то на краще?

вперше за 3 місяці пишу сюди. закінчились сантименти, емоції, "любовні" пригоди і нарешті настали ясність, чіткість думок, спокій
здається, з'явились якісь перспективи після університету. ну це ще будем бачити. головне зараз - відпочинок

хочеться вистрибнути з власного тіла. все не так

прагну спокою

треба провести гігієну розуму
"совсем не о чем беспокоиться"
безмятежность
тишина
і ше я зрозуміла, шо не має нічого більш заворожуючого, ніж дух, що панує на руїнах давно загиблих цивілізацій
в цьому якось вся суть

морально втомлена, фізичний стан не сприяє
здалось б кілька днів посидіти попялитись в стінку, але нема коли

Каждого человека формирует его век, очень немногие поднимаются над
нравами своего времени (Вольтер)

зійшла з дороги