nobody_ya

С нами с 11 января 2016

Так нічого астрономічного й не трапилось. Вже пройшов перший навчальний тиждень, а я, по суті, й з гуртожитку не вилазив. Нічого, піду на навчання з наступного тижня. А завтра... а що завтра? Завтра йду підкорювати карпатські вершини з абсолютно незайомими льдьми. Надіюсь, вони після цього не захочуть заводити дружбу, бо буде дуже неприємно їх відшивати. Ех, буде, що буде, а буде гулянка на вершині гори. Ось так от

11 февраля 2016, 23:38

Нарешті трішки пожив. Вдалось розвіятись по Львові. Пограв на гітарі у рок-пабі, поував на концерті Механічного апельсину, та й просто чудово провів час. Нарешті здійснилась мрія. Набив тату. Чекав від себе якихось емоцій, але, по факту, усе залишилось так, як і було. Сиджу, граю на гітарі з гармошкою і чекаю закінчення дня, щоб почати новий. Деградація у розпалі

03 февраля 2016, 19:04

Завтра знову до Львова. З п'ятниці на суботу очікується "секс, драгс, рок'н'рол" паті, без перебільшень. Напевне тоді щось і напишу, бо зараз нема сенсу переливати з пустого в порожнє

27 января 2016, 16:03

Ось я знову вдома. Провів у Львові 3 чудові дні. Мав заримаись, але символів не вистачть, аби описати обсавини, що сприяли поверненню. Власне, усе не так страшно, я забрав гітару, гармошку, поміняв струни, поремонтував ноутбук, прослухав нові платівки, прочитав половину книги Оззі Озборна, а головне, мене покинув стан апатії. З негативу, під час прослуховування альбому Ролінг Стоунз програвач почав барахлити і повільніше прокручувати платівки, що пересворило спів Джагера на завивання недотраханого ведмедя. Так ця поломка і залишилась, доведеться наступного тижня перебирати його, коли повернусь до Львова. Хотілось б ще щось написати, та нема вже місця. Лиш,до речі, приїхав додому. Добраніч

24 января 2016, 01:50

Коли дівчина просила, аби я сказав, що люблю її - відповідав, ніби любові не існує. Це лише хімічна реакція, а існує прив'язаність. Лише зараз я зрозумів, що лише шукав причину, аби не говорити цих слів. Боюсь їх? Не можу точно відповісти, але зрозумів одну суть. Прив'язаність - це теж хімічна реакція. Відчуття щастя, болю, апатії...усе це - хімічні реакції. Я втікав від загальноприйнятої термінології, не розуміючи, що зміна слова не змінює суті тих почуттів. З таким успіхом можна стверджувати, ніби окиснення (до прикладу) не існує, це усього лише хімічна реакція за участі кисю. Гадаю, ви зрозуміли, що я хотів цим сказати. Усього лише слово. Чому так важко його вимовити, чи, хоча б, написати?

23 января 2016, 11:49

Я у Львові. Так-так, я це зробив. Сиджу тут саменький:3
Забрав чотири платівки. Сьогодні ввечері ляжу читати книгу, тоді їх і переслухаю, а доти потрібно буде перетягнути в гітарі струни і... бити байдики
В загальному, усе добре, тому й не пишу нічого. Та й зараз нема що писати

21 января 2016, 15:00

depressed_april , напишеш потім як здала. Мені ці відповіді дуже допомогли, отже і тобі допоможуть.
Радий, що, таки, побачила запис)

17 января 2016, 15:29

Спокій.Як же я його чекав.
До Львова ще не поїхав через справи, але то таке, головне, що Мене. Ніхто. Не. Чіпає.
Замовив декілька платівок. Ну ось, тепер декілька днів доведеться розриватись від нетерпіння, аби послухати їх. Звісно, як то кауть: "Мені б твої проблеми", - та, на щастя,проблем нема. Маю ще три тижні до навчання. Не представляю, чим зайняти себе у цей час. В карпати досі хочу, але в -15 - це самогубство. Нічого, завтра почнеться чудовий тиждень, що мусить подарувати немало хороших емоцій. Шкода, що настрою творити нема. Розписні, як бачитие, виходять сухими, малювати неохота, а грати..ну, ви знаєте, інструменти чекають у Львові. Про всяк випадок, візьму з собою фарби..а раптом?

17 января 2016, 13:06

Буденність. Нема новин. У дівчини декілька днів затримка. Але це ще не привід для накрутів, тому, в цілому, усе спокійно та непримусово. А, ну да, тато завтра ве їде. Свобода не за горами

15 января 2016, 21:25

Шановна depressed_april , надіюсь той факт, що ти підписана на мене, допоможе тобі не пропустити мого повідомлення і ознайомитись з посиланнями, які я для тебе підготував. Ще декілька днів тому я бачив, що ти писала про ООП, але лиш сьогдні зрозумів, що все погано. Надіюсь, це тобі допоможе у здачі. (ООП - це ж Основи Охорони Праці, так?)
http://vk.com/doc28780331_437140743?hash=10e4738cfb7185a88b&dl=7829f480335598e2eb
http://vk.com/doc28780331_437140744?hash=231e2c4a41b80b926b&dl=27f19ce753898a643b
http://vk.com/doc28780331_437140746?hash=3e35511143cb9bfaa9&dl=d780f6f487dee80773
http://vk.com/doc28780331_437140772?hash=d324d3f940f6a17333&dl=0b6de7156f58947c24

15 января 2016, 10:56

Завтра тато їде в Москву на півроку. Думаєте я розчарований? А от ніфіга. Не можу дочекатись, коли він з'їде. Ви не подумайте, я нормально до нього відношусь, але його постійна присутність мене виводить з сабе. Навіть зараз він сидить в метрі від мене за компом. Доведеться втікати в кухню.
Сьогодні вночі було стільки думок. Про стільки речей хотілось написати. араз усе вивітрилось. Пусто в башці. Піду поїм, чи що

15 января 2016, 08:48

Дивлюсь вже третю частину "Я плюю на ваші могили". Таке враження, що цей фільм феміністки знімали. Зате у авторів непогана фантазія, хоча я б кращі тортури продумав:3

14 января 2016, 20:56

От знаєте тих людей, у яких усе не так, як в людей. Тобто любі плани мусить підісрати якась дрібничка. Я - один з тих людей. Хотів зуба полікувати? Ну да, на четвертий прихід полікував. Чому? Да тому,що у всіх людей корінь 6-го нижнього зуба складається з 3-х частин, а у мене з 4. ЧОТИРЬОХ, Карл. Мали прийти деталі до ноутбука.Думав спокійно поремонтувати і забути. Що ви думаєте? Продавець неправильно зрозумів і відіслав не все, що потрібно. Звісно, у мене мав б зіпсуватись настрій, але ніфіга. Я очікував, що він пришле деталі не до того ноутбука, тому усе не так й погано. Моє правило :"Надійся на краще, очікуй гіршого",- завжди актуальне і завжди допомагає.
Як не крути, життя - прикольна річ

14 января 2016, 17:06

Писати хочеться лиш тоді, коли хріново. А мені не хріново, ось так от. Згадався момент зі святкування Нового Року, коли ми з дівчиною, будучи у моєї кращої і єдиної подруги, накурились Марії Іванівни. Усе б нічого, але, гадаю, це ненормально, коли дівчина трахає мене зверху, а я, як ні в чому не бувало, намагаюсь пояснити їй принцип чотирьохвимірного простору. Найцікавіше те, що я сам його зрозумів лиш тоді. Ось, що мені цікаво. А чи можна вважати сни альтернативою чотирьохвимірного простору? .-.

13 января 2016, 10:11

В принципі, день обіцяє не бути уйобіщним. Зараз до стоматолога, потім на дачу, дещо татові допомогти, після чого знову сюди. Можливо трішки досплю, аби не бути агресивним пітбулем. В кінці, буду бачити по настрою, може сяду диплом робити. Можливо хтось з вас знає, що таке ректифікаційна колона? Це - наворочений самогонний апарат. Але відділяю я не спирт від води, а циклогексанол від циклогексану. Цеклогексанол - фігня для виробництва капрону, з якого в майбутньому робитимуть колготи. Ось таке от веселе життя в інженерів. До речі, ви б бачили ту красуню з хімічного корпусу... Це ж не зрада, якщо я, маючи дівчину, милуюсь вродою іншої? Усе ж платонічно

13 января 2016, 06:40

Знаєте, як то буває, коли хочеш лягти раніше.Ось, у мене зараз саме те.
Всетаки добре, що найкраще Боуі вже заспівав. Ще на Новий Рік (1 січня), був, переслуховував його новий альбом. Не те, зовсім не те, що хочеться слухати. Через це, напевне, не надто розчарований фактом його смерті. Помер, та й помер. Від цього моє життя не змінилось і музика його іншою не стане. В ній вінбуде зажди жити. В ній він для мене і жив. Я ж не знав його особисто. А більшість з цього трагедію роблять. Ото, напевне, у "фанатів" вічко рве, атже з моторхедом купа футболок і іншої неформальної продукції, а з Девідом фіг що знайдеш.
Не уявляю, що мене спонукало це все написати. Тим більше, слухаю зараз взагалі Ледів

12 января 2016, 23:20

Слава Сатані
Жартую
Жартую, не жартую
Пика лиш відійшла від наркозу. Дивно відчувати якісь зміни в роті. Ще дивнішим було відчуття, коли лікар вичищав канили кореня від нервів, але не суть. Я виспався. Боже, невже мені потрібен наркоз, щоб виспатись? Маю три підписники. Якщо комусь цікаво, то їх показує ліворуч на вашій сторінці під тими, на кого ВИ підписались.
Якийсь такий приємний спокій в голові. Давно такого не відчував. Хочу їсти. А можна? Лікар нічого не казав. Отже можна. Навіть не знаю, як передати свій хороший настрій тим декільком, що мене прочитають і зрозуміють:
-Мамо, дай пічєньку
-Нема ручок, нема пічєньок
*Що таке: зелене, увімкнеш кнопочку - червоне?*, Відповідь потім напишу

12 января 2016, 18:47

Попрацював трішки на дачі руками. Допомогло розвіятись і вдихнути крихту життя в засірілі будні. Зараз до стоматолога. Вдруге в житті. Ненавиджу сморід сверляних зубів. В загальному, нема, що виливати, день проходить непогано

12 января 2016, 14:35

Просто жахнувся, коли глянув в календар. Дідько, я був вдома усього лише тиждень, а відчуття таке, ніби мене тут місяць катують. Хтось страждає дефіцитом уваги, а у мене усе навпаки... Львів, як же я за тобою сумую...
Я б сказав: "Ніколи не думав, що сумуватиму за навчанням", але не скажу. Просто знаю, що мені дійсно затишно в університеті. Дружній колектив і розуміючі викладачі, що добре мене знають і добре до мене відносяться. Чекаю, не дочекаюсь, коли почнеться навчання, аби мати вагому відмазку, щоб не їхати додому

12 января 2016, 09:44

Знову воно. Вже, чесно кажучи, остогидло жалітись. От і правильно, ніхто не пожаліє мене, та й не хочу цього. От чому мені нема кому виговоритись? Кожній людині потрібно, час від часу , виливати усе душевне лайно, а тут, так вийшло, що я - та людина, яка вміє слухати. Добре, коли є де написати. Навіть не сюди, а просто на папірець. Це завжди допомагало.
Доброго ранку

12 января 2016, 07:38

Всім привіт. Не багато часу пройшло з моменту мого останнього повідомлення. Помітив, що батьки зі мною бояться спорити, знаючи, що я своїми аргументами розтираю їхні переконання і ідеологію, будовану роками, в порошок, особливо, коли нас чують сторонні. Вони знають, що втрачають свій авторитет і їх це лякає. І знаєте що? Який з цього толк, якщо я щойно 2 години грав сам з собою монополію .-.
Хотілося б поділитись своїм кругозором, але 701 символа для цього не вистачить, тому просто виливатиму плин думок на клавіатуру
Добраніч всім

11 января 2016, 22:33

Соціопатія виїдає усе людське прямо з середини. Люди до одного місця. Ніякої любові. Ні до батьків, ні до тупої сестри, ні до дівчини, з якою зустрічаюсь. Таке враження, що якщо хтось з них зникне - всередині нічого не йокне. Часто заводжу нові знайомства. Ви запитаєте:"Що ж ти за соціопат такий?". А усе просто. Проходить декілька днів і я починаю їх ігнорувати. Мені просто набридає. Усе, чого мені потрібно - пізнати. НЕ знаю, навіщо.
Бачив один пост написаний українською. Стало приємно. Особливим сюрпризом була згадка про покійного Девіда. Ні, ніякої сентиментальності. Просто приємно, що перша "прочитана" українка, як виявилось, поділяє мої інтереси...Скрипка Мастера, передаю тобі привіт

11 января 2016, 18:49

Деградація. Починаючи від 4 січня, сиджу вдома. Просто деградую. Чому я не взяв гітару, гармошку, чи, хоча б, укулеле? Нічого, 16 числа повернусь у затишок. Зустрічай мене, Львів. Надіюсь на поїздку у гори з наметом. Знаю, в таку погоду це - дурна ідея, зате таке проведення часу допоможе зкинути окови цивілізації з плечей. Чекаю з нетерпінням 2 лютого. Це буде час маленького самоутветдження. Я наб'ю своє перше тату. 100 разів перешкрябував ескізи, доки не досягнув бажаного результату. Вийду, напевне, пройдусь. Жах, як хочеться курити

11 января 2016, 16:35

Лиш зайшовши сюди, зацікавився, чи багато людей пишуть тут українською? Звісно, ніхто мені не відповість.
Ну так от. Привіт (раптом це хтось прочитає) . Знаєте, хто такі соціопати? Краще не знати. Приїхав додому на певний час і вже готовий на стіни лізти. Уявіть, що навколо вас стоїть п'ятеро солдат і тикають штиками вам в живіт. Саме такі відчуття переслідують мене кожного разу, коли хтось заходить в кімнату і говорить.
П.С.
Боуі, покійся з миром

11 января 2016, 14:17

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Akise 🛩

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы