18907

ходжу подавлена
враження що просто існую
я вчуся на медичному, тут нас ніхто за людей не тримає
ще в мене розвинуся комплекс жирної
я і справді потовстіла
треба брати себе в руки
а друзів і коханого поруч нема
я просто сама, роби що хочеш, як хочеш а мені нічого не хочеться, хіба що тільки сексу, класного сексу

плачу як дурна, а моя мама навіть не обняла і не приголубила просто вислухала і вийшла з кімнати
це значить я залишилася без самої рідної людини, що мені робити, з ким поділитися?

я часто задаюся питанням чи можу я бути особистістю коли моя рідна мама каже мені: "Ти ніхто і звати тебе ніяк! Прогинайся під цей світ!" А ти стоїш роздавлений тому що за спиною твої друзі! Мене опустили на саме днище, і це при мої друзях!

Моє день народження пройшло, але мені запам"ятався один момент - він був чимось чарівний
Ми сиділи у кафе, і я вийшла покурити, в той момент вийшли 2 хлопці, один відразу на мене звернув увагу. Я не подала вигляду що він мені теж сподобався, просто стояла курила і нагло на них дивилася, мені того дня можна було все....
І тут від нього падає сигарета, він посміхнувся, я ж почала сміятися, він подивившись на мене теж розсміявся в голос.
ми перекинулися парою слів і все я пішла в середину залу, я на 100% впевнена що я його навряд побачу колись, а якщо й зустрінемось то не спізнаємося, я думаю варто жити заради таких щасливих моментів і більше акцентувати увагу на чомусь поганому

21 січня мені виповнилося 21
частинка мене померла, а нова не встигла народитися
я спустошена, хоча в мене є все за що я дякую Богу
я не можу знайти в собі сили щоб побачити нове достойне життя,
себе не можливо знайти, можливо тільки створити, так казав капітан Джек
а я не знаю з чого почати, і як довести то до кінця
я думаю рано чи пізно все в мене вийде
головне вірити в себе і надіятися на себе

сьогодні зрозуміла що не маю близької людини, в мене є багато друзів які мене виручать і допоможуть майже у всіх випадках життя, немає тільки людини якій би я могла розказати все таємне, розпусне і щоб та людина мене розуміла і не засуджувала
я буду писати сюди всю свою брудну білизну і вивертати душу перед Вами, поважними незнайомцями
адже соромитися перед чужими легше і не так страшно