Молочний шлях

Все мені не те, і все мені не так. Давно не писала. В пятницю їхав тато зі своєю шлюхою, забрали мене додому. Ну хоч на проїзд зекономила. Вихідні були важкі, дуже багатт роботи, не виспалась, тому і настрій був не дуже. Т. Зводив в пятнтцю на піцу. В суботу відвідали Т. і Д., попили пива, а потім вдвох пішли на нічний сеанс в кіно. В неділю пофаобувалась, вивалила купу бабла, а стала не блондинка, а рижа. Спочатку подобалось, а зараз не дуже. З понеділка вже ходжу якась не в настрої і роздратована. Чомусь думаю про В. В нього дівка, фотки з Буковелю, і це якось так дивно. Засумувала напевно. А ще сьогодні снилось, що я зраджувала, і мені це ніби й подобалось, але знала, що це неправильно.

1.27 і я тільки лягаю. А чому? - Бо пат. анатомія. Це ппц. Цікаво, але так дохрєніще..аааа. І ше ці хвости, вони мене мучають і вбивають. На іншому фронті - все ок

Ожила. Прибрала в кімнаті ідеально, водичку принесла, і нарешті поїла. До ужасу хтіла м'ясо. З фарми навряд буде шось добре, надіюсь на краще, але походу буде 4. Не біда, я була ледь жива коли це все вчила. Т. підтримував на відстані, а Ж. біля мене, то в магазин, то аналізи забрала. Дякую їй за це. І своїй мамі, вона так завжди переживає(

Чимось травонула, думала - панкреатит, зробила аналізи і УЗД, то все в нормі. Дискінезія жовчовивідних тільки, але це таке. Діастаза 64 ОД, верхня межа норми. Лежу, страждаю, ледь-ледь це написала. Завтра модуль з фарми, треба 5, а я з ліжка встати не можу, треба хоч щось поїсти.

Мені ніби нарешті стає легше з ситуацією з колишньою сусідкою. Правда я думаю це не надовго, і скоро знову буде загострення. Поки буду радіти тому, що маю. А ще я хочу заміж, разом жити і створити сім'ю. Хоч по суті своїй я кар'єристка, але для коханої людини хочеться робити все. Думаю, з мене вийде хороша хазяйка, тим паче, що сужений мій завжди допомогає у всьому. Скоро 4 роки як ми разом, багато чого пережили., вже давно дорослі люди, я хоч і навчаюсь, але він вже цілком самостійний лікар. Вже пора.

Я вимучена. В мене ніби і все добре, ніби і з навчанням все ок, і з любов'ю, але емоційне виснаження нікуди не дівається. Сьогодгі намагалась здати хірургію, психологію ( ото прогулюй так день, а потім мучайся) і нічого не здала, всі відправляють на відпрацювання, треба їхати по базам в суботу, а в суботу треба й додому. Засумувала за всіма своїми жах як. Хочу до мами і до милого свого, а він навіть не звонить після роботи, надіюсь просто зайнятий.