нікчемний

Гроші міняють людину. Непомітно. Назавжди. І коли це помічаєш то вже пізно, назад не повернутись. Людини нема, нема кому вертатися. Та людина помирає, народжується інша, а кохав то ти ту першу людину ( і перероджену не легко знову покохати, бо одного разу ти помічаєш що біля тебе чужа людина. І ти не знаєш кому присвятити свої почуття, начебто ось вона поруч, але коли придивишся то ні це не вона. І саме страшне що та людина цього не помічає, не розуміє. Відчуває що твої почуття до неї змінилися, але тільки ти розумієш що змінились не почуття змінилася людина і разом відчуття почуттів. Важко описати все словами. Ще важче знову полюбити, тому що ще не охололи почуття до теї якої вже нема ((((((

Єдиний плюс того що ми не бачимся, ми не сваримся і подумки я як 5 років тому )

Своїми психами ти щосили намагаєшся у всіх невдачах покласти провину на мене і цим з усієї сили тушиш вогонь мого кохання, але я не святий і не всесильний колись воно піддасця тобі і потухне. Знаю ти вважаєш що воно давно вже згасло, але це не так, ти не знаєш що я відчуваю, що переживаю, так же і я мало що знаю про твої переживання. Але знай воно є, я не лукавлю. Але дуже боюся що це не надовго.
Звідки ти взяла тих мух, чому не можеш зі мною поговорити нормально. Вважаєш себе правильнішою і розумнішою, тоді зробися меньшою, стримай свої емоції і проведи хоча б одну розмову зі мною на моєму рівні, не утоптуючи мене в багно ще на початку розмови, допусти хоча б на хвилину що ти не права ...

Ненавиджу гроші. Скільки в мене через них, сталося поганого.
Надлишок грошей зруйнував 2 сім'ї, моїх і дружини начальників, а їх відсутність руйнує нашу (
Невже дійсно люди можуть заради грошей руйнувати свої сім'ї, зовсім не бачачи в чому проблема? (

Кохана, люба, жадана, сонечко, зіронька ясна, рідна, єдина, неповторна моя Т! Мускусе мій, бурштине, закоханість моя, місячний блиску, райський напою, мій раю, весно моя, радосте моя, дню мій, трояндо моя! Ах, усміхнена трояндо моя! Сонце моє, свічечко моя, таємнице моя, пані моя, моя повелителько, мій еміре, душе Всесвіту, мій скарбе тонкобровий! Блиск очей твоїх нездоланний. Розумнице, володарко, моя заповітна мріє! Люба Т! Королево, царице! Повелителько цілого світу! Моя золотоволоса ясноока дружино! Навіть коли я помру, ти завжди будеш у моєму серці. З пристрастю в серці, зі сльозами на очах. Ти моя кохана назавжди.

Т, я тебе кохаю, а себе ненавиджу. як хочеться повернути років 5 назад (((