Ніхто

Фух, майже до кінця розписала серії аніме "Наруто", фільми та ОВА в хронологічному порядку.
Не знаю для чого це зробила, але нехай буде.
Знову хворію та знову хворію саме з "Наруто", щоб не так нудно було. Мило.

Вирішила почитати мангу "Тетрадь смерти". Аніме вже бачила, а мангу так і не читала. А ще потім можна й дорами переглянути по мангі. Думаю декілька тижнів нудьгувати не буду.
Взагалі, манга та аніме - це моє таємне захоплення. Нікому про нього не хочеться розповідати. Хочу щоб це було тільки моє.

Давно нічого не писала.
Моє життя наскільки нудне та не цікаве, що навіть немає що записати.
Що вам розповісти? Не знаю. Можу тільки записати трохи своїх думок.
Що в житті відбувається? Нічого.
Мені дуже сподобалася пісня: SunStroke Project - Hey Mamma!
А ще вони круто для мене двигаються. Підтанцьовую їм.
Ну, якось більше нічого немає що можна записати.

Мені подобається "Наруто" за те що головний герой ніколи не здається. Така сила волі мене захоплює. Мені також хочеться бути наскільки сильною.
Вперше познайомилася з '"Наруто" десь в 10-12, коли хворіла і по ТБ йшла 1 серія 1 сезону. Мене не вразило.
Вдруге я побачила по ТБ, знову коли хворіла десь у віці 14 років, тільки вже 40 серію 2 сезону. Шокувало перетворення блондина в щось незрозуміле.
Коли захворіла в 16, мені стало скучно - згадала ці дві серії та вирішила подивитися повністю. Я не люблю довгі серіали. Закінчую дивитися на 50 серії. Але вперше я додивилася можна сказати до кінця. Більше 600 серій. Аніме ще не закінчилося. А так цікаво, тому вирішила почитати мангу. І прочитала.

Зустрілася з подругою вперше за цілий рік. Я в шоці. Вона літом виходить заміж.
Прийшла до дому. Стало дуже сумно від того що я одна і нікому не потрібна.

Прокинулася в 7. Поснідала. Лягла далі спати. Знову прокинулася в 10. З'явилося таке відчуття начебто ліжко шатає. Мабуть з просоння. Зараз здається все нормально.

Хм, все ж таки не виспалася, а то сильно туплю. Треба ще поспати.

Хороша новина. Нарешті вдома працює fi-wi ☺ Вчора зробили.
Сьогодні зможу спокійно подивитися "Шерлок" з планшета.

Досить думати. Пора спати.

Мені хочеться щоб новий рік починався у вересні, а не в січні.

2016. Як провела? Одним словом - нудно. Нічого не досягла, нічого не змінила. А такі плани будувала...
Як святкую? Ніяк. Це для мене не свято, а день коли потрібно задуматься над собою. 31 - подумати над тим що досягла, а що ні. Весь рік проаналізувати. А 1 записати та трохи розписати наступний рік. Зробити собі план. Поставити цілі.
Колись з 31 на 1 проводила під душем - образно змивала все з себе, щоб наступний рік розпочати з чистого листа, без негативу. Шкода що цього разу не приймаю душ, так як немає гарячої води. Я просто п'ю чорний чай.

Так швидко пройшов 2016, що і не помітила. Згадала про новий рік тільки за тиждень.

Увечері насолоджувалася класичною музикою. Давно не лежала на ліжку та просто слухала. Дуже гарно.
Мама сама запропонувала подивитися нові серії "Во времени". Це великий прогрес. Зазвичай я, інколи тато пропонує щось подивитися разом.
Вночі спалося погано. Сон вже зовсім не пам'ятаю. Коли прокинулася ще в пам'яті залишалися моменти із сну. Відчуття було начебто я щось забула. Якщо задуматися, згадати недавні моменти із життя, то так - я забула. Забула про одну людину. Але і добре, що забула. Нам ніколи не бути разом. Ми начебто живемо в різних світах. Занадто багато відстані. І це дуже сумно. Хоча ні, не сумно. Я звикла до цього.
Встати змогла тільки в 11. Що ж новий день - старі дурниці.

Нарешті додивилася "Щоденник майбутнього". Дуже сподобалося.
Тільки так і не зрозуміла чому це аніме позначають як жахи. Хоча яка різниця.
На протязі перегляду аніме мені почало казатися що я сама схожу з розуму. Не знаю чому почали виникати відчуття. Вперше так перегляд впливав на мене. Щось схоже відчувала, але не так сильно коли читала фанфік "Проснуться другим".

Вчора прийшлося декілька раз пити ліки, щоб подіяли. Тільки в 2 ночі стало краще. Коли полегшало відразу вляглася спати.
Прокинулася в 7:40 із-за сильного голоду. Все ж таки тільки снідала вчора.
Поснідала гречаний суп і лягла далі спати. Тільки в 12 змогла заставити встати з ліжка. Моєю мотивацією слугувала думка: "сьогодні нарешті додивлюся аніме". Вчора зупинилася на 21 серії. А сьогодні планую додивитися до кінця.
Не терпиться дізнатися кінець. Надіюся що мені дадуть відповідь на одне питання. Декілька варіантів відповідей придумала. Але чи є серед них правдивий варіант?
Але спочатку обід. Рагу. Не люблю рагу. Можливо просто виберу картоплю та м'ясо.

"Щоденник майбутнього". 17 серія.
В мене немає слів, щоб передати емоції. Чим далі дивлюся тим більше затягує.

Далі займаюся дурницею. Але хоч цікавою.
Дивлюся "Щоденник майбутнього". 12 серія. Ммм... і що ж далі?
Як на мене то всі персонажі - ненормальні. Хоча всі люди ненормальні. Поки що цілковито нормальних людей не зустрічала. Мабуть із-за того що життя не прекрасна казка, похмура жорстока реальність. Але якось в аніме всі не просто ненормальні, а справжні психи.
Ще досі погано. Ліки зовсім не діють. Але мене не сильно це турбує. Аніме допомагає забутися.
Обідати зовсім не хочеться. Якось не до їжі. Сьогодні у мене буде день голодування.

Ніяк не доснідаю. Все ж таки півлітра чаю та тарілка бутербродів - занадто багато.
Щось погано почуваю. Прийшлося пити ліки. Не люблю їх вживати. Якось вже вони мені набридли.
Всі дві години займалася якоюсь дурницею. Одна корисна справа - застелила постіль.
Думаю може перечитати "Тетрадь смерти" або ж передивитися? Чи все ж таки додивитися "Щоденник майбутнього"?
Чи можливо подивитися нові серії "Флеш" або "Радиоволна", чи передивитися "Шерлок"? Почитати фанфіки по Гаррі Поттеру? Чи краще знайти завантажити якусь нову книгу? А можливо попрацювати над проектом "Авейн та Елайн"
Скільки думок та ідей. Але нічим займатися не буду. По-перше, погано почуваю. По-друге, просто не хочу.

До 1:00 читала. А потім... стало так погано, боляче на душі. Дуже злилася, хотілося щось зламати. Але на дворі ніч, не бажала створювати проблеми для батьків та діда з бабою. Добре, що хоч вийшло поплакати, бо як би не це то все стало гірше. А так сльозами змила біль. Заснула тільки в 4.
Ранок. Прокинулася від криків баби. Як завжди незрозуміло чого розкричалася. Надіюся в старості я такою людиною не стану. Коли виходила з кімнати врізалася всієї дурі лівою ногою в двері (вони розсувні). В кухні незрозуміло чим тхнуло, із-за цього перехотілося їсти. Не люблю різкі запахи. Взагалі до запахів чутлива.
Провітрюю квартиру та снідаю. Чай, тостери з маслом та кусочки ковбаси.

Випадково з мамою зробили генеральне прибирання. Чому випадково? Тяжко відсувати дивани, тому і прибираємо коли є наснага всю ту тяжкість попересовувати. Від тата допомоги не дочекаєшся.
Випрала носки.
Повечеряла. Картопля в мундирі, олія з часником, сало, чорний хліб та квашені огірки. Часто так в дома вечеряємо.
Зараз буду з батьками дивитися серіал "Вне времени" (3 та 4 серію). Саме так намагаюся подружитися з батьками. В мене з ними нормальні відносини, але мені хочеться мати друзів. Подумала, а чому батьки не можуть стати моїми друзями.
Який сьогодні продуктивний день. Зазвичай протягом дня застигну та нічого не роблю. Можу тільки почитати.

Зар'єструвалася.
Вирішила спробувати вести тут невеличкий щоденник.
Для чого? Просто захотілося.
А якщо чесно, то із-за недостачі в спілкуванні. Не потрібно було проводити різні психологічні експерименти. Можливо колись створю блог і напишу детально про всі проведені експерименти. Із-за цього в мене депресія. Триває 79 днів.
Так і не привіталася. Але для чого? Начебто хтось читатиме...
Вибрала собі нік - Ніхто. На даний момент найкраще характеризує те чого я досягла в своєму житті - нічого суттєвого.
В даний момент просто лажу в просторах інтернету та думаю про свій сенс життя, плани на майбутнє.