Nika

Пап, прос­ти, воз­можно я не пра­ва.
Воз­можно я не слу­шала твои со­веты.
Не уме­ла чи­тать по гу­бам,
И так быс­тро кон­чи­лось ле­то.

Ты прос­ти, за сры­вы мои,
За кри­ки в поз­днюю ночь,
За то что не чи­тала, те­бе сти­хи,
Ко­торые так час­то пи­сала под пол­ночь.

Прос­ти, не це­нила те­бя тог­да,
Ког­да ты все же мо­им па­пой был,
и на­де­юсь всей ве­рой я,
Что, на­вер­но, ме­ня лю­бил.

Да, не иде­аль­ная я, прос­ти…
За то что иног­да, пло­хо учи­лась в шко­ле,
И взгляд твой на­пол­ненный злос­ти и тос­ки,
Я не мо­гу за­быть эти мо­мен­ты, прос­ти…

Зна­ешь, я всег­да хо­тела,
что­бы ты гор­дился мной, па­па,
Но вмес­то слов о люб­ви,
Слы­шу толь­ко так мно­го ма­та…

Відчуваю себе якоюсь надто агресивною
Те що я не можу змовчати багато кого бісить
Від цього переживаю , що залишусь одна
Але і так хоть і маю багато друзів
Но всі по парах
У всіх є людина, якій вони потрібні
А я сама , хоча стараюсь не звертати на це уваги
Але деколи так хочеться турботи, щоб обняли , щось сказали і заспокоїли
Підбадьорюю себе тим ,що просто ця людина не найшла мене
Але відчуваю огиду до себе
Через надто високий зріст, неідеальну фігуру і характер
Не знаю як поступити в цій ситуації
Компанії з якими я дружу не ладнають одна з одною
І я маю вибирати
Но блін я всюди відчуваю себе лишньою
Бо всі по парах, а я з музикою в навушниках
Обідно, і дуже важко звикнути...

Навіть не знаю що писати, для мене це вперше ,але за сьогодні я справді багато що зрозуміла . Так, зараз гуляти в мене зовсім не має бажання та і настрою , я поставила у себе в житті кредо-ставитись до людей так, як вони ставляться до тебе , тому я привчаюсь не привязуватись ні до кого і просто робити те , що до вподоби мені . Також я все більше захоплююсь професією журналіста,і роблю все, щоб розвивати нові здібності . Ніколи не думала що є такі програмки , але як для мене-це хороший шанс відкритись і нарешті зрозуміти себе .