Nata12

На диво кінець дня не був такий поганий...нові дівчина з нашої зміни виявилась прикольною або я знову включила свою наївнісь... він в кінці зміни був ніби нормальний..сьогодні я на інших машинах тому побачим.. не розумію його ....з іншими один зі мною інший . ..

Ті погляди...шо я їм зробила..невже я така погана людина...ладно ті псіхануті...але від нього я не очікувала..чого я завжди стаю на ті самі граблі .. не можу ніяк навчитися шо людям довіряти не можна...нерозумію шо сталось..чому він такий..

І знову дорога на роботу...невиспалась..невстигла нічого з'їсти вдома тому купила кебаб..надіюсь на роботі не скрутить...завтра неділя , автобуса зранку не буде, якщо він не поїде з нами машиною і нічого не зміниться поніняю зміну.. морально вже невитримую , виходячи з роботи постійне бажання набухатись вхлам ..так дальше не може продовжуватися ... я не хочу через ідіотів себе угробити...хоч інші зміни теж не ідеальні , зато там зі мною розмовляють...за ті два місяці я перестала сміятися , один з керовніків навіть питав сестру шо зі мною. . зі мною то всьо добре, а от шо з людьми навколо нерозумію....

В нього парфум як в брата ...обожнюю...треба триматись від нього подальше...то мене хвилює..протриматись до середи і всетаки поговорити з керовніком про перехід в іншу зміну...крім того шо мене тягне до нього ще більше скучаю за домом...він став більше з ними тасуватися прям мої граблі пів року тому...б'ють больто туда куда не чекаєш...як же ш всьо дістало...добре шо завтра приїде руслана , хоть буде з ким напитись....

Я походу починаю в нього втюхуватись ...сьогодні зрозуміла чому... він ппц як похожий на льову .. всьо ніби починається з розмов а потім переростає в я без тебе жити не можу. ..сьогодні зловила себе на тому що починаю ревнувати навіть тоді коли він виходить курити без мене....тре перевистись в іншу зміну...така фігня мені зараз не потрібна...

Настрій гамно ... вийшла з роботи, автобус с...ся ... 20хв до наступного..посідєлки з пивом після роботи відмінились .. якось трохи обідно .. незнаю чого..він мені ніби ніхто,але тих 15-20хв після роботи коли є з ким поговорити за пивом ніби відволікало мене від тої депресії ,яка походу ,поволі накриває мене ...на роботі відчуваю себе білою вороною ..ніби я їм щось зробила..хочеться плакати..походу сьогодні нап'юсь ..

Хм ... що робити ? в голові пустота...останнім часом нічого не хочу..до виходу на роботу 2 години а мені впало навіть з ліжка злізти .. тре пластир щоб кульчик на вусі заклеїти...рафал стопудово буде перевіряти...дістали , майже рік ходила і нічо не сталося...лан тре збиратись

04:30 сіла в трамвай на роботу, походу забула проснутись. Надіюся сьогодні буде спокійно, а не так як вчора.

Друга ночі ...не можу заснути...на 6 00 на роботу..знову буду лазити весь день як зомбі. .

Блін,дістало який раз просинаюсь від своїх супер шумних сусідів по кімнати..ніякої поваги ...тре зїжати звідси ...думала шукати двохкімнатну (в одній я з сестрою в другій вони ),але після їх розмов щось передумали.. ладно леська мови не знає , але він то говорить .... нєжинка с...на.. жарко йому відітілі ..А де зараз не жарко ..ну тіпа літо. ..ладно тре поприбирати поки їх нема ...а то паньство на то часу і сили не мають...

Прийшла з роботи ...перестріла юрку сусіда з поверха ..як же ш не випити пива. ..восьма є врубуєм колонки ...і пофіг на всьо...ше пів годинки і спати...

Ше трохи і додому))по дорозі на роботу думала добре б якийсь концерт щоб відволіктись від буденності...виходжу на перекур і бачу смс від кароліни (напевно ядиноної в цій країні,яка на зло живе в другому кінці польщі)про приїзд 24к в варшаву. ..ура..хоч якесь світло в кінці тунелю

Дорога на роботу,трамвай,навушни,любима музика, яка хоть трохи піднімає настрій .. блін знову не подзвонила по оголошенні. .треба з'їхати з того гуртожитка..

Вернулась з сестрою з магазину )нічого не хочеться )на ночку на роботу )як же не хочеться іти в той дурдом )коли люди перестануть бути такими підлими, таке враження шо це сенс їх життя. ..

Лягаю спати...пусто..холодно...як же бракує когось кого обійняти..нерозумію чи то привичка чи дійсно нехватка того мінімального тепла від когось ... тихого посопування під вухом...руки яка накриває і притягує тебе до себе...

Пустота...вирішила вести щоденник щоб хоч десь виговоритись насправді виговоритись.