Marlowe

🚷🚶
Tg: @G_Marlowe

С нами с 5 августа 2018

Ого, вже час. Захопився трохи, чи навіть не трохи. Ох ці думки.
Приїхали мої докі. Завтра буду пробиватись у відділ кардів. Чує моє серце що не один день на це витрачу. Все тут через жопу.
Думаю не буду своїм говорити, що додому їду, по факту вже буде "здрасьте, я приїхав".
Спати пора вже...

🤫
-... ..- ... -..- -.- .-

вчера в 23:22

Це був ідеальний вечір, який плавно перейшов у ніч. Малював водоспад і дерево - сподобалось цим займатись, останній малюнок ще не закінчив, бо вже на сон клонить. А ще смаколики, тепле спілкування з С і музичка на фоні. Звісно багато чого не вистачає, але нинішньому моєму положенні - це таки ідельний вечір, який я провів так як я хотів.
Завтра вже 20 число, машина їде на Київ, а це значить що можливо привезуть мої документи, якщо вони готові. Якщо ні, то доведеться ще тиждень чекати.
Погода вдень радує, хочеться гуляти у легкому вбранні.
Другу ніч засинаю під мелодії піаніно і сьогодні теж буду. Коли слухаю мелодії, не гружусь непотрібними думками і швидко засинаю.
Все буде добре😌

19 февраля 2019, 22:50

Багато розумних речей можна тут прочитати.
Спати вже добре хочеться. День - нічого особливого.
Малював. Що саме? Бескінечність, геометрію, абстрактність, хз як це ще назвати. В школі мені подобалась геометрія тільки тому, що мені подобалось малювати геометричні фігури😅. Мабуть я в дитинстві перед сном забагато дивився на ті коврики, що висіли на стіні, це щось схоже на ті узори з них.
Чи міг я колись уявити, що я в армії, в 12 ночі буду слухати музичку, щось там собі малювати та кайфувати від цього? Ніколи.
А скільки ще всього мене чекає попереду, про що я зараз не здогадуюсь? І це прекрасно. Житти - цікаво. Хочу пізнавати себе і світ.

Одинокий деень - и он моой..)

18 февраля 2019, 22:48

Не спиться. Трохи позаписував думки.
Легше стало? Ніби так.
Умозаключення? Старе як світ. Все буде з часом, головне не здаватись. Бажання->терпіння->можливість. 2/3, чекаємо на третього брата.
Музичка? Класику будь ласка.

Залишу це тут:
.-.- || -.- --- ---- .- ..-- || ... --- -. ..--

Є ще що добавити?..
Я так і знав.

17 февраля 2019, 23:09

Вже вдруге за місяць сниться дуже відвертий сон. Мені навіть соромно його тут описувати. Проснувся весь мокрий, хоч було не надто тепло і годину ще не міг заснути, бо прокручував в голові. Невже я на таке здатен?😅
Погодка супер, правда на двір не виходив, ходити взад вперед, вздовж забору з колючкою мене напрягає.
Вася підгодовує бутєрами з домашньою тушонкою. Ми з ним два срочніка на всю частину залишились, а раніше було більше тисячі.
Не знаю в кого за форму запитатись, в кого не спитаю ніхто не в курсі залишать мені її чи ні. В мене ж нема навіть зимової куртки. 3 дні до 20го. Хоч би привезли документи. Хз коли далі наступний раз буде машина на Київ.

17 февраля 2019, 19:48

От і підходить до кінця мій 101й день в армії.
Пам'ятаю писав на початку: "цікаво які будуть відчуття, коли проведу 100 днів"
Хех, тоді я навіть не підозрював, що ця пригода для мене закінчиться так швидко. Ну значить так треба.
День пройшов ліниво. Ходив в магаз, ніхто це не помітив, а на це і був розрахунок. Маю печива на пару днів.
Завтра знов в 6 вставати за сніданком. А я ще не сплю, ну пофіг)
Використав всю мазь, залишились остатки, ран здається більш нема, але це не точно. Треба постригтись, на гражданці я вже б 2 рази в перукарні був. Спробувати як Вася бритвою? Якби не ті рани я б поголив голову. А так боюсь подразнювати їх.

16 февраля 2019, 22:40

Захотілось трохи помалювати - в результаті сидів пів години дивився на білий листок, так нічого і не придумавши, сховав назад зошит. Класно помалював😑
Куди поділась моя фантазія? В дитинстві кожен день щось малював. Завтра спробую знов😅
Думав про родимки. В мене стільки їх на тілі, що і не порахувати. Сумніваюсь, що це віщує про щось хороше, старався не накручувати себе через це.
А взагалі, чесно признатись, я соромлюсь свого тіла.
Настрій цілий день більш менш на висоті, зараз щось не дуже. Певно це зв'язано з моєю творчою кризою.
20 числа можливо приїдуть документи. Хоч би приїхали.
Малий хоче поступати на комп. факультет після 9, як брат. Хех) думаю йому варто спробувати.

15 февраля 2019, 19:36

Прийшлось прокинутись в 6, бо треба було іти допомагати на кухню. І тут до мене дійшло, що це збулось моє бажання. Я тут постійно нив, як важко вставати о 6 ранку бла бла. Хлоп. І я вже 2 місяці просинаюсь у 8 на сніданок)
Допомагав Ірі робити ревізію, згодились навички з роботи. Медикаменти в рази легше перераховувати ніж листи металу. За те що постійно допомагаю їй, вона мені подарувала цілу торбу з цукерками, яблуко і апельсин)) приємно.

На вулиці світить сонечко і пахне весною, пташечки щебечуть, а я маю хороший настрій і хочу трохи поділитися ним з вами 😘

15 февраля 2019, 09:39

В цілому досить не поганий день. Настрій
хороший, сьогодні мені не хотілося сумувати. По тілу приємні відчуття, а все тому що я вчора добре позаймався вправами.
Сьогодні я просто кайфував від всього, розумію що скоро цього не буде, тож треба насолодитись, поки є час.
Був в наряді по столовій. Кайфую що допомагав Ірі. Вона добре до мене відноситься, бо я не морожусь, коли їй треба щось важке віднести. Сьогодні питаю чого ти на мене постійно кричиш? (Часом дуже голосно звертається) а вона каже вибач, я просто глуха, перестала добре чути, коли повернулась з війни 😐 трохи незручно стало. Сука війна.
Надіюсь завтра цей позитивний настрій збережеться і навіть примножиться)

14 февраля 2019, 21:27

Порозмовляли трохи з С, так спокійно та приємно після них. Заряжаюсь позитивом від цього милашного сміху.
4 роки не святкую день Святого Патріка(закреслено) Валентина, бо для мене це лиш зайвий спосіб згадати який я ущербний.
Голова перестала боліти. Нерви.. від цього і псоріаз загострюється. Помазав маззю.
Хочу додому. Бажання залишитись вже майже не з'являється. Нема сенсу, нема назад дороги. Тільки вперед.
Нічого, я терпеливий, я все стерплю.
Завтра новий день, нова боротьба із собою.
Теж втомився, не фізично, морально. Хочеться ні про що не думати. Хочеться покурити, не цигарок. Раніше я так рятувався від думок і від світу, закривав очі і був у своєму, де все було добре. Іллюзія. Шиза?

13 февраля 2019, 21:58

Забрали з Києва, завезли назад в глухий ліс у в/ч. Ну ок, тут хоча б інет кращий ніж в К, можна хоч відоси подивитись.
Голова болить вже третій день, не сильно, а так ніби фонить. Треба звільнитись від думок, прийняти їх, як казала Х. Хоча сумніваюсь, що в цьому проблема, але в будь-якому випадку це потрібно зробити. Бо здурію, чесне слово. І таблу якусь вже нарешті випити.
Завтра піду до головної, буду питати що до чого. Але і так зрозуміло, що це все залежить від того, коли будуть готові документи з ЦВЛК. Ехх, знову чекати. Але справа по трошки рухається і мені це подобається.

13 февраля 2019, 16:48

Сплю майже весь день. Бо просто можу це дозволити собі, бо так я хоча б не забиваю голову дурними думками. Просинався тільки поїсти і в туалет.
Багато снів, про дім, а останній був еротичний, чи навіть порнографічний. Боже це було так реально, вона була така ніжна.. мені сподобалось, але після такого довго не можу позбавитись від сж. Але мені сподобалось)
Підсвідомість вже напряму підказує, що Я геть не піклуюсь про фізіологічні потреби. Мда.
Що робити? Заснути вже не можу, принайні при світлі.. швидше б завтрашній день вже.

Фраг, підкажи правильне рішення. Гнути свою лінію далі та надіятись на примарні шанси? Чи спробувати все таки..? Серце каже гни, мозок крутить біля віска. а ти? мовчиш..

12 февраля 2019, 19:10

Зранку какашний настрій поступово відійшов на другий план.
Намагався ловити щось позитивне і просто насолоджуватись тим, що на годиннику 10 год, а я лежу на ліжку і мене ніхто не трогає. Ловив насолоду від свіжого повітря і доща.
А ще дзвонив у в/ч, сказали завтра заберуть. Ура ура. Може встигну до березня потрапити додому.
Прапор із моєї палати сказав, що форму заберуть, значить поїду додому в трусах і носках😅 всм заберуть? Надіюсь це брехня. Бєрци хороші, їх я стопудово не віддам.
Почав слухати ще одне оповідання, а потім виявилось, що я його вже читав колись. Правда толком не пам'ятаю сюжет, у мене з цим теж проблеми😅
Далі не слухав, бо надоїло чекати поки загрузиться. Київ блять 😑

12 февраля 2019, 13:19

Дослухав таки аудіо оповідання "Золотые рыбки" Марлоу як завжди ввязався в сумнівну історію, де була гора трупів і револьверів, які хотіли його пристрелити. В кінці був хеппі енд, правда не для всіх учасників. Старого застрелили, а Шелушителю піджарили утюгом п'ятки і він помер від больового шоку. Но Марлоу все таки розплутав цей клубочок загадок і таємниць.

Читав би я його в два рази довше, ніж слухав. Може завтра ще одне спробувати?

11 февраля 2019, 19:12

Щось сьогодні слабенько зі сніданком і обідом, надіюсь на вечір виправляться, бо організм вже сигналізує "хочу їсти". Зажерся вже. Де мої омари блять?
Подзвонив до Сані після паузи в два місяці. Я тоді поморозився на новий рік поговорити, і він походу обідився. Особо не поговорили через цей зв'язок, але для галочки хай буде.
Голова трохи поболює, забагато думаю певно. Знаю що не варто грузитись цими думками, буде як буде, але всеодно вони одна за одною приходять. Від цього знов качелі настрою.
Може завтра заберуть назад у в/ч. Ні то ні, яка різниця де грузитись?😅
Ладно, буде як буде. Easy man. 😑

11 февраля 2019, 15:54

Захотілось знов послухати 25/17, PcRadio ріл виручає, навіть із конченим інетом. Сенк'ю Бєлий.
Це така ностальгія. Я пам'ятаю ті перші дні, мене ламало, крутило. Нічна зміна. Знали б вони тоді, що творилося в моїй голові, певно виписали б пропуск і відпустили з богом додому. Але я нікому нічого не розказував. Тільки виливав всі думки сюди. І слухав 25/17. Вони мене надихали тоді не здаватися, своїм прикладом, своєю музикою. І замість того щоб впасти у відчай, я вставав з крісла і йшов робити роботу.
А потім наступав світанок. Думки вже не були такими нав'язливими. І я втомлений та гордий за себе йшов додому, а в навушниках досі грали 25/17.

10 февраля 2019, 23:06

Ледь не забув про дн мами, а все тому що голова забита зовсім іншим.
Цілий день крутить зап'ястя і голова трохи боліла на фоні. Це що старість? Я ж ще стільки всього не зробив.
Пробував слухати аудіокнигу, якось не зайшло. Постійно відволікаюсь на якісь роздуми про своє, або про те що сказано, намагаюсь уявити, і втрачаю пару реплік. Все таки для мене найкращий варіант - це стара добра книга. Я ще не втратив надію найти серії Р. Чендлера про пригоди Марлоу. Потрібно це теж внести в список мрій.
Загалом день не надто вдалий.
Але все що не робиться - то все на краще. Хочеться в це вірити.

І хочеться у Львів..)
Таке.

10 февраля 2019, 19:48

Загалом день більш менш кращий, ніж минулі. Принайні в емоційному плані тримав себе в руках, спробую так і надалі.
Записував думки, перечитував старі. Я думаю про одне і теж, з різними відтінками. Про те що так муляє, свербить і ниє. А ще багато планую, ще б виконував так завзято. Ну я постараюсь, я буду старатися, я вже стараюсь. Інакше навіщо взагалі жити?
Але все ж, так бракує того тепла.. хоч як би я не намагався не думати про це, уникати. Воно нікуди не ділось. Це бажання досі сидить в мені і з кожним днем все більше закіпає. Ну що зробиш.
Ставки зроблені, шанси оцінені. Гра продовжується.

09 февраля 2019, 22:01

Вчора я дійшов висновку, що ці мої сни про їжу сигналізують, що я "голодний", правда не в плані їжі. Не знаю що з цим робити, да і нічого толком і не зможу, поки мене тут тримають. Залишається тільки миритись з цим.
З самого ранку намагаюсь тримати правильний настрій і фільтрувати ті думки, яким я давав волю останній тиждень, а сонечко за вікном мені допомагає з цим. Поки виходить, якщо думати про хороше, то з'являється почуття насолоди, старався його утримувати.
Гашу цю свою "голодну енергію" за допомогою віджимань, хоч якась користь.
Все буде добре, зараз мені хочеться щиро в це вірити та дарувати усім позитив. Навіть тобі.

09 февраля 2019, 11:01

Час від часу забуваю ці мудрі слова, що щастя це те що в тебе є в данний момент.
У мене є подруга, навіть дві, навіть ТРИ! Омг Жора, коли це ти встиг?)) Вони - це подарунок за мій тверезий вибір, я б ніколи з ними не познайомився, якби не вибрав цей шлях.
У мене покращення зі здоров'ям. Мені вже не потрібне хірургічне втручання! В мене нічого не болить. Я дивлюсь на інших псоріазників і розумію, що мої ранки це пил, проти їхніх. Їх буде не важко позбутись.
Мене чудово кормлять, я цілими днями відпочиваю.
Я працюю над собою і вже помічаю невеликі зміни.
Я мрію і йду до своїх мрій!
Багато чого не виходить, так. Але я не здаюсь. Я вірю в позитивне мислення і матеріальність думок.
Я зможу.

08 февраля 2019, 21:33

Боже стільки снів. Знов сниться їжа. Вночі було 3 сни, де я щось їв.
Тепер знов заснув і одразу ж заходжу в столову і напихаюсь піцою. Я думав лопну у ві сні, але їв і їв. Потім було знов сало. Потім снилось д/н сестри, що я там робив? Ледь не з порога почав їсти! Мене це трохи починає лякати😅
А ще був один сон. Мені приснилось, що мене відпустили на вихідні з Києва, я приїхав додому, а там мене чекала одна темноволоса дівчина. Ми з нею ніжились на дивані, дурачились і говорили про всяке. Всі відчуття були такі реальні! Засмутився коли прокинувся. Хотів продовження сну, але приснилась знов їжа.
Тут вже клінікою попахує. Завтра вийду погуляю хоч по території, бо чую дах їде в чотирьох стінах.

08 февраля 2019, 15:24

То був один із тих похмурих, але чудовий ранок.
Пройшов ВЛК, мене визнали непридатним до служби у мирний час. Тепер зараз піду до лікаря задавати питання. Псоріаз ніхто не питав показувати, походу він злукавив і хоче зекономити на мені медикаменти. А фігушкі, буду вимагати щоб лікували.
Тепер мені треба чекати свідоцтво. Ну вже є якісь здвиги, хоч це радує.

08 февраля 2019, 09:49

Послідував прикладу Вані, і слухав Бетховена. Допомогло заспокоїтись і заснути. Дивовижно, як глуха людина може написати настільки гарні мелодії.
Розбудив байкер.. Трохи вибішує мене цей прапор. Військові складні люди.
Голова цілий день на фоні болить, чому б це? На мене ці бурі ніколи не впливали. Мабуть добре не виспався і трохи перехвилювався.
Сходив в душ. Як в них вистачає розуму конструювати настільки незручні душі? Ну можна ж якийсь крючок зробити щоб хоч рушника повісити. А полочку слабо для мила повісити? Зате там є м'яке крісло😂
Загалом після душу настрій трохи покращився і голова перестала боліти.
Кажуть в понеділок ВЛК. Нарешті.

Ночь... это одна очередная ночь.

07 февраля 2019, 18:55

Качелі настрою качаються. То вгору, то вниз.
Я вже звик. Маю терпіти бо сам на це підписався, ніхто мене не змушував. Все що я хочу це відчути тепло коханої людини. Хіба я так багато прошу? Мабуть ще не час. Я маю пройти це випробування, щоб отримати що хочу. Тільки так по справжньому відчувається його ціна. Ціна за щастя.
А може.. та ні. Дурня.
Голова болить і апатія. Треба поспати трохи, якщо зможу.
А качелі качаються.

Качели механизм простой, но не очень понятный
Они подкинув вверх - всегда возвращают обратно.

07 февраля 2019, 12:15

Ці вечірні відвертості сьогодні відкрили мені істину, яка здавалось плавала на поверхні, але я її не бачив. Не потрібно себе вважати не таким, тільки тому що тобі про це хтось сказав. Люди зі сторони не бачать повну картину, а судять лиш по окремим фрагментам та своїм переконанням. Так не можна.
Ми близькі з нею по духу, я це відчуваю. І знаходжу тому підтвердження ледь не щодня.
Ну блін сусід храпе як колона байкерів на високих оборотах. Ех, коли ці мої лікарняні пригоди вже закінчаться. Хочу вже додому. І у Львів. І на море. Чи на океан? Ніколи не бачив океан. Блін, треба добавити до списку мрій "покупатися в океані" ох ці мої мрії.
Є над чим працювати. Але я зможу.

06 февраля 2019, 22:37

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Sart

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы