Хельсінкі

С нами с 1 марта 2021

Останнім часом я багато плачу.
Настрою немає. З 1 жовтня прийдеться стать на воєнний облік, бо підприємства подадуть списки, так як їх штрафуватимуть. От вам і добровільно все).
Поки є час подумати, але про що.
Чоловік не підтримує, нічого не каже. Починаєш себе накручувати. Кажу поїду, говорить їдь , тільки розводимось і що їхать не хоче, навіть коли б зміг і навіть якщо я заберу малу.
От така любов. Бо він говорить, що в нього тут все є.

Я мабуть не все)
Хлопців починають звозити додому. Скільки горя зробила ця війна. і це тільки початок!

05 августа 2022, 08:41

Дивлюсь психолога Сатья, прикольно так розповідає про відносини. Багато помилок я зробила у свій час, яких можна було б уникнути, аби знати тоді про нього, ну або ж хоч трошки більше адекватності...) !

08 июля 2022, 11:28

Вчора плакала пів ночі, сьогодні теж починаю. Сказала чоловікові, що він мало проводить із мною часу. Ми так рідко залишаємось у двох. Цього разу із малою домовилась, що в мами побуде і мали провести час у компанії...вже 4 вихідні поспіль. А я не хочу так, хочу, що б ми були вдвох. Він послухав і пішов клацати в телефон. От так приділяють жінці більше уваги. Навіть спала в іншій кімнаті. А йому однаково!
Але чому я дивуюсь, він завжди так робить, чекає поки я перебішусь і все наладиться. А я залишаюсь сама із своїми думками. Нікому не потрібна жінка без настрою!
На річницю навіть квіти не подарив, а навіщо він економить сімейний бюджет). Це важливіше чим 7 років із мною.

29 июня 2022, 05:19

Вчора був прильот, недалеко від нашого дому. Вже 3 раз! Коли я нарешті зберу речі і поїду? А чоловік говорить в наш дім не попаде, ага кажу вийди на вулицю і спитай хтось впевнений, що попаде саме в їх дім. Такий смішний*(.
Сьогодні у нас річниця весілля. Вже 7 років! Як швидко плине час. Це перший рік коли я не чекаю подарунку, навіть нічого не просила, а ж дивно якось). Мабуть у мене вже все є!
Снився сон, де я тебе обіймаю. Так тепло і спокійно було в душі. Як ти не обманюй свою свідомість, а вона щей досі тягнеться до тебе.

27 июня 2022, 05:09

Почалась 3 хвиля мобілізації. Це сьогодні дізналась від подруги, чоловіка якої скоріш за все заберуть. У нього вже син давно служить. А тепер і він буде.
3 хвиля людей, які будуть захищать наше життя і більшість з яких загубить своє(. 3 хвиля сиріт і вдов та батьків втративших своїх дітей! 3 хвиля Героїв країни, дітям яких потрібний лише татко, їм не потрібний Герой. Плачу.
Наше життя більше не буде нормальним. Тепер воно розділине на до і після!

06 июня 2022, 07:56

Ти знову додався у друзі. Це тішить моє самолюбство. Ну, що ж подивимось).
Останньго разу я тобі писала 24 грудня 2020. І тільки через те, що ти мене образив. Дивно тобі через скільки років вдається це робити.)
Тебе коли кидає чергова жінка з дитиною ти біжиш до мене. А, що я? Думаю ти моя ПОДРУЖКА...але ні бивші не можуть нею бути.
Це самообман, хвороба, прив*язаність, точно не можу сказати. Це колись закінчиться(.
Ти говорив, що ніколи не знайду кращого.
Знаєш, такі чоловіки є! Я їх бачила і знаю особисто. Один із них мій.

02 июня 2022, 06:58

Ти, ще й досі тут. Останні 15 років ти із мною. Цікаве відчуття. Раніше, як мені було погано я мріяла, що ти мене забереш із собою. Тепер таких мрій немає). Тепер я хочу, що б ти зник з моїх думок. Не можу більше це терпіти!
Цікаві ці бивші. Ви нас контролюєте, навіть коли далеко, навіть коли покинули.
Цей емоційний зв*язок з нами сповідаюсь не на все життя.
Ти її покинув. Хоч вона тобі родила дочку. Рада, що на її місці не я).
Вірити твоїм свовам не можна, якими б солодкими вони не були.
ЦЕ Я ЗАПАМЯТАЮ НАЗАВЖДИ

28 мая 2022, 13:54

Давно не писала, а що писати?
ВІЙНА.
Ніколи не думала, що побачу її... і разом з нею проблеми, що були до цього просто пройдуть.
З 5-го числа маю бути в Києві, покину дитину, чоловіка і поїду місяців на 2. Одна справа їхать у мирний час, інша у війну. Коли ти навіть не знаєш чи побачиш їх знову. А мені говорять, що Київ саме безпечне місце в Україні, ну що ж подивимось!
Просто сижу і риву. Але хіба я одна така, зараз нас мільони, одиноких, загублених душ, які безпощадно зтирає війна на своєму шляху.
Звичайно все закінчиться, діло у часові. Чим довше він тягнеться, тим більше родин ніколи не зустрінуться знову!

27 марта 2022, 14:32

Дні проходять один за іншим.. нічого особливого, навіть із дому не виходжу. А вже майже 2 місяці в цьому році пройшло!
В суботу маю йти до хрещенниці на ДН, сьогодні 1 рік! Прикро, що не піду (куди з такими габаритами), пошлю чоловіка за 2-х. Не хочу викликать багато запитань, а їх не уникнуть. Мені це нідочого. Поки знає тільки чоловік, але він знав ще задовго до цього всього. Потрібно буде ще мамі сказать, але як?) Мабуть, вона не зрозуміє, але на ситуацію ніяк вже не вплинуть.
Не хочу, що б і за мене хвилювалась, вона і так тільки про війну говорить... чим пізніше дізнається, тим краще!

22 февраля 2022, 12:06

Сьогодні день закоханих. І ми просто привітали один одного і все. Ось воно сімейне життя, ви більше не закохані).
Згадала, який цей день був вперше. Свічки, музика, виключене світло, його кімната. Мабуть єдиний теплий спогад. І його мама, що говорила ви ж не на чай сюди прийшли! Дійно, не на чай. От який рік це був навіть не знаю 2009-10( Скільки часу пройшло... спогад залишився! Хотіла б я туди. Тоді я була закохана без тями, безтурботна і думала, що весь світ у моїх ніг. От вона молодість)
2022
-дитина спить між вами в кроваті,
-твоє бажання просто виспатись,
-його вільний час гра в танчики і рибалка,
-тебе навіть ніхто не обіймає. Буває чмокає йдучи на роботу
І в цьому році тобі лише 30

14 февраля 2022, 11:35

Він пішов, навіть не питала куди, нехочу знать! Залишилась сама вдома, і чим я займаюсь. Звичайно ж онлайн покупками) Це мій вихід від стресу!
Коли він мене злить, я трачу його гроші, точніше і свої теж. Нащо ж плакати. коли є більш цікаві заняття)
І він до мене не говорить, поки аже мене не попустить, чому? Невже не розуміє, що через це виникає ще більше проблем. Мабуть йому просто все одно на мій настрій. Я потрібно лише з хорошим!

10 февраля 2022, 10:56

я ЗЛА, знову).
Чоловік завтра йде на рибалку, на лід, коли +7. І, як тут не злитись(. З кумом іде ще його подружка, ну а я з малою вдома, мені навіть ніхто не пропонує... навіть не питають! Ну, а нащо ж мені кудись йти, я ж і так вдома відпочиваю.)
І знову, що б провести час із дружиною і дитиною рибалка!
А потім питає
чому в мене немає настрою...хм.. потрібно подумать. ХА-ХА.. БООООООО

09 февраля 2022, 18:50

Вчора таки була пянка, пів вечора було норм, потім настрій в мене різко пропав. Через те, що почались питання "Ти, що вагітна?", через чоловіка, який приділяв увагу другим і не звертав ніякої на мене, із мною йому немає про що говорить. Хоча, що ти хотіла просидівши вдома майже 3 роки, набравши зайві кілограми і отупівши до краю). А потім каже, мені нізким не говорити? Просто мовчати? Що він і робить сьогодні. Не знаю, чи витримаю я ще 4 місяці. Чи подаривши щастя іншим своє втрачу.
Я зрозуміла одне, хватить себе жаліти, потрібно приходить у форму і емоційну в тому числі. Бо насправді ти нікуму не потрібний!

05 февраля 2022, 16:30

Вчора був ДН чоловіка, а значить, що 30 -го я провела цілий день на кухні. Готувала йому на роботу, на пянку. А мені залишився суп). Засмутилась!
дитина знову захворіла, кашляє. Для мене це саме страшне, мабуть сьогодні почну давати антибіотики, а то не спати по ночам від кашлю вже не можу.
4-го мали гуляти з друзями, але так як ми хворі, то не будемо взагалі!
Я зла, мабуть через сон, може через чоловіка який всим виставися, а мені недоїдки із столу приніс і навіть не подякував!
Обідно, що ми не цінимо те що маємо. А просто приймаємо це за належне!
Кожного року, я писала побажання йому на ДН, цього року ні. А він навіть не помітив.((((((

01 февраля 2022, 11:13

Вчора ходили в дитячу кімнату, провели там 5 годин! Мала була в захваті, любить такі місця, де все тільки для неї! Приїхала додому, вона в доброму настрої, ми з чоловіком голодні та втомлені. Ось чому так? Нічого не робив цілий день і втомлений).
Сьогодні у нас 2 рекорда:
- дитина проснулась вранці в садочок у 7 годин і не плакала;
- нарешті зробила їй 2 хвостики, сьогодні вже 2 день! Пишаюсь нею! Без крику і істерик. Мабуть росте моя дівчинка.
Стараюсь її не змушувати, ну не хотіла вона заплітатись до 2,6 років, перечикали і маю винагороду)

17 января 2022, 08:16

Мене знищує депресія.( Ці думки від них так важко. Головне події про яку я хвилююсь поки немає, але вона неодмінно буде місяців через 2. Чим ближче, тим важче. Як це покинути чоловіка з дитиною на 2 міс.,скоро дізнаюсь! Навіть не думала, що буде так тяжко, але дороги назад немає, договір підписано!
Чого я найбільше боюсь, мабуть осуду, приїхати додому і на мене ніхто не чекатиме. Ось, що не дає мені спати ночами і жити в день!

13 января 2022, 12:24

Рік розпочато, рік змін та надій. Готую себе до найтяжчого, але хочу прогнати ці думки. Все має бути добре. Поруч люди, які мене люблять!
Мала розбила статуетку дому, яку купляли в надії на переїзд. Вона стояла під ялинкою вже довгий час кожен рік. Мрія здійснилась, а вона була як спогад. Тепер розбита навпіл, прикро! От,що мене засмутило. Мій мозок шукає у всьому знак і це не найкращий!

11 января 2022, 08:55

Ще хворію). Нічого не хочеться робить, все через силу. Настрою просто немає, ще й мала чомусь просинається як не в 4 ранку, так в 5:30 вже 2 ночі підряд(.
Почала читати нову книгу Тесс Геррітсен "Хірург". Цікава.

04 ноября 2021, 08:32

Не знаю, яку ніч підряд я не сплю. Кашель! Вже всі вдома здорові, крім мене. Боюсь малу знову заразити.
Це мене так після вакцини+ всі вдома на той час були хворі крім мене. І дійшла моя черга. хочу здохнуть. Не можу більше кашляти. Потрібно антибіотик пить, а я так не хотіла. Виходу ніякого!
Коли вже повноцінно буде робить садочок? Це ще одна річ яка мене бісить.
З + в мене є сертифікат, правда в Дії його так і немає, проте сімейний сказала, що нічого з цим робить не збирається, добре хоч бумажка є).

01 ноября 2021, 09:19

Я вакцинована. Так потрібно було, примусово. Хотіла спочатку Pfizer, але на місці відговорили тому маю CoronaVac. Відчуття норм, якби не професіонали які кололи. синяк на півруки(. З такою чергою вже б могла б навчитись. Але вакцинуватись то півбіди, основна- отримати сертифікат, у Дії не підтягує, поки у них теж поки даних немає (сьогодні була у сімейного). 2-го числа їхати. Сподіваюсь він вже буде.

26 октября 2021, 06:17

Душа хоче свята. Незнаю чому, хіба на це має бути причина?)
Слухаю пісню.Султан Лагучев – Горький вкус
А горький вкус твоей любви
Меня убил, теперь без сил
А ты змея пустила яд
Любовный яд, а я так рад
Что все прошло, а может быть
И не было и ничего

Скоро йти по малу. Через півгодини вже буде вдома!

12 октября 2021, 08:10

Давно не писала, дивно. Все ніби добре, от тільки їм постійно. Нічого із собою поробить не можу. Але це просто відмовки. І чого я чекаю)
А потім я говорила, що жирна. Ні, я такою стаю. Навіть дуже швидко).
Нічого піду до бабки, нехай яйцем викачає. Ха-Ха)))

06 октября 2021, 11:17

Моя "подруга" народила 29-го, дівчинку. Подивилась щоденник, я про це знала, ще 23 березня і стать теж вгадала! Я в шоці.
Вітаю татку, тепер у тебе вже 2 дівчаток! З першою ти хоч на родах був, до іншої навіть не приїхав. Але хто я така, що б судить. Просто бивша. Добре, що хоч дитини від тебе немаю. Жаль тільки, що ти був першим, от про що я в цьому житті жалію! Але то дрібниці. Головне, що не останній).
Щось мене понесло!
Купила груші, це просто кайф) Такі солодкі.

30 сентября 2021, 06:07

Сижу ридаю. Просто за людиною якої ніколи не знала, випадково натрапила на пост Валентин Забавніков 06.08.1998-27.09.2021. Перечитала його сторінку, його боротьбу. Я це важко читати з останнього поста і слідкувати за початком 2018 ( коли все ще було добре). Звичайне життя без онко, звичайного підлітка. Думаєш і шукаєш де була та точка, коли все пішло не так(. ЇЇ немає.
Головне дізнавшись про метастази в легенях зразу винесла вердикт - смерть. З таким не живуть. А він боровся до останнього. Вічна пам*ять(.
Читаю знигу, нарешті "Зламані речі". Мені подобається.
Я тебе знайшла. (.) Можливо це не те чого ти хотів!
І чому я так прив*язуюсь?) Ніколи не вміла відпускать, як би боляче мені не робили.

29 сентября 2021, 10:32

Я сьогодні зла).
Чоловіка поки дома немає, мав би бути ще в 3, але поїхав з кумом на рибилку. Риби не наловив, машину не забрав ( ремонт каже затягнувся). І, ще кум його пожалів і дав рибу з собою. Скоріш за все заморожену. Нащо(((
Його спасуть суші, але чуда не сталось!
І тоді він хоче другу дитину, спасибі. Згадала, як це сидиш з малою, а він на рибалці. Тепер згадала чому я не хочу!)

27 сентября 2021, 16:35

Зарегистрироваться


или

Что говорят пользователи Фрагментера

Психолог говорит, что я двойственна во всем. Фрагментер - это точное отражение данного высказывания. Тебя все видят, но ты инкогнито; ты ждёшь одобрения, но оно не придёт. Ты хочешь внимания, но о нем здесь также не узнать. Здорово!
satesate

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Aart 🐦

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы