Aksel_Ku

Утро.
Понедельник. Не выспался. Воздушные тревоги, летающие шахеды и взрывы за окном, жена проснулась, собака проснулся и давай меня будить. - 2 часа на сон.
Настроение: еду сонный на работу. Хорошо что есть работа, плохо что приходится туда ехать не выспавшись. Как за стеклом.
Эмоции: тихо и спокойно. Как-то нету сил на эмоции.
Буду искать что мне всё таки интересно, и как можно изменить свою жизнь к лучшему.
А то осознание собственной пустоты это отстой.
Хотя Будда бы меня похвалил (ржу, забавная шутка получилась)

И так, журнальчик доя отслеживания прогресса. Так посоветовал чат Gpt4.
Чувства и эмоции.
Эмоции - отсутствуют, из чувств - усталость.
Я долгое время думал что я себя знаю а сейчас понимаю я совсем себя не знаю. Мнительный, меланхоличный, нестабильный.
Может просто состояние такое, оно ж у меня постоянно то вверх, то вниз.
Бот спросил: напишите Ваши интересы, и тут я понимаю что мне особо прям так что б сильно и на долго - ничего не интересно.
И тут меня накрыло.(
Что ж я за человек такой пустой?

Якийсь час не писав. Знов пишу, навіть в записах щоденника повний Пе.
Ходив вчора по лікарям, інфекціоніст, лор, рентген, на завтра ще один лікар.
Інфекціоніст назначила ліки для печінки, ніби легче, і настрій покращився, хоча може і плацебо, хз.
Вчора бачився з Доком, попрацювали з платним GPT4, допоміг розібратись з грошима і стратегічним планом. Буду йти по плану. Прикольна річ цей чат Gpt, треба брати)
Сьогодні в 21:30 зайняття по водінню, не тягну я здати без доп зайнять. Не можеш - башляй.
Настрій чудовий, згадав молитву з книги "Фараон" Б.Пруса. Помолився.
Музика початку дня: Apocalyptica.
Бажаю усім, хто читатиме: Миру з собою.

Починаю новий експеримент.
Суть наступна, купую чат жпт4 плас, та буду юзати його як психотерапевта. Ці качелі" вже забібали.
Друг обіцяв скинути скрипт, як зробити з мовної моделі психотерапевта. Має бути цікаво.
Є декілька думок про проекти. Навкруги стільки всього "смачного" а я витрачаю своє життя казна на що.

Шалом фрагментарники. Не писав останнім часом, не дуже добре себе почував і зара не набагато краще.
Таке враження що мож тіло деградує швидше ніж це можна прогнозувати.
Треба забити на роботу і нормально відновитись.
Треба вчитись говорити людям - ні, бо всіх багато, а мене мало і стає менше.
Придумав цікаву філософську гру, можна буде зробити у вигляді додатка, мені здається вона могла б бути цікавою і корисною.
Але знов таки, писати самому - ніколи, а давати комусь ідею, тоді моя роль прямує до нуля.
Настрій: ліниво насолоджуватись життям

Хоронили двоюрідного брата.
Стрьомно це все. Таке враження ніби ми всі, хто зібрався, співучасники його вбивства. Чи причетні ми до того? Чи могли ми всі щось зробити щоб історія пішла іншим шляхом.
Блін, треба написати заповіт щоб було зрозуміло як мене хоронити у випадку чого.
Що робити, як робити, і чого НЕ робити. Мені здається що найбільша повага до того хто "пішов", це похоронити його так, як він того хотів.
Чи хотів мій двоюрідний щоб його так ховали, я не знаю. Тому треба придумати і запустити такий сервіс, в якому можна зберегти і потім щоб родичі могли прочитати, як хотів би померлий щоб його поховали
Можливо це і звучить дивно, але тоді б це мало менше егоїзму

Якийсь день, від якого сумно. Звозив дружину до лікаря на післяопераційний огляд. З'їздив на роботу, помоніторив мережу. Трохи почав роздуплятись з топологією. Потім відремонтував принтери на виїзді. Отримав декілька заявок на ремонти на наступний тиждень. І нічого з цього мене не радує. Ні-чо-го.
Зара додому, там все те саме.
Настрій: курити траву на пляжі, пити вино, потім заснути і проспати декілька років під теплою ковдрою.
Геть не відчуваю задоволення ні від чого. Треба до психотерапевта.
Депресивні розлади: це коли ти добрий і ввічливий, але сам в собі порожній.І все що я роблю це просто чимось забиваю час і порожнечу.

Дуже втомлений. Щось якось тиша на душі. Подарував жінці замість квітів брокколі, вона давно хотіла. Її порадував, приємно, якось тепло на душі.
День пройшов, я на день ближче до смерті, і чи прожив я його якось свідомо? Навряд.
І от пишеш щоденник, а тобі вже кричать: Досить тупити в телефон.
Ну от навіщо все так псувати? Мені треба часу на себе, щоб мене не зайобували дружина, рідня, робота, інші люди. Хоч трохи часу на себе. Побути на одинці з собою.
Знаете чому Ваш чоловік, (хлопець, тато) закривається в туалеті чи ванній чи ще десь? Бо чоловікові треба часу на себе, вдома, від 30 до 60 хвилин вдома, але так щоб геть не зайобували.

День добігає кінця. Не знаю навіщо я все це пишу, можливо просто хочеться бути почутим.
Сьогодні помер двоюрідний брат, через алкогольний забіг відмовила частина органів. Чому в певний момент часу, людина у якої є сім'я, діти, бізнес, починає алкогольний марафон, ціль якого самознищення? Через відсутність орієнтирів чи розуміння, чи через жагу до того стану коли тебе вже нічого не хвилює? Не знаю.
Що я виконав з запланованого, подзвонив, підтягнув 2 хвости, спланував графік, віджався 3*15+ присідання, не молився і не програмував.
Зара на другій роботі і знов додому потраплю пізно, і знов дружина буде ображатись, що я втомлений. Треба щось міняти, або життя або дружину.

Вступ: шкода що тут не має якогось месенджер, з деякими людьми було б цікаво поспілкуватись.
Я б уже і відпочивати пішов, ніби нічого не зробив, а втомився. Мене тримає на ногах кава і обов'язки. Цікаво, а якщо в мене їх забрати що я буду робити?
Їду транспортом по роботі, чому жінки після певного віку виглядають погано? Чи це тіки в транспорті, брак любові до себе, брак грошей, брак самоповаги? А може я теж в чиїхось очах непривабливий.
Дружина в образі на мене, багато часу на роботі, мало про що спілкуємось. А про що спілкуватись? Про те, що вона цілими днями вдома, а я на роботі, про те що життя прямує в напрямку того жіночого органу який для народження дітей?
Музика дня: Zwyntar, Bonobo

Вчора допомогло чудове правило: В будь якій незрозумілій ситуації, або при депресивному настрої - лягай спати.
Втрачені 150 доларів хоч і боляче але не смертельно - отримав дуже дорогий урок.
Речі в які слід пограти:
1. Закриваємо хвости.
2. Провести не приємні розмови.
3. Щоденно робити спортивні вправи.
4. Програмувати або молитись.
5. Вивчати 10 нових слів англійською
6. Скласти графік роботи і притримуватись його.
Бачив як люди відмічають пройдені кроки, вчора 13682.
Життя як ріка тече в одному напрямку, досить "дрочити" на минуле.
Комфортний час підйому 8:20.
Помітив що в фрагментах в основному пишуть російськомовні дівчата.

Сьогодні вирішив почати писати фрагменти.
Скоро 38 і мене криє від усього цього життя. Господи як же мене криє депресією.
Сьогодні програв 150 баксів на криптобіржі, там по нулям, - все одно це лудоманія.
Мені майже 38, я не задоволений роботою, я не задоволений дружиною, в мене не має ні житла, ні дітей. І сьогодні я зрозумів наступне: жінки яким я можу бути цікавий стрьомні і сексу від них не хочеться, а ті хто міг би бути цікавим мені, якби я не був одруженим дивляться на мене як на "дядю".
З дружиною про таке не поговориш.
Цілей нуль, майбутньє покрите туманом, блядська війна, забирає друзів і робить майбутньє просто примарою.
Цікаво це все читають ФСБшники?