2766
Зварила пиздатий бульйон на телячій ніжці. Повернулася любов до готування, це завдяки N. Є бажання готувати для нього. Останнім часом бачимося в мене і це завжди дуже класно, чуттєво, весело... Мені з ним нереально добре.
Що змінилося з початком війни? Лора мене звільнила. Сука. На моє місце взяла якусь овечку, їй потрібні слухняні люди. Але може так і ок, мені там все одно було нестерпно нудно.
Блять. Який довгий день...
Ніякої тривожної валізи в мене немає. Я просто не в стані її зібрати. Я не готова до війни, хоч і не сказати, що дуже здивована. Мені немає куди тікати і я не хочу тікати. Я ж удома... Тут всі важливі для мене люди.
Москалі, я ніколи вам цього не пробачу.
Сьогодні вперше поміряла температуру і вона - нормальна. Почуваюся добре, вже не кашляю.
Бачилися сьогодні з N. Провели разом майже годину. Так добре з ним...
В цьому році я тут вперше. Хворіла на ковід, це було довго і неприємно. Температура 37,5 тримається вже місяць, напевно.
Почали працювати з Піппою над новим проектом, дуже хочемо, щоб із цього щось вийшло. Нам дуже треба, щоб вийшло. Ідею подав Ендрю.
Вільного часу як не було, так і немає, з дітьми спілкуюся дуже мало. Це бісить, але поки нічого не вдієш.
З N ми досі регулярно бачимося. Мені на стане духу його покинути. Принаймні поки що...
Часом думаю, чи хочу я серйозних стосунків. І поки не можу знайти відповіді. Не можу зрозуміти, що це має бути за формат. Ну, ще почекаю. Все одно поспішати нікуди.
Наснилося, що ходжу на людях в самих трусах. Кажуть, це до надходження грошей чи розв'язання проблем за допомогою рідних або друзів. А потім я надягла рожеву спідницю плісе. А ще уві сні моя машина була заляпана брудом і я її відчищала.
Сьогодні так багато роботи, так багато планів, не знаю, чи встигну хоч половину зробити. Але робити щось треба, бо завтра понеділок і знову починаються ці гонки... Втомилася. Хочу на Новий рік виспатися.
Нічого не хочеться. Не бачу ніякого виходу. Розумію, це тимчасово, це пройде. Але коли? І що мене чекає потім? Треба давати раду стільком проблемам, а я до такого не звикла... Усвідомлюю, що по-правильному треба розходитися з N, бо чим далі, тим більше боляче це стає... Але з ним так добре... Тільки от дружину він свою не покине. І мене сам не покине, бо я для нього дуже зручна.
Взагалі немає бажання хоч щось робити. За півдня єдине, що я зробила - вищипала брови і помила голову. І не можу змусити себе зробити ще бодай щось. Задовбало все.
Оце то я влипла... А може й ні, час покаже. Словом, тепер мій начальник - Нік. Поводиться дуже люб'язно. Викликав у кабінет, дав завдання. Притулявся, торкався. Я не вимахувалась, звісно, але трохи поморозилася. А загалом гарно поспілкувалися. Я досі трохи ніяковію з ним, а може мені так тільки здається. А взагалі рік тому я за ним аж мліла. Зараз про це смішно навіть згадувати.
З N все класно, він чудовий. Він так мені підходить, але, є одне але...
Ай, якось та й розберуся.
N зайшов, привітався, поговорили буквально 2-3 хвилини. Потім ще подзвонив, поділився деякими моментами по роботі. Та й усе. Якось невесело мені сьогодні. Хочеться плакати. Може, це ПМС, звісно... А о 10 вечора раптом мемчик прислав. Так пізно? Для нього нетипово.
У Сенді все незрозуміло, зараз без машини і невідомо, чи є в нього гроші на нову. Думаю, грошей немає. Мене це харить, бо вічно бере мою. Тільки встигай заправляти.
З Че ми не спілкуємося. Так, живемо під одним дахом. Але дуже хочеться, щоб це все закінчилося якомога швидше. Зазвичай він йде з дома зранку і приходить ввечері.
Друг N виклав фотки зі спільного відпочинку в лісі. Їздили з дружинами погуляти, випити розе. Вино, до речі, удвічі дорожче, ніж він мені дарував. Да уж, щедрим його не назвеш. Принаймні по відношенню до мене. З іншого боку, він до мене щедрий емоційно, хоча всі завжди нарікали, що він холодний і беземоційний. Не знаю. Але настрій погіршився. До того ж сьогодні ще нічого не писав.
Вчора знайшла вінтажний порнофільм. Щось у цьому є.
Піппа мене непокоїть. На вихідних вона може зробити те, за що буде потім себе картати. Або не буде. Так чи інакше, це змінить її життя.
Снилося сьогодні, що батьки в амбарі, пофарбованому в рожевий, влаштували якийсь хостел чи будинок для літніх людей. І там працює Алла. І ніби вона нас з дівчатами туди запросила. Ми приїхали, хоч ми й не старі, почали вибирати собі ліжка, де спати. А вони стоять по два, до того ж ми не може обрати ліжка поруч. А тут старушенції починають зіставляти всі столи, щоб грати в покер. На вулиці багато снігу, приїхав снігоприбиральник, чистить усе. І тут в Інсту мені пише N з питанням "Де це ти? Кому належить це місце". Я відповідаю "Моїм батькам". Дурнуватий якийсь сон. Але здається, коли сниться сніг, це означає, що хтось когось розлюбив.
Прокинулася з розумінням, що якось сумно від того, що немає вже того трепету до N. Щось ніби зламалося. Щось невеличке, але, як то кажуть "уже не то пальто". ... Пишу оце, аж тут раптом приходить від нього смс)) Він відчуває, що щось не так? Бо раніше з відпочинку він не писав ВЗАГАЛІ. Я відповіла, але без сантиментів і всякого такого, дуже по-дружньому. Нема чого рожеві соплі розпускати. Та й тепер це не так гріє чогось. Ай, такоє...
Піду зарядку зроблю, чи шо. А то розсілася тут на радість зайвим кг.
Вчора вперше плакала через N. Розумію, він має рацію, це я затупила. Але щось мене гнітило, було неприємно. Добре, що він подзвонив і ми поговорили, та осад все ж лишився. Так то я його вже 3 дні не бачила і не побачу ще як мінімум 2. Писати не буду. Нехай відпочине кілька днів, та й мені буде корисно. Та проблема в тому, що відсутність спілкування мене швидко охолоджує.
Говорила сьогодні з Піппою, то трохи попустило. Все ж, коли вголос проговорюєш, проблема виглядає трохи інакшою. Та й не проблема це насправді. Так, ситуація.
Сенді був у горах, сам заробив на поїздку, приїхав задоволений.
Ходили з ЧЕ на ДН. Він, як гарно вбереться, ще нічого так. Якби ще рота свого дурного не відкривав.
Який же він мені дорогий і близький... Я думала, таке тільки в кіно буває, що спілкуєшся з людиною роками, а потім в якийсь момент відкриваєш її заново і від цього відкриття просто дах їде. Він завжди ставився до мене добре, я завжди відчувала його підтримку, але чогось не наважувалася подумати, що за цим міг критися інтерес до мене. Просто у нього красива дружина, її всі люблять, вона в будь-якій компанії - зірка, а тут я... Зрештою, може у нього це все несерйозно і ненадовго, як тут дізнатися? Але інтуїція мені підказує, що все ок...)
Сенді дві ночі підряд не ночував удома. Не уявляю, що з ним робити.
Мама на тижні дзвонила з якимись претензіями, як завжди. Як же вона мене дістала.
Вже 2 дні не бачилися з Ольгердом, але він пише і дзвонить. Такий милий, постійно щось цікаве розказує, компліменти говорить, смішні меми присилає. Але ж попереду вихідні і я знову його 2 дні не бачитиму... Так бракує його поцілунків та обіймів. У мене якась величезна фізична потреба у ньому. З іншого боку - є щось у тому, щоб бачитися рідше. Так зустрічі виходять палкішими)
У Сенді нічого не виходить. За що б не взявся - пшик.
Замовила червоні босоніжки.
Мала почати нове життя з понеділка, а сьогодні вже п'ятниця, а я так нічого і не почала. Ненавиджу січень, він такий депресивний. Ні на що немає сили.
Ольгерд так і не написав, не подзвонив, на роботі його не було. Ну, таке й раніше бувало, але ж ми не бачилися вже 5 днів, він мав би скучити. Бо я вже починаю думати, що щось змінилося у наших стосунках. Того я цілий день сумна, страшенно пригнічена і мало не плачу. Піппу бачила, у неї теж якась дурня. Чого з цими чоловіками так складно? Я вже починаю думати, нащо я у це все влізла, бо розраховувати на хепі-енд, очевидно, не доводиться. Чорт, як же мені погано.
Вчора був цілком приємний, спокійний день. Я готувала їжу, приймала ванну, читала, працювала. Якось навіть не бентежило те, що Ольгерд не писав і не дзвонив кілька днів. А не бачила я його із середи. Я швидко відвикаю. Може, і він також.
А от нічка була жахлива! Я не спала до 7 ранку. Сенді не йшов із голови (його не було весь цей час удома). Де він пропадає ночами і що робить - я навіть не уявляю. І поводиться зухвало. Словом, якби мені теперішній розум колись, я б з великою вірогідністю обрала б бути чайлдфрі. Тому що діти - це величезне розчарування. Можливо, найбільше у житті.
Вчора зробила графіки і плани, вирішила почати нове життя з понеділка, але через недосип сили майже немає.
Сьогодні снився шалений секс із Ольгердом. І що він сказав "я тебе люблю". Який приємний сон. Реальність виявилася інакшою - півночі Сенді совався по хаті зі своєю дівчиною, заважав спати. Опівдні ледве спустилася на кухню. І тут почалося... Їжа, їжа, їжа... Страшно ставати на ваги. настрій через це просто жахливий. Але зате прибирання якось більш-менш швидко пішло. Просто Че допоміг. Ох і дістається ж йому останнім часом! А він терпить, старається, не хоче все втрачати. Раніше, чувак, треба було думати. Раніше треба було. Ну але що - буду дивитися, мені особливо поспішати нікуди.
Отже, що було за ці кілька днів, що не писала. По-перше, гаряча зустріч з Ольгердом. Як же він мене заводить! Але зараз знову вихідні і ми не спілкуємося. Ну, вчора трохи переписувалися.
6 січня бачила Ніка, мимохідь привіталася та й пішла. Він був усміхнений, а може спантеличений чи здивований. А може й переляканий - боявся, щоб я часом не надумала до нього зайти. Та я б і не надумала, ще чого)) Але чогось останнім часом він мені снився кілька разів - хз шо таке, я про нього і не думала, бо всі мої думки про Ольгерда.
Сенді. Я прямо не знаю, що з ним робити. Його вчинки мене просто зводять з розуму. Я розумію, вік такий, але камон, це вже занадто.
На Різдво їздили до родичів. Напряжно.
Подзвонила My Boy, він цього тижня дуже зайнятий. Так то ми перетнемося і сьогодні, і завтра, але то буде на людях. Засмутилася, трохи, звісно, а з іншого боку - що я хотіла? У нього є сім'я і друзі, і вони завжди будуть важливіші за мене. Я розуміла це раніше, розумію це і зараз. Нерозумно було б через це побиватися, їй богу) І все ж ознаки залежності в мені прослідковуються. Треба щось із цим робити, очевидно. Терміново повертатися до лекцій Марі, вона мені завжди допомагає провітрити голову.
Дуже скучила за Boy... За останні 9 днів я бачила його всього раз. Звісно, це була гаряча зустріч, аж досі мурахи по спині, але мені його так мало... А зараз свята, він з родиною, звісно, бачитимемося ми рідко, якщо бачитимемося взагалі. Але як же мені його бракує!
Поїду до батьків, провідаю. Хоча, якщо чесно, геть не хочеться. У мене рідко після їх відвідин нормальний настрій.
Всю ніч снився Нік, ніби ми дуже холодно спілкуємося. Це дивно, бо вже 53 дні (лічильник уже можна вимкнути) , як я з ним взагалі ніяк не контактую. І навіть бажання не виникає. А якраз рік тому я ним і захопилася. Як швидко все змінюється. Рік тому я й подумати не могла, як усе закрутиться. Цей 2020 таки шалений!
Вчора був секс із Че. Хороший, розмірений, спокійний секс, але в ньому немає тої експресії, вогню і запалу, як в my boy. Ну, але, якщо відверто, я з Че не надто стараюся. Якщо не сказати - взагалі не стараюся. Він і так швидко кінчає, тож якщо я ще буду старатися, секс триватиме взагалі 2-3 хвилини.
Але от що цікаво - після my boy я добре сплю, після Че - ні.
Сьогодні я нарешті виспалася (спалося добре, що не дивно після зустрічі з my boy). Без поспіху випила кави, потім із задоволенням приготувала обід. Поїхала на роботу, попрацювала, приїхала додому. Запропонувала Че подивитися разом якесь кіно, він відмовився. Ну й добре, я ж просто із ввічливості запропонувала.
Піду, певно, ще трохи почитаю - і спати. Завтра, як завжди, багато роботи.
МБ дала завдання - викинути з хати не лише мотлох, але й річ, яку я купила, але яка не приносить радості чи я нею не користуюся. Треба завтра цим зайнятися, думаю. Я то постійно щось викидаю, але завжди знайдеться ще щось. О, треба передивитися речі Че, в нього стільки всього старого - і нічого ж не викине, тримається за всякий мотлох. Ото й життя у нього таке, нікчемне.
Скучила за Ольгердом страшенно! Вже 4 дні його не бачила і 3 дні без переписки. Швидше б четвер!
Почитала трохи біля каміна. Звісно, з келишком настоянки. Так добре...
Зламалась посудомийка. Треба завтра викликати майстра. А зараз посеред ночі піду мити посуд. Хоча воліла б піти поспати. Втім, завтра можна виспатися.
Знову набрала кілька кілограмів, треба терміново щось робити. А взимку то якраз і не хочеться геть нічого.
Після зустрічі з Ольгердом стало легше, все ж він дуже милий. І відвертий, що для мене дуже важливо. Так міцно тримав мене за руку сьогодні. І вчора, поки їхав за кермом. Складається враження, ніби я для нього справді важлива. Бо він для мене дуже.
Че другий день у відрядженні. Так добре, коли його немає. Бо коли він удома, то висмоктує енергію з усіх навколо своїм бурчанням і вічно поганим настроєм.
Сенді днями сказав, що геть не хоче спілкуватися з родичами і я його прекрасно розумію. Немає ніякого бажання дзвонити мамі.
Сьогодні дуже мало спала, треба лягти раніше, чи шо?
Что говорят пользователи Фрагментера
Психолог говорит, что я двойственна во всем. Фрагментер - это точное отражение данного высказывания. Тебя все видят, но ты инкогнито; ты ждёшь одобрения, но оно не придёт. Ты хочешь внимания, но о нем здесь также не узнать. Здорово!
satesate
Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus
Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька
Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'
Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ
фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱
Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.
фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Aart 🐦
Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы