.

Все хуйово до крику

До всього можна звикнути: і до матрасу на холодному полу, і до теплої води, яка буває тільки в чайнику, і до цього блядського прання в мисці, і до всепоглинаючої темноти.
Можна і до самотності пристосуватися, і до, сука, вічної бідності та економії, і до мівіни з сосискою теж можна звикнути.
До всього можна звикнути.
Тільки для чого це все? Ось єдина питання, на яке варто відповісти.
Скоро межа, вже дуже і дуже скоро.

по закінченні дня А. написала: "пішли вип'ємо пива, пригощаю". Ок.

давно не був у закладі, щоб музика, нормані столи, обслуговування, здичавів, блять, на цьому заводі. Але добре посиділи.

На роботі дав пиздяки перевіряючій: в неї така стратегія, що пише свої зауваження мені і в копію ставить моє керівництво, і останнім часом: Ваш Ігор то не так зробив, то те, чи інше. Звісно, мені треба пояснювати. А сьогодні відповів, теж лист через моє керівництво і її, але я постарався: зі скрінами, документами, поясненнями, гарним і правильним тексом.
Потім написала мені окремо з вибаченнями.
І я зрозумів, що дуже круто розуміюсь у специфікі роботи. Закупив для заводу матеріалів на 4 млн, і вибив з/п.

Не їв нормально вже фіг зна коли, про суп/борщ взагалі мовчу, ще коли дома був, три тижні назад.
І вора не приготував, а сьогодні сидів-сидів, поки голод не почав говорити.
Пішов і купив шаурму, м-да, ось і здорове харчування, і - 55грн....ех(
Сів на лавочку, їм. Прибігло цуценя і дивиться такими жалібними оченятками.
Дав йому трішки, їмо удвох, мовчимо.
А що тут казати?
Поки їв, 100 раз зателефонували з роботи.
Не брав навіть трубку.

Трек про літо, мрії і т.д.:
Я так хочу туда где нас будет трое - GAYAZOV$ BROTHER$

Я так хочу туда,
Где нас будет трое:
Я, ты и море
Я, ты и море

Поговорили з генеральним директором.
Дуже відверто, сказав, що я дуже втомлююся морально. На мені все постачання матеріалів, об'ємів, ціни, калькуляції щоб завод працював.
Сказав, що в майбутньому планує мене поставити директором заводу.
Звісно це інший рівень і з/п і т.д.. Говорить, я справлюсь і що мене поважають люди.
Але...
Але чи варто це все? бо кожного ранку я прокидаюся з думкою, коли я поки цю роботу, вже коли..

а ще вся стрічка у ФБ та Інстаграмі від О.
в неї весілля ось, з тим хлопцем, що на рік в похресниці вони познайомилися, півроку хоч пройшло?
то пофіг, нехай буде все добре в них. Почуттів нема жодних.
Мене інше бентежить, і це все я. Чому зі мною вона могла зраджувати з легкістю, виносити голову істериками, ігнорувати.
Я пам'ятаю, що для неї все міг зробити.
І вона казала, що любить, ще ось говорила, що як сумувала і плакала. Через пару днів вже відкрито з тим цілуввлася, а через півроку весілля.
Реалії життя.
Інстаграм видалив у ФБ заблокував.
Для мене це просто нагадування про людську брехню, біль, розчарування. Вона одна з тих хто пошатнули мою віру у взаємність, справжнє кохання.

Зателефонував Саньок і говорить: "Знаю, в тебе є одна мрія - поїхати в Чорнобиль на екскурсію, поїхали на вихідних? " Почав розповідати про подорож і т.д.
Так, я завжди хотів туди потрапити, передивився відео про сталкерів, грав в ігри.
Не знаю чому, просто хочу.
Вартість 1500 грн.
І відповів: "Сань, в мене нема грошей".
і стало так гірко та важко на душі, що не передати.
Я бідний, і при цьому зайобуюсь на роботі до крику.

Хочу спати, просто вирубає.

Да нехай прийде в моє життя алкоголь!!!
Вітаю!

Ступінь зайобаності - 9/10
і це 9 ранку. А завдання лиш добавляються.
Цікаво, досягну я цієї межі, що просто стане однаково: і на роботу, і на своє життя, і на квартиру. Щоб я почав вже "палити ці мости": звільнитися, виключити телефон і просто полежати десь, ще б ні про що не думати, от якби прочистити свою голову від всього непотребу.
Мрію закрити очі та кудись впасти, щоб більш ніколи їх не відкривати.
вже 12, цей фраг писав 4 підходами.
М-да...

Ось і в мене так - абсолютна недовіра людям, завжди шукаю підвох і чекаю підступ, обман й зраду. Чому?
бо іншого мало бачив, дуже мало.
Проте сенс такого відношення є:
- люди виправдовують очікування через певний час і це є доказом правильності.
- сприймаєш усе як належне, без розчарувань, це є нормою поведінки.
Біда в тім, що і я стаю таким, а бачить Бог - не хотів, чесно.
Інколи не варто читати чужі фраги. Хоча, розумієш, що не в одного мене проблеми в голові. Бо це є проблемою: жити в суспільстві та чекати удару в спину, при цьому відгородитися від всіх, але боятися самотності))) Нормальний набір. Мож будуть зайві кошти - то сходжу до спеціаліста, як в американському фільмі.

Потрібно рухатися вперед...
Приїхав Андрюха, там накрили стіл, багато алкоголю. Запросили і мене, але я відмовився, збрехав, що потрібно поїхати, пішов в кабінет-дім, сиджу ось дивлюся відосики, настрій фіговий.
Самотність...
(важко вздихнув)
закрився від усього світу, то які наслідки очікувати? відосики на ютубі і вистачить мені всього

холодно...
і настрій поганий:
-мало спав, поки не пішов і одягнув кофту, штани та теплі шкарпетки
-погода фігова: дощ+вітер і перспектив на зміни нема.
- втомився морально на роботі за тиждень
- тіло ломить від тренажерного залу.
- з батьками важко знайти спільну мову, все докори та контроль, все частіше не беру трубку, бо там лиш одний негатив.
- ніфіга не получається з сантехнікою.
- ніфіга нема грошей.
Сукупність переживань.

Мінімально, що потрібно зробити, щоб заїхати жити:
- підлога кімната (плитка+клей) = +/-7500грн.
https://www.leroymerlin.ua/p/Plytka_dlia_pidlogy_Golden_Tile_Kronewald_bezheva_15kh90_sm_108_mkv.12133681
- сантехника(матеріал+робота) = +/-10000грн.
- електрику доробити = 2000грн
- санузол(плитка: стіни+підлога) = +/- 5000грн.
- бойлер = +/- 5000грн
- ванна = +/- 3000грн
- унітаз = +/- 3000грн
- електрична плитка = +/-1000грн
Є фіговеньке, але поки можна і так: холодильник, ліжко, стіл, щоб випрати речі, то можна поки ходити в громадські пральні.
Підсумок: потрібно майже 37000 грн.
Ще щоб жити, віддати частину боргу, то це 3 місяці.
От і план: в наступному році заїхати жити.

Інколи просто нема бажання писати.
Хоч все і добре. Вихідні чудові:
п'ятниця вечір - кіно,
субота - рибалка, пішло, як говорять, наловив вже від душі, а головне взяв трофейного ляща на 1,8кг, що моїй радості не було меж)
неділя - трішки домашніх справ і багато книги.
Все в режимі самотності.
Повернулася А. з Єгипту, привезла різних смаколиків, манго в том числі, яке я ніколи не коштував.
Директор виділив мені особистий кабінет)))
І був в залі, вимучений пздц, але результат є - вранці було 88кг, а 01.09.2021 - 92кг. Відсутність солодкого, алкоголю, мучного і зал - ось рецепт.
Зараз знову читати і відпочинок!
Хороший день при такій паскудній погоді.
Помітив, що на полу спати холодно вже(

Втомився за тиждень.
Вирішив розвіятися і сходити в кіно. Сподобалася казочка від Марвел. Після перегляду пройшовся вечірнім парком. Коли звикаєш до самотності, то вона не така і погана: жодних обмежень, докорів, непорозумінь, просто робиш, що душа бажає.
Бо реалії такі, читаючи фраги, щоб тебе любили достатньо бути безперспективним наркоманом і добре трахатися.
Тому краще самому, а любов, як функцію геніталій залишимо приматам, а цю неземну та вічну - книгам й фільмам.
Відносин взагалі не хочеться, помилки - досвід, а він говорить: не лізь. Тому подальше від цього всього, без жодних цих половинок, бути "суцільним", вільним і незалежним.

так, дякую, знаю, що темна плитка не практична, але.... ще вагаюся.

На роботі складних завдань не мав, тому день був спокійний, трішки рутинних завдань.
Заробили з Максом сьогодні ще по 1.5к грн. і поки закінчились блоки, десь +/- 15к за цей місяць до з/п.
Пішов в зал і там просто себе довів до виснаження, приліз на завод, з'їв сиру з бананом і завалився відпочивати.
Ніби нема жодних тривог, проблем, ніби і все добре, але щось не так...
хоча, скоріш за все, що просто втомився.
Завтра п'ятниця.
Дивно, що тільки сьогодні згадав за алкоголь, не вживаю десь більше місяця і не хочу, і нема часу та здоров'я.

Дизайнер я так собі, але оці рекомендації чомусь мені не подобаються, щодо облаштування ванної кімнати - світла плитка на підлогу, світлі стіни. А як же контраст?
думаю що правильно - темна підлога, на фоні якої будуть: біла ванна, білий умивальник, білий унітаз і трішки темніші стіни.
Чи це не правильно? і як взагалі правильно?
а якщо це не правильно, але я так хочу?)
скоріш за все так і буде: моя квартира - що хочу те і роблю)
Сиджу вибираю плитку.

- Просто заїбався на роботі.
- Повісив сушить рибу в "кімнаті для печалі" - це приміщення для майстрів ЦК, але ключі лиш мене. Ні, ну а що?) в суботу був на рибалці і зловив кілограмів 3 риби, треба ж було з нею щось робити.
- Заплатили часткову заборгованість по з/п і тепер є вільні кошти на плитку в кімнату+сантехнику. Вплинула ОВ на це, дуже цікавим способом, але впадло описувати. Приємно, що мене цінують.
- Не пішов в зал, бо справ було нереально багато.
- Почав читати "Доцю", хороша книга.

Такі будні дні: в роботі та клопотах. В цьому і є вся суть - треба "їбашити", приймати рішення, брати відповідальність за власне життя, щоб досягти успіху.Цим і займаюся.
Настрій хороший.

Живу в сутінках. І ця темрява стала мені надійним союзником і подругою.
Ще б очі як у Ріддіка...
звик вже і готувати, і купатися, і читати. Маючи ключі від приміщень можна бродити, а завод посеред ночі проймає атмосферою, ніби ще одна локація в грі Сталкер: з розбитими ліхтарями, химерними тінями, чорними собаками і тишею в пітьмі.

- заробив додаткових 3к за сьогодні.
- забрав книги: "Доця", та серію ретродетективів про Адамовича, відправив Стуса.
- домовився за сантехніку.
- багато виконаних завдань по роботі.

А. в Єгипті, говорить, що дуже дешеві ліки. Замовив їй якийсь комплекс вітамінів.
Втомлений. Цілий день у різних справах.

Повернувся.
Чому? навіть і не знаю, що відповісти, просто хочу писати і все.
Цікаво, що наразі нема жодних проблем, настрій стабільний, відчувається рух вперед.
Чи це тільки моя ілюзія, за якою приховані страшні реалії, сповнені негараздами.
Теми ті ж самі:
- ремонт,
- самотність,
- боротьба зі своїми слабкостями,
- вічний пошук прекрасного,
- рутина, без якої ніяк і трішки розваг: книги, рибалка, футбол і т.д.
- нестерпна робота, але поки потрібна для мене.
- і люди з якими я не можу знайти спільної мови.
Коротко про стан речей.
Включаю ліхтарик і читаю книгу.