*

Шукаю нову особистість в собі, сховані таланти та смак до життя

С нами с 22 марта 2024

добрий ранок розпочався з павука у мийці. це капець, як лячно. в мене реально фобія. і він не маленького розміру, а такий середненькій та доволі пруткий. вибачайте, але я його змила, і то не з першого разу. блін, і шкода, і страшно. зараз якраз літо наближається і цих повзучих буде ставати деделі більше, тим паче ми на першому поверсі живомо в старому будиночку і я хз як тепер бути. якщо я буду стільки кричати, то скоро сусіди почнуть жалітись на мене)

04 мая 2024, 07:06

бісить О.,прям дуже.я таких людей як вона називаю - паразитами здебільшого. намагалась дружити, але моя дружба нахєр нікому не впала. от як мені реагувати, коли я вкладаюсь в людину, вислуховую її, підтримую,допомагаю всіляко, а у відповідь нуль і таке відчуття, що мене тимчасово використовують.я з нею навіть діалога побудувати не можу, бо просто людина трендить без зупину, а коли до мене черга доходить, то я бачу,як їй і не дуже то цікаво слухати, бо мої слова ніколи не підтримувались для продовження,бо як це так, я про себе заговорила. ще добило, коли в гості запросила її з колегою, то вона прийшла з подарунком для колеги!потім додала,що теж хотіла квіти купити, але якось не склалось(wtf)

03 мая 2024, 20:28

я з тих людей, які не люблять, щоб до них приходили в гості без попередження. мене це бісить. я рада гостям, коли це спланована зустріч. в інших випадках вибачайте, я займаюсь своїми справами і в мене насправді не так вже багато вільного часу на себе, я мовчу про інших. і мені це подобається, я кайфую, коли в мене весь день розпланований. да, інколи це виснажую і не завжди хочеться щось робити, але в цілому я цим задоволена, і я намагаюсь зараз все систематизувати, т.к. я людина тривожна і можу бути досить хаотичною. і коли до мене ще можуть завітати незвані гості, то рівень тривоги підіймається до максимума. ще надодаток агресія. я така і мені ок.

03 мая 2024, 09:04

Вчора був дуже важкий день. Але сьогодні я задоволена тим рішенням, яке прийняла на емоціях і врахувала при цьому всі наслідки.
Моя колега підставила мене в той момент, коли мені була потрібна її допомога. Потім на мене намагався накричати індус, але я його перекричала. Ну і більшу частину роботи я взвалила на свої плечі, бо в нас новенький і треба йому все показувати і пояснювати. А стресу було ого-го. Моя колега при цьому, яка краще за мене знає німецьку і працює на рік більше, ходила і хуї пинала. Короче, вона так мене розізлила, що я вирішила сьогодні її підставити і залишитись вдома. Написала керівниці, що мені зле. Нехай сьогодні напряже свої булки і попрацює, як я вчора.

13 апреля 2024, 12:07

Забулася трохи.Давно мене тут не було. Зі мною так часто, спочатку надихнусь чимось новим, мене пре кожен день, хочетсья рухатись в цьому напрямку, а потім дуже швидко відпускає. І все. Я знову шукаю це відчуття і не можу знайти, бо воно вже змінило форму. І так по колу. Я вже це обговорювала з психологом.Треба буде обов'язково про це згадати при спілкуванні з новим. Єдина пристрасть, яка мене не відпускала на протязі трьох років була кондитерка. Так-так. Полюбляла я цю справу. Але потім вигорання. І навіть зараз, коли пройшло десь два роки, я досі відчуваю час від часу страх, стрес та напругу, коли готую якийсь тортик або здобу. Не завжди, але воно є. Дивно. А нову пристрасть я ше не знайшла

10 апреля 2024, 07:07

Ich sehr müde

29 марта 2024, 22:23

Мені подобається мати маленьку таємницю. Тут. Ніхто не знає, що я щось собі пишу. І я не маю бажання з кимось цим ділитись. Це моя маленька радість. Щось таке своє особисте, заховане від тих очей і осуду. Мені подобається мати маленькі таємнички. Які не мають відношення до інших, але багато говорять про мене. НІколи не довіряла паперовим щоденникам. І там ніколи не могла відкритися повністю, бо була постійна тривожність і підозра, що його знайдуть і прочитають. Тому і не люблю їх вести. Вела, тому що багато хто це робив та і продовжує. Так, корисніше писати від руки, всі ми це чули. Але наразі я віддаю перевагу такому формату. Бо це пезпечно.

28 марта 2024, 08:38

Мінливий стан, а все через те, що я вчора працювала до 9 години вечора і на роботу мені сьогодні на 6 ранку, отакої. А спатки я лягла десь о 12, бо не спалося. Маємо, що маємо. Але я задоволено собою, хоча мозок вже підглючює о 7 годині вечора. Зробила йогу, аж цілих пів години та вправи на попу та прес - 15 хвилин. Це мій максимум і я ним задоволена) В любому випадку, якщо будуть обвиняки зі свого ж боку, то у виправдання скажу, що це завжди краще, ніж нічого (тут мав бути язик). А ще німецька! +

Не можу зрозуміти, чому так сильно віддаляюсь від людей. Чи то не мої люди просто і я не хочу йти на зближення, чи то якийсь дискомфорт внутрішній. Треба розбиратись, або дати час з собою наодинці

27 марта 2024, 18:49

Я сумую за колишнім. Нарешті я в цьому собі зізналась. Але головою розумію, що нам не бути разом.
Я не зустрічала настільки люблячого і турботливого хлопця. В ньому було ідеально майже все, все окрім мене... Я як та пухлина, або як паразит, зі своїми травмами та постійними порівняннями. І мені так болить від цього прийняття. Так важко усвідомлювати, що моя недолюбленність у дитинстві тепер залишає відбиток на моїх відношеннях. І я від цього постійно страждаю.

26 марта 2024, 21:00

Вчора був досить неприємний діалог з моїм МЧ через фінанси. От що буває, коли хлопець жлобиться в усіх відношеннях і є хом'яковитим. Як мене тільки угораздило в це лайно вляпатись. Я чесно собі зізнаюсь, що коханням тут і не пахне. Просто зручно, але після таких розмов і не дуже то і зручно, тому що з мене постійний спрос, постійно я комусь щось винна і повинна доказувати. І я не можу пояснити людині, що мені наразі на себе ресурсу бракує, не те, що на інших. Бо цій людині не зрозуміти. Він починає мірятись проблемами і станом речей на сьогоднішній день. Короче, складно жити ось так, в чужій країні з оточуючими тут людьми, які взагалі не врубаються, як тобі болить всередині

26 марта 2024, 10:26

Включила медитацію, щось потипу регресу, щоб глибше пізнати себе, зануритись та можливо побачити свої приховані таланти. Це все круто, але я здається майже заснула і бачила щось не зрозуміле і наче мною надумане. Впринципі так то воно і працює, наче. Але сьогодні не той стан для цього.
Продовжила читати Біографію Метью Перрі, бо коли мені паскудно, то ця книга показник, що буває гірше і як людина сама собі спаскудила життя і не приховує це. Важко місцями, але цікаво і досить легко читається, кумедно) Дякую, Метті, за те, що ти був. Ти створив мого улюбленого персонажа - Чендлера Бінга. One Love.
Слухаю параллельно Vivienne Mort – Не ходи ти тут, не ходи та ARKUSH - Happy End <3

25 марта 2024, 16:22

Коли в тебе вихідний і ти вирішуєш його просрати. Із корисного - попилисосила, помила підлогу, попрала речі, впадлу навіть в сушку перекинути, ааа. Ще сходила в магазини, бо треба ті кляті шаги ходити, бо якщо чесно, то я наїла зайві декілька кіло за зиму. Я їм була б рада, якби вони не пішли в бока і в живіт. Ще намагаюсь змусити себе позайматись німецькою та помалювати, але поки це все в голові.
Хочеться плакати і слухати плаксиву музику. І нити про це кляте життя в якому мало радощів і багато смутку, який я намагаюсь приховувати, бо стаю незручною і чую питання "а що трапилось? чи все добре?". Ні, не добре. Але в мене нема зараз сил всім довколо пояснювати, що зі мною не так. Хочу спокою

25 марта 2024, 14:12

Настрій кепський, хочеться зачинитись вдома від усіх і від усього. Інколи в такі періоди хочеться втекти світ за очі, нікого не чути, нікого не бачити. Ненавиджу цю деперсивну фазу, бо коли вона накриває світ стає суворішим і темнішим, тебе окутує туга за минулими і тим чудовим, чого не повернути. Про що ти так солодко останнім часом все частіше згадуєш. І те, що в ті періоди не особо цінувала. Такі відкати дуже важкі. Складно навіть собі до кінця пояснити, що теперешніше теж не погане в своєму проявлені, але відкриваєш новини і тут з'являється гірка вниз... Ось така наша реальність і буденність. Як раніше вже не буде. Часом в мене відчуття, що я від усього цього просто дуже і дуже втомилась.

25 марта 2024, 11:51

В мене був конфлікт з психологом, точніше вона мене вибісила і дуже розізлила своєю поведінкою (а таке взагалі буває? - думала я раніше), відповідь - так, якщо це не достатньо кваліфікований спеціаліст, як в моєму випадку. Замало місця, щоб описати всю ситуацію, але тих моментів дуже багато. Починаючи з того, що вона не уважно мене слухала і постійно комусь відповідала, потім збрехала, що це так, а потім навіть не вибачилась і сказала, що є термінові, бляха, повідомлення у мій час сеансу. Я в ахуї. В мене був досвід до цього з психологом більше ніж півроку і такого піздеця там не було. Якщо людина відволікалась, то елементарно перепрошувала за це і ми продувжували далі. Аррр, дуже зла

25 марта 2024, 09:05

Мама вийшла з запою, кодування, грошей нема, приходиться допомагати, бо підтримка, то є все наразі. Ніколи про це не писала і мало хто в моєму оточенні вкурсі цієї ситуації. Не сказати, що соромлюсь, але приємного тут мало. Раніше сприводу цього було багато болю, але наразі якесь прийняття та розуміння. Тим паче я вже занадто доросла, щоб чогось сильно боятись. Втрати наприклад. Я неначе це вже давно прийняла, бо життя воно таке, мінливе. Сьогодні ти є, а завтра...завтра тебе вже нема, лишаються лише спогада, гарні такі. Бо хочеться про цю людину згадувати лише все те хороше, що вона тобі дала.

24 марта 2024, 08:45

День почався з зідзвонів з родиною. Мама не могла додзвонитися і вже вирішила, що я не хочу з нею спілкуватись, а я просто ще спала, та і в нас різниці в годину, тому вибачайте. Наразі я намагаюсь всіляко налагодити коонтакт з мамою та підтримувати, бо вона людина залежна і зараз їй як ніколи потрібна підтримка рідних людей. Тому відставити образи та вести себе по дорослому.
Сподіваюсь, що скоро буде відпустка, але я все ніяк не домовлюсь стосовно дат зі своєю керівницею. Задовбала переносити розмову. І так постійно, бо бачте, я погано шпрехаю німецькою та англйською, ну вибачте. Мене до цього не готували, вже як є. Хоча я зараз вчу німецьку по три години на тиждень з викладачем, що вже є ок

23 марта 2024, 10:46

Сьогодні було багато цікавих думок, але я як завжди вирішила їх запам'ятати, а не записати, тому наразі в голові моїй порожньо, лише маленькі шматочки думок літають десь, але в купу їх не зібрати. Тому трохи жаліюсь. В мене це дурна така звичка, яку варто би викоринити.

Загалом зараз почала роботу над собою і своїми звичками. Веду активно трекер, вивчаю нову мову, займаюсь досить регулярно спортом та була налагодила харчування, хєхє) над цим я ще працюю. От вирішила писати щодня. Хоча б трохи. Я вже сто років цього не робила і завжди вважала, що з мене кепський письменник. От вирішила перевірити, через яку кількість часу мій скіл зросте. Початок покладено.

23 марта 2024, 00:13

Зарегистрироваться


или

Что говорят пользователи Фрагментера

Психолог говорит, что я двойственна во всем. Фрагментер - это точное отражение данного высказывания. Тебя все видят, но ты инкогнито; ты ждёшь одобрения, но оно не придёт. Ты хочешь внимания, но о нем здесь также не узнать. Здорово!
satesate

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Aart 🐦

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы