лола

Какие мы все же дети.
В метро я наблюдала за двумя людьми - один был парень лет 30, другой - старик лет 70. И внезапно я уловила между ними сходство. Будь старик моложе лет на 40, он выглядел бы как этот парень. А этот парень постарше будет точной копией этого старика.
И что есть эти сорок лет? Мгновение, не больше. Мгновение, за которое произойдёт десятки природных катаклизмов и катастроф, возможные революции и войны мирового масштаба, но лишь единожды, и их яркость затеряется среди других таких же на страницах учебника истории за среднюю школу. Наша жизнь - лишь миг.
Мы не успеваем даже повзрослеть, а уже истёк наш век, наш срок годности.
Мы умираем младенцами.
#56

Сьогодні на одній вулиці мала два інциденти. Зранку якийсь телепень виїхав на мою смугу руху, бо на його смузі були перешкоди, і їде прямо на мене. Їде і рукою потрясає. Типу "ти куди прешся?". Серйозно? Я теж йому "помахала", ще й кілька слів додала, правда, вікна в машині були опущені, тож навряд він почув. Хоча, міг прочитати по губах)
Після обіду на тій же вулиці повертаю ліворуч, а зліва їде інший бовдур, причому повертає наліво, тобто на вулицю, з якої їду я. Повільно повертаю, а він мені сигналить і теж потрясає руками! А далі - увага - їде прямо! Тобто, якби я виїхала трохи далі, сталася б аварія. Тут я вже опустила скло...) Що не кажіть, а більшість мудаків за кермом - чоловіки.