Дневник первокурсницы

С нами с 1 мая 2019

Когда ты с людьми по-человечески, то как-то и не ожидаешь подвоха, считаешь их хорошими приятелями. Зря, очень зря... Сперва тебя обсуждают за твоей спиной, потом наедине вы прекрасно общаетесь, а в трудный для тебя момент те, на кого рассчитываешь просто сольются. Тебе придётся решать свои проблемы самостоятельно, хотя все это могло решиться всего одной фразой твоих "приятелей". Ты будешь унижаться, хотя по сути ни в чем не виноват. И в голове сейчас только один вопрос: Какого хера все это происходит именно со мной?
Но самое смешное, что после всего случившегося, когда ты вроде как решил проблему этот "приятель" спросит: "Ну что, все норм?"
К чему я все это? Не рассчитывайте на помощь других

29 ноября 2019, 20:47

Болить все тіло після п'ятничного тренування, але це приємна біль.
Вчора зробила одну лабу з інформ, витратила на це майже весь день. Вона була не складна, але об'ємна.
Приходила сусідка з третього поверху. Подумала, що це наш набухався і лежить у кущах. Вийшло так, що це сусід зверху. Не знаю як його дружина довела додому, але сварилась на нього знатно. Потім певно зрозуміла, що це марна справа. Тепер все тихо, але ще не вечір.
Якась я дратівлива останнім часом, самій противно
Останнім часом обожнюю чай з молоком, зовсім відмовилась від кави.
Зранку увімкнули опалення, поки не відчуваю різниці. Сподіваюсь, що в універі також воно є, бо там капець як холодно. Сидимо в куртках, але замерзаємо.

03 ноября 2019, 14:08

Моя шкіра точно сходить з розуму. До одиничних висипань, які набагато збільшились додалось пересушення обличчя. Мій зволожуючий крем не допомагає
Вдома на рідкість панує тиша. Навіть сусіди зверху сьогодні не влаштовують п'яні розборки. Попри це я не можу сконцентруватись
Сьогодні було заплановано 4 пари, але коли ми вдвох з моєю одногрупницею прийшли на останню фізру, то нас просто відпустили. Неочікувано, але приємно😌
Ще більше болять та сльозяться очі, наче якась алергія
Ненавиджу коли:
мене контролюють
вказують, що буде краще для МЕНЕ
чіпають мої речі
Це не весь список, але моя мама наче спеціально порушує всі мої особисті границі. Невже так складно дати мені трохи свободи..Фух, спокійно

29 октября 2019, 18:30

Знову дуже болять очі, не розумію від чого це. І взагалі якось погано почуваю себе. Тільки що вмилась холодною водою, наче трошки краще. Роздрукувала дещо на семінар по історії, а так буду вже відпочивати ввечері. Думаю якийсь фільм глянути.
Бісить наш іноземний студент. Я взагалі з самого початку нормально до нього відносилась, потім він мені написав в телеграмі. Подумала, що щось спитати хоче. Та ні, він почав щось молоти про те, що я йому підходжу. Так писав не тільки мені, а кожній дівчині з моєї групи. Коли заблокувала його в телеграмі, почав писати в вайбері. Тепер заблокований і там. Одразу хотіла проявити тактовність та стриманість, але він мене вже дійсно кумарить.

28 октября 2019, 17:29

"Выглядишь на 15". Ну сорри, я не наношу тонну косметики, чтоб казаться старше. Да, у меня сейчас проблемы с кожей, которые я пытаюсь решить. Для того, чтобы как-то чувствовать себя увереннее я использую косметику, но по-минимуму. Раньше вообще всегда ходила "натуральненько", без тональника. Какая есть, не хочу врать другим, а главное себе.
Кажется, что волосы стали выпадать меньше с момента использования нового шампуня и бальзама. Надеюсь, это действительно так, а не просто моя иллюзия.
Все также пытаюсь пить больше воды, но это оказалось проблематичнее, чем я думала изначально. Либо забываю об этом, либо ее нет под рукой. Все-равно продолжаю дальше, хочу скачать приложение для напоминания.

24 октября 2019, 12:32

Вдома зранку якось моторошно. Всі пішли по роботах, а я пізніше завжди йду. Дідусь якось важко дихав, погане передчуття в мене.
Зараз сиджу на інформатиці, наступний семінар з історії, а потім ще буде фізра.
На завтра купа роботи, настрою щось робити взагалі немає. Якийсь сонний стан зараз. Відчуття, що вирублюсь прям тут. Наче й не пізно лягла, а не виспалась.
Очі дуже печуть до кінця дня. Не знаю чому, але в вихідні не так сильно відчуваю це.
В універі дуже холодно, сидимо всі в куртках. Таке відчуття, що на вулиці тепліше🤷‍♀️
Тато біситься, йому вже 4 місяць не платять. Видно, що переймається через це. Особливо, що живемо в основному на мамину зарплату, але це краще, ніж нічого.

22 октября 2019, 08:26

Згадую нашу літню поїздку
Ностальгія...
Так хочеться повернутися в цю атмосферу. Це були дійсно незабутні емоції, які я б хотіла пережити найближчим часом. Там повітря інше, люди інші. Немає цього хамовитого відношення, яке є в моєму місті. Не буду казати за всіх і все, але особисто мені там зустрічались лише ввічливі люди. Не було тих фраз, які можна легко почути в моєму місті. "Шо, в натуре?" "Да ты гонишь" "Ща порешаем быренько". І це лише невелика кількість того, що можна почути просто проходячи по вулиці. А ще ж є нецензурні вирази, о це і є повсякденна лексика. "Для лучшей связи слов", - сказав мені один мій знайомий
В мене бабуся була з Західної України. Може тому мене так тягне туди

21 октября 2019, 17:56

Дуже важко вставати зранку. Дає про себе знати й те, що 5 днів були вихідні. По суті, якби я не хворіла, то була набагато продуктивнішою та зробила б більше роботи. Завтра буде контрольний захід з вищої математики, досі не розібралась з деякими завданнями.
Їхала в тролейбусі, майже не пропустила свою зупинку. Було таке відчуття, ніби зупинився час.
Сьогодні 4 пари, але важливим є тільки семінар з історії
Якось неспокійно

15 октября 2019, 06:03

Шкіра обличчя останнім часом сходить з розуму. Таке відчуття переслідує мене, коли дивлюсь в дзеркало. Дуже багато факторів могло повпливати на це, тому навіть не знаю з чим боротись. Вже так звикла протягом трьох місяців маскувати все це косметикою, а зараз не бачу сенсу цього робити, щоб вийти просто до магазину
Вирішила знов відновити слідкування за водним балансом, бо вкрай мало саме води випиваю за день. Частіше за все п`ю чай, какао, сік і тд
Так добре, коли ти вільний у своїх діях, ніхто не намагається "порадити" щось. Саме так відчуваю себе, коли залишаюсь вдома без батьків. Розпоряджаюсь своїм часом так, як захочу, і це суперове відчуття
Добре, продовжу працювати над лаб. з інформ.

13 октября 2019, 11:46

К концу дня чувствую себя лучше, только кашель мучает, но думаю через пару дней пройдет
В пятницу отменили первые пары, оставалась физра, но на нее не пошла. Решила наплевать на все и остаться дома, подлечиться, не хотела усугубить свое состояние.
Сегодня родители уехали на дачу, приедут в понедельник. Я почти целый день занималась английским. Вроде много часов потратила, но по сути ничего особо не сделала. Как же корю себя за то, что забросила английский за последние года два. Если бы учила, то сейчас была бы на совсем другом уровне, а так позабывала все то, что знала. Ну ничего, будем вспоминать и учить новое
Мотивация почти на нуле, но я иду дальше, так как хочу лучшего будущего для себя

12 октября 2019, 18:46

Таки захворіла, другий день погано, але сьогодні нестерпимо.
Тільки я могла забути про допуск до контрольного заходу по вищій математиці. Щоб його отримати треба вирішити типові завдання в зошиті, а потім показати його. Так от, вчора о 20 згадала про це, робила до 23:10 десь. Так намучилась, щоб він пролистал, сказав "Добре" та написав на першій сторінці "Допуск". А чого я хотіла?🤷‍♀️
Коли їхала додому на тролейбусі, то думала, що не дойду додому від зупинки. Нудить, голова паморочиться, очі сльозяться, дихати носом не можу і тд. Благо, що добралась додому, одразу вляглась та просто вирубилась. Зараз трохи краще, зігрілась хоча б. Добре, що завтра вихідний) можна підлікуватись та відпочити

09 октября 2019, 14:38

Відчуття втоми, чи то початок простуди? Не знаю, але погане самопочуття. Весь день дощило. Люблю таку погоду тільки тоді, коли нікуди не треба йти.
Понеділок - день тяжкий. Скажу чесно, що вівторок не краще.
Сьогодні продуктивним день вважати не можна. Мені не вистачає 24 години на добу. Багато часу витрачаю на сон, але якщо зменшити цей час, то зовсім буду не в формі. Я зрозуміла, що на мене дуже часто впливає погода, якість сну та самомотивація. Якщо я виспалась, то моя продуктивність набагато збільшується.
В середу в тата день народження. Він не любить цей день. Звучит дивно, але його батько навіть не вітає сина. Вже багато років вони не комунікують. Не хотілося б опинитися на його місці.

07 октября 2019, 19:56

Сьогодні була свідком ДТП. На щастя, ніхто не постраждав.
Весь день дощ, дивне самопочуття. Прийшла з пар, приготувала вечерю, а потім провалилась на годину в сон
Не взяла парасольку, а тому прийшлось від спорткомплексу нашого університету до зупинки йти під ливнем. На зупинці побачила свого однокласника. Обидва бачили один одного, але просто відвели погляди, наче й не знайомі. Ну так, був у нас конфлікт на початку літа, але він повів себе недостойно. Його фраза:"Я думав ви нормальні, а вас навіть людьми назвати не можна". Вона стосувалась мене та ще однієї дівчини. Це просто вбило будь-яке нормальне відношення до нього та його компанії
Вдома дурдом, знову дістають, а я просто хочу спокою😔

04 октября 2019, 20:18

Сегодня мама взяла отпуск на один день Даже странно звучит, но по-другому пока никак, потому что на работе завал. Это была вынужденная мера, ей нужно к стоматологу. Ну ничего, зато хоть полдня проведу с ней
Мне очень жаль, но в последнее время я очень вспыльчивая по отношению к ней. Ничего не могу с собой поделать, в такие моменты я уже себя не контролирую Она хочет знать больше, чем я могу ей рассказать. Помимо этого указывает, что делать, как быть.Это и бесит, потому что я хочу решать сама все эти вопросы. Даже отец понимает, когда лучше промолчать по отношению ко мне, а вот она идёт напролом
Нужно пойти позавтракать, а я частенько пренебрегаю этим приёмом пищи. Сегодня есть время и желание

03 октября 2019, 06:24

Когда почти каждый день ты ездишь одним и тем же маршрутом на общественном транспорте, то начинаешь замечать, что некоторых людей ты видишь уже не впервые
Большинство задумчивый, грустные, а по утрам ещё и сонные. Некоторые втыкают в телефон, кто-то просто в одну точку. Я люблю наблюдать за людьми. Безумно "нравится", когда парни +- моего возраста первыми спешат занять сидячие места, а людям пожилого возраста приходится стоять. Камон, вы же молодые пацаны! Никого не осуждаю, но со стороны это выглядит ужасно. Ну да ладно
Завтра у меня выходной. Одна из немногих радостей в универе. Но, если честно, лучше бы пять дней подряд без выходных было по 3 пары, чем по 4 с отдыхом
Реально выматывает

02 октября 2019, 20:12

Я думала, что в новом коллективе смогу чувствовать себя лучше, но ошиблась. Знаете, ожидания не оправдали реальность. Я не стану для них "своим" человеком. Я закрылась, как только увидела их отношение к себе. Вроде бы только пришла, не успела даже постараться произвести впечатление, а они уже составили какое-то свое мнение о тебе. Все уже успели поделиться на группы, а тебе в них уже не ногой. Да и не особо хочется быть в окружение тех, кто то и делает, что обсуждает какие-то новости из инстаграма, последние сплетни университета и поливает грязью людей. Что делать в случае, если ты говоришь "доброе утро", а в ответ на тебя смотрят, как на мусор. За что я получила такое отношение к себе?

08 сентября 2019, 10:31

Мне снова плохо, поэтому я здесь. Ничто так не спасает, как это местечко. Здесь все предельно ясно, не нужно играть какую-то роль, а можно просто быть собой. Я думала, что справилась со многими проблемами, стала сильнее, а потом все вдруг вернулось на прежнее место, а возможно ещё и ухудшилось. Я стала бояться своей тени, какая-то паранойя. Я не понимаю почему так происходит. Всё начало рушится буквально месяц назад. Был ужасный день, последствия которого можно заметить и сейчас. Сегодня даже промелькнула идея обратиться к психологу. Это то, чего я так долго избегала, но у меня нет на это денег. Родителям говорить не хочу, они только посмеются, для них все в норме. Нужно как-то отвлечься.

07 сентября 2019, 19:16

Сиджу на вулиці біля фонтану. В навушниках музика, я нарешті розслаблена за довгий період часу. Одягла короткі шорти, пофіг на синці на ногах. Сьогодні вдома лише з дідом, ввечері хочу подивитися якийсь фільм, а там як складеться.
Напружує те, що мені досі не віддали атестат, а реєстрація особистого кабінету починається вже з понеділка. Подивимось, що з цього вийде, але я досі не визначилася між двома університетами.
Сьогодні хотіла написати Р та М, запропонувати погуляти, але передумала.

29 июня 2019, 11:59

Нажраться сладкого и проспать весь день. Вот так и прошёл мой день. Похрен на то, что моя кожа сейчас снова будет не в лучшем состоянии. Мне просто нужно было провести сегодня день именно так
Нога не позволяет долго ходить, поэтому не выхожу почти на улицу
Папа на дачу уехал, это и к лучшему. Его снова штырит, орёт, как ненормальный. Видимо снова проблемы на работе, а отыгрывается на нас
Дедушка не перестаёт пить, хотя явно ему плохо. Стойкое ощущение, что его скоро не будет среди живых. Конечно, пить всю жизнь, а это имеет свои последствия. Здоровье у него лошадиное, любой организм бы не выдержал
Из-за того, что он постоянно бухает ужасный запах в квартире. Завтра мне нужно срочно на воздух

27 июня 2019, 13:26

Была у невролога, так как нужно пройти медосмотр, а с экзаменами и всем остальным я не закончила это дело. После посещения врача мне очень плохо морально. Она сказала такую фразу: "С твоим гипергидрозом у тебя никогда не будет отношений. Тебя же даже за ладонь противно взять будет парню"
Все, теперь эти её слова будут преследовать меня долго. Как она не понимает, что это изменить не в моих силах, это врождённое. Все её ванночки из ромашки до одного места. Я перепробовала многое, единственное, что может когда-то мне помочь это специальные уколы, которые стоят дохрена. В чем-то она права, люди часто плохо реагируют на это. А самое главное, что мне самой некомфортно с этим жить.
Не хочу ничего.

27 июня 2019, 09:56

Когда уже эта ноющая боль пройдёт? Понимаю, что бывают ситуации намного хуже, но не могу с собой ничего поделать. Стоять и ходить больно, даже, если лежу, то чувствую боль. Не завидую всем тем, у кого были когда-то переломы, или вообще проблемы в этом плане.
Всерьёз задумалась о вузе, в который буду поступать. На примете два, оба в моем родном городе.
Дома опять неспокойно. Когда уже это все закончится?
Сейчас даже не заметила, как написала свой первый фраг на русском. Что ж, значит так нужно.
Подсчитала свой конкурсный балл для поступления, вышло довольно неплохо. Надеюсь, этого хватит, чтобы поступить на бюджет.
Хоть бы завтра снова не пришлось тащиться в школу🤦‍♀️

25 июня 2019, 21:03

Чому мені так щастить? Довго думала, що одягти, щоб приховати синці та гематому на ступні. Зупинилась на штанах, а хотілось одягти сукню
Прийшла до школи, віддали мені додаток до атестату, а потім забрали. Так як у мене срібна медаль, то вони мають ще щось там вписати
Прийшла додому, переодяглась в домашній одяг, а тут дзвінок від класного керівника Сказала, що медалі вже надійшли до школи, можна приходити забирати. Вже тоді нога почала знову розпухати і боліти, але я не захотіла йти туди ще й завтра. Зібралась, вже майже дійшла до місця призначення, а тут знову дзвінок. Класна вибачилась, сказала, що медалі надійшли, а самого атестату ще немає Після моїх прогулянок нога ще більше розболілась

25 июня 2019, 12:25

Вже 4 день, як я повернулась додому. За всі ці дні була лише один раз на вулиці, коли їздили до лікаря. Нога все ще болить, особливо, коли я ходжу, тому переважно займаю горизонтальне положення.
А от сьогодні треба піти до школи, щоб забрати атестат. Не знаю, як я дошкандибаю, але це треба зробити.
Не так я уявляла свої дні після подорожі, не так. Образливим є те, що мої "подруги" навіть не спитали, як я. Просто написати, хіба це важко? Ну ок, я зрозуміла, що ми вже чужі люди один для одного.
Батько постійно не в гуморі. Не розумію причину, але це може бути через проблеми на роботі.
Ну от і все... Здається, що останній раз в школі, останній раз з цими людьми в оточенні. Чи буду я сумувати?

25 июня 2019, 04:59

Я вдома, вчора ввечері приїхала. Дорога назад була жахливою. На вокзалі я впала, ступня розпухла та боліла, а на колінах синяки. Протягом всієї дороги мріяла вже опинитися вдома. Сьогодні зранку поїхали до лікаря, зробили рентген. Сказав, що кісточки цілі, а це просто сильный розтяг
Вчора ввечері дізналася результат з останнього екзамену. Хочу сказати, що я ще та клуша. В останньому завданні просто не вписала відповідь, яка була правильною, тому нижче на 3 бали результат. Образливо, що через свою неуважність та нерви вийшло все саме так
Батько накричав на мене через мою ногу. Його слова про те, що я "сліпа, а тепер ще й хрома" мені неприємні. Краще б я не приїжджала. Хочу в садибу, де ми жили

22 июня 2019, 12:02

Залишився один день нашої подорожі та ще день на дорогу додому. Зараз лежу в хостелі, а до цього ми жили в садибі. Мені та подругам дуже пощастило, бо номер, який мав бути нашим зайнятий, тому нас поселили в люкс. Після люксу хостел здається не таким великим задоволенням.
Найяскравішим враженням залишиться похід на гору, яка десь 1240 м висотою. До неї десь 17-18 км. Це було одночасно страшно, але й дуже захоплююче. Розумію, що навряд я б повторила це знов. Було складно, одного разу я думала, що не продовжу шлях, але все витримала. Ноги в кров, мозолі та синці тепер повсюду, але я не жалкую.
Я не хочу їхати додому, це точно. Я звикла до всього того, що мене оточує. Це незабутня подорож!

19 июня 2019, 23:38

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Sart

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы