Дневник первокурсницы

С нами с 1 мая 2019

Зранку була дуже в поганому настрою, але зараз вже краще. Нарешті я зробила те, що не давало спокою десь 3 тижні. Аж легше на душі стало, бо це було дійсно важливо для мене, тому мінус одна проблема. Тепер весь тиждень можна займатись своїми справами та дарма не нервувати.
Не розумію, що з моїм обличчям. Знову обсипало, хоча я вже місяць не їм нічого, що могло б на це впливати, особливо - шоколад. Не виключаю можливості впливу на це мого нервового стану. Вже давно хочу записатися до дерматолога, але поки з фінансами не айс, хоча й почала трохи заробляти. Розумію, якщо піду до лікаря, то витрат буде купа, а зараз ще не можу собі це дозволити, бо ще хотіла влітку до офтальмолога записатися.

27 мая 2020, 11:52

Вчора розплакалась через сказані мамою слова.Можливо, вона й не хотіла образити, але це просто була остання крапля. Я постійно хотіла догодити їм з батьком, старалась, щоб хоча б одне добре слово почути. Все, що не зроблю, то це норм, можна було й краще. А потім ще й дивуються, що я їм нічого не розказую. Я просто не хочу осудження з їхнього боку
Останні дні якийся ностальгічний настрій. Постійні картинки з минулого, спогади. Відкриваю очі, а в реальності зовсім інше. Все розвалюється, а мої спроби "відремонтувати" моє життя не дають ніякого ефекту. Я думала, що той депресивний стан, що був вже минув, але схоже він прогресує. Де б взяти сили все виправити?
Щось дуже негативний фрагмент вийшов

27 мая 2020, 06:07

Тренування зранку - виконано.
Відчуваю себе вижатим лимоном, хоча вправи були дійсно легкі. Поступово звикну, але що я хочу сказати, то це те, що такий активний ранок мені подобається більше, ніж лежати до 10 з телефоном у ліжку. Коли фокусуєшся на тренуванні, то якісь проблеми відходять на другий план, бо протягом цих 30 хвилин тобі тільки хочеться дійти до кінця та не здатися. Ще один плюс!
Зараз треба привести себе в порядок та хоча б поїсти. Далі трохи завдань з універу треба розгребти.
Завтра мама вдома буде. В її планах сходити до лікаря, тому піду з нею. А ще побачу свою вагітну тітку. Давно ми не спілкувались, а вже скоро народиться наше сонечко. Яка ж я стара, у 18 стану сестрою😂

20 мая 2020, 07:16

Вчора зробила зранку невелике тренування. Здавалося б, дуже легкі вправи, але тіло за таку перерву відвикло від будь-якого фіз. навантаження.
Сьогодні планувала теж займатись, але зранку незаплановано все зіпсувало консультування з вишмату, на якому не було взагалі нічого корисного.
Завтра зранку планую позайматись хвилин 20-25, буду вводити поступово додаткові навантаження. Фактично, з початку 2020 я регулярно взагалі не займалась, а за карантин я ще й додала декілька кіло. Справа навіть не в них, а в тому, що я себе відчувати стала погано. Якась важкість, швидка втомленість і таке інше.
Треба з чогось починати, бо я, насправді, "погрязла в болоті". Хочеться скоріш вибратися з цього всього.

19 мая 2020, 20:50

Настільки розгубленою я вже давно не була. Було погано, а зараз ще гірше, ніби мене хтось добити вирішив. Проблеми з навчанням, проблеми в сім'ї, проблеми взагалі в житті. Все так навалилось, зараз вже й не знаю, що робити. Могло б бути й гірше, розумію, але складно взяти себе в руки. Тільки не плакати й не робити дурниць, це точно не вихід.
Єдине, чого зараз хочу, то це спокою та подалі від усього цього. Таке відчуття, що білої полоси ще довго не буде.
Треба поспати, бо за останні дні я вже починаю на зомбі бути схожою.

15 мая 2020, 21:34

Тільки зараз зрозуміла, що мені значно зручніше писати фраг з ноута. Періодично я так роблю, але зараз немає можливості
Вчора доробила курсову, бо в неділю вирішила зробити собі вихідний. Добре, що останній термін здачі вчора був, але сиділа я з 10 до 16. Мені відповіли, що все норм, лише деякі помилки виправити та й готуйся до захисту або онлайн, або офлайн. Я тепер от і думаю як буду захищати цю роботу онлайн, бо навряд нас випустять на навчання найближчим часом
Вирішила, що не буду нервувати дарма, треба трохи заспокоїтись. Сьогодні знову треба робити завдання, їх у мене дуже багато, але спочатку підемо з мамою до магазину, а дорогою хоча б прогуляємось. Я не виходила з дому десь тиждень😔

05 мая 2020, 07:02

Встала пізно, хотіла трохи попрацювати, але відчула, що засинаю на столі. Вирішила себе не мучити та прилягли на хвилин 30, але по факту вийшло десь 2 години. Підводячи підсумки, першу половину дня я проспала. Блін, ну чому саме сьогодні, коли дуже багато всього було заплановано зробити.
Я як завжди все відкладаю на останній термін, а потім поспіхом намагаюсь зробити те, що могла б ще тиждень тому виконати. Ненавиджу це в собі, треба якось побороти це. Останній тиждень намагаюсь записувати всі справи та терміни, але це все марно, якщо лежати та нічого не робити.
Зараз планую працювати над курсовою, а потім одразу спати. Здається, що треба буде до ночі сидіти, але, з іншого боку, вже виспалась

02 мая 2020, 17:39

Втомилася вже від усього. Все більше мене мучить відчуття, що я навчаюсь не там, де мені хотілося б та не з тими людьми, але залишити щось незавершеним не хочу. Кажуть, студентське життя - найкращий час. У меня щось явно пішло не так.
З цим карантином все якось печально, але намагаюсь побачити в цій ситуації позитивне.
Не розумію коли закінчиться навчання. Коли вже можна буде відпочити від усього?
Зараз хочу на дачу, там, мабуть, зараз дуже добре. Замість цього, скоро онлайн контрольна з мікроекономіки.
Вчора готувала, хоча б морально відпочила та допомогла мамі. Відносини з батьками наче налагодились, але відчуваю, що ненадовго. Так завжди відбувається, вже набридли постійні сварки.

30 апреля 2020, 05:55

Ну й багато часу пройшло. Скільки сліз та розпачу було за цей період 🤦‍♀️ Було й хороше, але всі сварки та проблеми просто перекривають позитивні моменти. Сьогодні знову мої посварилися, вплутали (як завжди!) у свої розборки мене. Так погано на душі, відчула сьогодні як закололо серце. Всі мої спроби не звертати на це увагу марні. Якщо продовжиться все в тому ж дусі, то я тут довго вже не протягну. Навчання, то добре, але треба шукати роботу. Не хочеться бути фінансово залежною від батька, він вже вкотре проявив себе не з ліпшої сторони. Йому б інших дружину та доньку, тоді б він задумався. Навіть не можу згадати, коли в останній раз він щось купував мені, а все триндить про марнотратство.

17 апреля 2020, 20:12

Понеділок пройшов стресово, але норм. На 4 пару не пішла. Не знаю як сьогодні буде, але вчора було фігово. Мізки й досі киплять. Я думала вчора було тяжко вставати, сьогоднішній ранок побив рекорд. Все тіло болить, відчувається втома, бо ну не звикла я рано лягати. Треба якось налагодити режим, бо довго я так не протяну.
Перші дві пари вишмат, нам змінили на практику препода. Краще б минулого залишили, він кльовий, хоча б не нудно.
Гарного всім дня)

04 февраля 2020, 06:53

Сегодня чуть ли не попала под машину, вовремя включила всю свою скорость, которая только возможна. В целом день прошёл нормально. Чего-то супер полезного я не сделала сегодня.
Завтра нужно решить вопрос с принтером и хочу удалить все ненужные файлы на телефоне и ноуте, а то всякого мусора куча.
Мама похоже начинает заболевать. Сделала ей чай с лимоном. Надеюсь, всё обойдётся и завтра будет здоровая.
Какое-то странное состояние сейчас. Разные мысли в голову лезут. Нужно ложиться спать, это сейчас единственное правильное решение.

30 января 2020, 21:13

Решила прочитать одну книгу. Судя по отзывам, то она просто кардинально меняет мировоззрение и жизни людей. Попробую, но никак не могу начать. Я могу читать книги только в полной тишине, чтобы никто не мешал, а пока такой возможности не было. Сегодня прибрала в шкафах, собрала ненужный хлам в пакеты, а завтра нужно выбросить
Да уж, староста прислал расписание на понедельник. 4 пары😥 физра последняя пара, а я ведь за последние месяца 1,5-2 разминалась раза 3. И всё откладывала на потом. Ну ниче, справлюсь. Тем более, что четверг остаётся выходной, а как это не может быть поводом для радости)
Думаю завтра хотя бы разминку сделать, нужно же с чего-то начинать. Пойду спать
Всем прекрасных снов)

29 января 2020, 22:09

Прокинулася і відчула, що щось не так. Ну блін, чому місячні саме тоді, коли заплановано було багато справ. Так і думала, бо декілька днів тому мене обсипало. Але може й на краще, бо на навчання вже з 3 лютого, то краще нехай так. Зараз хоча б можна пересидіти вдома. На диво, але першу половину дня я була активна, а от після того, як розібрала ялинку, то почав жахливо боліти живіт. Досі не проходить біль. Нормально лише в горизонтальному положенні. Ну нічого, головне перетерпіти перші дні. Завтра хочу прибрати трохи. Сподіваюсь, що буде самопочуття краще, ніж сьогодні.
Не виспалась сьогодні зовсім, треба раніше лягти сьогодні.

27 января 2020, 20:37

Вкотре спроба все налагодити. Можливо й потрібен був цей час подумати та перезавантажитись. Не знаю, але я відчуваю, що стою на місці та деградую. Вже не можу так, тому вкотре обіцяю з завтрашнього дня почати щось робити задля змін. Зараз я настільки розгублена, взагалі немає чіткого плану дій. Треба поставити нарешті пріоритети в цьому житті. Плисти за течією явно не моє, бо так я не живу, а просто існую.
Мотивація є.
Бажання є.
А лінь поборемо.
Вже майже місяць як почала спілкування з Женею. Він хороша людина, недооціненна, як колись сказав про мене. Відчувається щирість та відкритість
Стільки планувала справ на цей місяць, а по факту просрала час та можливість. Ну нічого, якось владнаю

26 января 2020, 23:08

Завтра др. Хочеться зараз лягти і щоб мене не чіпали аж до понеділка. Я не люблю цю метушню і святкування, не люблю вислуховувати довжелезні поздоровлення від людей, з якими я хоч якось контактую декілька разів на рік. А ще ненавиджу тягнути усмішку, бо якщо її немає, то усі починають задавати тупі питання типу "а чому ти така сумна?" Ну не сумна я, просто у своїх думках. Чомусь цей день я завжди хочу провести наодинці. І я знаю, що вже 20 все налагодиться і я буду знову така, як завжди. А зараз хочу спокою, а не тієї метушні, яка вже була сьогодні.

18 января 2020, 21:49

Вдома всі пересварились, атмосфера знову напружена. Хочеться зникнути кудись, не бачити і не чути цього всього.
Зараз спілкуюсь з однією людиною. Він неоднозначний, але це привернуло мою увагу. Зараз ми говоримо про усілякі банальні речі. Це легке і ненав'язливе спілкування, яке не обтяжує обох.
Я знову згадала Михайла. Попри обіцянку не заходити у його соцмережі я вкотре це зробила. Не розумію чому я згадую про нього. Пройшло півроку з моменту, коли ми останній раз підтримували контакт, а я не можу його забути
Треба прийняти той факт, що він пішов з мого життя назавжди, це його вибір і я його частково розумію.
Ще протриматися 2 дні і батьки розійдуться по роботах і нарешті дадуть мені спокій

06 января 2020, 00:04

Ну що ж, час підсумків. Цього року я:
-зареєструвалась в Фрагментері, не приховувала своїх думок та почала краще розуміти себе
-закінчила школу з срібною медаллю
-змінила зачіску так, як дуже давно хотіла
-вперше була в горах, купалась в термальних водах та відвідала Ужгород
-склала іспити та вступила на бюджет до університету
-припинила спілкування з деякими людьми, які морально на мене тиснули
-зменшила контроль з боку батьків
-не шкодувала коштів на догляд та почала подобатися собі
-переосмислила своє ставлення до мами, намагаюсь бути стриманішою
-регулярно займалась спортом впродовж 4 місяців
2019 був гарним роком. Зроблю все, щоб 2020 був набагато краще. Всіх з наступаючим Новим роком🍾

31 декабря 2019, 15:10

Цей рік був насичений на різні події, всі згадати й неможливо. Завтра хочу підбити підсумки, а зараз згадала дещо.
Цього року я вперше була в горах. Це та подія, яка стала для мене однією з найемоційніших. Я була змушена відкрити очі та побачити справжнє ставлення деяких людей до себе. Вже на вокзалі, на зворотному шляху, я ледь не зламала вперше ногу. Взагалі в житті нічого не ламала собі, а тут розтяг. Коли це сталося, то деякі з моїх уже минулих однокласників просто пройшли повз, ще й насміхаючись по дорозі. А я в той момент дуже злякалася, бо в перші секунди не могла навіть наступити на ногу та зробити крок. Тягнучи свої сумки та шкандибаючи, я зрозуміла, що байдужість це дуже страшно.

30 декабря 2019, 22:30

Зберігайте спокій і беріться за велику справу
Отак, іноді передбачення з Сільпо попадають прямо в ціль. Дед мене нереально бісить. Чому йому потрібно йти маринувати рибу саме тоді, коли я на кухні готую? Було б норм, якби він це адекватно робив, а не так, що після всіх маніпуляцій на кухні все блять в рибі. Я не перебільшую. Ножі, ложки, кастрюлі і тд. Більш усього мене здивував чайник, бо я не очікувала, що й його він встиг засрать. Я просто не могла на це дивитись, тому вимкнула конфорку з недовареним супом і вийшла на вулицю. Сходила в супермаркет, купила солодощі, які просила мама на подарунки своїм колегам. Прийшла, почала все перемивати на кухні, доварила суп.
Зараз буду дивитись фільм

27 декабря 2019, 13:25

Вчора цілий день не їла нічого солодкого, а ввечері зірвалась. Таки з'їла шматочок шоколадки, мені так хотілося. Не знаю, що вони туди додають, але це стає для мене залежністю.
Прокинулася сьогодні від запаху чогось горілого. Знову дед поставив картоплю варитись на максимальний вогонь, вода випарувалась, а він так би й не спохватився, якби я не вимкнула. Мене все це так бісить, іноді відчуваю себе нянькою, яка слідкує за малою дитиною, щоб та не наробила шкоди. Але буває, що дитячі забавки переходять границю і вже стають дорослими. Загубив ключі від квартири, як він вважає, а насправді батько забрав у нього, коли він був п'яним, щоб той не швендяв де попало. Але ж у нього є купа дублікатів.

27 декабря 2019, 09:03

Таке відчуття, що чим більше спиш, тим більше хочеться. Мене постійно вирубає. Чи це мій організм просто надолужує те, що недоспала з вересня. Погода не радує, другий день мілкий дощ. Я обожнюю сонячну погоду, а в такі дні відчуваю себе наче вижатий лимон.
Одногрупники досі не можуть здати історію, сьогодні на перездачу ходили, але не всі здали. Добре, що в мене автомат, а то зараз би бігала її шукала. Все справедливо, бо тим, хто ходив й відповідав на семінарах вона все поставила. Та й минулого тижня ми доздавали їй ті теми, яких у нас не вистачає. Вони з нас ржали, думали, що прийдуть на екзамен один раз і все буде норм, а тут вона деяким і трійку не хоче ставити.
Піду дивитися щось по ТВ.

24 декабря 2019, 17:57

Погано відчувала себе зранку, але все ж зібралась та поїхала до універу. Всі питання в деканаті вирішила, тепер на навчання в лютому. Приготувала на вечерю плов. Взагалі дуже люблю готувати, якщо на це є вдосталь часу. З вересня цього не робила, а минулого четверга мої рученята дорвались до кухні😂 Бачу, що мамі тяжко на роботі, тому буду по своїм можливостям допомогати їй. Часу в мене тепер багато, а от немає з ким погуляти навіть. Всі знайомі з універу, з якими спілкуюсь не місцеві, а тому зараз поїхали додому. До того ж вони ще деякі екзамени не здали, не до мене їм. А шкільні подруги морозяться.Писала їм декілька разів, але розмову явно продовжувати не хочуть.Обідно,словами це не передати

23 декабря 2019, 22:13

Майже на місяць зникла з Фрагментеру. Ну що ж, за цей час глобальних змін не сталося. Свою першу сесію вже здала, залишилися дрібниці, які потрібно завтра в деканаті вирішити.
Майже місяць не займалась ніякими фіз.навантаженнями. І це погано, бо самопочуття погіршало. Треба почати потроху займатись. Приблизно тиждень колить в районі серця. Весною та в осінній період завжди пропиваю для профілактики вітаміни для серця, а цього разу якось забула. От і результат, але сьогодні все придбала. Сподіваюсь, що пройде.
Якийсь депресняк останнім часом. Борюсь з цим, але іноді все марно. Ось так я ці два вихідні змарнувала, з ліжка не вилазила, дивилась якісь тупі програми по ТВ
Все налагодиться, я вірю.

22 декабря 2019, 20:08

Когда ты с людьми по-человечески, то как-то и не ожидаешь подвоха, считаешь их хорошими приятелями. Зря, очень зря... Сперва тебя обсуждают за твоей спиной, потом наедине вы прекрасно общаетесь, а в трудный для тебя момент те, на кого рассчитываешь просто сольются. Тебе придётся решать свои проблемы самостоятельно, хотя все это могло решиться всего одной фразой твоих "приятелей". Ты будешь унижаться, хотя по сути ни в чем не виноват. И в голове сейчас только один вопрос: Какого хера все это происходит именно со мной?
Но самое смешное, что после всего случившегося, когда ты вроде как решил проблему этот "приятель" спросит: "Ну что, все норм?"
К чему я все это? Не рассчитывайте на помощь других

29 ноября 2019, 20:47

Болить все тіло після п'ятничного тренування, але це приємна біль.
Вчора зробила одну лабу з інформ, витратила на це майже весь день. Вона була не складна, але об'ємна.
Приходила сусідка з третього поверху. Подумала, що це наш набухався і лежить у кущах. Вийшло так, що це сусід зверху. Не знаю як його дружина довела додому, але сварилась на нього знатно. Потім певно зрозуміла, що це марна справа. Тепер все тихо, але ще не вечір.
Якась я дратівлива останнім часом, самій противно
Останнім часом обожнюю чай з молоком, зовсім відмовилась від кави.
Зранку увімкнули опалення, поки не відчуваю різниці. Сподіваюсь, що в універі також воно є, бо там капець як холодно. Сидимо в куртках, але замерзаємо.

03 ноября 2019, 14:08

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Sart

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы