Дневник первокурсницы

С нами с 1 мая 2019

Понеділок пройшов стресово, але норм. На 4 пару не пішла. Не знаю як сьогодні буде, але вчора було фігово. Мізки й досі киплять. Я думала вчора було тяжко вставати, сьогоднішній ранок побив рекорд. Все тіло болить, відчувається втома, бо ну не звикла я рано лягати. Треба якось налагодити режим, бо довго я так не протяну.
Перші дві пари вишмат, нам змінили на практику препода. Краще б минулого залишили, він кльовий, хоча б не нудно.
Гарного всім дня)

04 февраля 2020, 06:53

Сегодня чуть ли не попала под машину, вовремя включила всю свою скорость, которая только возможна. В целом день прошёл нормально. Чего-то супер полезного я не сделала сегодня.
Завтра нужно решить вопрос с принтером и хочу удалить все ненужные файлы на телефоне и ноуте, а то всякого мусора куча.
Мама похоже начинает заболевать. Сделала ей чай с лимоном. Надеюсь, всё обойдётся и завтра будет здоровая.
Какое-то странное состояние сейчас. Разные мысли в голову лезут. Нужно ложиться спать, это сейчас единственное правильное решение.

30 января 2020, 21:13

Решила прочитать одну книгу. Судя по отзывам, то она просто кардинально меняет мировоззрение и жизни людей. Попробую, но никак не могу начать. Я могу читать книги только в полной тишине, чтобы никто не мешал, а пока такой возможности не было. Сегодня прибрала в шкафах, собрала ненужный хлам в пакеты, а завтра нужно выбросить
Да уж, староста прислал расписание на понедельник. 4 пары😥 физра последняя пара, а я ведь за последние месяца 1,5-2 разминалась раза 3. И всё откладывала на потом. Ну ниче, справлюсь. Тем более, что четверг остаётся выходной, а как это не может быть поводом для радости)
Думаю завтра хотя бы разминку сделать, нужно же с чего-то начинать. Пойду спать
Всем прекрасных снов)

29 января 2020, 22:09

Прокинулася і відчула, що щось не так. Ну блін, чому місячні саме тоді, коли заплановано було багато справ. Так і думала, бо декілька днів тому мене обсипало. Але може й на краще, бо на навчання вже з 3 лютого, то краще нехай так. Зараз хоча б можна пересидіти вдома. На диво, але першу половину дня я була активна, а от після того, як розібрала ялинку, то почав жахливо боліти живіт. Досі не проходить біль. Нормально лише в горизонтальному положенні. Ну нічого, головне перетерпіти перші дні. Завтра хочу прибрати трохи. Сподіваюсь, що буде самопочуття краще, ніж сьогодні.
Не виспалась сьогодні зовсім, треба раніше лягти сьогодні.

27 января 2020, 20:37

Вкотре спроба все налагодити. Можливо й потрібен був цей час подумати та перезавантажитись. Не знаю, але я відчуваю, що стою на місці та деградую. Вже не можу так, тому вкотре обіцяю з завтрашнього дня почати щось робити задля змін. Зараз я настільки розгублена, взагалі немає чіткого плану дій. Треба поставити нарешті пріоритети в цьому житті. Плисти за течією явно не моє, бо так я не живу, а просто існую.
Мотивація є.
Бажання є.
А лінь поборемо.
Вже майже місяць як почала спілкування з Женею. Він хороша людина, недооціненна, як колись сказав про мене. Відчувається щирість та відкритість
Стільки планувала справ на цей місяць, а по факту просрала час та можливість. Ну нічого, якось владнаю

26 января 2020, 23:08

Завтра др. Хочеться зараз лягти і щоб мене не чіпали аж до понеділка. Я не люблю цю метушню і святкування, не люблю вислуховувати довжелезні поздоровлення від людей, з якими я хоч якось контактую декілька разів на рік. А ще ненавиджу тягнути усмішку, бо якщо її немає, то усі починають задавати тупі питання типу "а чому ти така сумна?" Ну не сумна я, просто у своїх думках. Чомусь цей день я завжди хочу провести наодинці. І я знаю, що вже 20 все налагодиться і я буду знову така, як завжди. А зараз хочу спокою, а не тієї метушні, яка вже була сьогодні.

18 января 2020, 21:49

Вдома всі пересварились, атмосфера знову напружена. Хочеться зникнути кудись, не бачити і не чути цього всього.
Зараз спілкуюсь з однією людиною. Він неоднозначний, але це привернуло мою увагу. Зараз ми говоримо про усілякі банальні речі. Це легке і ненав'язливе спілкування, яке не обтяжує обох.
Я знову згадала Михайла. Попри обіцянку не заходити у його соцмережі я вкотре це зробила. Не розумію чому я згадую про нього. Пройшло півроку з моменту, коли ми останній раз підтримували контакт, а я не можу його забути
Треба прийняти той факт, що він пішов з мого життя назавжди, це його вибір і я його частково розумію.
Ще протриматися 2 дні і батьки розійдуться по роботах і нарешті дадуть мені спокій

06 января 2020, 00:04

Ну що ж, час підсумків. Цього року я:
-зареєструвалась в Фрагментері, не приховувала своїх думок та почала краще розуміти себе
-закінчила школу з срібною медаллю
-змінила зачіску так, як дуже давно хотіла
-вперше була в горах, купалась в термальних водах та відвідала Ужгород
-склала іспити та вступила на бюджет до університету
-припинила спілкування з деякими людьми, які морально на мене тиснули
-зменшила контроль з боку батьків
-не шкодувала коштів на догляд та почала подобатися собі
-переосмислила своє ставлення до мами, намагаюсь бути стриманішою
-регулярно займалась спортом впродовж 4 місяців
2019 був гарним роком. Зроблю все, щоб 2020 був набагато краще. Всіх з наступаючим Новим роком🍾

31 декабря 2019, 15:10

Цей рік був насичений на різні події, всі згадати й неможливо. Завтра хочу підбити підсумки, а зараз згадала дещо.
Цього року я вперше була в горах. Це та подія, яка стала для мене однією з найемоційніших. Я була змушена відкрити очі та побачити справжнє ставлення деяких людей до себе. Вже на вокзалі, на зворотному шляху, я ледь не зламала вперше ногу. Взагалі в житті нічого не ламала собі, а тут розтяг. Коли це сталося, то деякі з моїх уже минулих однокласників просто пройшли повз, ще й насміхаючись по дорозі. А я в той момент дуже злякалася, бо в перші секунди не могла навіть наступити на ногу та зробити крок. Тягнучи свої сумки та шкандибаючи, я зрозуміла, що байдужість це дуже страшно.

30 декабря 2019, 22:30

Зберігайте спокій і беріться за велику справу
Отак, іноді передбачення з Сільпо попадають прямо в ціль. Дед мене нереально бісить. Чому йому потрібно йти маринувати рибу саме тоді, коли я на кухні готую? Було б норм, якби він це адекватно робив, а не так, що після всіх маніпуляцій на кухні все блять в рибі. Я не перебільшую. Ножі, ложки, кастрюлі і тд. Більш усього мене здивував чайник, бо я не очікувала, що й його він встиг засрать. Я просто не могла на це дивитись, тому вимкнула конфорку з недовареним супом і вийшла на вулицю. Сходила в супермаркет, купила солодощі, які просила мама на подарунки своїм колегам. Прийшла, почала все перемивати на кухні, доварила суп.
Зараз буду дивитись фільм

27 декабря 2019, 13:25

Вчора цілий день не їла нічого солодкого, а ввечері зірвалась. Таки з'їла шматочок шоколадки, мені так хотілося. Не знаю, що вони туди додають, але це стає для мене залежністю.
Прокинулася сьогодні від запаху чогось горілого. Знову дед поставив картоплю варитись на максимальний вогонь, вода випарувалась, а він так би й не спохватився, якби я не вимкнула. Мене все це так бісить, іноді відчуваю себе нянькою, яка слідкує за малою дитиною, щоб та не наробила шкоди. Але буває, що дитячі забавки переходять границю і вже стають дорослими. Загубив ключі від квартири, як він вважає, а насправді батько забрав у нього, коли він був п'яним, щоб той не швендяв де попало. Але ж у нього є купа дублікатів.

27 декабря 2019, 09:03

Таке відчуття, що чим більше спиш, тим більше хочеться. Мене постійно вирубає. Чи це мій організм просто надолужує те, що недоспала з вересня. Погода не радує, другий день мілкий дощ. Я обожнюю сонячну погоду, а в такі дні відчуваю себе наче вижатий лимон.
Одногрупники досі не можуть здати історію, сьогодні на перездачу ходили, але не всі здали. Добре, що в мене автомат, а то зараз би бігала її шукала. Все справедливо, бо тим, хто ходив й відповідав на семінарах вона все поставила. Та й минулого тижня ми доздавали їй ті теми, яких у нас не вистачає. Вони з нас ржали, думали, що прийдуть на екзамен один раз і все буде норм, а тут вона деяким і трійку не хоче ставити.
Піду дивитися щось по ТВ.

24 декабря 2019, 17:57

Погано відчувала себе зранку, але все ж зібралась та поїхала до універу. Всі питання в деканаті вирішила, тепер на навчання в лютому. Приготувала на вечерю плов. Взагалі дуже люблю готувати, якщо на це є вдосталь часу. З вересня цього не робила, а минулого четверга мої рученята дорвались до кухні😂 Бачу, що мамі тяжко на роботі, тому буду по своїм можливостям допомогати їй. Часу в мене тепер багато, а от немає з ким погуляти навіть. Всі знайомі з універу, з якими спілкуюсь не місцеві, а тому зараз поїхали додому. До того ж вони ще деякі екзамени не здали, не до мене їм. А шкільні подруги морозяться.Писала їм декілька разів, але розмову явно продовжувати не хочуть.Обідно,словами це не передати

23 декабря 2019, 22:13

Майже на місяць зникла з Фрагментеру. Ну що ж, за цей час глобальних змін не сталося. Свою першу сесію вже здала, залишилися дрібниці, які потрібно завтра в деканаті вирішити.
Майже місяць не займалась ніякими фіз.навантаженнями. І це погано, бо самопочуття погіршало. Треба почати потроху займатись. Приблизно тиждень колить в районі серця. Весною та в осінній період завжди пропиваю для профілактики вітаміни для серця, а цього разу якось забула. От і результат, але сьогодні все придбала. Сподіваюсь, що пройде.
Якийсь депресняк останнім часом. Борюсь з цим, але іноді все марно. Ось так я ці два вихідні змарнувала, з ліжка не вилазила, дивилась якісь тупі програми по ТВ
Все налагодиться, я вірю.

22 декабря 2019, 20:08

Когда ты с людьми по-человечески, то как-то и не ожидаешь подвоха, считаешь их хорошими приятелями. Зря, очень зря... Сперва тебя обсуждают за твоей спиной, потом наедине вы прекрасно общаетесь, а в трудный для тебя момент те, на кого рассчитываешь просто сольются. Тебе придётся решать свои проблемы самостоятельно, хотя все это могло решиться всего одной фразой твоих "приятелей". Ты будешь унижаться, хотя по сути ни в чем не виноват. И в голове сейчас только один вопрос: Какого хера все это происходит именно со мной?
Но самое смешное, что после всего случившегося, когда ты вроде как решил проблему этот "приятель" спросит: "Ну что, все норм?"
К чему я все это? Не рассчитывайте на помощь других

29 ноября 2019, 20:47

Болить все тіло після п'ятничного тренування, але це приємна біль.
Вчора зробила одну лабу з інформ, витратила на це майже весь день. Вона була не складна, але об'ємна.
Приходила сусідка з третього поверху. Подумала, що це наш набухався і лежить у кущах. Вийшло так, що це сусід зверху. Не знаю як його дружина довела додому, але сварилась на нього знатно. Потім певно зрозуміла, що це марна справа. Тепер все тихо, але ще не вечір.
Якась я дратівлива останнім часом, самій противно
Останнім часом обожнюю чай з молоком, зовсім відмовилась від кави.
Зранку увімкнули опалення, поки не відчуваю різниці. Сподіваюсь, що в універі також воно є, бо там капець як холодно. Сидимо в куртках, але замерзаємо.

03 ноября 2019, 14:08

Моя шкіра точно сходить з розуму. До одиничних висипань, які набагато збільшились додалось пересушення обличчя. Мій зволожуючий крем не допомагає
Вдома на рідкість панує тиша. Навіть сусіди зверху сьогодні не влаштовують п'яні розборки. Попри це я не можу сконцентруватись
Сьогодні було заплановано 4 пари, але коли ми вдвох з моєю одногрупницею прийшли на останню фізру, то нас просто відпустили. Неочікувано, але приємно😌
Ще більше болять та сльозяться очі, наче якась алергія
Ненавиджу коли:
мене контролюють
вказують, що буде краще для МЕНЕ
чіпають мої речі
Це не весь список, але моя мама наче спеціально порушує всі мої особисті границі. Невже так складно дати мені трохи свободи..Фух, спокійно

29 октября 2019, 18:30

Знову дуже болять очі, не розумію від чого це. І взагалі якось погано почуваю себе. Тільки що вмилась холодною водою, наче трошки краще. Роздрукувала дещо на семінар по історії, а так буду вже відпочивати ввечері. Думаю якийсь фільм глянути.
Бісить наш іноземний студент. Я взагалі з самого початку нормально до нього відносилась, потім він мені написав в телеграмі. Подумала, що щось спитати хоче. Та ні, він почав щось молоти про те, що я йому підходжу. Так писав не тільки мені, а кожній дівчині з моєї групи. Коли заблокувала його в телеграмі, почав писати в вайбері. Тепер заблокований і там. Одразу хотіла проявити тактовність та стриманість, але він мене вже дійсно кумарить.

28 октября 2019, 17:29

"Выглядишь на 15". Ну сорри, я не наношу тонну косметики, чтоб казаться старше. Да, у меня сейчас проблемы с кожей, которые я пытаюсь решить. Для того, чтобы как-то чувствовать себя увереннее я использую косметику, но по-минимуму. Раньше вообще всегда ходила "натуральненько", без тональника. Какая есть, не хочу врать другим, а главное себе.
Кажется, что волосы стали выпадать меньше с момента использования нового шампуня и бальзама. Надеюсь, это действительно так, а не просто моя иллюзия.
Все также пытаюсь пить больше воды, но это оказалось проблематичнее, чем я думала изначально. Либо забываю об этом, либо ее нет под рукой. Все-равно продолжаю дальше, хочу скачать приложение для напоминания.

24 октября 2019, 12:32

Вдома зранку якось моторошно. Всі пішли по роботах, а я пізніше завжди йду. Дідусь якось важко дихав, погане передчуття в мене.
Зараз сиджу на інформатиці, наступний семінар з історії, а потім ще буде фізра.
На завтра купа роботи, настрою щось робити взагалі немає. Якийсь сонний стан зараз. Відчуття, що вирублюсь прям тут. Наче й не пізно лягла, а не виспалась.
Очі дуже печуть до кінця дня. Не знаю чому, але в вихідні не так сильно відчуваю це.
В універі дуже холодно, сидимо всі в куртках. Таке відчуття, що на вулиці тепліше🤷‍♀️
Тато біситься, йому вже 4 місяць не платять. Видно, що переймається через це. Особливо, що живемо в основному на мамину зарплату, але це краще, ніж нічого.

22 октября 2019, 08:26

Згадую нашу літню поїздку
Ностальгія...
Так хочеться повернутися в цю атмосферу. Це були дійсно незабутні емоції, які я б хотіла пережити найближчим часом. Там повітря інше, люди інші. Немає цього хамовитого відношення, яке є в моєму місті. Не буду казати за всіх і все, але особисто мені там зустрічались лише ввічливі люди. Не було тих фраз, які можна легко почути в моєму місті. "Шо, в натуре?" "Да ты гонишь" "Ща порешаем быренько". І це лише невелика кількість того, що можна почути просто проходячи по вулиці. А ще ж є нецензурні вирази, о це і є повсякденна лексика. "Для лучшей связи слов", - сказав мені один мій знайомий
В мене бабуся була з Західної України. Може тому мене так тягне туди

21 октября 2019, 17:56

Дуже важко вставати зранку. Дає про себе знати й те, що 5 днів були вихідні. По суті, якби я не хворіла, то була набагато продуктивнішою та зробила б більше роботи. Завтра буде контрольний захід з вищої математики, досі не розібралась з деякими завданнями.
Їхала в тролейбусі, майже не пропустила свою зупинку. Було таке відчуття, ніби зупинився час.
Сьогодні 4 пари, але важливим є тільки семінар з історії
Якось неспокійно

15 октября 2019, 06:03

Шкіра обличчя останнім часом сходить з розуму. Таке відчуття переслідує мене, коли дивлюсь в дзеркало. Дуже багато факторів могло повпливати на це, тому навіть не знаю з чим боротись. Вже так звикла протягом трьох місяців маскувати все це косметикою, а зараз не бачу сенсу цього робити, щоб вийти просто до магазину
Вирішила знов відновити слідкування за водним балансом, бо вкрай мало саме води випиваю за день. Частіше за все п`ю чай, какао, сік і тд
Так добре, коли ти вільний у своїх діях, ніхто не намагається "порадити" щось. Саме так відчуваю себе, коли залишаюсь вдома без батьків. Розпоряджаюсь своїм часом так, як захочу, і це суперове відчуття
Добре, продовжу працювати над лаб. з інформ.

13 октября 2019, 11:46

К концу дня чувствую себя лучше, только кашель мучает, но думаю через пару дней пройдет
В пятницу отменили первые пары, оставалась физра, но на нее не пошла. Решила наплевать на все и остаться дома, подлечиться, не хотела усугубить свое состояние.
Сегодня родители уехали на дачу, приедут в понедельник. Я почти целый день занималась английским. Вроде много часов потратила, но по сути ничего особо не сделала. Как же корю себя за то, что забросила английский за последние года два. Если бы учила, то сейчас была бы на совсем другом уровне, а так позабывала все то, что знала. Ну ничего, будем вспоминать и учить новое
Мотивация почти на нуле, но я иду дальше, так как хочу лучшего будущего для себя

12 октября 2019, 18:46

Таки захворіла, другий день погано, але сьогодні нестерпимо.
Тільки я могла забути про допуск до контрольного заходу по вищій математиці. Щоб його отримати треба вирішити типові завдання в зошиті, а потім показати його. Так от, вчора о 20 згадала про це, робила до 23:10 десь. Так намучилась, щоб він пролистал, сказав "Добре" та написав на першій сторінці "Допуск". А чого я хотіла?🤷‍♀️
Коли їхала додому на тролейбусі, то думала, що не дойду додому від зупинки. Нудить, голова паморочиться, очі сльозяться, дихати носом не можу і тд. Благо, що добралась додому, одразу вляглась та просто вирубилась. Зараз трохи краще, зігрілась хоча б. Добре, що завтра вихідний) можна підлікуватись та відпочити

09 октября 2019, 14:38

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Sart

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы