Jackson

день починався прекрасно.було лише 4 уроки,пішла додому з надією,що додивлюся серіал і почну читати нову книгу.подивилась 2 серії,прийшов тато,спитав чого не роблю уроки і я мусила починати їх робити.зробила уроки,почала читати,прочитала 12 сторінок і вона мені не йде.ну от не сподобалась і все.потім друг сказав, що їде через 2 дні на пів року в іншу школу,хотіла зустрітись,але не сьогодні,бо батьки не пустили, а на вихідних. мама сказала, що завтра їдемо в лікарню на прокол(в мене гейморит).накричала чого я не вівдвідую танцювальний гурток,хоча я і не мала його відвідувати,вони нічого про це мені раніше не казали! а на вихідних їдемо до бабусі.плачу.ненавиджу своїх батьків

дізналась, що набрала дуже мало балів на олімпіаді. цілий день читаю, ніби мене це моментально врятує😂 пробувала проходити ЗНО з мови і літератури, результати погані і я розчарована. я тупа

моя молодша сестра викинула в дитячому садку в мусорник свої золоті сережки. в мене все

сьогодні була на олмпіаді, відчуваю, що запорола конкретно. писала брєд, багато вгадувала. але є хороші сторони, я зустріла 2 знайомих, дуже неочікувано і я рада, що ми зустрілись) мала зустрітись з подругою, але чогось вигадала про температура і сказала, що зустрітися не зможемо. сама сижу, дивлюся серіал. ми з однокласницею вирішили дивитись одночасно і я поставиоа собі цвлт передивитись його першою. і в результаті я на 5 сезоні, а вона на 3, хохохо) настрій не оч, але хоч не плачу..мені скучноооо

Розмовляла з коханим по телефону. Дивуюся, як не подала вигляду, що в мене немає настрою. Умоляв, щоб сказала, як сильно його люблю, а я стверджувала, що в цьому немає сенсу, але на справді сама чекала від нього теплих слів. Я сама себе не розумію😶Я не розумію чи люблю його, чи то проста симпатія. Були почуття точно, і метелики в животі, і трясло, від його голосу. Що сталось - не знаю, але це пропало. Я розлюбила? Боже, як же я заплуталась. Я не вірю в любов, але впевнена, що відчувала це. Як розібратись з собою? Безліч питань до самої себе, але я не вмію на них відповідати..

і так, мені 15, а я вже готова померти. таак, я саме та ідіотська суїцидистка,яка витерпіла вже порізи леза на своїх руках вздовж вен,гору таблеток в свому організмі, суміш снотворного та алкоголю. знущалася над собою, як могла. мене страшенно болить голова, а все через те, що я нехтувала своїм здоров'я з самого початку. спочатку я не хотіла одягати шапку в мороз. потім я не хотілаборотись з кашлем і насморком. коли все ж пішла до лікаря і купила цілу сумку лікарств, нехтувала режимом їх вживання. зараз я не хочу йти на операцію, але відчуваю, що терпіти більше не можу, я змучена. картаю себе, знаючи, що нічого цим не зміниш. я ідіот😐😐😐

я чергова анонімка, щойно ознайомившась з цим сайтом.на мою думку моє життя цікаве і не схоже на інших, але чи це справді так, я дізнаюсь лише порівнявши свої фрагменти з фрагментами інших анонімів цього сайту. не знаю ще точно, про що саме буду писати тут, але хочу висказатись, писати все, що накипіло на душі. можливо будуть осудження, можливо навпаки, але я писатиму все заради себе, а не заради читачів. і так, я егоїстка, уточню зразу. але я милосердна в той же час до інших. це, напевно, залежить від настрою, як не дивно) до речі, мені 15, але в мене,інколи, виникає відчуття, що далеко за 30.