Helli

З нами с 11 Листопада 2015

Чому так сумно і самотньо? завтра приїде він, а мені чомусь не хочеться зараз з ним зустрічатись, хоча я дуже скучила за ним. Погода жахлива, настрій жахливий, нічого не хочу робити.. Депресія??? напевне так і є! ні скоріш це відчай.. Відчай у щось прекрасне, що може бути гірше?

26 Квітня 2016, 14:01

так давно нічого не писала, що аж дивно зараз набирати ці рядки. Моє життя знову змінилось, в ньому знову є він, як не дивно. Фактично є. але в реальності його не має, між нами сотні кілометрів і надія на зустріч!
я стала ще більш закритою, здавалось куда дальше? але вочевидь є куди! мало розмовляю, мало посміхаюсь, не радію життю як раніше, що зі мною? де та мила дівчинка. яка завжди посміхалась?! Невже ця сірість буденності забрала її і перетворила на сіру масу, на масу цих жалюгідних людей?

26 Лютого 2016, 14:40

Це було нищівною краплею кінця, кінця який я так боялася визнати, але це трапилось. Ти навіки помер в моїх очах,як людина, як хлопець, заради якого я жила. Ти вирвав з мого серця частинку себе, залишивши мізерний шматочок для існування... так боляче ще не було, хоча раніше я думала, що пробачу, але зараз ні ніколи, чуєш НІКОЛИ не пробачу! ти перестав для мене існувати навіки...

27 Листопада 2015, 21:11

Он мне позвонил, о боже я же даже и представить не могла что он когда-то позвонит. Мы же просто переписувались у вк и больше ничего, а тут бац звонок и я как дура,... с ним очень приятно общаться. мда но знаю одно он больше никогда не наберет меня ето же понятно даже дураку.. еххх такова моя судьба

25 Листопада 2015, 20:54

Он говорил ей...
как она прекрасна,
как она мила, наивна и смешна
Он говорил ей..
что хочет обнять, поцеловать, прижаться
и вместе с ней навсегда остаться!
Он говорил ей..
что так хочет чувствовать тепло её ладонь,
и превратить их со льда в огонь
Он говорил ей..
что хочет любить, ругать, заботится о ней
раскрасить монотонность её дней
Он говорил ей..
что огонь его не погаснет никогда..
но то, что разлюбил её не смог сказать он ей в глаза!
О Боже, как же он красиво умел говорить
Но любовь её он так и не научился ценить...

21 Листопада 2015, 22:36

так одиноко... что посоветуешь???? хм глупо спрашивать ответа у пустоты... странность моя все больше проявляется.........

18 Листопада 2015, 20:45

Сижу читаю психологический роман Ирэн Роздобудько "Пуговица" и думаю о том, как главный герой искренне любит, как он сквозь года не потерял свою любовь. И действительно говорят что любовь имеет место для существования только в книгах, потому что ей не выжить в етом жестоком, полном цинизма и вранья мире.

14 Листопада 2015, 19:43

Новый день, но боль в душе та же самая. Сижу слушаю музыку.. депрессия меня все больше убивает не могу ничего с собой поделать. Так хочется иметь человека которому сможеш все рассказать, но его нету, потому что я боюсь кого-то подпускать к себе, слишком больно было раньше когда я совершала такой глупый поступок, как доверие другим людям. Такое чувство, что я никогда никого не смогу подпустить к себе из-за предательств тех лживых сук которые сделали меня такой...........

14 Листопада 2015, 16:43

кажется день прошел на ура, но что-то не то, как-то не по себе. Сердце стучит так тревожно, не могу понять что не так?! Также думаю о нем и не могу забыть сама не знаю почему. Вроде би и нет тех бабочек в животе, но в мыслях только он один и всьо. Но я же понимаю, что одной мне будет лучше, что я уже привыкла к своему одиночеству и не смогу кого-то впустить в свое сердце... но что-то не то... не о такой сказке я мечтала...

13 Листопада 2015, 20:32

Пора забывать людей, которые не стоят твоего внимания. навсегда !!! и не давать им второй попытки, даже если очень хочется никогда не давай второй шанс тем, кто покинул тебя. Они сделали свой выбор! Мдаа что-то я стала слишком эгоистична

12 Листопада 2015, 19:38

Пришла домой с жестового языка, ужасно разболелась голова и эти нелепые мысли снова разбушевались в моей голове. Мда нужно посмотреть какой-то фильм и съесть конфетку.

12 Листопада 2015, 17:07

Сижу и думаю, какие же люди дураки и наивные создания. Хмм они даже не задумываются над тем, что они находятся под контролем какого-то человека, выполняя все его прихоти и капризы, а просто делают, ведь боятся потерять человека, который является смыслом их жизни. Но это не жизнь, это-рабство, которое все боятся признать.

12 Листопада 2015, 11:45

Ужасная погода, ужасное настроение плюс еще и заболела. Так не хочется ничего делать, а особенно общаться с людьми. Я себя не понимаю, мне становится противно слышать о чьих-то проблемах, о том как все жалуются как все плохо, зная, что я поддержу и пойму, а сейчас я нуждаюсь этой элементарной поддержки, но понимаю, что всем наплевать на меня! Очень больно понимать, что о тебе вспоминают только, когда им это нужно. Мдааа очень больно...

12 Листопада 2015, 09:34

Боже, як ж мені погано! вже минув тиждень,цей бісовий тиждень без тебе! я потихеньку починаю божеволіти, бо не чую твій голос, не цілую тебе і не тримаю твою завжди гарячу руку в своїй крижаній. А яке було кохання.... а зараз що?! Біль в моєму серці та сльози, які потихенько стікають із безневинних очей, які так прагнули бути щасливими і радіти цьому нікчемному життю. Важко розуміти, що все закінчилось, що в те, що ти нещодавно вірив, чим жив тепер лише спогад, який так картавить твоє серце. Але чому я маю цю кляту надію, що ти прийдеш?! чому я не можу викинути тебе із своєї голови? чому? ну чомууу завжди мають страждати люди в яких є дійсно щире серце і відкрита душа? занадто багато чому....

11 Листопада 2015, 19:53

Зареєструватися


або

Відгуки користувачів !F

Лише сьогодні дізналася про Фрагментер і створила аккаунт. Хочу визнати, сайт дійсно цікавий і незвичайний. Ідея - саме те, що треба. Буду вести свій особистий щоденник незважаючи ні на що. Як же подобається ця анонімність.
Fikus

Так подобається читати записи учасників! Тут набагато щиріше, ніж у будь-якій соц мережі.
Дынька

Цікава ідея - вести онлайн-щоденник, який можуть читати всі й водночас ніхто.
Daryel'

Мені дуже подобається, що на !F ніхто не коментує. Є враження, що я пишу це для себе; зменшується стурбованість тим, що повідомлення буде оцінено.
!ХуеРы

Фрагментер дуже подобається. З'явилася додаткова мотивація змінюватися: є велика різниця - писати тільки собі в блокнот чи писати в загальний доступ.

Фрагментер прикольний - уже кілька разів з'являлися думки про те, з чого я такий депресивний і чому я таким став.
Туле 🌱

Фрагментер – найкльовіше, що зі мною сталося цього року!
Aart 🐦