Tally

Колись я висплюсь, незнаю коли, але сподіваюсь, що цього тиждня.

Обіцяю собі, що навіть якщо налажаю, то не здамся, і стукатиму, поки не відчинять, моя мрія збудеться, я в це вірю. Я пообуватиму доти, поки не получиться. В мене теж є певні переваги, не варто себе недооцінювати.

Я б хотіла стати сильнішою, набагато сильнішою ніж я є зараз. Для цього потрібно докласти багато зусиль, щоденна нудна багатогодинна робота, розумова та фізична. Я впораюсь, все буде чудово. Просто потрібно почати робити те, що ніколи не робила.

У мене все вдасться!😄 люди рідко собі таке говорять, в моді чомусь низька самооцінка і невпевненість, все інше вважається гординею, самовпевненістю та самозакоханістю. Ну їх, цих святош. На це літо скільки справ

Ось так воно буває влаштуватись на роботу і захворіти на другий тиждень, жаль не можна взяти лікарняний. В мене все вийде, я все зможу зробити, важливо вірити в себе, навіть тоді коли ніхто не вірить. Зараз все що я хочу це прийти до дому і поспати. Але ще сім годин робочого дня, добре що поки сиджу собі в куточку і ніхто мене не чіпає. Мені просто хочеться робити щось вагоміше, щось більше ніж зміна з 8-17, в світі так багато несправедливості, я не знаю механізмів як це все побороти, навіть не впевнена що в мене щось вийде з цього, але я так хочу хоть щось зробити

Так дивно, ніби нічого і не змінилось, аде насправді змінилось все. Я більше не можу подзвонити тобі, хіба тільки для того аби вимагати борг. Так сумно, і водночас ні. Було прикро видаляти ті фото, на багатьох ми гарно вийшли. Це ж не означає, що я видалила три роки свого життя. Я залишу наш перший новий рік і наш дсв, просто тому що я так хочу

Останнього разу курила два роки тому. Випила бутилку шампанського, другий день підряд. Запарила собі зеленого чаю, аби це дурне головокружіння зникло. І нащо я це роблю. Потрібно просто наважитись. Не знаю як житиму без тебе, але сказати тобі про це особисто - це вияв поваги, і прояв моєї любові до тебе. Ми були разом майже чотири роки, це нормально що ми подорослішали і стали різними людьми за цей час. Я бажаю тобі щастя.

А ще я підозрюю що ти мені зраджував, скотиняка, і довести ж то толком не можу. Але тільки в такі моменти я, нарешті, можу налаштуватися на розрив, ти дуже багато обманюєш і що найбільш дивно, менеі ти теж брешеш і недоговорюєш.

Мені дуже не вистачатиме твого голосу, твого запаху, і найбільше твоїх обіймів

Це потрібно визнати. Вже майже рік як у нас не клеється, я думала що це криза трьох років у стосунках, але мабуть це просто все. Мені страшно, мені боляче, мені дуже шкода. Але ти й сам відчуваєш що щось між нами вже не так. Я дала собі час до суботи, до суботи потрібно розібратися з цим. Боюсь, що так і не наважусь.

Потрібно розстатись. Чесно, це буде важко і дуже боляче, я вже й не дуже уявляю як без тебе жити, але мене не влаштовують наші стосунки ні на емоційному рівні, ні на фізичному. Ти хороша людина, незважаючи ні на що. Я навіть тебе все ще люблю, але любов не всесильна, мені дуже жаль. Сподіваюсь це буде вірним рішенням.

Мудра книжка, яку я нині купила, каже що потрібно уявити собі спосіб життя своєї мрії. У мене виходить поки уривками. Я хочу аби всі мої речі без проблем влазились у шафу. Я хочу аби мене перестали постійно контрулювати, я хочу аби мене перестали постійно виводити з себе всілякі дрібниці, які навіть не варті того, і ще в кімнаті моєї мрії немає місця цій гидкій стінці, розкладному дивану і килиму цього рудого кольору. І ще мені точно потрібне дзеркало у своїй кімнаті. Це місце в якому я із задоволенням читаю, п'ю каву, слухаю музику займаюсь йогою і абсолютно нічого не роблю. І так, можна ще додати аромотерапію, для такої психічки як я це не завадить.

Вот цікава ситуація, вроді би з дня в день відбуваються одні і тіж речі, а планувати нічого на перед не можу. Все застигло в режимі очікування, і чорти б все це забрали. Я ніяк не можу на це вплинути, завтра знову наярюватиму пану чиновнику, мені не звикати. Поняття не маю що казати, але у цій фігні винна точно не я. Це так паршиво не мати можливості розпоряджатися своєю долею. Сиджу і слухаю демонів - Одних в каное. Завтра буде новий день, мені знадобляться сили.

Дісталадісталадістала потрібно переїхати

Сиджу у новому закладів нашому файному місті, заклад новий, а власники ті самі. Що за мода пішла робити величезні за площею їдалки, в стилі лофт без стін.

У мене сьогодні сталась чергова істерика. Заспокоїлась. Сподіваюсь, все буде гаразд, хоч і голова страшенно болить. Я дуже втомилась говорити всім що всебудедобре, тим паче що я сама вже не дуже вірю в це. Надія - ти воістину жахлива. Як там говорить давнє англійське прислів"я - коли закриваються двері, то відкривається вікно. По ходу, я в бетонній коробці без вікон та дверей. Кава з амарето - це саме те що треба посеред ночі. І ібупрофен, позирю зараз Твін Пікс, не думала, що мені так сподобається.