KostinaD

Моя безвыходность снова приводит меня на анонимный сайт... как же я устала от непонятных моментов в моей жизни, почему не может быть все ясно сразу? Зачем столько загадок в нашей и без того не сладкой жизни? Как только я успокоюсь, как только привыкну без него, как только приму то, что вместе не быть никогда, он появляется и напоминает о своем существовании. Напоминает, и снова пропадает на месяц, два, три, пол года. Он пришол и ушол. а у меня целый мир внутри рухнул. Зачем он так делает? есть много версий: или ему нравитса издеватса или я ему нужна..

Сьогодні був звичайний день, який не відрізняється від сотні інших. Все так важко як і було, щодня прокидаюся і лягаю спати з монотонними думками. Важко змінити своє життя і оточення не змінюючи себе, свою суть, свій внутрішній стан. Щоразу їдучи кудись, мрію про нову сторінку у своєму житті, але від себе не втечеш навіть на Північному полюсі. Якщо по правді то навіть виговоритися нема кому, нема людини якій можна відкрити свою суть, істину суть...