Скрипка Майстра

Скрипка.
Майстра.
Займаюсь рятуванням світу.
Змінюю чиїсь життя на краще.
Люблю мистецтво, людей, природу,велосипед, чай з травками, гостру їжу, своїх колег, роботу.
Працюю порою 12 годин на день.
Мало сплю.
Кажуть - майже не живу.

С нами с 1 января 2016

Цікаво так виходить,коли сварять за те,що не маєш інформації і готового результату, бо задачу не поставив той,хто мав її ставити.Нащо ставити тому,хто не відповідальний за виконання?
Незадоволена собою,бо треба чимало робити буде,але разом з тим хронічно не встигала то робити протягом зазначеного часу.
Нерви переходять все,що можна перейти.
Зіну притопили,але проблему вирішувати не хоче.
Котик не дав про себе знати, ну і хай так буде.
А от з Владиком перетнулись випадково,видно так і мало бути.Якось дуже легко і невимушено.
Нагенеровано з Ольгою ідей.Втілити би хоч частинку.
МЕ прихворів(
М індиферентний.
В очікуванні сухофруктів-корисностей та книг.
Пахне зів'ялим літом.
Пахне першою осінню

21 августа 2019, 20:49

Котик показав хвіст і пішов спати.Ні, не той хвіст. Коротше, допомогла, витягла,підказала, послухала, тепер можу бути вільна. Потягу нема. От нема - аж дивно.Певно, прийде, коли він знову на заграніцу, яка нам не поможе.
Залізла на отой дивний сайт.
Знову зловила вже втретє отого чувака, він захоплений. Але то все спаде в реальності.
Цікаво,що з отим Рено вийде?Якось втягнулось...
Хто ж він такий? А може як завжди,видалитись і по всьому?
А раптом який МиколаПавлович? Хто ще з такого періоду?
Синьоволоса вернулась на старе місце роботи.Щось не тягне в ту сторону.
Написати може М?Але чи то йому треба?Що йому треба взагалі?Може дійсно - просто шмат м'яса?Банально так?Все може бути.
Спатки пора)

21 августа 2019, 00:26

Додивилась на роботі фільм про туфлі.
На засідання не пішла - боліла нога.
Вислухала звинувачення у бездіяльності.
Продегустувала 3 види пива.
Фотографувала.
Намагалась не думати про вчорашню чорну "шкоду",яка супроводжувала повільно.Не треба.То співпадіння.
Відмовилась іти на каву з чарівним мужчиною,якого боюсь.Причини дві - нога і немите волосся.
Обійматимусь з ним пізніше.
Ще один мужчина розуміє, що ігнорю його.
Завтра нарешті треба піти на біржу!Може субсидію таки дадуть?)
Знову їхала додому з отим чуваком, з котрим вже втретє буду намагатись спілкуватись)Мо спробувати з ним зустрітись?
МЕ написав,що хворий(((
М.мовчить.
З Наталкою знову непорозуміння.Неприємно(
А ще - образа на котика.

20 августа 2019, 20:25

Не маю бажання рятувати котика так, як всі думають, що намірена.Ні.Адже не маю звідки взяти таку астрономічну суму, хоча і можу розпоряджатись такими в робочих межах.Це нормально,таке буває.Не буду псувати з кимось взаємини, брати на поруки без гарантій,без будь-яких слів.Тим більше він сам тонко натякає,аби не робила цього.В стилі " не думай про білого ведмедя")
Котик не проявляє ентуазіазму говорити про щось крім себе і своїх проблем.Але до того вже могла би звикнути.
Мають нагородити на свято Громом.От тільки чи приїде він,чи делегують кого іншого?Виникла задумка здійснити яку диверсію, але чи треба просипати яку хімічну сполуку на епітелій?
М.мовчить.
МЕ теж(
Неоднозначний такий день..

19 августа 2019, 20:52

Зі святом! Нехай ваші преображення будуть лише у краще, а доля дарує добро і приємні моменти, а з виховних моментів бажаю взяти важливі уроки. Не помиляються лише ті,хто нічого не робить.Все буде гаразд.Впевнена.
Почалась робота,поки незрозуміло, що робити, бо із субвенцією розібралась, зі святом розібралась,оргмоменти продумала, завтра все ще шліфану.
Закривається книгарня міста.І це боляче.Щось подібне було, коли закривали "Освіту". Символ же ж, як не крути. Історія. А ще стільки всього там знайшла!А ще там колись вкрала книжечку - в житті мав місце такий неоднозначний момент.Каюсь...
Зустріч з Рено не було.
Був 5 поверх.
Бам приїхав.
Диван не підійшов.
І котик знати не давав про себе...

19 августа 2019, 17:35

Не забувайте дякувати Богу за те, що маєте.
Дякуйте за те, що батьки здорові, за те, що вони поряд, що між вами гармонія і розуміння. Дякуйте друзям за те, що вони у вас є.
Дякуйте природі за її красу.
Дякуйте за те, що маєте. За кожен день, за пробудження, за вихри емоцій, за злети, які надихають, і за падіння, які навчають.
Не втомлюйтесь рухатись вперед.
Не здавайтесь.Ви - вогонь в пісні "Костер" ("Машина Времени").Горіть! Зігрівайте.Не бійтесь вигоріти, бо ті, хто поряд, не дадуть згаснути.
От пишу - і комок в горлі. Але пишу.Завтра почнеться знову.Все буде добре.Справлюсь зі всім.Щось завершу, щось почну.
Не тягне на котика.Різко обірвалось.
МЕ сказав,що має тиск.М.мовчить.
Життя триває.

18 августа 2019, 20:51

День минув у тумані.Якась не те,щоби втома чи безнадія, чи ще щось.Просто спустошення.
Все іде повз.
Листаю новини.
Відчуваю,що і життя минає повз.
Неправильно розставлені приорітети.
Знайомства не дають ефекту і результату.
МЕ віддаляється.То болить.
М.максимум відписує одним словом.І байдуже на зізнання,тривогу,прохання.
А може просто дуже завантажені всі.
Спілкування в робочому режимі з Тарасом було комфортним,а позаробоче - цілком мимо.Вплив Апельсина дає своє.Тому і хамство.
Чому писав Ілля?
Цікаво,чи колега позаносив листи?Думаю,що ні.
Питання з приміщенням певно і досі лишається відкритим.Апельсина нема, буде пізніше,має право.
Відпустка не особливо дала щось бажане.
Я доходжу до тями.

18 августа 2019, 15:45

Оті особливі густі дні другої половини серпня, коли вже повітря зимне,ще ніби літо,але вже осінь.Перші депресії.Сильна напруга.Так воно якось часто траплялось.
Певно відголосок шкільних днів,коли знову треба було повертатись в те осине гніздо,але не хочеться згадувати про оті речі,що тепер грамотно називають булінгом.Ага, і як учениця, і як вчителька теж.
Може таки помилась з вибороми життєвого шляху?
На персональному календарі вже вельми симпатичне число, а в результаті?
Хто я? От подивитись - хто я?
Чому стільки довіри?
Чому хочу зігрівати і рятувати?
Потреба в відчутті потрібності?
Чому з М.Е.щось не те?
Чому з М.щось не те?
Чому котик вже не так цікавить?
Чому роблю дурниці?
Чому так?..

18 августа 2019, 09:18

Альдер вирішила капітально забухати,аби покинути.Не бачу логіки, але далі буду дивитись, що трапиться.Шкода, що вона москалька, могли би подружитись.
Сьогодні 5 років як не стало батька Віки.Айдар Акбар.
Якби була нагода вибрати якось зіркуна для взаємин то вибрала би Василя Вірастюка.Чому? Не знаю, просто він кльовий, очі у нього особливі.
От і завершується літо,яке принесло три поїздки до М., море роботи,недоспані ночі, стреси,скинуті кг, набрані кг,знайомства з новою музикою,а ще Панкуху,що чомусь сьогодні писав.
Котик хоче спати,але спробую сьогодні побути трошки з ним.А може і почути його.
Купили маски-плівки.Нарешті займусь трошки фейсом.
Може би завтра зустрітись з Владом?Скоро поїде.

17 августа 2019, 18:17

Розсіяна.
Сябр взаємодіє,це приємно.Він публікує в мережі те,що пропоную.
Не виспалась.
Зустріла випадково Влада.Потиснули руки,червоніли,знічувались.А потім наважився написати,чи зустрінемось,допоки не поїхав.
Скоро вже осінь.Згадую колись осінь раптово впала, мандрувала старим сільським цвинтарем,було зимно,незатишно.
Їхала в місто зі списком, все по ньому знайшла.
Радують дрібниці- зокрема маски-плівки, а ще маски з перекисом,які так мило пошипують на лиці, потім збираються в піну.
Котик невизначений.
В місті нікого цікавого не бачила, а шкода.
Віднесла Наті огірки-кабачки.
Десь в понеділок сходжу до неї з винцем, а може і з пивом.А може ще на роботі почну з колегою.
Щось от таке ...Дивно.

17 августа 2019, 16:05

Післязавтра вже до станка.Час минув.Нічого не встигла.Хоча був Львів.
Залишилось що?
Судячи з прогнозів, все має бути гаразд.
От тільки щось не дуже хочеться повертатись в систему.Раптом відкриваються очі.Раптом зрозумілі певні моменти.Але то нікому насправді не треба.
Вночі котик писав багато всього, а я спала. Якось так було втомлююче.
Перед сном слухала СашБаша.Чомусь тягне на нього.Як в 2014 році, коли була кухня і "Влажный блеск наших глаз". Більше не буде його вже ніколи.Навіть не знаю, де він і точно не знайду.
Якщо подумати, то ЛАС чимось схожий на котика.Теж показна дорослість,але всередині зовсім не те.Певно,теж самотній.
А ще більше нікому не скаже.Маніпулятор.
Але ... здалась...

17 августа 2019, 08:36

Завершуються слова, на котика нема сил і часу.
Новий сайт дав щось цікаве,але не дав сміливості піти далі.
Хірург не пише.Вочевидь - чекає сміливості теж.
А натомість є небажання.Цілковите небажання.
З плюсів- це сьогоднішня кулінарна перемога, от тільки тепер боюсь,аби воно не сказало гав.
Зіна почала змінюватись.Давно мала би зробити цей крок, а так є що є. Видно, доросла до етапу такого.
А я не можу дорости, бо рости не хочу.
І взагалі - сьогодні подумалось, що людина - фенікс.І коли вона згорає, то просто переходить в нове пташеня.
Я ж не заплакала при народженні... Дихала, дивилась, вивчала, але мовчала.У нас з мамою є версія, чому то та сталось.
Життя ще триває.
Я ще є.
Не знаю, хто я

16 августа 2019, 20:46

Щось безсилля.
М.не приходить.Сама йду.Без результатів.Йому байдуже до моїх тривог.
МЕ не знає,що робити.Якось западають клавіші порозуміння.
Дім, дача,ще вдома, ще не робота, хоча робота вже про себе нагадує.
Ніби все буде добре.
По коштам посміхається, бинаймні дали до зрозуміння.Наскільки хто і що в системі - буде видно.
Вже потрошку чешуться руки за роботу взятись.Чесно.
Трошки перегнула планку у спілкуванні з особами протилежної статі.І взагалі їм не подобаються ініціативні, їх такі лякають.
А вчили ж в житті - що так треба робити, що нема чог осоромитись.
Психолог каже - вимкни дорослого-опікуна.
І що нормального я не помічу.Бо вже й сама не така, як треба.
Вижити.Як?
Котику... Де ти?..

15 августа 2019, 20:20

Ліг спати котик.Так і мало бути.
Наради не було.А сподівалась і навіть чекала.Однак сталось так, як вже є.Самовпевненість?Завантаженість?Перевірка?
Хтось говорить неправду.Дівчинка хоче зайняти моє місце?Нема питань,але тут не аж там добре. А може таки вже переросла то і пора десь втікати?Може і з міста?Може дослухатись до плюсів заробітчанства?От тільки як це виглядатиме?
Колеги не дуже спішитимуть затримати в місті.Щось так видається...
Робила гострі світлини,ревізорилось.І це непогана така штука, на грані.Хотілось отаким займатись.Але знаю,що не дадуть аж так офіційно,проте проситиму.Однак лишиться так,як то є.
Читала вголос вірші про Грома.Під дощем.До щему.Вже не так болить.Вже не так...

14 августа 2019, 21:18

Котик був усю ніч, аж до самого світанку,нетверезий,імпульсивний,відвертий.Витягнув чимало всього,яке тепер хтозна як може застосувати.Наобіцяв багато всього,закрутив голову, запаморочив.Котик пересвідчився у наївності,доброті,відданості.
Чи зможе застосувати то проти?Так.Чи боюсь.Так.
Влізти в такі хащі,роздерти такі спогади,влізти в минуле.Заради чого?Заради отого дивного екземпляра,до якого краще більше не потикатись?
Це як наркотик.Це вже як щось незрозуміле.
Я програла цю гру.Цей несправжній емоційний БДСМ.
Погода ні до чого не спонукає,але скніти не хочеться.Та й ніби пані психолог пообіцяла послухати.Може якраз таки і вдасться.Треба буде квіти купити.
Треба буде поставити все на місця.

14 августа 2019, 11:44

Поїздка була вдалою!
Забрала книжку, яку давно хотіла мати.
Зустріч - випадкова - з новою очільницею незалежних людей.Вона ж сама і попросила про зустріч з вином,аби обговорити майбутнє.
Зустріч в станах сусідньої міськради, де відчувається щось зовсім не те, більше якоїсь гебешності,але загалом затишно.От тільки кабінетик не вселяє довіри і тепла.Не думаю, що ще якось туди траплю.
Зустріч з психологом, яка помогла трошки розкласти дещо на полички. І все лягло.От тільки не знаю,чим так закручено...
Котик приходить. Котик лащиться, зізнається, відкривається, от тільки ж там ніц не буде.
А ще була сьогодні тітка, якій вже не вірю і не відчуваю довіри та тепла.Видно, то час.Так має бути...

13 августа 2019, 20:59

Вночі таки не зірвалась гроза, пішла собі на інше місто і там наробило ділов.Десь спалило хату, десь налякало кота Маестро, десь пошугало автомобіліста-активіста.
Минуло головне спортивне дійство,але певно про нього не треба тики було писати.
В усякому разі - не сварився.
Сябррр гарно працює.
Залюблена у сябра щось би робила для того,аби він якось реагував.
Котик приходить сам. Котик запитує,переживає.Неприкрито зазначив - цінує.
Сон був знову несподіваним.
І не дуже виспалась.
Знову апатично.
Але треба катнутись в ВВ.

13 августа 2019, 08:20

Надворі мала би вирувати гроза, але її понесло десь в далекі далі.
МЕ натхненно розповідає про минуле.Захоплений - зумів полагодити певний прилад. Надзвичайний, особливий... Стільки світла.Стільки добра.Стільки глибинної,живої істини.
Зв'язок.Сильний.Як не викручуйся.Не можу.
Слово - і розриває.
Перехоплює подих.
Сил щось не вельми, рухатись не хочеться, якийсь анабіоз.
Кудись провалююсь.
М.не реагує.Прочитав - і тиша.Ага, дуже мило.
Котик прийшов,потерся ногою,покусав,почув те,що хотів почути.Помурчав,дізнавшись,що мені дещо зле.А потім ввечері знову помурчав і ... зробив різкий поворот.І знаєте - заболіло.Дуже.Потім почав давати задню.Маніпулятор.
Котик...чому шкодую і не можу послати?

12 августа 2019, 20:40

Завтра зберусь з силами і рвану в ВВ поговорити - а вірніше - просто виговоритись.Бо поки це не витече, то нічого не буде.
На жаль,лише сюди можу написати про прохання М.,про перспективи.Сама все розумію.І те, що не так вже все й красиво у тих взаєминах.І що як чоловік він себе веде не дуже, не та гендарна роль.Вже не хочу і згадувати попередню зустріч,коли втік в роботу,забувши,що приїхала,що поряд,що потребую.Ага, потребую.
Може то таки споживацький інтерес,а може просто хочу відчувати захист, турботу,позитив - отак як людина,бо ніби ж маю на таке право.
Нема трепету.Може то просто перевтома і не розумію свого щастя?
Самосприйняття дискомфортить.
Втікати.
В книги.
В тишу.
В себе.
В вірші...

12 августа 2019, 11:20

Важкий ранок,не можу зібратись з думками і належним чином прокинутись,а разом з тим знову розумію,що алкоголь не дає волі, відповідно - який у ньому сенс?Як і нічого більше не дає волі,окрім як дії.
Не можу забути крайню сесію і те прохання,що спантеличило.Взагалі.Не вмію.А окрім колись казав, що нізащо не дозволить це зробити.Ну і ситуація з тими далекобійниками - то взагалі.Ввечері - ситуація з авто.І вранці - коли чекала майже годину.Правда, сплеск турботливості, чи все добре.
Зараз воно бурлить,шумить,заважає.
Розмови з котиком видалила.Боляче.
Зустріч з подругами пройшла невдало.Невизначено,виснажливо,некомфортно.
Заплуталась.На роботу не знати коли і як.
Що буде далі - невідомо.Взагалі.

12 августа 2019, 08:43

Цікавий похід в гості - коли бігає собака,яку боїшся,а ще кричить дитина,яких не дуже й любиш.Ну,як, кричить.Грається.Але не розумієш,що саме каже той хлопчик.Ані мову,ані що.Інтонація така...
Важко,а ще ж рік тому було гарно і тепло.Невже втрачаю людей,так швидко,так безболісно?
Оточуюсь самотністю,реальною самотністю.І не розумію,де помилилась.Ніби говорю правильні речі.
Чулось з МЕ.Час бере своє.На жаль.Боляче((
Дав знати про себе М.,перепитав,чи відправила Оззу стек.А ні(Зізналась,що зворотня реакція дуже важка.Мав проконтролювати згідно алгоритму - пригорнути до себе,а не вимкнутись(
Котик?Все,вже не буде.Не дуже гарно поставились крапки.
Як приїде - то не шукатиму зустріч.
Най хіба сам.

11 августа 2019, 16:33

Гарне Рейки.Треба буде самій таки практикуватись.Щось непогано зайшло.
Сон неоднозначний.
Чому границя, за яку не можна переступити?
Чому по ту сторону границі хтось важливий серцю?
Дивні якісь робочі обставини, ігри, відьмацтво, передчуття кінця чогось.От невже таки справді розбіжимось з чимось?
Грім подякував в ФБ банально - синійкулак.
От чому постійно роблю ставку не на ту людину?( Наталка теж каже, що мене заносить на якихось дівчаткопобіних персонажів.Потреба рятувати.
Це заробляння карми - і хтось колись врятує мене?
А може то проблеми з гендером?
Сьогодні треба буде трошки поструктурувати те, що в голові,відпочити,зробити перерву.
Тим більше після того,що було з котиком.
Це вже все...

11 августа 2019, 08:57

Котик стверджує - не прийшов, а сама все почала.Підняв історію листування, як виявилось - він то зберігає.Маніпулятор.
Наталка сказала - втікай.
Ще одна Наталка - те ж саме.
М. теж сказав, що то не треба.
Єля скаже таке ж саме.
Якесь БДСМ?
Відбувається щось незрозуміле... Цілком неправильне.
Ведусь на нього.
Він цим користується.
Ще й віршів не любить. Його право.
Стейки - не мойо.Мнєсо має бути іншим.Хочу для когось готувати - важливого і коханого.
МЕ знову маніпулює про те,що скоро його не стане.Це болить.Удар тримаю.Не плачу.
М.мовчить.Не реагує ні на що.Хай буде так.Це несерйозно і дуже не по-чоловічому.
А ще це все реально болить.
От тільки кому ж до цього всього справа?

10 августа 2019, 22:58

Котик приходив.Проговорили до самого світанку.Нас заносило.Аж надто.
Він розповідає про свої почуття до Каті,але не називає це почуттями,погрожує вбивати шефа,а потім кардинально міняє лінію.
Зізнання про автомати,звісно ж, дало своє,але не змінило ставлення,хоча додало тривоги - не хочу,аби він зірвався.Дивуюсь,чому сміється з турботи,а потім дізнаюсь,що була гіперопіка мами.От і закоси під гейську поведінку.Цікаво відреагував на лгбшну тему,захотів влаштувати з цього приводу скандал.
Згадую,що говорила про нього пані саєнтолог.
Сьогодні котик буде без мене.І завтра
Згадуй, чому спілкується - бо йому важко.А далі може пропаде.І це нормально для нього.
Розплакалась потім...
Сьогодні Наталка.

10 августа 2019, 08:23

Котик приходив і сварився, намагався зрозуміти, що відбувається.Намагався втовкмачувати прості істини,прямо запитав, чому в депресії.
А фактично це почали виходити нанівець ендорфіни після зустрічі з М.Тим більше він не подає ніяких ознак життя, а далі щось там напише,аби щось попросити,звинуватити у мовчанні чи ще що закинути.
Дуже сильно зараз ламає.Намагаюсь не думати про то все, не аналізувати, бо і так нароблено забагато помилок і їх не виправити,бо стрічку не відмотати,сама винна, пустила занадто глибоко.
Не знаю,що з цим всім робити далі.Відпустити,піти,втекти?А потім розтрощить цілковито(
І Грім не дає ніяких знаків.
М.Е.хворіє.
А котика чіпати не можна, бо там вже є Блакитна Троянда.

09 августа 2019, 19:46

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Sart

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы