Скрипка Майстра

Скрипка.
Майстра.
Займаюсь рятуванням світу.
Змінюю чиїсь життя на краще.
Люблю мистецтво, людей, природу,велосипед, чай з травками, гостру їжу, своїх колег, роботу.
Працюю порою 12 годин на день.
Мало сплю.
Кажуть - майже не живу.

С нами с 1 января 2016

Керівництву трошки зриває кльоми, але то вже таке.Хоча не дуже й таке, бо негативно позначається на ряд моментів.
Курси валют не стимулюють думати про щось хороше.
Хтось знає, як вивести кошти з вебмані? За стільки часу так і не надумала, як то зробити.
Факт - за ті кошти накупую книжок. Україномовних.І перестану юзати отой сайт.Дитячими хворобами треба перехворіти в дитинстві, а серед стад овуляшок-фітоняшок нема чого робити.
Фітоняшки візуально симпатичні, але чи там по здоров'ю все норм?.. якісь сестри по розуму качків.
М.подзвонив.Відчуває, що щось не так.Вдалось проігнорити важливе питання.
Шоколадні щастя якось проходять повз.Мілка лежить...
М.Е.стає надзвичайно рідним, важливим,теплим

17 января 2018, 17:25

Спробуй хоча би трошки посміятись, а то це все нагадує якийсь злий сон дисгармонійного Будди.
Співати,як же хочеться співати! Ні,не тому, що болить і заглушити стогін.А тому що літаєш.Голос не хоче на волю.І сама - теж.
Якось загублено святковість.
А хотілось би з кимось напитись і слухати рок. Сидіти на підлозі, дивитись на вогонь свічки.Може би ото до хіпі якось заглянути?Тільки не говорити про політику і ще там всяке.
Він колись наповнив світлом.Стільки часу...
Згадуєш - мав бути Валентинів День, а так надихалась пилом в недобудові на роботі, яку не мала робити...
Ти даєш обіцянки. Дивні, але правдиві.Дійсно зможеш?
Глянула в дзеркало, вдивилась в очі. Повторила.
Зрозуміла, що таки зможу.

14 января 2018, 16:30

Отож, якось цілком збитий робочий ентузіазм.І взагалі ентузіазм як такий.Постсвяткове?
Мінімально з подарунками на свята.
Як і з дивами.
Хочеться в театр? Життя мало схоже на спектаклі?)
Ненавиджу салюти.Які салюти в країні, що стікає кров'ю?Рада, що пішла звідтам вчасно.І що салюти не відбулись.Так мало бути.
Родина...А скільки фальші!
Поїздка в край озерний не відбудеться - ти ані на йоту не планувала туди.
Неочікуване знайомство.Цілковито.Наступного тижня не впевнена, що захочу. А от через...Хтозна.
Львів.Ну що?Відчуття не ті.З того боку.Це брак часу?Чи активне життя?
Чого ти ждеш?Віриш,що покличе в першу столицю?Справді цього хочеш?Бути з М.Е.?
Так.

13 января 2018, 17:45

Дякую.
А кому сказати хочеться дякую?
Тим,хто поряд.Хто нагадує про тебе.
Хто змушує лишатись людиною.
Хто не мовчить.
Хто порою говорить компліменти і смішить.
Чи сам сміється з жартів.
Хто намагається рухатись.
Хто говорить.
Хто вигадує.
Хто купує щось для мене.
Була в лікаря, який не взяв оплату за роботу, бо йому зі мною цікаво)
Час поряд з М.Е.спливає так швидко,аж страшно! Чого ж так стала поряд боятись?
Не читаєш, що пише М.Він і не дзвонить.А ждеш же, і побачити хочеш.
На коліна...
Дивні звуки.
І ти сама - дивна.
Трошки своєвільна,але соромишся вже цього.
Хочеться обіймів.І тепла людського.Аби обіймали,як обіймаю сама когось...

11 января 2018, 22:06

Сходи-но ти нарешті до зубного, наприклад, звали раніше десь в п'ятницю,аби не допустити такого.Стався до себе з належною шаною, адже ти вже не тако собі, адже відповідальна.І взагалі - сама завжди скандалиш, коли хтось на то дивиться крізь пальці. Ну так будь прикладом!!!
А раптом на свята нарешті буде погода - як треба? І ти станеш - такою, як потрібно?
Бо поки дуже соромно.
В просторах кажуть, що треба купувати криптовалюту Телеграму, а ще що влада захопить 30 газових родовищ. А ще що люди мовчать.Ну бо не наважаться.Провокатори щось там мутять воду, але треба думати головою.А ще треба їм протидіяти.І самому не перетворюватись на таких.
Важко після отого нездалого вночі.Заслужила.Винна...

09 января 2018, 12:07

Гойдалка полетіла вниз - як то і робиться завжди.Побувала в ейфорії, наліталась, задоволена? Все, падай. Може пощастить - і в пісок.Або на асфальт.Чи в зарослі чагарника.Чи на шишки якогось хвойного.
Хвойдою - в очах своїх же, неконтрольованою, нелогічною, здичавілою.Як - наліталась? Закрутилась голова від захвату?
Скоро знову трудові будні, знову все по колу, якось там мине... аби до п'ятниці, аби до літа, аби не перетнути межі.Може дотримається обіцянок і не буде часто маячити тут?
Якби ж то...
Ти точно не схибиш?Щось той парняга лякає.Інтуїція? Ну, ти і М.боялась.А може ні?..
Ну що ж за тенденція ламати те, що дійсно важливе?
Незграба,хвора на невезіння незграба.
Приведи голову до ладу!

08 января 2018, 23:09

Фактично - зізнався у почуттях.Таких неоднозначних, але факт - зізнався.Ми настільки не різні, настільки рідні, настільки свої... Як би то зберегти і примножити, як з цим жити, як влити в картину буття?
Чи завжди модифікація фізична і матеріальна між собою пов'язані, чи обов'язково результат одного впливає на інше? Адже проявиться?
Не люблю жлобства і фальші. Не чекала - такого аж від родини.Пора робити висновки і рухатись далі.Чи місто готове відпускати?
Забагато знаків питань.
Не забувай - він дасть відповіді на все.
Зігріла смска від Альони,що потім продовжилась дзвінком від Івановича.Нам ще є за що воювати - адже за нас відвоювали.
Життя..
Знову настає ніч, яка пригорне - один до одного.

08 января 2018, 18:38

Чекати.
Вірити.
Горіти.
Ридати.
Каятись.
Триматись.
Сподіватись.
Падати.
Спадати.
Сповзати.
Скніти.
Запалюватись.
Радіти.
Прокидатись.
Божеволіти.
Мандрувати.
Жертвувати.
Дихати.
Належати.
Віддавати.
Ставати.
Відкриватись.
Світити.
Помирати.
Спалювати.
Мовчати.
Тримати.
Триматись.
Нести.
Приймати.
Текти.
Гаснути.
Воскресати.
... пастельне небо ніжного ранку,а на смак - вічності.
Куди тепер?
А сліз потоком - в безмежжя.
Зізнанням- нема ціни, вони безцінні, які дорожчі золота.
Музика очікування.
Музика перенародження - яка ж вона надприродньо казкова...
А слова такі зайві.Як і рухи.
Важливіше - відчуття.
Дозволи - од неба.
І дотики.
Дотики...
Життя - безмежне, але дощем, росою - у Ваші руки.

08 января 2018, 10:25

Перегортаєш альбоми чужого життя.Чомусь стає дуже шкода когось завжди.Вчора - одну.Сьогодні - додалась ще одна.Він показує зворотні сторони медалей, а разом з тим - медаль має не лише аверс і реверс, там ще й збоку може бути щось зашифровано.
І навіть не допускаєш думок, що то може бути з подвійним дном - цілковита довіра.Ти собі не віриш так, як навчила себе вірити М.Е.
Ти справді готова отак поїхати на зустріч?
Згадується подія трирічної давнини - тоді то було цілком нормальним. Згадуєш - він зараз в АТО?Пише - колись там,але дуже рідко.
Зараз побачу важливі очі...

07 января 2018, 22:44

Всі шляхи ведуть кудись.Якісь до Риму ,а якісь - до Києва.Чи й до Львова.У когось - до Храму. Але в кожного - це місце Сили,місце сакральне.особливе і СВОЄ.
Всі шляхи мають початок і кінець.
Він знову дав привід до тривоги за самопочуття.Чи отримує вдоволення, кусаючи за серце?А от як тепер бути, знаючи, що його панацея може припинитись?
Що оце воскресіння припиниться? Це кулею - на злеті.Він не зможе далі триматись сам.
Уникає залежності - будь-якої.Впертий.Не розуміючи - це життєво важливо.
Ввечері хоче побачити.Перед сном...
Різдво.
А погода - не святкова.
Дітки-колядники - бідові маленькі дітки... Є такі, що сшибають гроші, а кому то копійка в бюджет.
Часи, звичаї, реалії.
Життя таке вже.

07 января 2018, 19:47

Христос Народився!
Миру нам! Миру дай,Боже... Ми вже осягнули вартість того дивного блага.Ми навчились...
Затуманеним серцем дивлюсь крізь вікно.Снігу нема. А свято? В думках.
Різдвяний подарунок - можливість чути зранку того, до кого летиш.
А ще була казкова ніч.Танець душ.
І слова, що вже були, що випливали з минулого, впали на благодатний грунт і проросли квітами.Тут буде сад.Райський сад.
Чому той, хто так близько - так далеко?Як помру - не зустрівши, не побачивши?Як відпущу?Що зможу - насправді?
Сьогодні, в порозі зміни, в особливий День, День Божий, прошу Небо - вислухай слова мої!
І дозволь бути - з ним.Не лиш через монітор, а бути - поряд істинно. Дозволь зустрітись з М.Е. - наживо.

07 января 2018, 14:53

Ти збоченка, чуєш? Ти просто збоченка, якщо прокидаєшся з такими фантазіями.От же ж - прихований трансгендер)
І тільки в голові крутяться його слова, страх за його здоров'я, тривога - що ж це? Чому так? І чим то може виявитись...
Страшно. Справді - страшно. То вже не так, як був сцеволою -хоча й тоді перелякалась.
Що ж у тебе за такі нерви???
А ще заснула без погодження.Та невже ти так то серйозно сприймаєш?
М.каже, що не відчуває свята.Мабуть, тому, що не навчився відчувати Різдво.А ще матиме цьогоріч роковини по батькові... У нього свої особливі уявлення про події і явища, які не вельми складають логічний ланцюжок.Ага, ореол спав.Дякуючи М.Е. - до котрого завжди повертаюсь, де би не була...

06 января 2018, 13:19

Нерви й надалі беруть своє.Хочу переключитись трошки.Нарешті подивитись вночі якийсь фільм.Або перетворити урок на фільм - тільки ж не мелодраматичний.Психодел, якийсь Ларс фон Трієр чи Ліліана Кавані)Або Тінто Брасс.Аби не Германіка чи Пазоліні)
Сирник казковий, от тільки сама такий не знаю, чи зможу зробити.Ну і казковий смак сиру з блакитною пліснявою - як за ним скучила.Буває гострим, буває ніжним.Люблю різний.Даруйте мені сир з пліснявою!
Якось така слабість до єврейських пісень і мотивів...
Не боїшся грати з ним в ці ігри?Совість не мучить?Скажи чесно...
А враження - що ні.
І так програєш...

05 января 2018, 23:03

Хочу вірити, що все з ним добре,але нерви беруть своє.Хвилююсь.Надумую всякі дурниці, про які навіть вголос говорити не можна.Підписуєш собі ж смертний вирок таким... Адже він - це ти.Адже ти - це він.
День робочий, день говірливий,дещо напружений. Зустріч, яка була фактично не дуже продуктивною і потрібною.Не люблю фальші. От не люблю.І зле - коли та фальш поряд. І ти маєш її захищати... Вічно треба когось захищати, спішити комусь на допомогу...
Думками - там, поряд.І нічого не можеш з цим зробити.Приручена ,приречена.Він, щоправда ,не любить коли говорю про щось трепетне, але так вже є.
Біта набуває іншого сенсового навантаження.А ініціатор - як завжди - сама ж.
Пора.Ще чекає кава-десерт)

05 января 2018, 14:01

Вповзаю все глибше - як в печеру Платона, з різницею у тому, що не повернусь назад.Це деформація,то назавжди.З цього не воскресну і не виросту.
Не стримую емоцій,хвилююсь,вражаюсь.
Відчуваю - тонко, аж страшно.Ота тривога - тепер аж стало ясно.І для нього мабуть так само.Що це - особливий зв'язок?
Аж тут - таке повідомляє.Дійсно - добре, що лежала.Інакше би поїхала на підлогу.Чуттєвість.Близько до серця приймаю лише те, що до серця - близько.
А люди все менше і менше читають.Який Київ?Чому Київ?..Невже не видно, що і як?
Ледь відірвались один від одного.
Стираються архіви. Видно - так і треба.Перші імена - вшиті в шкіру.
Вдома так тихо і затишно... Люблю, коли всі вдома. Коли спокійно.Вдома!

04 января 2018, 23:51

Прокидатись через робочі нюанси - не твої.Вислуховувати скарги - не по твоїй частині.
Відчувати якусь напругу.Якщо після попередньої ночі було відчуття світла, то зараз щось не так.От і думай, варто казати?А може - просто напруга? Каже - перенасичена.
Ще фактично тиждень вільного часу.
А ще не дивилась ніякого доброго кіно.
Книги - читаються. Не з примусу.
Наступна ніч буде іншою, адже кожен матиме свої нюанси.
А ще можливий бал...Треба подумати, як би то вирватись на нього)А може й не вириватись - бо буде нагода провести час з родиною.
Чого хочеш - отак, поклавши руку на серце?
Твоя нірвана - буде саме там?
Таке враження, що М. не дуже вже жде продовження.Даруєш стек - і зникають?Дивно...

04 января 2018, 12:02

Знову ніч на двох.Ця вже складніша.Можливо - бо день без відчуття присутності?Бо знала - налаштований на іншу хвилю? Ото й не влізала в океан...
Смикання робочі.Зайві питання ніби ввічливості - але не заховані як належить за штукатуркою фальші.Адже вже звикла, адже вже знаєш...
Скільки часу треба буде аби оніміти,аби відмерти, аби стати механізмом - як всі канцелярські щурі? А може - то усвідомлення?
Сьогодні промайнуло бажання - втекти в оте східне місто, запустити там корені, але так - аби бути й далі з М.Е.Чомусь це стало таким лейтмотивом дня.Разом з тим - поки не думалось, що буду там робити,але усвідомлюю - змогла би бути там, лише щоб бути поряд, бо не можу інакше.
Вже точно не можу...

04 января 2018, 01:56

Не знаю, чим заслужила такий гнів зі сторони людей, адже і так рву себе на шматки заради когось.Проте - лавини невдоволення, важко отак починати рік.І не докажеш, що в тебе вихідний, що ти маєш якийсь відпочинок.В такі моменти шкодуєш, що не робот, що ще вмієш відчувати, що тобі - так! - соромно.
Тобі вічно соромно за когось,за щось.
Ти когось там чогось намагаєшся вчити - тихенько сподіваючись, що хтось почне вчити тебе, що хтось візьме в обійми, заспокоїть, попри те, що будеш кричати і вириватись, а потім - заспокоїшся, втихомиришся і ... все буде добре.Адже інакше бути не може.
І чарівні ночі ще будуть.І ви ще будете наживо - отак говорити, бути поряд - тілесно, торкатись - не лише душами.

03 января 2018, 13:00

Які солодкі ночі - через кілометри впиватись один в одного. Він - ненаситним вурдолаком випиває з мене зізнання, вигризає страх, висмоктує пітьму незнання,витягує чистоту, білизну і вакуум інформаційний.
Які незвичайні ночі...Спіраллю рухаємось - нас кидає, амплітуда така дивна .а заразом то танго, таке пристрасне, що де би вижили - непідготовленими, де би не згоріли. Тому - саме так.
Тому - інтуїтивно - відпали усі інші.А може - як піявки - напились свого і зась?Чи потруїлись?
Які виснажливі ночі - але то вже залежність від буття такого.Не можна - інакше.Не можна - без цього.
І усвідомлення - що всі примарності розтікаються туманами.Ти повинна бути саме такою,як вимріяв.Ти вже стаєш - такою.

03 января 2018, 02:22

Якось ніяк.Тиск через зміну погоди, новорічний урочистий дощ падає в святкове болото.Чи буде на Різдво зима?
Невже стаю поступово як всі і перестала читати?Адже раніше ковтала блискавично - тепер повільніше.Раніше...Зрілість така жорстока?Вона змушує рухатись не понятно куди - але навряд чи в сторону розвитку.Про який розвиток?!Розвиваємось до певного етапу - а далі на автоматі.що зароблено.
Коньяк грецький.Запах...
Шрами на руках як спомин про помилки.Як намагання поєднати непоєднуване, як спроба маневрувати,що завершилась болем.Сьогодні страшно про то згадувати.
Дискомфортно,важко, не по собі.По ту сторону монітору щось таке ж.
Хочу до нього,бути тихо поряд.Ну бо хіба ще є для чого дихати?!

02 января 2018, 21:05

Повинна виконати Його Волю.Не знаю, як то станеться, з ким - але мушу то виконати.Розумію, що не зможу не виконати.Інакше зраджу сама себе.Вже якось не розмежовую Його Волю від власних потреб.
Тому шукаю, як втілити побажання, як знайти.
І Його головогружіння сприймаю як власне.Задихаюсь - без Нього.
І хвилинний страх - втратити. Роздирає.
Відреклась від ФБ, бо впаду в якісь робочі замути.
Будь ласка, оживи...
Сьогодні вперше цьогоріч говорили.І зловила в голосі Його інтонації.
Читаю фантасмагорію, творю фантасмагорію, ще би почати її писати.
Фільм про контрабас незрозумілий.
Завтра день народження скрипки.І не лише її.Вже не болить.Лише згадується.Просто як явище, нічого більше.
Адже є М.Е.

02 января 2018, 15:43

Що ж тобі снилось такого дивного?Чого так затягнуло у сон?Дача дитинства.Чомусь сниться дитинство.Ніби все - як тода. а ти трошки таки доросла.От тільки доросла до чого???А?
А ще - чи не здається, що по ту сторону був не дуже тверезий візаві?Не бійся, скажи то.Подумай.
Зрозумій - чого чекає від тебе, чи станеш після живою, чи можеш дивитись собі в очі. Яка там річка протікає через його місто?яка водойма? Чомусь хочеться віддатись воді - якщо програю.Чомусь суїцидальні думки.Чомусь виїдає потреба бути поряд.
Самогубча,вбивча потреба.Вирок,підписаний ще влітку 2014 року.
Ти сама собі.
Красива, сильна, справжня, розумничка. Це бачать інші, а сама в то досі не віриш. І щось знову доводиш комусь.

02 января 2018, 11:58

Абсолютний рекорд з ігнору.Якось аж так тихо ще не було.Ждала смсок по роботі,якусь розсилку, а тут і того не трапилось.Лист що смикнув - переданий М.Е. від посестри з далекого краю.Смикнув не неочікуваністю, а потребою писати на нього відповідь - а це вимагає особливого зосередження.Проте - на диво! - справилась.
Підготовка до уроку йде дуже складно - з фізіологічного аспекту. Це про чистку.Непросто.Ой як непросто!Не знаю, чи можна так - бо не вельми можна довіряти досвіду М.
М.,між іншим, мовчить.А чекала дзвінка чи хоч смски...
Не заходжу в фб, але бачу, що приблизно відбувається. І знову ж - чекалось вітання від вищих сил. Не забажали.
Прорвешся.Все буде добре!Адже є М.Е.В цьому - щастя!

01 января 2018, 22:44

Всім-всім-всім бажаю здоров'я і миру, а ще - всякого блага.А ще - аби мрії збувались.І люди були добрішими.
Понтифік виступав з вікна і бажав всім миру та не забувати згадувати його в молитвах, в РФ горять ялинки в центрі міста, Канада відмінила святкування Нового року, улюблений святковий фільм про пригоди Маші і Віті - з далекого десь 74-75-го року.
Він вчив мене добру, справжньому і щирому.
А зараз так не можна. На жаль, бути добрим - це свого роду злочин проти самої ж себе.
Попри все - стала жорсткою до інших, вимогливою, але і сама не опускаю планку.
Перша ніч, коли не чула голос М.Е.
Може - нарешті наживо зустріну?Хочу цього!!!
А друзі забули подзвонити... Лиш пані Надія і звісно ж Хіпі

01 января 2018, 11:50

Когось втратила, когось знайшла.Якість стосунки переглянула, якісь люди перестали бути важливими ,а хтось став - неочікувано - потрібним.
Падали маски і ідоли з п'єдесталів, від уколу шпильки лускали надуті авторитети і надумані ілюзії. І друзі - відлітали в минуле.А хтось - з минулого прийшов.
Розіславши вітання у соцмережі, зрозуміла безглуздість.І задумалась - невже хтось відрефлексує?
Півтори години цього року ще. А далі?Рубіж якийсь перейдеться хіба?Так собі...Умовності.
І далі триває війна.
І далі тримає світ в собі облуда.
І далі дружбу сприймають як щось смішне.
Я втомилась бути теплою людям.
Прошу світла. І когось теплого,хто обійме.
Небо, дай мені чоловіка і дітей.
Пора.
Вже пора...

31 декабря 2017, 20:14

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Akise 🛩

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы