Скрипка Майстра

Скрипка.
Майстра.
Займаюсь рятуванням світу.
Змінюю чиїсь життя на краще.
Люблю мистецтво, людей, природу,велосипед, чай з травками, гостру їжу, своїх колег, роботу.
Працюю порою 12 годин на день.
Мало сплю.
Кажуть - майже не живу.

С нами с 1 января 2016

Якось стала дивно і нетипово реагувати, багато плачу.
А ще пишу незрозумілі вірші, заносить, дуже заносить.
І легені краще працюють, глибше, дихаю, сильніше, інтенсивніше.
Відмова від Теми зробила своє.
От тепер тільки думаю, що далі робити з Оззом. Певно, залишу все то собі.А далі знайду як використати.Або перешлю пану Віктору - новоюпоштою, в подарунок.На Новийрік.
Вільна.
В роботі якось неоднозначно, колега зникає, скаржиться, коли щось треба робити, а в мене постійно є що робити.
Аж так втекти в особисте життя?
Вет сьогодні їде.
Всередині пустка.
Треба його губи. його очі. Його дотик. Запам'ятати його запах.
То всього на 20 днів. Все буде гаразд.
Все буде гаразд.
Емоції? Є.
Особливий стан

04 декабря 2019, 16:03

Почалось щось нове, інше особливе. Почалась перебудова.Повністю.
-в роботі почала виправлятись,але бачать успіхи інших,нагороджують їх.Згадую Булгакова - ніколи не просити у сильних, самі прийдуть і все дадуть.
-більше уваги приділила внутрішньому
-коли він поряд,відчуваю,як іду слідом,як вростаю в нього
-очікувано,але попросила у М.виходу.Інакше вже не змогла.Важко.Дуже.Пішли звинувачення, намагання загнати у провину.
-не знаю,що саме відчуваю до Вета
-не знаю,що відчуває він
-частіше плачу в його присутності
-Ната коротко розповіла,що не так
-Ната щиро радіє за мене і Вета
-Вет скоро їде
-Він структурований.Це добре.
-сказала йому багато того,що треба було би давно сказати.
Все буде гаразд!

03 декабря 2019, 08:15

Лондоном повіяло і затягло.Люблю отаке. Але якось розповзлось.
А може би покопіювати сюди послання до шарадниці?І кинути в закрите?От цікаво,що тут люди пишуть в закритому?
Ліхтарик загорівся вже, і трошки важко на очі.
А ще дискусія про цукерки вийшла з мережі і пішла за її межі. Треба буде купити і віднести, і ми вже майже до того дійшли)
Ми... Затираються лінії.Втрачаюсь.А може просто переходжу?Куди і в що саме?
Чи добре йому зі мною?Чи щасливий?І навіщо йому то все?
Щодень молитва і мантри.Чи справді вони коригують реалля?
Хто бачить мої дописи?Ви їх читаєте?!Чи бачите там те, що не треба?
Пора працювати з інтуїцією.
Завтра суд.
Люди відпадають.Закриває?Аби не бачила нікого,окрім нього?!

27 ноября 2019, 18:46

Слухаю щось дуже темне, а в голові світло.
Намагаюсь зрозуміти, що він до мене відчуває, а нічого не виходить.
Зате робота таки включилась.
Якось так органічно.
Органічність - найважливіше в усіх процесах. Без того ніяк. І мова не про продукти харчування.
Що там далі буде - побачимо.
Скоро вже грудень, а так і до свят.
І знову кінець року, а він же от тільки десь нещодавно починався.Таки справді роки рухаються дивно.
Дискусії щодо цукерок?)Зі мною?Аххх...

26 ноября 2019, 14:36

Нічого не питати.
Не було коли.
Не було як.
Забагато всього.
Зустріч з котиком, яка стала чимось таким зимним і стороннім.Напруга.Явна.Ех, котику... Не тими словами користався!
Вет хворіє. Дивно,але таки хворіє.
Починаються зауваги від батьків,хто це і що це.Однак нічого не кажу.
Він поряд.Навіть коли не завжди цього хочу.Навіть коли на вулиці видно.Бере за руку. І не важливо - чи холодно.
Поїть кавою або чаєм.
М.Е.розуміє,що щось не так.Але не питає.
М.просто мовчить.
Чомусь готую себе до того,що скоро поїде.
А ще пишеться! Дуже пишеться!Аж несподівано - як!І якими формами!
Вет відчуває.Особливо відчуває.Але не знаю,що буде далі.
Щось дещо не так.А разом з тим - дуже по-дорослому.Ростемо.Ми.

25 ноября 2019, 00:06

Тиждень починається з навали задач, нестабільного діалогу, неоднозначних слів і несподіваних візитів.
Рятуєш когось від зустрічі із експриятелем - там буває,коли використали і відпустили.
Цілковита демотивація після візиту.
Він завжди отак налаштовує.
Бачити політичним елементом? Він реально - шеф - так бачить? Неочікувано.
Зрештою, бачив потенціал,дав шанс розкритись - а відмовилась сама.Так мало бути.Не стали планети - і то добре.
Рука в руці.Він багато говорить,а от дій малувато.
Неочікувана реакція на приятельку.Качає сили?
МЕ прихворів.
М.поставив дистанцію.
БілийМаг жде зустрічі.Але чи варто?
Завтра спробую не випустити його з кабінету тривалий час.Але витягуватиме н вулицю.Спробую...

18 ноября 2019, 21:57

Вихідні минули поряд. І нехай було коротко,зате сильно.Сильно - коли тримає за руку, коли по-особливому її стискає.Сильно - коли дивиться по особливому в очі.Сильно - коли кава видається теж не такою,як завжди.Сильно - коли співпереживаєш.Сильно - просто сидіти поряд на лавочці і говорити відвертості.Сильно - коли він пригадує все.Дивитись на стрічку світла на темній воді.
Ну от - коли так випадково видаляєш написаний текст про різність - це щось має означати.
Не знаю, як працюватиму, бо щось діалогу з колегою нема. Егоїзм штука небезпечна.Особливо коли може нести шкоду здоров'ю інших.
Не знаю,чи люблю його.
То щось інше.
М. - тиша.МЕ - теж тиша.Так має бути.
Вовчиця - не лише тема Винника...

18 ноября 2019, 07:52

Кажуть,якщо ти людині небайдужий, то і на фото будеш гарним.За цим же принципом видно, на кого працює журналіст - невдалі світлини просто не вспливуть.Або до кого гарне ставлення.Таким чином бувало всяке в історії - і фото тематичного воїна ніколи не були красивими.Він і не пише.Взагалі.
МЕ теж не пише.Образився?Втомився?Хворий?
Колега підвела нелюдськи - отак взяти і проігнорити все,шо тільки можна.Негарно так, м'яко кажучи.Потім по офісу знаходиш всякий безлад.Неприємно.
Робота не робиться.Сил нема.Просто нема.
З очима все добре.
Є нагода працевлаштувати В.,але не знаю,чи треба то йому.
Квартирку наговорила.
Чекаю на нього,скажу йому за квартиру,а там буде видно.Не знаю,що ждати насправді.

15 ноября 2019, 14:06

Робочі штуки рухаються напружено. На фоні когось завжди цікаво виглядати керівником. Керівник відірвався наповну.Треба буде перепитати щодо грошей, бо щось не того.І то не дуже гарно.Не варто отак.
Пахне сиром, от тільки щось не хочеться його.
Погода зачарувала спокоєм, аж дивно,що ще висить у повітрі стільки оксамиту, таке ніжне тепло.
Яка добра душе згадала про мене в мережі??? Ще й в таку сторону. Ніззя!
З позитивів - відносно непогано почався четвер. Аж на диво.
А потім пропав зір... Не треба було бачитися із Зіною.
Тепер піду до лікаря, але видно то так і мало бути.
Ну і знову нагода тримати руки в руках, відчувати погляд, запах, смак...І бути поряд в усіх сенсах цього слова.

14 ноября 2019, 13:08

Вчора був непростий день.Розпочався з робочих нюансів в куточку адміністрації.Несподівані зустрічі там же.І діалоги.І фрази, які не записували.Зустріч, яка не відбулась.І зустріч,яка неспрогнозовано сталась.
Раптове розуміння,чому так і не наважилась на дитину - бо боялась,що може бути двоє,а то буде складно.Кидайтесь тапочками.
Сусідський дзвінок про проблеми серйозні,які вже пішли на публікацію.
Робочі нюанси,що породжують агресію.Чомусь стала надто переживати через те, що робиться в місті.Прям от по-живому.
А ще був особливий вечір,що витік з напруження дня.І раптові сльози,неочікувані.Хоча може справді це через те,що отримав листа із запрошенням.
Такі різні - а таке вибухає,коли поряд...

13 ноября 2019, 11:32

https://tayniymir.com/samorazvitie/energeticheskaya-svyaz-mezhdu-muzhchinoy-i-zhenshhinoy.html
Сказала зайве, зробила зайве, перейшла через зайве.
А загалом понеділок почався робочими сторінками, погорталось, почиталось.
От тільки що ж не точно впевнена, чи варто грати в такі ігри, чи є в тому логіка.
І взагалі - не знаю, куди далі.
Це як з природою - ми її гробимо,а вона воскресає, інша, але все ж.
А в окремих випадках -ми загинаємось,а вона просто видозмінюється, бо які види зникають, а світ плісняви, грибів, бактерій навіть нічого так, не динозаври.
МЕ виганяє спати,а скоро і вижене.
М мовчить.Він то вміє робити.
Погода падає в осінь передзимову.
Два ножі.
Пошук квартири.
І пошук сеНсу..

11 ноября 2019, 22:18

Спати вдень це не дуже хороша ознака.
Спати вдень не дуже ефективно, бо потім вночі не вельми заснеш,особливо коли якось так тягне температурою.
Зараз дуже приємно,затишно.
А ще наважилась задати кілька непростих питань,через які червоніла і соромилась.Мабуть,він би мав зрозуміти, що хотіла цим всім сказати.
Неочікувано швидко завершились вихідні.
Не трапилось нічого екстраординарного.
Мазура відпустять.
Корнієнко очолив СН.Цікаво,це не син отого самого Корна?)
Нікуди не виходила.
На губах присмак його губ.
На губах досі відчуття його губ, хоча минуло вже стільки годин.
Він все зробив правильно.І продовжує.Програла.Розгромно.Здаюсь.

11 ноября 2019, 00:12

Читаю вірші СашБаша.Відволікаюсь,перемикаюсь,намагаюсь не думати.Намагаюсь сміятись,робити вигляд,що все байдуже.
Тато запитав,чи поїду в місто.Здається, він вже знає... А то може означати початок кінця.
По ящику кажуть,що війну почав Гарант5.
В Києві триває партзлітЗЕ.Хтось прийде і очолить то все в цьому місті.
У наш Голос взяв БШ.
Країну шматують.Невблаганно.Але не залишу її.
Не можна, не варто, не треба.Станеться щось таке,що все викрутить.
Починається мова за дострокові вибори.А то означає, що двері відчиняться. Або зачиняться.
Туман.Хочу взяти тебе за руку і йти гуляти.А потім довго-довго дивитись в очі,цілувати їх,не думати про завтра і думати лише про тебе.
А чи тобі це ще потрібно?..

10 ноября 2019, 10:57

Чи можна алкоголем замінити медитацію?Не впевнена.Аутотренінг - ще варіант.І трансові практики точно.
Мантри.
Сьогодні не стали планети, не склалось.
Не знаю, що там і як там.
Вимкнула телефон.Імпульсиність взяла гору.
Розумію, що він теж хвилюється.
Пустота.
Боюсь,що заповнить весь простір, що втрачу волю,що втрачу себе.Але боюсь і втратити його. Секс? Дивлюсь на то реально, от тільки чи потрібно то йому - зі мною?
Адже досі не можу зрозуміти,чи сприймає мене як сесуальний об'єкт,хоча поцілунки невимовно теплі і ніжні.Більше навіть ніжні,як пристрасні.Ну от, шукаю мінуси.
А погода сонячна і приємна,саме під прогулянки, от тільки не сталось.
Сподіваюсь на завтра.
Дуже хочу до нього в обійми.

09 ноября 2019, 19:08

Важка зустріч в міськраді з людиною,котрій дала надію,а не стали планети.І яка надихнула,окрилила,вдихнула кольори.Відболіло.Не треба вірити в казки.Жорстка таки стаю.
Неочікувані зізнання, ностальгія, котру не ждалось.От і 7 листопада.Прапори певно лишили вдома. Разом з вишиванками і совістю.
Говорити лише про гроші...
Фарс від перших осіб.Неприкритий.І брехня.
Куди рухатись?
Щось занепала духом.
Апельсин не надихав.Пухнастий теж повів себе не дуже коректно,хоча чого ждати,якого дива,а? Правді в очі давно би глянути.
Дощ заливав, сушила куртку, торкалась сильних плечей, дивилась у невимовні бездонні очі, що змінювали колір, заціловувала обличчя.
Кажуть - разом органічні.Шаман.Невже таки ?..

07 ноября 2019, 22:07

Чомусь сьогодні снилось щось дуже страшне.Неприємне, дискомфортне.Дівчатка, на фоні котрих суттєво програвала по всім параметрам - і візуально теж.Якийсь реверс в дитинство - може навіть і в раннє, десь там табір, коли поїхала туди, не розуміючи, що то взагалі таке є.
Всвідомлюю, що то лише сон.
Навколо море людей в коронах і з коронами.
Вет приніс вчора книжку - фентезі, про інший вимір.От щось таке подобається. Не знати, чому, але навіть дуже заходить.Читабельно.Навіть Карповича відклала.
Разом з тим поговорила за його ( а чи вона колишня?) Світлану.
Чекаю вже півгодини його.Нема.Може би вимкнути телефон і податись додому?А там хай шукає...І завтра не відповідати.Важко.
А він відчуває все.

05 ноября 2019, 14:53

Навіть для самої себе несподівано - спитала,як там Анатоліч.А виявляється - одружений.Ніхто не знає толком, де він і що він.Де живе і як.Але вони оформили взаємини.
Поети ідуть до кінця.Знову зайшла в СашБаша.
По роботі демотиваційно.Навіть в мене вже то почалось.Не знати, у що перейде.А там побачимо.Треба витягувати.Саму себе.Бо письмо не іде ніяк.Вже і сама розумію, що треба, а нема - чи сил, чи бажання, чи наснаги.А може чого не вистачає в організмі?І навіть здогадуюсь, чого.Завтра проведу експеримент.
Робота дає спілкування.Його багато.Воно різнопланове.
Чомусь вчора розплакалась.
А ще довго-довго-довго цілувались.І не хотілось ні про що більше думати.І нічого більше не хотілось.
Світло.

04 ноября 2019, 14:34

Він приїхав, нехай і з запізненням на день,але приїхав.Сьогодні от маєм зустрітись, за дві годинки,розкажу,що і як.Або не зроблю цього.Хтозна.
На роботі якось багато всього,а наснаги не дуже.Не вмію планувати бюджет,тому дещо маю фінансові труднощі,але гадаю,що треба просто заспокоїти свої хотілки і відправити їх спатки.Все буде гаразд.Не треба отого зайвого кіпішу.Не треба зайвих кроків, рухів, мінімально. Працювати,дихати,жити.Вкласти себе в нього.Браслет буде не змійовик,а мій малахіт.Так треба.
Зіна питає,чи ще щось буде,що і як.А я сама не знаю,що з того виросте.
Снилась робота.Особлива.Якісь ритуали, містичні, незнані.
І Апельсин,з дружиною.Сміявся.
Я не писатиму той проект.Не писатиму.

02 ноября 2019, 08:23

Це як картина Ієроніма Босха.Просто приймай,не шукай логічності,не видумуй нічого,не прикрашай.Як створив Вищий Митець - так і бути тому.
Не чекати, що картина почне гріти - це не обігрівач.І вайфай роздавати теж не буде.
Картина - це картина. Не універсальний солдат, не віник з пропеллером.не чарівна паличка чи ше яке диво.Так само і ти.Не чекаю дива.Просто будь.Будь поряд.
Прилетів лист щастя, можна видихнути і дозволити трошки розслабитись, а там далі буде далі.Купити 5 мішків цукру.Серйозно?
Аби тільки вимкнути оцю спіраль в оці.Все мине.І це теж.І все буде гаразд.Нема чого боятись.Є медикаменти,є розуміння,але куди діти психосоматику?І нерви?
Він же правий, явно правий.
Все буде добре.

31 октября 2019, 15:23

Як він так точно і тонко відчуває, як маніпулює,як грає на струнах, заспокоюючи, вгамовуючи, як віртуозно ліує, залуковуючи те, що справді болить, філігранно пройдеться, змаже бальзамом, погладить, пригорне словом - і покладне спатки...
І забувається все, забуваються всі, стирається кожна грань, навіть найдивніша, навіть те, що не можу стертись - підпорядковується цьому дивному шаману, що творить дива, що змінює - в той же час і змінюється сам.
Як він може сказати - що зі мною,що на душі.чи плачу.

30 октября 2019, 20:31

Треба уникати часточки не.
Сьогодні ходила коридорами колишнього місця роботи, і то було дуже неординарно.Два кабінети,з якими щось та пов'язано.А вчора ж ото подивилась її фото. Ні, не накрило.Ні, не заболіло.Нічого не було.Насправді - нічого не було.Вітаю сама себе, виросла)
Настрій якийсь плаваючий.Але відчуття - лампочки,яка перегоріла.І це з самого ранку.Ніби ж і виспалась,але щось не в ту сторону.
Ага, перенервувала через незнання певних моментів в місті.Ну бо таке трошки неправильно, і ті краї таки дебрі.Та й біля мене теж виявились дебрі...
Дебрі ще й в нас всередині - великі і потужні.
Мантри, мантри, мантри.
Втягнулось.
А може таки дійсно вплив?І він ставить досліди?
Хай буде так.

29 октября 2019, 15:06

Цікаві такі повідомлення перед сном.
Неочікувані пропозиції - від купівлі нерухомості до перегляду гарної музики.
Білий Маг. Десяти річна подорож не збирається добігати кінця.І не шукаємо нічого особливого.Він просто шукає вихлюп енергії.Я шукаю спокою і затишку.
Вет залишається на своїй хвилі, на свому рівні, на своїх мотивах і не варто щось міняти.
І не варто шукати сенс у цих іграх - що одного, так і другого. Головне не програти самій- як було з котиком чи Богдановичем.
Не програти,зберегти.
Не стало Шведа.Відмучився, бідолаха.Війна забрала...
Мантри грають в голові.Це не є аж таким високим - насправді.
Біль після лікування. Так має бути?
М.не дуже конкретний.
МЕ відштовхнув - зайнятий.((

28 октября 2019, 21:58

Погода вже огоротається осінню, і вулиці осінні, і по деревах пробіглась мітла, що позмітала листя, і озимина пробивається --під землі, а ще десь хочеться літа, ще би тепла і босоніж по траві...Як тобі, біля озера, лежати, здригатись від дотику рук, відчувати метелики пальців на скронях.Aum Sat-Chit Ananda Parabrahma,Purushotama, Paramatma,Sri Bhagavathi Sametha,Sri Bhagavathe Namaha.Hare Om Tat Sat.
Завершую читати книгу про Конана, здається - маю улюбленого письменника)Треба сказати йому велииике дякую, а можу ж написати)
Вже сутеніє раніше - воно і не дивно після переведеного годинника.
Настрій неоднозначний,але нікуди не дітись.
Осінь.
Мантри,мандри,блокнотики і епатаж.
А ввечері - він...

28 октября 2019, 15:39

Мабуть руни то таки не моє. І треба лишити все як було, поставити крапку, піти далі, не торкнувшись.
Особливий момент - коли читаєш про руни і починається незрозумілий біль.
Не впевнена, чи хочу, аби він швидко так приїхав.
І точно треба нарешті зустрітись з Валерієм Валерійовичем.Однозначно.Аби зрозуміти багато чого.
Не встигла забігти у книжкову крамницю, поки діставала кошти.
Треба таки замовити хороших книжок, підсіла на отого Івченка, затягнув.
Лікування мантрою дає ефект.
З дівчинкою з поверху 5 не спілкуюсь.Не можу переступити через оте розчарування.Ага, не можна.
На гру не пішла.
Зрозуміла, що неправильно відреагувала на заувагу про тонкі стіни.Треба було запитати,куди в тоді йдемо)

26 октября 2019, 19:25

Маленьке дівча, маленьке дівча, загублене - хто ж ти є?Здається усе знаєш ти. Без сумнівів. Так, тож іди. Ти знаєш сама, що робить...
Ага, ото впало в голову.Не ховатиму.Раптом кому знадобиться.
Гриби збирати в напівсутінках?Екзотично.
Навіщо давати обіцянки,а потім не виконувати їх?Навіщо йти туди, де не ждуть?Навіщо було розпочинати?Не згадаю, хто і як почав.Але почалось.
Набрала засобів для волосся.На зиму,як кажуть.
Ще би пофарбуватись чимось на травках в сиииве.
Споживацько,ага.Дуже споживацько.
Завтра зустрінусь з індуїстом.Транзакція така транзакція. Прям як перлзівський аналіз.
Канонічність не то, чого шукаю.Таки правильно попереджали.
Розчарувалась в прогресі панянки з міськради...

24 октября 2019, 20:32

Зарегистрироваться

или

Что говорят пользователи Фрагментера

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Sart

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы