Сід

Загалом до відрядження готовий. Зібрав речі, вийшов рюкзак і не маленька дорожня сумка. Маю запас продуктів на тиждень, зробив ставку на сухі каші. Шкода сало не можна, що за дискримінація?🤷🏻‍♂️

Загалом почуваюсь втомлено, декілька раз за день ловив себе на тому, що починав дратуватися по тій чи іншій причині. Але і разом з тим тішить думка, що відстояв свої переконання, зробив так, як я вважаю за потрібне. Не виключаю, що в майбутньому я можу пошкодувати про це, але зараз я задоволений, що їду працювати сам.
Я вже морально настроївся і відчуваю, що справлюсь.

Не хочу я компанії Сані, ще й місяць із ним жити. Не хочу розмов про нарко, тріпи і андер туси. Мені з ним не по дорозі.

Сплю. Дзвонить Давид: завтра 31 число, ти їдеш у Польщу 😱 оу щіт, чому я думав, що сьогодні 29? Що в мене є ще день запасу?
А на годиннику була 11 година.. Коротше встав, прийняв душ і за справи. На щастя вдома нікого немає, тож навалив музичку і почав збирати сумку.

А зараз зробив кофе брейк із львівською кавою і пишу фраг.

Якось так вийшло, що тел взагалі не зарядився за ніч. Це фігово, бо зараз іти в світ за консервами і злотими.

Але настрій хороший. Бо вдома нікого немає, ага)

Сталось те, чого я так не хотів: життя повернулось у стару буденність.
Дома цілий день скандали, не знаю де подітись. Хочу простої тишини...
А вони постійно мене зачіпають і щось хочуть від мене.
Болить голова. Може таки піти прогулятись?

От в все, їду додому. Львів, як завжди, зустрів тепло і привітно🌞
.
І тепер в одному із цих затишних кафе пише "тут їли круасан Джонні і Клавка" 😊

Львів неперевершений) з радістю занурився у цю атмосферу, до того ж у компанії з приємною людиною). Не дивлячись на те, що геть не виспався - з радістю намотав більше 20ти км по місту (5 із них навкруги італійського дворика, але то таке😂) від цих емоцій я просто забув про втому.
А ще вистава в оперному сподобалась. І хоч вона місцями здавалася дитячою - всеодно отримав багато позитивних емоцій від гри артистів.

Багато чого хочеться ще написати про цей день, але я такий втомлений, що просто підведу підсумок - все супер))

Хей, я їду до Львову)))

Мабуть треба йти спати. Справи не всі виконав і завтра з рання доведеться вставати.

Дочитав оповідку. Ця була найдовша і доволі тяжка на читання. Кількість цинічних моментів часом зашкалювала.
А ще дізнався значення слова "лемент".

Завтра дуже багато справ. У неділю вже 27 число.. тільки ж недавно 18 було?

Пішов з дому рано, о 9й годині і настрій після того одразу вирівнявся. Вдома були батьки і мене це таки напрягало, десь на межі підсвідомості, але все таки. Хотілось побути на одинці, що я і реалізував одразу після ортодонта.

У лікаря все ОК: лікування триває, прогрес спостерігається, брекет зремонтували. Треба обережніше пережовувати їжу, зважати на це. Єдине, що не купив щітку, бо не вистачило грошей. Щось придумаю.

Потім пішки прогулявся по парку і додому. По дорозі працював над інтонацією і вимовою слів. Сподобалось)

Ще залишилися декілька справ. Добре хоч не складних, бо відчуваю себе втомленим.

Треба збиратись до ортодонта.
Не спав майже всю ніч. Під ранок дійшов до старих висновків: терпи.

I have a problem.

Сьогодні теж день добре пройшов, було багато фізичної активності. Займався на спорт майданчику. Востаннє я це робив до цього десь більше місяці назад, відчуваю завтра буде кріпатура. Класно позаймався)
Загалом виконав усі поставлені задачі і непогано розвіявся.

Вечором правда сталась прикра подія: відклеївся брекет знизу. Завтра зранку зателефоную лікарю, казала в таких випадках мають прийняти без попереднього запису. Може заодно і заміну лігатур пройду, щоб 25 не їхати і куплю у них нову зубну щітку. Думаю в неї має бути.

Але не дивлячись на це у мене всеодно гарний настрій)
Вечором читав і парився у ванній, пив чорничний сидр.

-а почему персики на полу?
-а мне так нравится.

Батько бісить своїм "вихованням". В його словах є сенс, не спорю, але набагато ефективніше було б показувати власний приклад. Але по факту весь його приклад - не пішов на роботу, бо вчора забухав, а сьогодні похмилився і вчу інших як правильно жити.
Бісить. Не хочу з ним їхати в Польщу. Хочу сам.

Котам теж сняться сни. Щось там муркоче собі, смішно рухає вусами і лапками. Може йому сниться, що він потрапив у той величезний і невідомий світ за межами квартири, і там з ним стались якісь пригоди. Він навіть не усвідомлює, на скільки він величезний. Так само як і ми не усвідомлюємо маштаби всесвіту, поза планетою.

Виконав сьогодні всі завдання. Не подобається, що з'являються сумніви щодо подальшої активності. Хочеться доказати самому собі, що зможу.

Пройшов місяць з нижніми брекетами і пів року з верхніми, кожні дві неділі прикус зубів відчутно змінюється. Та і взагалі, разом з цим помічаю, як змінюється моя зовнішність.
Переломний момент триває. Усвідомлене життя набуває нових граней.

Все ґуд. Виконав більшу частину справ, запланованих на сьогодні. Пробую нові методи підвищення продуктивності, все як завжди. Витримаю 33 дні? Важко сказати, коли пройшло тільки 10 годин. Старатимусь, може зайде.

Слухаю музику, саб норм валить. Немає бажання виходити з квартири.

33дей челлендж розпочато.
Умови ще коригуються😑

Наївся шкварок, смажених з цибулькою... Так смачно було. Знаю, що не можна мені такого, але таке смачне...
А потім пив чай з лимоном і їв варення, прям ложкою з банки. Ех) це був вечір слабості.

Намазав голову Карталіном, вже звичний для мене специфічний запашок від нього. Шкода, що завтра не понеділок. Не знаю чим навіть і зайнятись.

Бачив новий сквер, точніше його фінальну версію. Ну таке, закос під "хай тек текноледжі", на фоні собору і радянських фонтанів так собі виглядає. Я б таке не будував у старому місті, але ти тут рядовий житель, тож радуйся, що то сквер, а не парковка. Треба зайти у Вайнтайм, що поряд з тим сквером, ніколи там не був.

Вчора весь день розвантажував дрова. Заплатили 300 грн, а мали 250, хоч напрацював я на всі 350 і обід. Ну пофіг, ці гроші зайві не будуть. Вечором ліг почитати і прокинувся в 2 ночі, книга під ліжком, закладка на місці. Не пам'ятаю навіть як я її туди поклав.

Сьогодні в бабці працюю, прибираю листя, спалюю гілки груші. Кріпатура відчувається по всьому тілу, але не так сильно, як здавалось вчора.

Погода чудова, тепло, сонечко. Поки що вона мене влаштовує така)

Настрій непоганий.

Дістав свою флешку, а на ній знайшов цифрову капсулу часу: музику, 3к скрінів, старі нотатки, картинки, фото і меми часів 2011-2015 років та багато іншого. Знайшов в блокноті записаний пароль від ВМзони, який я 3 місяці відновлював😑) і ще багато інших, колись важливих для мене записів. Залипнув десь на 2 години в тій папці. Так дивно було поринати в ті спогади.

П'ю томатний сік "з сіллю", який я ще окремо посолив в кружці і він ніфіга не відчувається солоним! Це сіль не солона чи мої смакові рецептори заглючили?

Купив квиток до Львову і роздрукував білети на Попелюшку. Ну все, i'm ready.
Вирішую екзаменаційні білети з ПДР - в середньому профіт 1 до 3х екзаменів.

Вип'ю, мабуть ще соку 🧐

Людина находить час для всього, чого вона дійсно бажає. Все інше відмазки.
Сьогодні маю поставити крапку у двох дуже важливих питаннях, які не дають мені спокою. Крім того ще десяток справ, які вже не можуть чекати. Тож старатимусь сьогодні придати своєму життю краплину сенсу.

Ніч була майже безсонною, було, як завжди в такій ситуації, багато часу подумати. Щоб потім (зараз) не виспаний, втомлений, з почуттям безвиході, я почав реалізовувати надумане за ніч.

101й день відпочинку, як мінімум 50 з них я змарнував, не реалізував свій потенціал через відмазки. Не суттєво, але ще можна вплинути на статистику. І я зроблю це, бо цей час - це все що в мене залишилось перед новим етапом.

За справи.

Хочу побувати у столітньому дубовому лісі, думаю там панує особлива атмосфера. Найближчий аж в Хмельницькій області.

Мрії прозорі в долонях, чоловічі забобони,
Довести, що ти найкращий, щурячі перегони.
Сіре місто, зранку тісто, ввечорі погони,
Поїзд далі не їде, звільніть, будь ласка, вагони.
День як день, ніч як ніч.
Помітив, що останнім часом я не надто багатослівний. Цьому є свої причини, можливо я напишу про них пізніше.

Подаруй мені найдорожче - свою увагу.

Допоміг жінці викликати таксі - почув від неї гарних слів у свій адрес більше, ніж за минулий тиждень разом.

Зупинився в книжці на моменті, де один письменник записує поток своїх думок. Не очікував, що буде багато схожих рис із моєю писаниною.
Треба знов створити приватний канал в телеграмі і почати записувати думки. Зараз шкодую, що видалив старий, хочеться знайти деякі моменти річної давності.
Може це вони вплинули на хід подій? На скільки взагалі максимально можна вірити у матеріальність думки, щоб виглядати адекватним? Яка імовірність того, що ця теорія дійсно працює? Як перестати задавати собі запитання?

Здоровий скептицизм не менш важливий, ніж здоровий егоїзм.

Пів ночі дико болів шлунок. Зараз теж болить. Щось передумав сьогодні їсти.
А сни які снились, просто OMG😱

Сьогодні так тепло, сонечко. Надіюсь зможу погуляти.

Не вистачає особистого простіру, місця, де я можу побути на одинці, без зайвих очей і відчувати себе в безпеці. Місця, де я можу щось покласти і не переживати, що це хтось візьме чи перекладе в інше місце. Особистий простір - це розкіш, яка мені поки дуже рідко доступна.

Повторявся сон декілька разів за ніч, не міг це зупинити. Під ранок тільки норм заснув, але можу сказати, що виспався.
Відчуваю себе бадьорим і настрій непоганий. Хоч сьогодні вихідний, всі вдома. Заважають мені виконати нове тренування. Піду на спорт майданчик.

Вчора весь день працював в бабці з батьком. Прибирали і підрізали грушу. Вечором пішов розвіятись, щоб відволіктись від негативних думок. Ще вчора мені подарували аудіо систему: саб і дві колонки. Проте я її не забрав. Сьогодні подумав, що відмовлятись від подарунка як мінімум не гарно, людина так віддячила мені за те, що я їй багато раз допомагав у минулому. Мабуть заберу)
Але після тренування.

Втомився, нема сил.

"... ти знав на що йшов? Усвідомлював свої мізерні шанси на успіх? Але ти повірив у себе і ризикнув! Хай цей програш стане для тебе додатковою мотивацією. Ще більше, сильніше, працювати над собою! Тренуй свій дух, тіло і розум, щодня тренуй, щогодини. І Ти зрозумієш, коли вийдеш на потрібний рівень...
А тоді Ти відчуєш, коли краще вступити до гри."

Холодно.