Сід

Шукав свій вечірній фраг, який написав, але забув не відправити. Вже не актуально, тому новий:

Давненько не писав у маршутці і взагалі давненько не їздив маршутками. Я б і сьогодні не їхав, але нас двоє.
Маю в запасі три вакансії, пройдусь сьогодні по ним і оціню шанси.

А взагалі вчора багато "рисачив" по бездоріжжю, проходив на швидкість маршут. Щоб було цікавіше придумав собі штрафні бали:
Попікся кропивою +5 сек
Став ногою на землю +10 сек
Збив пішохода +20 сек
Останнє, щоб пам'ятати, що по тим доріжкам ще й люди ходять😄

Хочу сьогодні помити і змазати велосипед.
Таке)

Сиджу на лавці, спостерігаю за людьми, така метушня навкруги. Поряд стоїть дівчинка 6-7 років на здоровенних підборах, а мама поряд в простих босоніжках. Думаю я про цей треш і тут до мене підходить її батько і каже можете сфотографувати нашу сім'ю?😅
Коротше в неї ще 2 сестри і 4 брата і тільки вона на підборах. Надіюсь вона сама їх вирішила надіти, бо по ній було прям видно, що вона вже за%балась їх носити.

Сьогодні багато їздив велосипеді, був у Джері. Ще у мене втаранився Форд Рейнджер, за кермом якого була 3х річна дитина😑 і всяке інше.

Після лівосторонньої планки болить зап'ястя, вже третій раз помічаю, роки відмовлюсь від цих бокових планок. Після них не можу зробити норм підходи на турніку і брусах.

Зараз хочу поїхати в центральний парк, проїхати маршут і зафіксувати час.

Ліфт в мене досі не працює, підіймати і спускати велосипед 9 поверхів сходами - як особливий вид збочення😅. Кхм.

Весь світ заснув, тепер можна писати.
Багато думок, цього не уникнути, коли намагаєшся знайти своє призначення в світі.

Вдома стабільно-неспокійно. Може то я якийсь неправильний? Чому мій світогляд настільки кардинально інший? Скільки коштує аналіз ДНК?😅

Сьогодні тільки піший хід, виникали бажання повернутись за вєліком. Став помічати інших велосипедистів, звертати на них увагу. Ми помічаємо тільки те, що хочемо помічати.
Але хіба ми в цьому винуваті?

В ПН буду розмовляти за роботу, надіюсь буде бажана вакансія.
А поки стараюсь насолоджуватись моментами життя. Хай то розминка на свіжому повітрі чи відсилка до якогось особливого спогаду, яку уловив читаючи чийсь блог..)

Більше позитиву, ніж негативу і це ОК!

Навідав Джері, подарував йому годину уваги. Неймовірна віддача у відповідь від нього. Тільки починає розуміти яка його роль в цьому світі.

Знайшов одну стежку в парку вздовж річки. Хочу зафіксувати час, за який я її проїзжджзджаю, а тоді спробувати побити рекорд. Не знаю нащо це мені, але надіюсь, що я не зіб'ю якогось перехожого, влітаючи в крутий поворот😅

А взагалі з настанням осені настала якась нова фаза мого життя, я вже відчуваю зміни.
Я вже не той, що був 31 серпня.

А на морі штиль.
А мені соромно.

Все, про що ми найбільше думаємо - перетворює нас в цей образ. Ми те, про що ми думаємо, те що ми "бачимо" всередині своєї голови.

Останні 4 дні їм помітно більше, через тренування на виносливість.

Вчора знайшов одну стежку в парку, яка веде на берег річки, сподобалось по ній спускатись вниз. Сьогодні знов поїду в ту місцевість.

З самого ранку настрій чудовий, у челленджі день відпочинку, тож я поснідав і вже годину відпочиваю. Скачав Мегаполіс, затягнуло).
Але вже пора збиратись до Джері, тож в душ і в дорогу.

Рука на місці часів така біла, аж не віриться, що це мій колір шкіри. А сам я зараз 🙆🏽‍♂️

Затишшя перед бурею.

Якщо вірити гугл картам - то за сьогодні проїхав 28км, а якщо одометру - 36🤔 В будь якому випадку багато, в будь якому випадку рекорд).

Був у ЦНАПі, проплатив і подав документи на закордонний паспорт. На диво все пройшло швидко та цивілізовано, на все витратив менше години.
Далі поїхав до бабці, погрався з Джері, дав йому вітамінку і виконав челлендж. Сьогодні був найхардовіший.
Потім спонтанно катався містом, проїхав понад 5км по бездоріжжю і важкодоступним місцям - сподобалось)) випадково потрапив на виставку скульптур, вирізьблених з дерева.

Зараз планую відпочивати і подивитись декілька серій клініки).

Це пздц. Аргументи батька не здаються адекватними. Ну так, вийшов вперше за 20 років із зони комфорту. І одразу інша країна, мова, інша робота, нема поряд звичних людей і бухла. Але ж ти мужик, наче, волю в кулак і напролом заради ідеї.?...

А прохолодно стало, в шортах і футболці особливо. Але з іншої сторони це дозволяє швидше пересуватися на велосипеді.
Встановлю сьогодні рекорд по дальності поїздки? Треба буде проїхати більше 26км.
Але в мене сьогодні багато справ.
І локації в різних кінцях міста.

Ех.

З самого ранку був хороший настрій.
Розминка, челлендж, прибирання. Потім катався містом.
Приїхав додому а тут...
А тут все як завжди. Батько ниє в Польщі, що завтра приїде додому, що він не може там находитись і що його послали на вірну смерть.
Мама звісно вся на нервах, бо і так в кредит влізла, щоб його туди відправити.
Бля. Заберіть мене звідси.

Завтра піду подам документи на закордонний. Ще Христя мала контролювати це, ага. Тільки я її злив, вибач, зробив ставку на іншу.

Доведеться мені їхати відпрацьовувати вкладені гроші. На того алкоголіка надії 0.25%.
Не знаю що робити з ортодонтом і це поки головна задача, яку я хочу розв'язати.

Adam's Family нервово курить на балконі🤦🏻‍♂️

Вставив вітамінку в млинець, дав псу. А він почув, що там "щось не те", що завжди і не їв той кусок з таблеткою. Тоді я її засунув у середину, щоб зовні не виглядала, пес купився і з'їв. Такий фокус потрібно повторити ще 6 раз.

Родичі думають: ой дурне, поїхав за 10 км в Епіцентр на велосипеді в дощ, заради лійки для душу. А мені в кайф була ця подорож, більше того я відчував, що можу проїхати значно більше, ніж 26 км. Хочу декілька днів добре відпочити і знайти ту грань у кілометрах, після якої я скажу "ну нафіг, я вже задовбався крутити педалі".

Надіюсь сьогоднішня ніч буде такою ж безкомарною, як вчорашня.

Живіт болить(

Все ясно, в мене монофобія, яка інколи працює в зворотньому напрямку.

Сьогодні теж доволі продуктивний і активний. Зремонтував душ.
Проїхав на велосипеді 26км, було досить комфортно за винятком одного моменту: йшов дощ, а я їхав по магістралі на зустріч руху автомобілів, от тоді було страшно. Але зате потім по лісовій доріжці, попід могучими каштанами і вздовж замку, з комфортом доїхав додому.
Їв макарони з тушонкою і овочами - і це найсмачніше, що зі мною сьогодні сталось)

Зараз відпочиваю, слухаю як капає невеликий дощ і співають пташки.
Далі у планах чай з шоколадкою, круасанами і книжечкою).

Нарешті виспався.

Сьогодні Осінь. Хмарно, вітер, листя. Буде комфортно їздити на велосипеді😊
Після вчорашнього маршу, права нога як завжди кріпатурить трошки сильніше, ніж ліва. Вчора я думав про це і старався рівномірно розприділяти навантаження і робити одинакові кроки. Правда відволікався на якісь свої внутрішні діалоги, тому так.

Вперше за пів року змінив заставку на головному екрані - ніби новий телефон) ще на екрані блокування хочу змінити.

Гаразд, пора братись за справви, їх в мене сьогодні не менше, ніж вчора.

Виконав всі завдання, крім заставити з'їсти Джері вітамінку. Ходять слухи, що потрібно вручну відкрити пащу і вкинути туди таблу😅
Щось я стрємаюсь. Завтра куплю докторську ковбасу і спробую повторити той трюк з "Приключений Шурика"

Втомився на 90 із 100%. Трохи псіханув з маршрутом, але не шкодую, що наважився пройти. 6 км йшов вздовж річки по дамбі, а потім через старе місто повернувся назад.
Сьогодні в мене день тиші. Радий, що на 90% я провів його як хотів.
Завтра планую теж посвятити день повністю собі) а може не повністю.🤔

-Прибрав у двох кімнатах;
-Прибрав надворі;
-Прибрав частину огороду;
-Їв багато овочів і зелені;
-Виконав 22й день челленджу, зробив розтяжку, віджався 114 раз;
-Пройшов пішки 11км;
-Їв вегетеріанську піцу з сиром😅
-думав про своє життя і роль інших людей у ньому.

Залишилось:
-полити полуницю, огірки;
-повечеряти;
-заставити Джері з'їсти вітамінку;
-почитати.)

Сьогодні хороший день).

Експеримент з редискою вдався. В серпні можна виростити не гіршу, ніж у травні.
А от цибулю не вдалось виростити, тиждень розвивалась і загинула, через надто палюче сонце.
Часник поки подає надії, експеримент триває.
Експеримент з огірками теж йде добре. Якщо їх підливати 2 рази на день, то вони продовжують квітнути і давати плоди. Думаю ще тиждень він витримає. Ті стебла, які перестаю поливати гинуть за 2-3 дні.
Із 🌻 все окей).

Вчора дивився цікаву передачу, про те як виникли рослини і хід їхньої еволюції. Вони набагато складніші, ніж ми думаємо і набагато розумніші, ніж ми вважаємо)

Вони без нас зможуть прожити, а ми без них ні)
Тож шануйте природу 🍀peace and love💚

Ранок розпочався з головної болі, тож я навіть радий був, що в челленджі сьогодні день відпочинку.
Після душа і кави стало легше, але всеодно ще трохи ниє, мабуть вип'ю таблу.

Читав. Якась надто заплутана справа у Марлоу. 80 сторінок він розповідав історію річної давності, я так підозрюю, що вона зв'язана з розслідуванням, яке йому підкинула ця сексі малишка.

І так, сьогодні 1 вересня, а це значить, що у нас вимкнули ліфт на капітальний ремонт. Тож з цього випливає задача #1: як спустити велосипед з 9 поверха? 😅
Ладно йду збирати сумку, може малий допоможе.

Хочу завтрашній день..)

Якийсь надто втомлений. Певно шалена спека дає про себе знати.
Сьогодні 15 км на велосипеді + плавання і челлендж. Тут добре попрацював.

Виконав всі пункти із списка, крім почитати. На пляжі було напряжно, а дома вже не хотілось, замість цього дивився клініку.
А ще бісить, що закладка з книжки у рюкзаку плстійно вилітає, приходиться шукати на якому місці зупинився.
Ну от, з'явилось бажання читати, але то вже завтра.
І завтра їду до бабці на ніч, там вже знову справ назбиралось.

Неспокійно.

Снився сон, я там себе називав біологічним батьком дитини. Хоча насправді я знав, що дитина це не моя. Дурня...

Сьогодні прям занадто спекотно, десь до 40 на сонці. Побув трохи на пляжі і поїхав додому.
Сьогодні поставив новий рекорд по запливу проти течії. А тим часом купальний сезон офіційно завершується, завтра на пляжі вже будуть стояти таблички "купання заборонено", проте думаю ще поки погода дозволяє скупнусь парочку разів.

Поїхав назад додому по Волі, великою помилкою було виїхати на проїжджу частину. Сьогодні там був ямковий ремонт, класика жанру: клей і щебінь. Так от мало того, що до коліс приліпло купа каміння, так ще й отримав по шиї камінчиком, з-під колеса зустрічного авто😐

Ніщо не вічне.

Виспався, настроївся на позитив, тож плани на день:
-челлендж;
-прибирання;
-забрати помідори;
-відвідати пляж;
-почитати книжечку.

Зміїне шипіння сумнівів.
Треба подивитись клініку, бо втретє за добу ловлю себе на негативних думках, в основі яких багато "не". Сам вибрав цей шлях, ага, насолоджуйся.

Забрав комп Ані, встановив. Прийшлось ще розбирати його, роз'єми sata якимось чином від'єднались. На дякую не напрошувався, але.. ну ладно, то пусте, всеодно не було що робити.
Ще й по дорозі назад прогулявся під дощиком.
Потім з малим купили піцу і дивились фільмєц. Джек Річер шикарний. Захотілось передивитись Війну світів, фільм number one дитинства.

Ревність от що 😐

Іду клініку дивитись.

Забрав водійське. Я думав мені вже постійне на 30 років видадуть, а мені видали дійсне до грудня місяця, а в грудні прийдеться знову міняти. Але воно і на краще, бо я як глянув на ту фотку... Якась біла пляма на лобі і не рівно сиджу, омг. Я як завжди.
Сьогодні тільки піші прогулянки, загалом десь біля 7ми км.

Батько сьогодні поїхав в Польщу, мама вздихнула з полегшенням. А я вже сумую за ним, за адекватним ним. От такий я мать його сентиментальний. Надіюсь все буде окей.

Так, поки знов не забув треба намазати голову і завкруглятись. Відчуваю втому.

Приснилось, що праве око не відкривається о_-

Здав водіння, чекаю коли запросять сфоткатись на нове посвідчення, ще приблизно годину тут куковати. Пам'ятаю, як сидів на цьому ж місці рік назад, теж писав фраг. Чекав посвідчення, мені тоді було ще на ніч на роботу. Чому я це все пам'ятаю, а вчора на ніч забув намазати мазь?😑 Stupid.

На вулиці духота шалена, я ще й пішака пішов. Ну нічого, якщо є музичка і навушники, то хоч на край світу. Додому певно теж пішки піду😅 або ні, ще подумаю.

Я вже можу пропливти (чи проплисти?🤔) у рази більше за один раз, в порівнянні з першими разами на річці. Прокачав виносливість💪

Завтра на 11 іду здавати водіння на категорію С1, це буде ще один маленький крок до мрії: купити не дуже великий вантажний автомобіль, переобладнати його під себе і відправитись на ньому у подорож по світу.
Зупинитись на ночівлю на березі океану, посмажити барбекю у сосновому лісі за 1000 км від дому, сидіти вночі на даху автомобіля і милуватись зорями південної півкулі, а вранці вирушити на зустріч новим пригодам)
Це була хвилинка мрій від Джо.
Хоч би не облажатись завтра, перездача дорого коштує😁