Сід

Бригада пішла на 🍺, їхні своєю бандою, наші своєю. Поморозився від одних та інших. Світило сонечко, вирішив прогулятися пішком. І тут мій мозок давай за старе.. "Купи наркотики. Ну купи наркотики, це ж так легко". От нащо я знов пішов тудою? Але хіба у маршуті діло? Діло в голові.
Два дні перед цим я жив спокійно та навіть не згадував про них.
Прийшов додому, ліг та відключився на дві години. Коли проснувся, тримати звички за замком було знов легко.
20 днів без диму, це рекорд за останніх 3 рокі. Це маленька перемога. Зміг протриматись 20, зможу і 40, зможу і 365.

Із самого ранку то, здавалось, буде простий робочий день. Но фігушки) десь в 9:30 спрацювала пожежна сигналізація. Ми не звернули на неї особої уваги, оскільки вона вже і раніше спрацьовувала без причини. Але тут я побачив її, чорну хмару, яка повзла під потолком із ТС прямо на нас. Майстер із криками "йобанарот" наказав все обесточити і зібратись на внутрішньому дворі. Через 5 хв, всьо як по книжці, усі 600 чоловік зібрались на внутрішній території. Хто трощив горіхи у садку, а хто знімав як горить завод, але всі були щасливі, що роботи більше не буде. Згодом вияснилось, що то загорілась трансформаторна підстанція. Через годину нас відпустили додому)) крім брендів, бо вони в іншому корпусі)

Підряд дві зірочки та сердечко! Бінго🙂
Після горіхів, отого скарлупиння, яке фарбує руки в коричневий і дуже важко відмивається, сканер відбитка перестав реагувати на мій великий та вказівний палець.😑каже що то не мої пальці 😀 Саме цими двома пальцями я старався його віддирати від основного горіха. Надіюсь це не на завжди.
Нарешті зробили антену і бабуся може знову дивитися телебачення. Її треба було підняти на метр у висоту, бо понастроювали висоток і через них сигнал не ловився.
З крана гарячої води тече холодна, а з холодного крана ні, не гаряча, теж холодна. Але це вже хоч щось, є надія що там таки потече скоро гаряча, бо раніше з гарячого крану взагалі нічого не текло.
Отаке...

Привіт, сопельки, давно не бачились (ні)
Завтра треба їхати до бабусі і щось вирішувати із антеною. З татом може вже нарешті дамо ради. Було б добре усім разом поїхати, може навіть якихось шашличків заварганити...
Джері... Андрій розказував, що кінологам на дємбєль дозволяють йти зі своєю собакою. Оце було б суперово отримати справжнього друга на службі та ганяти разом з ним циганів на кордоні)) а потім повернутись з ним додому
Оу, Следствие Вели.. починається. Треба бігти за новою порцією бутіків!

Вова забагато балакає, наробив браку, через те що відволікається на балачки. А розгребати мені. Бляяя. А ще забагато дивиться новин. Бісить... Нащо він мені це розказує? Після обіду буде шуршати на ППР ібо нєхуй.
Сьогодні не виникало сильних бажань. Фізичні вправи всеодно робив щоб зігрітися. В дома холодно ппц. Завтра передають до +20, і це не може не радувати))
Тіпсі тіп норм тєми задвігає, сьогодні цілий день його слухав. Він лояльно до травки відноситься, хоч не акцентує на це увагу в своїх піснях.

Холод собачий, ні гарячих батарей, ні 6арячої води. Зарядка, чай, тепле одіялко і Сімпсони врятують мене.
Хочу спати. Походу це масове, у таку то погоду.
Ну все, вже руки змерзли.

Розібралися, хто барабанить в бригаді. Олег криса, з вогнем грається. Розкол на наших та їхніх неминучий, хоч фактично він вже стався.
Визначив моменти коли мене найбільше тягне на старі звички. Я не можу більше чекати. Не знаю на скільки ще хватить мого терпіння і сили волі, яка ґрунтується на чистому ентузіазмі. Тому треба діяти. Прямо завтра і спробую на скільки це ефективно.
Як тільки зловлю себе на думці про заборонені речовини, одразу ж почну реалізовувати свою енергію фізичними вправами вдома, чи на спортивному майданчику. Допоки не перехочеться про це думати, або не впаду виснажений. Поки не бачу іншого виходу.

16/365

Горе - это когда вперед ногами в крематорий. Все інше можна розрулити.
Я запамятав.

Одна за іншою лізуть дурні думки в голову. Хочеться перемотати час на місяць вперед, коли вже 5 листопада, я пакую речі. Повністю погрузитись в службу, щоб не було ні сил, ні бажань думати про старі звички.
Зараз не виходить. В голові виникають порівняння сьогодення і недалекого минулого. Нічого не змінилося, за винятком того, що вона більше не отримує нової дози диму. Я живу як і жив, по 4-х денному графіку, який без кінця повторюється, просто з нього зникла одна ланка і мозок постійно мені нагадує про це: "А памятаєш ти завжди в цей час виходив на балкон покурити? А памятаєш це відчуття, яке тебе накривало відразу після вдихання?" Памятаю блять. Іди нахуй мозок!
Як втікти від цих думок..?

О всевишні сили, дякую вам, що ви дозволили мені пошаритись до обіда)

Роботи непочатий край, але зник сервер і тому я сиджу, слухаю музончик і пишу фрагмент))
Буде ідеально, якщо його до обіду хоча б не буде. Їсти вже традиційно хочеться..
Рано поїду до Джері, вже представляю його довольну морду, там і посплю, вечірком допоможу з горіхами.

Болить горло, не варто більше виходити на перерви у футболці. Трохи голова болить і нема кави. Ну і пес з ними.
Треба в банк, піду після 2х.
Вчора не виникало думок про заборонені речовини і це не може не радувати!
Може Джері навідати? Давно не був у нього. То вже певно завтра.

О термоядерна кава врятуй мене

В день виспався і тепер не можу заснути. Хоч бери і вже на роботу збирайся. Чому ще до сих пір не придумали кнопку "викл на 8 год"? Щей малий за компом, барабанить по клавіатурі як в останній раз. Хз що робити...

Чому геніальні ідеї приходять, коли вони вже в принципі не знадобляться? Міг з 16 вже не працювати, а з/п отримувати, ну пох, не наїбав завод і ладно.
Після військомату прогулявся до озера, трохи посидів, наблюдав за жабою.
Боровся з бажаннями покурити, після того як перестав курити квіточки бажання вживати порошки відійшло десь на задній план, хоч це радує.
Поїв, поспав, почитав, знов поїв, поспав. Тепер заставив свою ж вийти прогулятись.
Сьогодні ліга сміху, все літо чекав!
Слухаю Бумбокс)) п'юю, кров вашу п'ю, ви ж випили мою вже майже всюю... Best music.

Подзвонили з військомата, підполковник стримав своє слово. Наказали завтра з'явитися.
Рано, поки йшов додому, постійно ловив себе на думці, що хочеться покурити. Не варто більше ходити цим маршутом. Біля літака завжди забивав, підкурював, потім стометровка до глобуса.. Ні, не варто більше тудою ходити.
10 днів пройшло. А відчуття як 100. Зараз буде найважчий період, головне перетерпіти його, далі вже має бути легше. Головне вірити в це.

Забув ключі. Неуважний. Неуважнииий! Ну нічьо, не перший раз. В мене вже є пропрацьована схема на такий випадок. Шафку відкрив викруткою, а ЗІЗ у Андрюхи по брацкі взяв. От кружкі не дістати, це погано. Щось придумаю.
Вже проголодався, хоч Вовка пряніками підгодовує. Так собі його жінка пече чесно кажучі, проте краще, ніж нічого.
Роботою загрузили по вуха, Л2 вийшов з ладу, тож на мене ще і його ордери впали. Ну хоч за роботою ніч швидко пройде.
Де ж той обід, не можу дочекатись Горошки по Георгськи :D
Ну все, перерва вже пройшла =|

Злиняв на 3 години раніше, бо можу дозволити собі. У роздягальні майже всі душі вільні - кайф)
Погода радує око, тож вирішив пройтись додому пішки, маршутом, яким ще ні разу не ходив (на скільки це можливо). Вийшло цікаво. Купив смаколиків та перекусив у парку. Осінь уже інфікувала частину дерев, але контраст усе ще на користь літа.
Не жалію що пішов, усіх грошей всеодно не заробиш).
Тиждень без речовин і що для мене важливо без курєва, так, хочеться. Помаленьку звикаю до тверезості. Зможу досягти ціль.

У 70-ті американці ще вміли знімати хороші серіали, у яких не стріляють в усе, що рухається, немає нецензурних лайок, вульгарних сцен, та інших неодмінних атрибутів сучасних детективів. Лейтенант Коломбо за 13 сезонів усього 1 раз дістав свій револьвер і жодного разу з нього не вистрілив. Тим не менш я вважаю що це один це з найкращих детективів 20 та 21 століття, від перегляду якого важко відірватися.
Жаль, що такі поліцейські існують тільки у фільмах.
Треба лягати спати, бо рано буду як зомбі.

День пройшов чудово.
Завіз на роботу довідки. Тепер в мене буде норм аванс))
Прогулявся в бібліотеку, Чендлера не виявлено. Кажуть списали вже. Як це? Взяли і викинули книги з бібліотеки? Хи.
Добре погуляв. Райдер в скайп написав, 💯 років цього чортяку не бачив. Цікаво де він зараз..) колись я рівнявся на нього. Ото часи були..))
Зараз би молочка з медом... :D

Трохи почитав. Зараз буду пити каву із шарлоткою.
Давненько не дивився фільмів жахів, треба це виправити. По Новому якраз щось починається. У групи молодиків зламалось авто серед пустелі, і от вони вже натрапили на якийсь закинутий дім. Класика жанру... ))
Завтра поїду у військомат за довідками, потім пройдусь по бібліотекам з надією, що знайду Чендлера.
Хочеться покурити квіточок... Повидаляв трохи наркоманських пісень, вони тільки підсилюють бажання. Останнім часом слухаю тільки 25/17 вони мене завжди заспокоювали.

Мені буде в армії не вистачати вас, картошечка з горохом.
Паша виставляє за день народження. Збрехав, що мені сьогодні за кермо. Не хочеться йти, але уважити треба. Паша класний чувак, хоч працює недавно, проте дуже швидко влився до нас у компанію.
Перечитав усі свої фрагменти. Коли читав - згадував місце, де я його писав та за яких обставин. Виникали приємні відчуття під час читання.

Якщо ви хоч раз їли у Макдональдсі (на Євразійському континенті) - знайте, вашу їжу приготовили на обладнанні, яке виготовив Я))
Нічка буде довгою, зате спокійною. Швидше б обід.

Об'їздив 7 книжкових магазинів. Ні в одному не знайшов Реймонда Чендлера. Я б заплатив будь які кошти за колекцію детективів про Філіпа Маролоу, але мені всюди відмовили, треба пройтись по бібліотеках.
Гарна новина - купив продовження Хрещеного батька. На скільки я зрозумів, книга буде про його меншого сина, Майкла, який у першій частині став Доном після смерті батька.
Книга на російській, але то таке)

-3 комарі. Але чує моє серце, що ще якесь падло причаїлось та чекає свого часу.
За день виникало пару бажань покурити. Хочу виробити у собі стійку думку про те ЧОМУ я почав боротьбу із шкідливими звичками. Коли думаю про ці причини, бажання перетворюється навіть у відразу.
Таких причин я нарахував десь з десяток.
Бо я хочу бути здоровим зараз і через 10 років теж.
Бо це вже не приносить того задоволення, що було на початку, навіть при збільшенні дози.
Бо я витрачав на це значну суму коштів щомісяця.
Бо від цього я деградую.
Бо хочу доказати самому собі, що у мене є сила волі.
Поки що досить. 4 дні тверезості. Усе ще попереду.