Сід

Перше заняття про скритне та безшумне переміщення, засоби маскування. Було цікаво, дізнався багато нового.
Друге про правове застосування зброї. Наказ 200, треба запам'ятати. Але краще щоб до такого не доходило, бо винуватим всеодно зроблять мене.
Третє заняття про паспортний контроль, вчили виявляти фальшиві документи і правильно реагувати на це. В теорії здається легко, але на ділі зовсім ні.

Порох підписав указ про запровадження військового стану. Співчуваю свім хто був у відпуску, чи збирався звільнюватись з лав ЗСУ. Всім іншим немає чого хвилюватися, граніца на замкє.))

Мамо, у мене все добре
Снідаю сонцем, п'ю росу
Пліч опліч з своїми братами
Я прапор країни та хрест свій несу))

Кашляю менше, відкашлюю ту заразу, все ще п'ю табли і висмаркую по максимуму. Треба попросити командира купити якісь каплі. Ґуд.
Присяга менше ніж за 2 тижня 😯
Збрехав вчора мамі, що заскучився за ними. Ну хз, може надто мало часу пройшло. Може ця їхня надлишкова турбота так на мене впливає. Але є як є... Я не хочу ні від кого залежати, я хочу свою сім'ю зі своєю коханою. Я хочу жити в дружніх відносинах з батьками, а не щоб мене контролювали по втрати пульсу.
Кредо мое, подари мне полет
Она танцует и поет, холодна как лед, танцует и поет...
І мені від того спокійно 😌

Релакс-дей. Показували фільм проти наркотиків. Одразу згадались слова Мати Терези про різницю сенсу фрази "за мир" та "проти війни". Краще б показали фільм "Реквієм по мрії", там на цю тему набагато більше сказано, хоч це і художній фільм.
Проспав десь 2 часа, слухав музику, каєф. Надіюсь слідуючий тиждень пролетить так само швидко)

Когда эта девочка рядом со мной,
Мне нет под солнцем страха и нет под луной.

Когда эта девочка улыбнется мне -
Расцветут цветочки в вазонах на окне😌

Листав стрічку і натрапив на цікавий тест, який типу мене характеризує. Ось результат:
-ви боязка та скромна людина. Ви сором'язливі, і навряд чи любите, що б на вас звертали увагу на гучних вечірках.
-приземлена та реалістична особа.
-ймовірно, щось приховуєте, або не хочете бути об'єктом обговорювання.
-ви позитивна та весела людина, яка прагне підняти настрій всім оточуючим.
-ваші друзі та близькі завжди можуть покластися на вас і розраховувати на вашу допомогу.
- у вас є накопичені образи, душевні травми, які можливо, заважають жити.
От. Ну по великому рахунку тест не збрехав) десь приблизно таким я себе і відчуваю.

Она танцует и поет, холодная как лед...
Сьогодні це пісня дня, або навіть тижня. 5 придурків, які танцювали під неї в курілці (і я в т.ч.😅) підняли настрій. Перша нова пісня, скачана в армії, тепер вона буде асоціюватися з цим моментом при прослуховуванні.
А Миколайчик сьогодні знов залилився без роботи, але він не засмутився, бо головне, що она танцует и поет😌
Завтра вже неділя, тиждень пролетів, навіть не помітив як. Час летить і це добре.

Кредо мое, подари мне полет
Раньше была, как лед, танцует и поет
Она танцует и поет...

Неможна просто так проснутись і знов не перечитати уривок вчорашнього діалогу з С. Блін і як я раніше жив без цього лампового спілкування? -хуйово жив.
А ще ця приємність від Олі, яка вмить підняла настрій. Дякую подруга)
Трохи краще стало спати, сьогодні не просинався по 20 раз за ніч, щоб викашлятись. Проснувся десь 4-5 раз і то не від кашлю. Постійно контролюю час, в ночі, то вже норма для мене.
Але все ж кашель нікуди не зник, побачим як на протязі дня буде.
Наївся печеньок зі згущенкою, тепер можна і в столову йти😅 це взагалі нормально їсти стільки солодкого?

Виникла неочікувана краплинка ностальгії. Натрапив на трек, я так чітко запам'ятав той момент, коли я йшов додому і скачував його. Тоді все було по іншому. Я пам'ятаю ті дурні нав'язливі думки про нарко, як боровся з ними. Я пам'ятаю, почав тоді думати про неї, і так приємно на душі стало. Треба знайти той фраг.
Я йшов і не знав що мене чекає по переду. Зараз я вже бачу результат. Я зміг зрушити з місця. І оця краплинка ностальгії нагадала мені про це.
Сталось так як сталось і це далеко не найгірший сценарій мого життя.
Втомився, трохи болить голова, хочеться спати.
Далі буде? Далі буде.

І так перше заняття - про обов'язки патруля кордону. Чесно намагався слухати, конспектувати, поки не заснув. Добре що ще з роботи є досвід дрімання у незручних позах.
Фізру пропустив, замість цього закручував гачки в роздягальні.
Рукопашку теж довелось пропустити, бо завльнення. Відпрацьовували удари дубінкою. Перед тим як використати її треба сказати "Стій, державна прикордонна служба." "Назад, буду застосовувати спец засоби"... У реальній ситуації я мабуть і половини слів не встигну сказати. Сподобалась скорочена версія від капітана "На землю, бо зараз в'єбу!" Це вже щось схоже на реальність.
Замість пхд сидів за компом. Вері ґуд.
А баня для мене відміняється. Боюсь що зовсім зляжу...

Вечірній огляд відмінили, рано зарядку відмінили. Армія, давай продовжуй в цьому ж дусі.😅
Відчуваю втому, можливо температура. Бронхіт? Гавкаю як собака. Два дні п'ю табли, ніфіга не легше. Завтра ще побачу як буде, якщо легше не стане, то в суботу буду знов ломитися в лазарет, до понеділка немає сенсу чекати. Тепер зроблю по іншому, підійду до офіцера, скажу що хуйово, тиждень кашляю. Це ж я всіх в кімнаті виходить заражую. Кашель реально дістає, через нього не висипаюсь.
...

Перших два заняття були по психології. Дуже сподобались. Вчили виявляти потенційного злочинця серед натовпу. Розказували як правильно спілкуватися і яким чином вивести людину на чистоту, як зрозуміти коли людина приховує правду. Дивились різні документалкі на цю тему, як не странно мейд ін раша. Хочу далі вивчати цю науку.
Друге заняття теж сподобалось, бо я майже все його проспав. Здається там щось про ЗІЗ було. Слава офіцерам, які не помічають сплячих солдат.
А четверте заняття відмінили, тому з'явилось трохи вільного часу.
А ще нас обрадували, що до нового року ми навряд звідси виїдем. Як на мене це плюс.

В принципі норм. Зараз якраз той момент на два зелених кружечка.
Слухаю музичку, маю ще цілих 20 хв.😌
Чому нема плеєра вшитого в кору головного мозку? Нажав на плей і слухаєш музичку, а не батюшку, який несе відверту херню.
В принципі норм. Погано тільки те, що це відчуття приходить під вечір.
Живу в колективі і кожен день спілкуюсь більше ніж з одною людиною, це безумовно плюс, бо останні 2 місяці мій круг спілкування замикався на 4-5 людях.
Їм явно більше, ніж дома, особливо солодкого може поправлюсь?😁 Але і спалюю більше калорій. Прокачуюсь типу. Ну поживем побачимо.
20 хв вийшло...

Перше заняття провтикав, бо був в госпіталі. Ну в принципі чогось іншого чекати від військової медицини було б не розумно. Надавали таблеток, вже добре. Ще з соплями треба щось придумати.
На другому занятті вчили користуватись радіозв'язком. Цікаво та не важко.
Третє було про військову техніку ДПСУ. Розбирали загальні характеристики, трохи про двигуни. Хочу бути шофером на заставі, водитий якийсь Амарок чи Ренджик якогось полковника. Ну або вантажівку. Зря права з собою брав чи що?
На обов'язках малював. Хоч в армії на це є час.
14 днів в армії. Живий і майже здоровий..) головне мамі так не казати)
В чіпок зганяв, зараз будем обжиратись😊

Не пішов на зарядку, пішов на прибирання.
Краще не стає, стає гірше. Ну понятно, я ж не лікуюсь ніфіга. Від кашлю вже прес болить.
Запишусь в журнал хворих. Не здивуюсь якщо мене не покладуть на лікування. Температури ж нема. Ну максимум 37, не думаю що більше. Ладно щось придумаю.
Треба йти снідати.

Нам кожен день проводять виховні години через солдата, що втік. Цікаво на що він розраховує? Задумався, чи зміг би я так поступити? Думаю що так, але для цього має статись щось дуже надзвичайне. І перед цим слід 100 раз продумати алгоритм дій після того, як я переступлю забор. 4 дні його не можуть знайти. Він або дуже хитрий, або дурачок, який цим можливо зламав своє майбутнє.

Якби ти її викинула, мені б прийшлось все покинути і вирушити на пошуки. Мені б прийшлось її знайти, відмити, відігріти, склеїти, заховати та зберегти. Бо Вона мені надто дорога. Бо я навряд ще знайду таку. Цю тендітну, унікальну кришталеву вазу.

Випало багато снігу, а це значить, що весь штат замість зарядки та першого заняття працював лопатами. Добре що хоч перестав падати. Ноги мокрі😑
Другого заняття теж не було, віддихали від прибирання. Потім какарди на берети прикріпляли.
За пів години до приїзду Пороха вигнали на плац, заставили надіти берети. Начальник був радий, що презик приїхав, а ми були раді коли він нарешті пішов.
Змерз. Зате засвітився у відосіку на 5тому😁😑😒

Снилось, що посварився з батьками і варив макарони на хаті в Макса, а потім ми виходим вигулювати собаку, сідаєм в ліфт і...
Кожного разу, коли мені сниться ліфт він обов'язково починає падати з неймовірною швидкістю. А якщо піднімається, то з відкритими дверима і не зупиняється, мені доводиться вистрибувати на ходу. І так все життя... Звідки воно в моїй голові?

Перше заняття про обов'язки сподобалось. Вчили як діяти в тій чи іншій ситуації в патрулі.
Фізра такоє. Все той же грязний, недостроєний, холодний зал. Ну добре що хоч не на стадіоні.
Рукопашка теж сподобалась. Відпрацьовували звільнення від захвату. Краще б замість фізри дві рукопашкі було.
На правознавстві спав, цим мені воно і сподобалось))
Складали ліжка для поповнення. Омг ще скільки їх буде. На кордонах походу катастрофічний брак кадрів.
Завтра до нас приїжджає Порох. Питання нахуя? Через нього нас дві години додатково ганяли по плацу. Тренувались кричати "Держава, Кордон, Президент" Що це за культ?
Ще спискі набирати, а хотілось би халви зі згущенкою зі всіма навернуть. Ех..)

Хороші новини зарядка та пробіжка проходить на багато легше, ніж спочатку.
Погані - цілу ніч кашляв, на ранок заклало горло. Про соплі я вже говорив?
Завтра стрільби. Спробую що це таке, тоді вже можна буде і в госпіталі пару днів повалятися. Правда температуру треба буде організувати.

Йду вчора вечором. Дивлюсь два солдата труть забор з внутрішньої сторони. Підходжу ближче, пише "ВОЄННІ ДІБІЛИ" 😅😂 ну в принципі не можу не погодитись. Певно це написав той солдат, що вчора чкурнув в самоволку і не повернувся. Ой дурак. Всеодно ж найдуть. Таким методом армії точно не уникнути.

Сьогодні ловив багато мурашок пісень з плейлисту. 12 днів не слухав музику, цього мені теж не вистачало. Не дивно, що я останні дні тільки ходжу і співаю.
Ще дозволили полежати на ліжках і навіть подрімати. Боже як мало солдату треба для щастя😅
Вдома не їв стільки солодкого, скільки в армії. Хто би міг подумати? Я - ні. Але факт в тому, що ми кожен день скидуємось по 30-50 грн і ужираємся згущенкою та іншими солодощами. Нот бед.
Кохаю, так. Можете закидати мене камінням, але я її кохаю. Це додає сил. Є якась примарна віра в майбутнє. Якщо ні - якось переживу, я вже таке проходив. Може це приведе до якихось нових висновків, про які я зараз не догадуюсь.
Я обіцяв бути з тобою відвертим, фраг.

А що, якщо організувати зустріч всіх жителів Фрага?😏 Наприклад у Львові, чи Києві. Десь посидіти, погуляти, побалакати. Мені було б цікаво побачитись з іншими фраментерами і фрагментершами. Створити таку собі тусню, чи закритий клуб по інтересам))
Ми тут усі по суті рідні. Ми розказуєм друг другу те, що навряд би наважились розказати своїм родичам.
Це було б дуже цікаво))
Правда давайте десь через рік 😁 бо я раніше навряд звільнюсь... А окремим персонажам я навіть готовий купити квиток на на поїзд 😏
(Двоє вже згодились)😅

Активно агітують підписувати контракт. Але я не бачу себе військовим у майбутньому. Якщо раніше ще 50/50, то тепер видно як тут все влаштовано. Ніякого особистого життя, сім'ю толком не бачиш. Тільки служба, служба, служба. Щей нехуйовий варік отримати кулю в лоб за чиїсь інтереси. Віддам цей свій борг державі, отримаю з цього свою вигоду і буду влаштовувати своє цивільне життя з новими силами.
Сьогодні мій улюблений день 🤗

Я так подумав, хвилюватись немає причин.
Тепла криша над головою є;
Кормлять добре;
Більшу частину дня находжусь на свіжому повітрі;
Займаюсь фіз підготовкою кожен день;
Треную виносливість;
Призвичаююсь до самостійності;
Наладив режим сну;
Вивчаю нову цікаву справу;
Колектив дружній, за винятком деяких персонажів. Ну але де гнид нема?
Все добре, в мене все добре. Все інше з ранішнього посту я можу виправити при нагоді.

На тактиці нічого нового не взнав. Розказували очевидні речі. До того ж швидше за все ми тільки на зеленці будем працювати. Але ж типу хай буде.
Строюва теж саме. Мавпу навіть за тиждень можна навчити команди ліворуч, праворуч. Але не неАндрій явно тупіший за приматів.
Медицина трохи шокувала. Особливо фотки відірваних кінцівок і кишок. Не можу себе представити на полі бою, рядом з товаришом у якого відірвало ногу. Для цього явно мало одного місяці підготовки. Ні, війна це не моє. Хоча в цивільному житті ці навички будуть дуже корисні.
Вручили автомат. Офіційна показуха, яка нікому не потрібна. Але так "треба" омг.
Треба йти постірати білизну..

Мені бракує часу на самоті, щоб зібратись з думками та обговорити із самим собою теперішнє та майбутнє.
Мені бракує ще хоча б 2-3 години сну. Настрій по ранкам був би значно кращий з ними, я так думаю.
Мені бракує її тепла. Обравши армію, я свідомо відмовився від цього на рік. Так склались обставини, я зробив все що міг на 80%. Ставка не зіграла. Таке буває, гра продовжується на майбутню перспективу.
Мені бракує відвідин стоматолога. Тут я не допрацював, бо ссикло. 50 відсотків виконано. Обіцяю що в майбутньому натисну на це по максимуму.
Отримавши ці 4 пункти я був би найщасливіший. Більше мені нічого не бракує.
Рідних скоро побачу. Не часті зустрічі - ідеально.
Є над чим працювати.