Сід

Наш ком взвода заслуговує окремої теми. Його можна назвати батьком. Розкаже, покаже, навчить, допоможе, пояснить. Без крику, без приниження. Суворий, справедливий, за своїх горою. Добре, що саме Він, а не фраєр Романюк став нашим ком взвода. На нього хочеться рівнятись. Він заслуговує полковника, але він всього лиш старший прапорщик, на якому тут усе тримається. Я пишаюсь цією людиною.

Сьогодні сподобалась рукопашка, відпрацьовували удари руками. Фізо в залі, він не достроєний і було то холодно то жарко. Відчуваю, що завтра буде сопельки та жорстка кріпатура. Вогнева теж сподобалась, відпрацьовували стійки при стрільбі, треба вже звикати до зброї.
Нарешті в баню. Добре що в наряди не ставлять, бо перших 15 замість бані на чистку картошкі пішли😑 а митись то таке.

Сьогодні замість зарядки столова. Нот бед.
М'язи на тілі кріпатурять, ноги тільки відійшли. Але то не на довго, бо здається сьогодні фіз підготовка.
...472
Перших 9 днів у армії. Скажу що це було легше, ніж перших 9 днів без нарко.

Так у світі повелося
Я люблю її волосся
Я люблю її тонкі уста.
Але осінь не скоро ще прийде. Слідуюча зима буде або найкращою в моєму житті, або найгіршою. 51 відсоток залежить від обставин, решта все в моїх руках. Треба подумати над цим.

Горло піршить. Треба б лікувальних цукерочок купити... Чи ні?😏 Пофіг, до присяги ще багато часу.
Сподобалось заняття по рукопашному. Нарешті практичні навички, які пригодяться в житті. Згадував як ходив з Вадимом до Семена на заняття.
А ще сподобалось ТПС, вчили виявляти контрабанду у автомобілях та правильно перевіряти документи.
Треба наколінники і налокотники, бо формі до присяги буде жопа.
Настрій хороший. Батюшка щось втирає про науку🤨. Тож є вільна хвилинка для фрага))
Що ще.. Рано замість зарядки відкидав сніг. Теж по своєму зарядка.

Що мені подобається в армії так це перфекціонізм. Всі ходять в ногу, під лінієчку, всі одинаково винлядають. Ловлю кайф від цього.
Пройшов тиждень. Можу сказати, що тепер можу простояти на одному місці більше 10ти хв і не відчувати дискомфорту у всьому тілі.
За день бажання служити чи не служити змінюється декілька раз. Намагаюсь звичайно не думати про це, бо це всеодно нічого не змінить. Але все ж план Б я продумав. Якщо точка кипіння перевалить через граничну лінію, то я знаю як законно звідси звалити. Але пока терпимо. Ще привикаю.
В основному всі офіцери і прапори по людськи відносяться, якщо не борзіти і не тупити. Хіба що колобок якийсь нарваний, строїть з себе хуй знає що.

Біологічний будильник працює, це радує. В армії розумієш, що радість це навіть коли проснувся в 4 і розумієш, що в тебе є ще 2 години сну.
На вулиці морозець. Добре що поки заняття в приміщені. Хоч би не було снігу, доки я в учебці.
На ногах жорстка кріпатура. Да і на інших м'язах теж відчувається. Пробіг 3км в першій шерензі. Чуть не здох але пробіг.
Бля, митися раз в тиждень, ви серйозно?

Ноги після вчорашнього дня болять. І не тільки ноги. Сьогодні норм зарядка пройшла, бо проводив її норм чувак. Швидко не ганяв.
Проснувся в 5:45, думаю піду поголюсь, а йух. Води нема, світла нема.
До обіду всі заняття на вулиці. Трохи змерз. Але пофіг, якщо захворію то сильно не розстроюсь.
Зараз хоч 20 хв в кімнаті посидимо, погріємось.
Взводний сказав що в наряди я не хожу. Збс.

Ноги болять після фізпідготовки. Якщо це правда, що вона раз в тиждень, то ще ладно. Не можу дочекатись коли вже скину ті чоботи з ніг.
Вогнева підготовка сподобалась. Ак-74 тепер мій друг, правда я його ще в руках не тримав ні разу. Здається по малу звикаю, але вчора якась журбинка нахлинула...
Треба бігти на вечірню прогулку та перевірку😑

Соромно, що на ранковій пробіжці пасу задніх. Важко, але на відміну від хитрозроблених пробіг/пройшов всю дистанцію. Тепер через них зарядку будуть жорстко контролювати.
Сьогодні здається мають видавати зброю. Дуже радий, що мені не випав РПК, я б здох з ним десь там в лісі.
Ідеально просинатись за 10-15 хв до підйому, як сьогодні. Тоді можна спокійно піти поголитись і привести себе в порядок. Зарядка взбодрила, спати зараз не хочеться.
Сніданок 😋

Неділя тепер офіційно мій улюблений день. Спати на годину довше це розкіш в таких умовах. Сьогодні не напрягать сильно. Вийшло навіть подрімати в клубі, поки психолог там щось задвігала.
Є бібліотека, але не впевнений, що в мене є час та сили на читання.
Також тут нема часу на самобічування, це теж трохи радує.
Присяга 8 грудня. Не впевнений, але здається після неї буде 2 дні вихідних. Побачу домашніх і домашній хавчик. Кормлять тут збс, але всеодно домашнього не вистачає.
Вчора дві піци від мене двом дівчаткам, мені приємно зробити щось добре для них.
4й день в армії. Знаю що не треба зациклюватись на цьому лічильнику, але всеж. Цікаво які відчуття в мене будуть коли на ньому буде 100 днів?

Рано, коли просинаюсь хочеться застрілитись. Спати хочеться, постійно. Цікаво скільки пройде часу, перш ніж я звикну до 7-8 годин сну. І чи звикну взагалі?
Біля обіду вже більш менш все стабілізується і мені вже не хочеться застрілитись. Сьогодні була перша строюва, такоє...
А щеее...
Вчора вперше побачив її миле личико. Вона дуже гарна, навіть більше ніж я очікував. Прям все як в тій пісні.
Ну, пора на обід, хоч щось приємне.

Замітив, що 4 дні як збитий лічильник днів без речовин. Не варто жаліти чи розстроюватись, навіщо? У фразі і так є запис дня, з якого я нічого не вживаю, можна порахувати. Думаю він вже виконав свою функцію. А ще зробив лічильник днів в армії, хай буде.
З мужиками подружились вже. 6 чоловік в комнаті разом зі мною, всі з мого регіону, крім кримського, але він призивався теж з мого. Всі адекватні і без понтів.
Нарешті мене знають як людину яка не п'є, не курить і нічого не вживає. Ніхто не догадується про моє минуле. Хай так і буде. Нове життя, новий я.

Ну, перший є, 364 ще попереду. Так, саме рік, не 9 місяців. Майор наїбав. Вчора поспали всього 4 години, і то з них я просинався раз 5. Треба хоча б місяць щоб звикнути до цієї двіжухи. Завтра йду на прибирання, а хотів на зарядку. Ну пох. Ще встигну. Треба працювати над собою і все вийде так як я задумав.
Форма ахуєнчік, видали все по пару комплектів, міг з собою не набирати стільки. Гражданку таки треба зберегти. Пригодиться.
Тут сосновий ліс навкруги, мій улюблений. Каєф.
Border Guard йопт.
Немає причин для сумування і це головне. Треба спати поки є можливість. Підйом в 5:20😱

Кому подарувати сертифікат в піцерію на 100 грн?) Пишіть в телеграм місто і піцерію (де можна його замовити онлайн звісно ж), я серйозно піпл. Піца за мій рахунок. Ну?))

Снились нехороші сни один за одним. Але здається я знаю звідки ноги ростуть. Якби я їх одразу записав, то запам'ятав би їх. Ну здається суть я уловив. Один за одним в моїх снах з'яалялись близькі та друзі, в сні я їм все висказав, про що мовчав. Я їх відпустив. Маму, тата, бабусю, саню, макса, та інших, яких я не запам'ятав. Дайте мені рухатись далі. Відпустіть і мене.

Вчора вперше побачив "ті карі очі". Вони такі... виразні, на них хочеться дивитись і дивитись. Хочеться їх, а не оце все. Не міг не думати про них.

Коли повернусь, або навіть раніше, вкладу гроші у гарну посмішку, як у Marlowe, але не у мене.

Останній раз коли я їздив поїздом це був цей самий маршут, тільки тоді я їхав в кінцеву на відпочинок. То було так давно...
В учебці умови аля санаторій Орлятко. Хоч це радує. Ну завтра буде видно. Підйом в 5.
Якщо майор не напиздів, то служити 9 місяців з моєю освітою. Якщо так, то це збс)

Короче ще нічого толком не зрозумів. Перше враження ну так, бідненько. Яка країна така армія. В нацикі на Київ дуже багато людей відправляють, до виборів готуються.
З 30ти не курить тільки 5 чел. "хто не курить той парцює" ну пох, я тільки кинув. Навіть якщо залишусь єдиним, хто не буде курити. До речі офіцер, який нас супроводжує теж не курить. Тож виходить не всі в армії курягі.
Тут є такі, що по 5 суток у військоматі живуть. Не заздрю їм..
На місці умови мають бути кращі.
Порції як в початковій школі, запас бутіків поменшав.

На співбесиді: -хто по спеціальності?
-програміст
-і шо прінтер зможеш почінить?!
-Ні, я працюю на комп'ютері, а не ремонтую їх.
-Ясно..

Так, ну що. Зібрався. Я маю бути радий, бо змінюю обстановку😅 крок в інше життя. Дисципліна, спорт, загартування духу - це те що я чекаю від армії. Для початку треба буде прощупати колектив, щоб зрозуміти хто є хто.
Спробую контролювати думки, відсіювати негатив, шукати позитив. І пізнавати психологію, це цікаво і допомагає розібратись у собі.
Сьогодні ночую у військоматі, але це поки секрет для мене 😁
За рік маю знайти перспективи на майбутнє. Заодно і грошей назбираю на них.

Ну звичайно, на спокійний сон годі і надіятись було. Сьогодні хоч обійшлось без кошмарів. Відчуваю як на мене давить відповідальність за свої рішення, з якими мені треба буде якось миритись. Клята зона комфорту.
А ще відчуваю, що через мене з'являється тривога в С. Якщо це справді так, то пробач. Я не навмисно. Взяв отак і з'явився в твоєму житті. Посмів на щось надіятись.
Ти допомогла мені повірити в себе. Я цього ніколи не забуду. Ти отримала друга, на якого можеш розраховувати.
І що це таке поміж грудей лоскоче? Ц. Аяяй Жора, Жора 😐
Вали спати, 5 ранку 😑

Виписав питання, на які завтра хочу дізнатись відповіді, так я точно не забуду нічого, і потім не буду себе картати за це.
Моя мама панікьор. Веде себе так, ніби я на війну збираюсь. Як не крути, але їй доведеться звикати, та миритись із моєю відсутністю. Надіюсь року вистачить, бо я не хочу жити вдома після повернення. Це мене надто обмежує. Але про це ще надто рано думати.

Сьогодні майже нічого не робив, магу пазволіть так сказать. Читав багато статей по психології та психосоматиці, а також про експерименти на людях. Якщо це правда, то мене вразило. Треба більше про це дізнатись.🤔

Дідусю, привіт. Знаю, я був далеко не найкращим внуком. Пробач мені будь ласка за все, що я коли небуть тобі робив навмисно і не навмисно, пробач що не прийшов на 9 днів, за те що не завжди слухався тебе. Я сумую за тобою, часом мені тебе дуже не вистачає. Я виконав усе що ти мене просив, тоді, в передостанню нашу зустріч. Пробач, що поїхав тоді раніше, хоч міг з тобою ще посидіти. Ти був правий, усе сталось так як ти казав.
Наступного разу приходь до мене в хорошому сні, приснись мені таким, який завжди був: бадьорий, життєрадісний, веселий. Не тримай на мене зла. Прощай. Бабці Любі передавай привіт, скажи що маршутки скоро будуть вже по 7 грн.
😶

2 дні. Страх перед невідомістю, дискомфорт від відчуття, що життя вже не буде колишнім. Хіба не я говорив, що буденність наскучила? Це не зовсім те, чого я хотів би, але тим не менш це вибір який я зробив, добровільно. Єдиного правильного рішення не існує. Я кудись рухаюсь, шукаю себе в житті, не стою на місці, хай так і буде. Ну все, хватить себе втішати)
У сучасному світі безкорисливість розглядається ледь як не патологія. Має бути якась причина, інтерес, вигода. Я що один отримую задоволення від того, що комусь допоміг чи зробив якусь приємність просто так? Бо просто можу це зробити? Світ жорстокий, тож хай в ньому буде хоч краплинка добра від мене.
Отаке..

Що робиш?
-сало зав'язую

У Валіка стабільно "все добре" але і стабільно ламається всі його машини. Ту зиму я точно не забуду), сьогодні я її часто згадував.. Мені трохи не хватало того трешу, але
Втрачений друг. Просто одного разу наші доріжки розійшлись. Ніби і той Валік, а ніби чужа людина. Переведено в розряд старі знайомі 😅

6 справ. Ранок продуктивність 80%, інша частина дня 20%

Хочу одній людині подарувати книгу, але не знаю як. Бо анонімність на рівні ICQ 9 років назад. Треба подумати)