Сід

Нормас, в п'ятницю випишуть.
Приїжджали надзєрателі з часті. Повезло, що я в цей час не бродив десь по місту у пошуках пригод, а був на місці.
Дістали дзвінки.. кожен день одне те саме. Може сказати, що телефон забрали?
Снилась якась грандіозна істина, від осмислення якої у ві сні я просто аплодував. Тільки от не можу згадати про що там мова була.
Схожу завтра знов поїм в місті, минулого разу сподобалось. Єдине було не надто комфортно в формі, було відчуття, що я викликаю підвищену цікавість оточуючих. Ну блін, солдати теж люблять поїсти в Маку.
Сьогодні знов був в парку) там спокійно та затишно. А прикидую яка тут краса літом..))

Залишили ще на декілька днів, окей. Що б такого корисного зробити? Хз, спробувати знов не захворіти. Ледь здихався тої простуди. А до тепла ще дооовго...
Гуляв сьогодні по парку. Мені там більше подобається, коли майже нікого немає, як сьогодні. Іллюзія соснового лісу. Завтра знов схожу)
Гортав фоткі на телефоні, дійшов до листопада 17, найстаріша фотка. Є ще архів, але ні, не варто. Намагався зрозуміти чи змінилось щось у моїй зовнішності за цей рік. Толком так нічого і не помітив. Хіба чолка зникла. Рік надто малий відрізок для змін зовнішніх, зате як я змінився в середині.. Дві зовсім різні людини.

-хули делать?
-Можно шкаф передвинуть или подзвонить старому знакомому и его кинуть.

Не спиться.
Фраг, хотілось трошки помовчати.
Сьогодні багато бродив по городу та думав про те, про се. Не давно я казав, що все іде за планом.. тепер ні, взагалі ніфіга. Треба пристосовуватися до нових обставин і вирішити що робити далі. Не хочу повертатись додому, на роботу. Це ж мені прийдеться мільйон раз буде розказати історію, чому я повернувся так швидко. Не хочу нікому нічого розказувати. Ладно, з цим пізніше розберусь.
В кімнаті душно. Самотньо.
Що ще тривожить? Відчуваю що є ще щось, що не дає мені спати в 5 ранку. Вилазь, монстрик.

Давай про мене і про тебе мовчати,
Мовчати, аж поки не захочем кричати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.

Сьогодні ніч була набагато кращою. Просинався кілька раз, але то мелочь, не відчував того дикого дискомфорту через горло та ніс. Темп теж не було, тож колоритних снів я не бачив. Ну воно і на краще.
Сьогодні планую пройтись на схід до центра міста, роздивитись що там і як. На обід не піду, поїм в кафешці. На все про все в мене 3 години. Більше часу виділяти стрьомно. Надіюсь нікого зі своїх командирів не зустріну, бо це був би епік фейл. Моя присутність за межами лікарні незаконна.
Але воно того варте. Патрулі всеодно не ходять, а раптом зустріну таки когось - думаю зможу викрутитись. Щось придумаю.
От якби мені цей чувак свою куртку позичив...) Але він бачу сам кудись лижі точить.

Нічка таки була жахливою. Ну його в баню...
Зранку взяв трохи солі на кухні, почав полоскати горло та ніс. Скільки ж з мене вийшло тої зарази.. ужс.
Зараз почуваюсь значно краще. Нарешті можу дихати носом і горло вже не так жахливо болить. І я нарешті виспався!
Але все ж до здорового стану ще лікуватись та лікуватись.
В понеділок випишуть? Я б ще повалявся трохи. Хочу їжі з фастфуду. Отої жирної не корисної смачної їжі. Якщо сьогоднішня ніч буде більш терпимою і не буде високої температури, думаю в суботу я схожу в якесь завєдєніє. Коли я останній раз їв в кафешці? Хзхз...
Вчора снилась жарена картоха з яйцями і зеленню.

-Легче станет?
-Нет... Конечно станет.
-А тебе?

...../\.../\.......................,.😓 виносьте.

Ще раз впевнився, що на фрагментері більшість людей добрі та щирі)

Помазюкав собі горло за допомогою пальця та бинта. Стало трішки краще. Тільки от затупив, спочатку треба було таблетку випити... Ну пох, вип'ю перед сном. Втома... Звідки вона береться? А, точно, я ж хворий.
Ну ладно, якось воно буде...

Бляха як же боляче.. це жесть. Привіт ще одна жахлива нічка.
Піду завтра куплю соди...

Розчин люголю коштує 7 (!!) гривень. Думав 20, 50, 70, но точно не 7. Виявилось там дуже простий склад: йод, гліцерин, йодид. Певно із цих 7ми гривень 4 коштує сама баночка, в якій він зберігається. Попросив медсестру зробити цю не дуже приємну процедуру, помазати мені горло цим розчином. Жити буду. От зараз би не помішало її знов зловити, щоб вона повторила цю процедуру. Цікаво я б зміг собі сам це зробити? Був би цікавий досвід.
А ще мені дали градусник, тепер не тільки по відчуттям визначаю температуру😅
Надіюсь до завтра хоча б трохи покращає...

Це піздєц товаріщі. За що мені таке? Походу мене скоро госпіталізують з лікарні. New lvl.
Дуже болить горло. Мені не хочеться ні їсти, ні спати, ні писати цей пост. Тільки нию нию нию.
Треба купити розчин люголю, якщо взагалі його знайду та попросити медсестру помазати горло. Єдина надія. Якщо ні то я помру, не можу ковтати слину, дуже боляче. Не пам'ятаю щоб колись в мене так боліло горло. Соплі ніби є, але я не можу їх висмаркати, не можу. Я неудачнік, добийте щоб не мучився.

Підселили до мене чувака. Не можу його зрозуміти. Ну гаразд, я не можу себе назвати балакучою людиною, особливо з незнайомцями, але з нього взагалі не можна видавити щось більше ніж "да або ні". Ладно, не буду силою тягнути з нього слова. Він тільки грає в майнкрафт і спить, скоро в нього закінчиться заряд, а розетка тільки над моїм ліжком, тож йому все таки прийдеться мені сказати кілька слів😏
Так і сидимо двох в одній палаті і тишинааа...)

Горло трохи відпустило, добре що фармацевт мені порадила цей спрей з ромашкою. Нащо лікарі, коли є продавці в аптеках?😅

Зранку почувався певно найжахливіше за ці 2 місяці. По відчуттям темп зашкалювала, голова гуділа, а горло.. взагалі зайвий раз старався не ковтати слину.
Зібрався з силами. Пішов в магаз, купив все необхідне щоб попити чайку з лимоном, а ще купу всього навіть не знаю нащо. Я немов спав на яву. Потім в аптеку, купив спрей для горла та противірусні табли, надіюсь допоможе. От коли це все випив, поспав - одразу відчув себе краще.
Треба поголитись, щось я цю справу закинув.
А ще отримав два уколи. Оце я розумію людина професіонал своєї справи, хлоп і все, майже не відчув. Так би завжди.
А наші завтра їдуть. Я мав би з ними їхати, але ж але.

Знов трусить. Ну бляя. Добре що хватило розуму сьогодні зайти в аптеку та купити ще таблеток. Аспірін жеш підійде в якості жаропонижаючого? Випив разом з парацетамолом, надіюсь угомонить мене. Помітив, коли в мене темп сняться дуже колоритні сни. Хех.
Лежати до понеділка, до цього дня мають підготовити всі потрібні документи.
Визнаю, я провалився. Не йде мені та служба.. четверта госпіталізація за 2 місяці, карл. Постараюсь зробити правильні висновки.

Проснувся серед ночі від того, що трусить. Випив дві табли та прокручував той дивний сон в голові. Там був чувак, який не знав де він і куди йому треба, я водив його по району але він нічого не впізнавав. І постійно губився, а потім все спочатку.
Ще там був Юра, я бачив як він йде далеко, починав бігти до нього і доганяв в арці, постійно. Просив сігу але так і ні разу не взяв, це теж повторювалося.
А ще там була вона, стояла то на пагорбі, то на шкільному. Коли я підходив, вона брала мене за руку, сильно стискала та не хотіла відпускати. Так сильно, що пальці то біліли, то червоніли. Ми так і йшли кудись, а потім вона зникала. І знов все по кругу.
То все було так чітко, так реально.

Короче навпроти мого вікна двохповерхова закинута будівля. Судячи з пошкоджень там був пожар і давно ніхто не мешкає.
І що я помічаю😱 з'явилось два сліда, які ведуть до місця, де колись були двері.
Оскільки кращого заняття, ніж дивитись в потолок мені не знайти я погасив світло і почав вдивлятися у вікна.
І шо ви думаєте?? Я помітив його!! Він сидить на другому поверсі, в капюшоні! Хто це? Бомж? В якийсь момент я помітив світло від телефона, він світив собі під ноги! Ходить по другому поверсі і повертається назад. Там є якесь крісло чи що. У бомжів нема телефонів..
Він досі там, хотів би я зараз підкрастися і добряче налякати його. Оце ж він би наклав у штани! Або я, якщо б він не злякався😅

Ким я буду в очах своїх родичів? Не зміг. Та похуй, а вони кращі? Наярюють мені цілий день. Відстаньте всі.
Болить жопа від сьогодняшніх уколів, ну як так колоти? Надіюсь завтра буде та що завжди медсестра.
Прогулявся сьогодні по парку, там було багато людей, тож я не відчував себе надто комфортно. Але я побачив Дніпро. Воно таке широке, дуже хотілось спуститись до нього по ближче, але вирішив що на сьогодні досить. Санітарка спалила, як я заходив назад. Сказав як є, вона зрозуміла мене. Я не арештант та не психічно хворий. Мені потрібно розвіятись.
Зайшов в магаз. Хотілось купити бухло... Купив йогурт. Тепер бухаю полуничний йогурт і все в мене просто зашибісь.
Речі привезли. Ну нарешті..

Проснувся і думаю звідки в мене на руці поріз. Він явно свіжий але я не пам'ятаю, щоб я десь різався. А тоді згадав, що мені снилась бійка, ми бились насмерть, у нього був ніж і він кілька раз мене полоснув. Я його задушив руками. Здається це вперше я у ві сні вбиваю людину. Представляю як я тут махав руками, доки мені це снилось.
Настрій середній, бісять тільки ці вітання.
Може сходити в парк погуляти? Я бачив тут недалеко, а ще поряд Дніпро. Ніколи близько не бачив його, тільки коли їхав через нього. Спробую після обіду. Мені потрібне перезавантаження, сосновий парк те що треба.

Насправді мені боляче. Дуже, дуже боляче. І нічого мені не допоможе. І скільки б я себе не переконував у зворотньому - це не так.
Зараз би накуритись і щоб в гавно. А тоді лягти, закрити очі, включити музончик та не думати ні про що.
Але я в чужому місті, зовсім один. Обмежений в просторі, обмежений в діях.
Я втомився, морально виснажився. Це важко. Насправді я набагато слабший ніж здаюсь, я не можу більше тримати це в собі.
Вибачте пробачте. Щось пішло не так. Я втомився бути сильним.
Знаю, завтра буде все по іншому і ці сьогодняшні думки будуть здаватись смішними, а поки відчуваю себе медузою, яку викинуло на берег. Хах, оце сказанув.
Сам собі створив проблему. Ну пох, відступати пізно!

А чи варто настоювати на комісуванні? І справді, нащо? Хто мене чекає? Кому я потрібен? Своїй сімейці, які мене залюблять до смерті? Це від них я втік сюди і не хочу повертатись назад. Я не зібрав тої суми, що планував. Треба подумати.
Зламав зубну щітку 😑 не питайте як. Ці стіни давлять, із розваг сон, перегляд ГП та похід в магазин.
Уяснив одну річ, не потрібно питатись дозволу, потрібно мовчки брати своє. Не прогинатись, а прогинати під себе. "Можна в магазин? -звичайно ні!" "Можна я схожу за посилкою? -звичайно ні" "Можна піти відпочити? -ні ні ні!" Я сам за все відповідаю і більше мені не потрібен ні чий дозвіл для якихось дій, або бездіяльності. З мене досить.

Щось мене вчора понесло не в той степ. Треба присікати таке.
Два місяці служби. Ці срані вояки мене кинули тут без нічого. А що було б якби я і справді жив на 350 грн в місяць, як дехто з моїх колег? Це ж ппц.
Лежати мені тут ще днів 10, мої певно поїдуть до того часу. А я що? Треба лікаря детальніше розпитати за комісування, думаю я не перший такий солдат.
А що далі? Додому не хочеться повертатися, на роботу не хочеться йти. Мда.

Фраг, я замучився. Як припинити цей діалог із самим собою? Куди втікти від цих думок?
Я дибіл😑 мені треба в псіхушку.

Ну от фраг. Що далі? Позитивні думки, які я встиг напрацювати за цей час кажуть не час здаватись, опускати руки, ще нічого не втрачено, в мене є шанс. Є ж? Фраг? Хоч один, малюсінький? Одна маленька жаринка, яка ледь тліє, потрібно з нею бути обережним, по тихеньку роздувати і тоді вона перетвориться на полум'я, якщо я створю їй сприятливі умови.
Фраг, я кохаю її, розумієш? Це все заради неї. Я не хочу втрачати її, хочу оберігати від усіх бід та зла цього світу, хочу бачити як вона посміхається, хочу бути для неї кимось більшим, ніж пусте місце.
Я буду чекати скільки потрібно, буду терпіти скільки можливо.
Тільки ти і зрозумієш мене, друже. Мовчки вислухаєш, подариш секундне полегшення.

З частини не дзвонили, наберу командиру, може він хоч речі допоможе привезти. Лікар взнав, що в мене з/п 350 грн, тоді приніс мазь, просрочену. І табли ще якісь видали, треба подивитись для чого.
Відчуваю себе бомжом.
Йобана країна, я поклявся віддати найдорожче, що в мене є заради неї - життя, а вона мені жаліє срану мазь за 60 гривень. Якщо прапор не допоможе, то прийдеться купувати ліки за власні кошти. Пздц.
Але хоч в магаз сходив, тепер є запас смаколиків на декілька днів. Думаю більш їжа мені снитись не буде)) сьогодні в ночі снилось печиво в шоколадній глазурі. Купив собі таке)) і персиковий йогурт😋
Не пам'ятаю, щоб звичайний похід до супермаркету приносив мені стільки задоволення!)

Я вже спав на такому ліжку. Це звичайне армійське ліжко, тільки знизу натягнуте сіткою, а не жорсткими з'єднаннями, які скриплять. Через це воно пружинить як батут. В моєї бабці таке було, в дитинстві я на ньому спав і представляв, що я солдат. Хехе.
Напрягає ця обстановка, вкололи два уколи, не було дуже боляче, не те що а госпіталі, коли лежиш і пів години стонеш від болю.
З частини так і не дзвонили, мда.
Залишається тільки спати, дивитись фільми, та гнати по далі негативні думки, які раз за разом прокрадаються в голову.
Знову снилась їжа.. багато полуничного морозива. А вчора відро з вареними раками! Вони такі смачні були... Бля. Так і не найшов хто б сходив в магаз. Пробувати самому?