Сід

Боровся з негативними думками, десь тричі чи більше раз за день зловив себе на тому, що в моїй голові розвивається думка, яка мене заганяє в депрешн, отруює мене.
Дослід показав, що мені є над чим працювати у сфері особистих прав і бажань, примарно я навіть уявляю як досягти цього. Вірю в свої сили. Хочу якось візуалізувати цих 10 пунктів, щоб ефективніше їх втілювати в життя.
Послухав вчорашній запис. Я був такий серйозний, що аж страшно стало. Але так і має бути, те що я сказав для мене надважливо. Як святе письмо для фанатиків.
А що як зробити це традицією? Робити запис по дорозі додому. Думаю.

Підстригся. Дуже кортіло прийти додому і подивитись чи залишились якісь сліди. Так, залишились, як мене і попереджали, депігментовані плями на тому місці де були рани. Ну це мене не турбує, вони не сильно помітні, а коли трошки відросте волосся взагалі не буде видно, головне - що шкіра нарешті здорова, гладка і така приємна натдотик 😁
А ще я помітив як змінююсь на обличчі, навіть не одразу себе впізнав у дзеркалі. Здається я починаю подобатись сам собі. Трошки😁 і я розумію звідки це береться. І це - прекрасно.
Відчуваю піднесення настрою та сил від сукупності подій двох останніх днів. Сьогодні я достатньо відпочив і попрацював над завданнями. Пора на зміну збиратись)

Виконав вчорашній план десь на 70% - не погано. Після роботи мав можливість послухати одну розумну людину, яка змогла чогось добитися і досягти у житті. Було дуже цікаво слухати її думки, деякі з них уже не були новими для мене, але мене потішило те, що я шляхом роботи над собою зумів сам до цього дійти. Також почув багато нових думок, які мені потрібно ще переварити.
А поки треба вставати і приступати до щоденних справ. До речі їх я вже виконав 71, 71 маленьких, але важливих кроків для мене, на зустріч мріям і щастю.

"Я" - перша і головна буква алфавіту 😏

Знайшов вільний час, щоб написати фраг. День пройшов досить швидко, а ми з А добре попрацювали. Відчувається втома, хоча додому я швидше за все піду пішки. Треба побути наодинці з думками і зібратись з силами.
Загалом зробив 4 справи до цього часу, це норм, зважаючи на те що я на зміні. Попереду ще 3. Я зможу стати успішним, якщо втримаю таку ефективність, думаю. А поки мій статус невдаха. Це правда.
Сьогодні весь день в голові крутяться рядки з пісні, що почув по дорозі на роботу. Я вдумався і жахнувся..

...Чувства - мясо, сплюнь три раза.
К кому-то привязан? Вдумайся, "при-вя-зан"!
Чуть что - сбривайся...

Ну що, маю надію, що цей день стане мега ефективним для мене. Як ви вже зрозуміли я люблю планувати і вчора таки спланував для себе максимально ефективний день, всього 8 справ.
Я вже встиг поснідати і позайматись спортом, поки все ґуд.
Думаю про те що я вчора наговорив, хочеться переслухати і розвивати цю тему. Я був максимально чесним перед собою.
Хочу собі дещо пообіцяти сьогодні, якщо я скажу це в голос і щей запишу це буде мати більшу силу. Я хочу пообіцяти собі ніколи не повертатись до нарко. Категорично, в жодному разі. Соромно сказати, але в минулі декілька днів я міг перекреслити все чого досяг. Цього не буде.
Сьогодні важкий і важливий для мене день. Я хочу змінитись.

Завтра на роботу, треба. Хватить відпочивати. Як завжди завтра буду намагатись почати все з чистого листа, завлікати щось нове.
5 справ на завтра, може ще щось придумаю.
Гуляв, записував думки на голосове повідомлення, намагався вести беспреривний монолог. Переслухаю це через декілька днів, поки цікаво, додав я туди цікавості. Треба повторити, тоді зробити висновок. Пройшов пішки десь 6-7 км за цей час.
Сьогодні теж зараховано, Джо.

Я люблю эту мололость? І задумався на довго.

Сьогодні знов снилось, що я вживав нарко. Треба менше про це думати, взагалі не думати! Важко.
Позаймався спортом, читав.. заспокоює тільки те, що це входить у ті 9 завдань😅 а міг би ще з кимось познайомитись, зловив На думці що не хочу цього. Але мені потрібно це, щоб не застоюватись на місці, світ не крутиться навколо однієї дівчини, хоч якою прекрасною вона мені не здавалася б. Хах, іди добіса підсвідомість, що зараз регоче у мені. Залишу це на потім, є ще 59 днів. Розрахунки НЖ, поки не уявляю як це втнути, але радує що попрацював хоча б трошечки над цим.
Не знаю як позбавитись цих відчуттів.

Що не день - то не легше. Я кохаю її, розумієте? Я не можу це ігнорувати чи кудись заховати. Час від часу я виливаю це сюди чи в тг, щоб не збожеволіти.
Порахував, що за 60 днів мені потрібно виконати 42 челленджі, мінімум. Загалом все реально, треба постаратись.
Читав книгу...
Все ще думаю про травку. Чи варто до цього повертатись? Не хочу алко, куріння, порошків. Але от травка, вона могла б мені дати те необхідне натхнення на зміни. Але і з іншої сторони перекреслювати цю серію жорсткої тверезості не хочеться. Уже пів року, вау).
Вперше гуляв без шапки. Каєф) завтра підстрижусь ще, востаннє ще в армії стригся. Думаю над новою зачіскою.

Це не кінець, Джо, в тебе є шанс досягти мрії.

Тако. План на наступних 60 днів:
заробити мінімум 25к, поставити брекети, зробити закордонний паспорт, розробити детальний план операції НЖ, познайомитись із 5 дівчинами, не менше 5ти раз в тиждень виконувати спорт. челленджі, дочитати 2 книги, виписати 100 пунктів чого я б хотів досягти, отримати, спробувати і т.д., регулярно фіксувати прогрес у завданнях і тут.
Всього 9 завдань, час на виконання 60 днів. Це виклик самому собі, зможу виконати чи лох, слабак? Поїхали 😄

Добре виспався, навіть забагато, бо голова болить. Забагато думок, це теж впливає.
Подобається займатися спортом для себе. Відчуваю як змінююсь, внутрішньо і зовнішньо. Тож класно позаймався. Далі душ і сніданок, двічі😅 останніх два дні у мене звірячий апетит. Навіть тепер не можу зупинитись і поставив чайник, щоб випити кави з кексами. А ще думаю про той пиріг з шинкою😂 і з сирним соусом - це просто оргазм у моєму роті. Ну як сьогодні знову туди не зайти.
Кава має попустити голову. Далі книжка чи йти гуляти?
Вчора мені зробити 3 уколи і крапельницю, тіло знов ниє, вчора було дуже важко це ігнорувати. Добре що це було востаннє.

Падіння - не значить поразка. Вставай, обтрусись і вперед!

Завтра, зроблю це завтра. Хах)
Продуктивний день - зараховано.
Сьогодні я їв найсмачніший в світі пиріг з шинкою - і це походу найкраще що зі мною сталось за сьогодні, звісно після зустрічі з Джері. Він любить мене і обіймає, посміхається мені. Просто і щиро. Чому люди так не можуть? Навіщо завжди все ускладняти?
Я хочу просто виражати комусь любов і турботу. Бути собою і відчувати що я комусь потрібен. Із цим у мене явні проблеми і це я сьогодні зрозумів, коли копався у собі.
Перший крок до вирішення - прийняття.
Привіт, мені 24 і мене вже тошнить від самотності, а ще я маю купу комплексів у голові. Може мені до психолога піти?.. тут походу не вийде як з зубами.

Ну не знаю, на ніч певно не залишусь, нема сенсу, на одинці з природою теж не вийде. Краще трошки погостюю і піду далі гуляти. На одинці із самим собою мені комфортніше, ніж з кимось із моєї сім'ї. Такі діла малята.
Ще запланував одну справу, але вже погряз в сумнівах варто чи ні. Про це ще подумаю.
До цього часу вже виконав кілька невідкладних буденних справ.
Думаю про зміну приорітетів.

Хех, я це зробив силою думки? Заставив тел подзвонити їй. Цікаво)
Хотілось би щоб те що було в ночі виявилось сном, а той сон щоб був реальністю! Але ж ні. Все навпаки.
Забираю сьогодні лікарняний. Псоріазу позбавився, аж навіть не звично. В мене вперше з 8 класу немає лупи, побачу чи на довго.
Страшно було читати чим саме мене лікували, не здивуюсь якщо після таких препаратів у мене виросте третя рука.
Треба берегти здоров'я. Мені не можна хвилюватись і нервуватись. Мені потрібен спокій, регулярне здорове харчування, спорт і секс! Тоді не прийдеться кожних пів року вливати в себе літри гормональних хімікатів. Поїду на ніч до бабці, маю ще два дні, проведу їх поряд з природою.

Щось придумаю.

Сьогодні я задоволений собою. Цей день ризикував бути як минулі 4 чи 5? Але я знайшов натхнення. Тут, у збережених фрагментах. І почав діяти.
Не знаю на скільки це дивно, чи ні. Але я розмовляв із собою. Ставив питання і відповідав на них, у голос, я був у навушниках щоб інші думали що я хоча б по телефону розмовляю😅 але насправді я говорив до себе і знайшов на все відповіді. Так я дійшов до гармонії.
Це щось новеньке.
Запланував на завтра справи, хочу бути знов продуктивним. LtD(2), обнулив лічильник.
Можливо завтра закриють лікарняне. Час заробити трохи грошей, щоб увійти в рамки бюджету місяця.
Кайфово прийняв ванну і почитав. Приємний релакс.. буду слухати гру на піаніно перед сном.

Ну що, в цілому я зміг найти в собі потрібні слова, щоб виправити свою поведінку і налаштуватись на правильний шлях, з якого трохи збився.
Багато чого переосмислив за сьогодні і добре розвіявся.
Допомагав мамі на роб, знайшов класний детектив, саме такий як я люблю.
Багато гуляв.
Буду куштувати кашу булгур, із всяким, яку варю прямо в пакеті, цікаво.
Зараз 20 вечора, а на душі такий спокій. Цього мені не вистачало.
Бо по суті все добре. Я нічого не втратив, навпаки отримав досвід. Зробив з нього висновки і намітив свій майбутній шлях.
Далі по плану вечеря, ванна та детективні пригоди одного багача, який вирішив розібратися із темними справами брата.

Десь в 10 років, на початку червня уроків вже не було, але можна було ходити на екскурсію класом. Одного разу я пішов, але запізнився, клас вже пішов без мене, Юри, Аліни, Аліни. Да, ми в той день аж всі 4 запізнились. Не довго думаючи ми вирішили самі собі влаштувати екскурсію.
Гуляли собі містом, катались на качелях, назбирали грошей на воду і сухарікі, веселились.
Вечором домовились, що скажемо дома, що були на екскурсії з класом 😅
Прийшов я додому, а там вже знали що я не був на екскурсії, а десь шлявся. І почався на допит.. Мене питали, ніжно, грубо, з фіз силою, без, із спец. засобами.. загалом десь 4 години.
Я не розколовся 😄
А от ті на другий день сказали що все розповіли батькам...

Нарешті владнав справи з військоматом, тепер чекаю на компенсацію.
День якось швидко пролетів. Спільними зусиллями більш менш спланували поїздку, це має бути незабутньо. За 7 днів здійсниться моя мрія!!
Вибирав кроси, те що мені подобається коштує надто дорого, завтра зганяю ще в декілька магазів з взуттям.
А зараз можна розслабитись в ванній)
А ще дивний факт про мою сім'ю. У нас немає защіпки у ванній і ніколи не було, у ній неможливо закритись з середини, так само і в туалеті. Деяких наших гостей цей факт бентежить😅 в моїй квартирі буде защіпка, хоч не знаю від кого я там маю ховатись, але все таки.

Знов сиджу у військоматі. То вже раз 5й чи більше. Маю надію що сьогодні останній раз. Докі вже нарешті всі є, а більшу частину черги дивом вдалось проскочити. Надіюсь вона прийме, далі залишиться тільки на роботу завезти папірець - і ще одна справа виконана.
Вчора був багатий на емоції день, мрії збуваються і це приносить багато позитиву. Навіть не дивлячись на ці трабли вдома - я щасливий, бо маю два квитка на чудову виставу у театрі!🤭🤭🤭

То був один із тих похмурих але чудовий ранок.
Над багатоповерховими дворами шикувались хмари
Я намагався порахувати кількість їх ланок, кількість їх ланок...

Я став чужим вдома. Мене не цікавить перегляд телевізора, за компом теж нема що робити. З батьками абсолютно не хочеться спілкуватись, навіть на очі потрапляти. Хочу з ними пересікатись раз в місяць, а не раз в годину. Більш менш спілкуюсь тільки з малим і котом.
Почав складати список речей, які потрібні мені, коли я буду жити сам. В тому списку є дівчина😅 треба йти до цього і це стане реальністю.
Думки про самостійне життя мотивують, правда сьогодні я дозволив собі не бути продуктивним і в основном займався духовним розвитком. Сподобалось читати вірші, а от книжка не заходить. Думки збивають з суті, тож хочу їх трошки розгрузити, виливши на електронний папір.
А ще гаряча розслабляюча ванна.

День не задався з самого ранку. Посварився з мамою через дурницю. Як завжди.
Нічого, це стимулювало мене як найшвидше почати самостійне життя. Навіть при найгіршому розкладі я вписуюсь у свій бюджет, тож на понеділок я вже домовився з одною жіночкою прийти подивитись квартиру. Буду вчитись повної самостійності. Добре, що є кому підтримати і щось підказати.
Я можу заробляти набагато більше на роботі, треба поставити ціль.
Але всеодно сумно це все. Хочеться когось обійняти..
Ще й інет пропав, не можу кіно додивитись, піду краще спати.

І отак все життя. Я маю наплювати на свій інтерес і робити тільки те що мені кажуть. Бо вони ж краще знають як мені жити, з ким мені жити, в що одягатись, на кого вчитись і взагалі все. Відчуваю себе якимось неповноцінним чи недорозвиненим, за якого все вирішують.
Бісить. Батько який постійно напивається і починає мене вчити жити, мати якій потрібен ручний слухняний синочок. А самі що? Гризуться без кінця.
Мабуть через це мені навіть по телефону некомфортно дома розмовляти, бо одразу вуха розвісять, а потім ти маєш докласти у розгорнотому вигляді з ким і про що говорив. А на фоні постійні крикі, від яких ніде вдома не сховаєшся!
Гарний час, щоб зайнятись пошуком кв.

Займався бюрократією.
Потім була ще одна справа, яку я давно ще планував. Помітив, що надто гружусь цим. Я ж здається не зробив нічого поганого, треба простіше відноситись до цього. Буде так як буде. Dont panic.
Втомився. Вечеря та душ - те що треба. І спати.
Класика допоможе)

Сьогодні багатий день. На інформацію. Чесно сказати це було неочіковано і до мене тільки зараз доходить сенс сказаного. Без паніки. Тільки б не облажатись😅
Сьогодні теж більш менш продуктивний день. Був у військоматі, заніс пачку документів. Взамін мені написали, які ще документи мені потрібно донести, щоб отримати грошову компенсацію. Загалом сумма варта того, щоб над цим заморочитись і я таки заморочився. За сьогодні дістав усі необхідні довідки, залишилось копії зробити.
Був на роботі (да, довідку з роботи теж треба🤪), відновився і одразу написав заяву на відпуск. Ніхто не перечив.
Стільки всього змінилось.
Сьогодні більше 7ми км пройшов пішки. Натер ноги😑, пора переходити на кроси.

Сьогодні продуктивний. Військомат (завтра знов треба буде йти), диспансер (купив мазь і шампунь. Буду пробувати дома лікуватися, якщо не буде успіхів прийдеться лягати), записався до стоматолога. Аж на 8 березня. Дивно. Може спробую до якогось іншого ще піти паралельно.
З батьком посварився, через дурницю. Як завжди хильнув і давай "виховувати". Ну нічого, потерплю до переїзду.
Багато гуляв старим містом. Луцьк здається таким близьким та затишним. Навіть у хмарну погоду.
Пора би вже поголитись. Останній раз ще в армії це робив.
Загалом добре провів час і з користю для справ. Старався багато їсти - вийшло.
Закордонний паспорт. Треба зайнятись цим.