Оливка

коли в житті шось відбувається, а поділитись вже ні з ким, згадала про франментер
з Ві більше не спілкуємось. чому? бо більше не хочу.
з К все добре але ми не будемо такі ж близькі як були з Ві
все якось так дивно...
сиджу зараз в новій компанії, на дачі і шарю шо мені добре так.. самій... так іноді хочеться отої тактильності але здається я так росту коли сама і в якийсь момент виросту достатньо щоб отримати нормальні відносини
а поки мені тяжко ігнорувати той факт, що хлопець однієї знайомої проявляє симпатію
і шо мені з тим робити... я ж не винна - я не фліртую

ойойойо, чую хуйово то все закінчиться

йопт твою мать. куда ти вже їхати зібралась? вспокой свою матку! в тебе є з ким спати, і ти вже ніби розібралась з комплексами і своєю недолюбленістю. то куда ти вже зібралась їхати. ти ж шариш шо то просто секс. і скоріш за все херовий секс.. бо то поки притретесь один до одного то раз 5 точно треба. і хз як він поставиться до того шо ти вже блядувати хочеш... почекай цей нікуди не дінеться, а якщо його втратиш, то 100% пожалієш. та й навіть якщо цей дінеться, то взагалі нічого страшного... ти точно сильно шкодувати не будеш.. так шо давай сохни там.. і сідай вчися... в неї в навчанні пизда безпросвітна, а вона про секси всякі думає

як я замучилась
і готова втащити першому, хто подумає, що я себе жалію... не я просто замахалась. не можу я так, важко мені і це не жалість.так буває. буває, що бісять люди, обставини і саме себе. і я не знаю, що робити і це теж бісить. а як ця гнида бісить. навіть не так він, а те, що я прив'язалась... бо мене бісить що я вмираю тут, бо 4 дні і затримки, а він просто ігнорить мене, бо його цікавить лише секс. а він так вдає, шо ні... блять ти колись почнеш жити так як говориш. без стосунків, без прив'язувань.
я готова. нехай він буде останнім. після нього більше нікого. нікого нового, нікого хто мені подобатиметься. захочеш сексу, пиши старому до нього вже почуттів нема і не буде.

вчора вперше накурилась... вау

мені сподобалось писати до себе як до другої особи)тому...

я сподіваюсь ти переконалась, що можливостей більш ніж достатнього, стукай і тобі відкриють.. не бійся стукати. пробуй постійно, багато пробуй, ти або впораєшся, або наберешся нового досвіду, це в будь-якому випаку плюс.

част2
в тобі бачать просто набір дирок які можна виїбати. а ти настільки боїшся бути сама, що тебе влаштовує і це.
не намагайся переконати себе, що це не так. ти сама все прекрасно розумієш... не шукай йому виправдання, не шукай собі виправдання... не сподівайся, що ти помиляєшся. не живи надією
ти все прекрасно розумієш, і ти все правильно розумієш. для чого думати, що є якийсь прихований зміст

част1
вчора бачилась з ним. одразу зрозуміла для чого я приїхала... одразу він дав зрозуміти для чого я приїхала. однак я сама це зробила, сама зробила з себе зручну іграшку, якою йому інколи подобається гратись...як тільки поїхала від нього, думала, що все класно.. але тепер коли трошки пройшла ейфорія і є можливість проаналізувати все, то стало значно зрозуміліше.. тебе як завжди використовують, ти як завжди даєш себе використати. чорт... як все круто починалось... гуляли говорили. а ти як завжди все зіпсувала. не він поганий, а ти тупенька... ти вже не вмієш інакше. ти звикла, що всі стосунки в тебе це лише секс і нічого більшого з тобою не хочуть. в тобі не бачать цікавої співрозмовниці.

скільки ж ти часу витрачаєш даремно, марнуєш
його так мало... і в тебе лише 1 життя. А час.. його теж ніяк не зупиниш, не уповільниш. Тобі вже не буде знову 18, на що витратила увесь час, що прожила... видно не на користь
то якщо ти знаєш, що треба робити, чому тоді чекаєш? на що? нічого тобі не дістанеться просто так. чогось хочеш - то добийся цього! якого біса ти всираєш тижні часу на тупі серіали, беззмістовні відео і іншу маячню, яка тобі ніяким чином не допоможе.
починай робити щось вже. або сиди на своїй жирній сраці і навіть не смій жалітись, що щось не так.
не з понеділка, не завтра
вже

все, що ти маєш зараз - це лише твоя вина/заслуга
всі твої рішення в минулому привели тебе до цього моменту...
ти не знаєш як могло б бути інакше. ти лише знаєш, що є зараз
роби висновки, вчись на помилках
всі твої рішення зараз формують твоє майбутнє
...лише так
більше нічого додати

Здається, нічого в житті не буває задарма.
Пам'ятай про це

ааааа
натрапила на фрагмент дівчинки, в якій просто впізнала себе... і я ненавиджу жалість проте, мені її шкода. Бо я це пройшла. Я знаю що це треш... Сподіватись, що одного дня все зміниться, він зміниться, зміниться його відношення до мене і раптово він захоче зі мною більше, ніж просто сексу. І я дико рада, що змогла вилізти з цього. Хоча і тривала ця херня цілісінький рік.
Щонайменше це безцінний досвід. Та й насправді те, що все змінилось, це не моя заслуга... а скоріше моїх друзів. Ну і звичайно топа.
А цій дівчинці хочеться сказати, "будь ласка, знайди в собі сили це припинити. Якщо захочеш про це поговорити пиши на електронку (я в біо залишила)"

як же ж мені подобається бути щасливою
по факту проблеми є, можливо не такі як були раніше, проте є. Але моє бачення того всього змінилось. Змінилось ставлення до всякого поганого, що зі мною трапляється
і звичайно ж основною причиною став той, що топ...
зараз ще й кент мій з'явився)) і ніби все як було рік тому... тільки тепер в нас справді дружні стосунки
ну і Чудо... це новий персонаж... але я його обожнюю; не зовсім розумію, куди то все заведе проте мені подобається. Це справді щось нове... буде видно

а ще дико хочу на роботу, щоб вже не перейматись за проблеми матеріальні. Хочу переїхати вже на квартиру і сама себе забезпечувати

не можу зрозуміти. Для чого створили цей сайт. Тобто так..це дуже крута штука. І я безсумнівно вдячна креейторам. Проте хіба так буває. Ніхто не робить нічого безкорисно... А тут немає ні реклами, ні платних опцій. Як тоді підтримують сайт? Ще ж і за домен платити, і сайт підтримувати, і помітила що фічі нам докидають. Хоч би для донатів відкриті були б... а тут зовсім нічого. Або я не достатньо розумна, щоб вшарити
я лише не можу зрозуміти чому? з якою метою?

трохи відволіклась, поки була в селі.
однак планувала продуктивніше використати той час, а вийшло як завжди
вже в понеділок в універ.. дуже швидко йде час.. занадто швидко. я не встигаю. не встигаю використати його. лише марную. а що потім? я не хочу в майбутньому лише озиратись і думати про те, що я могла зробити більше.
хоча, якщо так проаналізувати, то в мне є достатньо спогадів. і якщо одягнути оті "окуляри оптимізму", то навіть хороших спогадів... веселих.

ні про що не жаліти. ніколи
не помилки, а уроки та досвід
ти з усім впораєшся. і ти не сама.. ніколи

Ніхто не знав, що за ним спостерігають. І це їй подобалось найбільше. Вона могла бачити те, що намагались приховати. Сварки зразкової парочки, п’яні вечори самотньої кар’єристки і проблемних батьків тої популярної в школі дівчинки. Їй подобалось залазати у чиєсь “особисте”, знати більше ніж інші. Не те, щоб інші цього не могли бачити. Просто нікому не було діла. Усіх влаштовувало бачити те, що їм показували. Мабуть тому їй ще ні разу не траплявся хтось, хто б просто спостерігав, хтось, як вона.

треба шукати роботу, з наступного семестру мушу переїхати на квартиру
то прям гоал на цей рік... себе не поважатиму якщо не переїду, а себе треба поважати
скучно мені стало, вже б їхала на навчання, хочу якогось руху, динаміки
ще зрозуміла, що мені справді подобається кодити. Ще б приділяти цьому трохи більше часу, щоб бути в тому вправною і накопичувати вже якийсь досвід. Хочу вже йти в якусь канторку кодити
отак перечитую і розумію, що я лише хочу
вже хоч не нию

а, і шось мене лякають ці кровотечі з носа...

мені подобається фрагментер, подобається читати дописи інших
мені завжди хотілось залазити в голови інших, знати про що вони думають, чого бояться і чим переймаються, а фрагментер дає таку можливість
і взамін даю можливість іншим залізти у голову мені. І я зовсім не проти
треба щось робити, треба вчитись
вже хочу їхати на навчання, курси. Ще залишилось вирішити звідкіля взяти гроші на інші курси, та й чи взагалі йти на інші курси....
гаразд треба щось робити

хмм
перечитала старі фрагменти. І це так дивно.. я пам'ятаю за яких обставин писала їх. І я впевнена, що забула б про ті події, якби не залишила тут парочку слів

я сподіваюсь, що емоційний стан, який у мене зараз, залишиться ще на довго.. мені подобається, якась упевненість, що все буде добре
а тепер залишилось вирішити що робити з курсами... точно йду на JS, а от що робити з курсами тренера, навіть не знаю. Чи мені це потрібно? я б дуже хотіла, проте 3тис... звідкіля зараз взяти такі гроші...
буду думати

в мене таке враження, що в мене приглушенні емоції, ніби от-от буду плакати чи от-от має стати нестерпно боляче, проте ні.. лише зовсім трошки. Однак завдяки цьому розумію як працюють гормони, бо під час пмс тим емоціям я дам волю. І знову буду задихатися від якогось незрозумілого дискомфорту (деякі називають те душевним болем), знову будуть сльози і ниття
але ніііі, я не хочу так. Мені подобається бути щасливою. Нехай не до кінця, проте це чудово мислити раціонально й тримати свої думки та емоції під контролем
здається скоро буду сумувати за ним, за тими його ракетами))
занадто часто починаю згадувати... не можна
не люблю залежати від інших. Подобається самій усе контролювати

все добре
в будь-якому випадку буде
брат задрав, ниє лише... серйозно... ти думаєш в тебе проблеми
як можна себе так жаліти
невже я теж так виглядала, жалюгідно...
рада, що він перестав для мене бути авторитетом, рада що знайшла собі кращого "кумира"
в мене все буде добре
як добре, що тепер я це знаю, що мені це сказали
"не переймайся" - тепер нове кредо

який же ж він шикарний.. проте невже я порозумнішала? мене вже не тягне до нього
тобто, так, він мабуть найкращий у всіх планах. навіть без мабуть
проте немає цієї хворобливої прив'язаності, залежності, одержимості
мені це подобається. він однозначно авторитет для мене але на щастя не більше
я сумуватиму за ним
але в мене з'явилось дике бажання довести йому, що я можу більше ніж він думає
і я доведу
хочу що він ніби "пишався" мною
і він буде
це чудове знайомство... і все ж й справді потрібні люди з'являються у потрібний час у потрібному місці...
ну і вже остаточно покінчено зі старим

я знову заплуталась
і знову себе дратую
обіцяла собі відмовитись від алкоголю, і от прокинулась з похміллям
обіцяла собі жодного сексу без стосунків, але вчора був мабуть найкращий з тих, що у мене було... і жодних стосунків там бути не може... та і не хочу вроді би
але він шикарний
чого я тоді нию
дратую себе, проте не жалію.. зовсім не жалію
то може мені забити на обмеження і жити в своє задоволення
що тоді робити з наслідками...

Їй подобалось спостерігати. Майже щовечора, вона непомітно для себе, ставала біля вікна на кухні і дивилася у такі ж вікна з будинку навпроти. То було як німе кіно, тільки цікавіше. Бо у фільмах - актори, що грали за сценарієм. А у тих вікнах - жодної гри, жодного сценарію. У тих вікнах було життя.

Ну от. знову не можу взятись а навчання. А ще бісить моя сусідка. АААА... хочу жити сама... і на квартирі.
І взагалі в мене затримка. Як завжди зараз почнеться параноя, що залетіла). По-моєму найкращий варіант це буде просто знову купити тестик.

Хочу ласки. Хочу, щоб хтось обняв, поцілував, ну як хтось... Я добре знаю хто.
Ну все треба сідати за навчання.
Пізніше ще дещо напишу про тутешніх жителів.