Лис Мандрівник

Ехх як мені не вистачає дівчини ....
Я б навіть сказав рідної душі ( хм саме рідної душі , не люблю говорити половинку , ми наче усі і так цілі .) так ось щоб ходити разом за ручки на прогулянка, бігати разом по лужах , гуляти в кіно чи на каву , подорожувати разом у наметах ...
Грітися після зимових днів разом у дома з кружкою теплої кави , емоційно переживати складні моменти ....

Переглянув фільм 2+1 , емоції просто зашкалюють ...
Ось так жевеш собі а потім бац думаєш що все завершено , але ні , це лише початок ....

Сижу біля вікна , п'ю чай . І думаю чому люди так сильно бояться бути справжніми ....?
Говорити те що відчувають , робити те що хотілося або потрібно . Але завжди значидиться виправдання : " я ще не готовий/а " ," а що скажуть інші ?" і так безліч версій ....
Тим часом мій чай остигає , мені прикро це призначати але я досі не можу знайти людину яка б його могла розділити і не дати охолонути .
А ще я щодня бачу як сваряться хоканні люди а потім обоє сильно жаліють .
А ще дивує чому звичайне добре ставлення сприймають за флірт , невже люди перестали робити добро або просто так комусь приємне ??

Ось проходжу строкову службу і ніяк не можу зіткнутися з цим хаусом та відсутність будь якої логіки нормальної людини у нашій армії . По телевізору нам розповідають як у нас все чудово та прекрасно а по факту мій автомат старший мене на 7 років ... Техніка практично не виїзна . До прикладу уся суть нашої армії в тому щоб замість навчання солдата який буде обороняти свою батьківщину його достатньо у 21 столітті вириванням трави руками та вічними уборками . Кричать щоб вчили устав а якщо ж ти його знаєш починають упрікати типу " я бачу ти багатий знаєш " або " сильно розумний" хоча самі командири за часту не знають навіть своїх обов'язків ......