Богдана

Хочеться просто сидіти і плакати, плакати, плакати....Просто я вже не маю ніяких сил, я повністю виснажена мене жахливо болить спина, печуть очі... Я почуваюсь дуже погано, хоч мені піднімає настрій те, що зі мною почали вітатисяті люди які раніше або не хотіли цього робити або гнобили мене. Почали серйозно заступатися, закрили роти багатьом із моєї школи. Я від цього дуже щаслива, але мені здається, що тут щось не так все дуже і дуже дивно хоч і викликає щиру усмішку))))))
якось все так... дуже хочу канікул вже і трохи пригод))))))))

Божечку, як же ж холодно просто жах. Так змерзла, що я не можу((((((
Після школи дуже боліла голова, трохи сварилася з коханим, блін такою себе виною відчуваю. Завтра у школу, а так не хочеться, дуже вже важко, сил бракує(((( А ще стільки роботи ой-ой-ой.......Думаю вже писати той довбаний МАН, матеріалу можна скаати, що й немає....інтернет мені в поміч + мої спостереження дали таки якісь результат, хоч у школі почало бути цікаво сидиш спостерігаєш за всіма, робиш якісь висновки)))))
Дуже хочу їсточки і скоро вже побіжу, бо вже не сила))))) О сьогодні класно посиділа з паралельним класом на 4 уроці ні я не прогулювала у мене просто було так зване вікно)))))

День був не дуже, хоча стройова мене дуже навіть звеселила і весь мій клас (12 дівчат 2 хлопці).
У вечері мені сказала чудові новини моя подружка)))))) Я така щаслива за неї, що навіть не можу описати це словами просто хочеться кричати від щастя навіть сльози вийшли))))))))
Завтра буде веселий день, бо ведемо уроки замість вчителів і йдемо у шкільній формі))))))
Дивно, але це перший день коли мені дійсно дуже хочеться в школу)))))
Мила моя я вірю в те, що у вас все вийде)))))))
Пора би вже навчитися цілуватися, а то від помідор почнеться алергія))))) хахахаха ти мене поняла)))))

Вчора, дорогою до школи мала честь спостерігати таку ситуацію:
Попереду мене йшов батько з двома доньками, вони проходили повз мусорник старша дівчинка помітила біля мусорника фантик від цукерки підійшла, підня, і викинула в нього, а далі такий діалог:
-Тату, чому люди не викидають мусор в призначене місце, а повз нього?
-Тому, що ці люди не дорозвинені, вони не розуміють, що шкодять самі собі.
Я була в шоці, але це так і є. Я чесно можу признатися, що іноді теж викидаю біля мусорника верніше в нього не попадаю і лінуюсь підняти своє, що вже казати про чуже. Тепер цього не робитиму тому, що дівчинка клас так 3-4 а я 11 дала мені зрозуміти, що я лінива жопа. Пора мінятися!!!

Дуже холодно в руки просто жах якісь! Роблю уроки, хочетьсЯ вивчити всі і ще почитати матеріал до МАН, бо блін моя наставниця мені не допомагає і не дає більше літератури це якісь жах, я поняття не має як я маю написати і захистити ту роботу, але якось воно буде. Зараз головне добре підгутуватися до ЗНО і вступити до ВНЗ і зберегти такі чудові стосунки з батьками, коханим і Діанкою.
Блін вона поїд за кордон навчатися(((((( і ми можливо і більше не побачимося більше ніколи ((((

Що день тим схожий на вчорашній, відміність лише в уроках та вільному часі, якого дуже мало.
Сьогодні пішла в школа на другий урок, трохи більше поспала) хоть щось радує))) з ним чудово все наладилося нарешті))) вже придумал подарунок на своє ДН до нього ще цілий місяць, але......
сижу пишу світову літературу і ще трохи багато уроків тому варто вчити, бо бажання довго над ними сидіти в мене немає)))
Всім добра і любові хих)))

Побачила чудові фото своєї подруги яка зараз досить далеко)))) вона просто чарівна))))) Дуже хочу вже до неї, маю надію, що скоро поїду))))
вчора був насичений день. Зробили у моїй кімнаті перестановку, стало трохи більше бісця, а також затишку більше. З коханим щось не так, ми стали меньше говорити, мене це напрягає, хоча я сама трохи вина, бо вже дуже загружена навчанням. Ми рідко бачимося через відствнь і мені здається, що в нього "остигають" почуття до мене блін це капець як страшно((((((((((((( Може все налагодиться? А може і ні???? Мені так важко, що просто немає слів....Час мине і все налагодиться напевно.....скоро...дуже скоро

Минув ще один вересневий день і знову не дуже вдало. Знову багато проблем, батько не хоче допомогти. З ним вора посварилася, дивно це вперше тай через таку дурню, а сьогодні все так наче ми і не сварилися, та це напевно на краще. На душі трохи лекше, але настрій зіпований, бо вчитемемось кожної суботи і канікул осінніх не буде, а я мала їхати під час них до подруги і коханого. Це все вже дуже дістало і якось морально дуже важко, але я витримаю, я сильна, я все зможу)))

сьогодні був шалений день і не дуже добрий. я завалила кр з світової літератури та дектант з української мови. Мені від цього дуже сумно тай ще і від вчительвів отримала наганяй, бо вони не задоволені моїми роботами, я й сама незадоволення. На годинику 19:23 а я ще не робила уроки, Боже, я вже не можу, але треба не хочу засмучувати вчителів і себе поганими оцінками адже всі 11 років школи я була стараним учнем, хоч і зараз розумію що все таки не зможу витягнути на ту медаль мені дуже важко.
У наушника чудова музика. Мене жахливо болить рука, треба її перемотати еластичним бінтом. Так вчити уроки, бо треба ще позвонити до нього, а йому завтра на практику тому ми не говоитимемо довго(((((

Вечір. Пора б лягати спати, але попереду душ, розмова по телефону з ним. Я вже трохи заспокоєлась, але то не надовго, мені так здається.
Уроки вже давно зробленні, до МАНу ще навіть і не бралася хоча б вже б не помішало шукати інформацію і збирати її до купи, спостереження вже веду, не лише за моїми однокласниками, а й за поведінкою вчителів, все це мені швидко пригодиться, але так не хочеться писати ту роботу, а її захист мене так лякає, що мене аж трохи трусить.
Так бігти в душ, телефонувати хлопцеві і лягати відпочивати, бо завтра рано дуже тренба ставати знову на навчання))))

І знову вітер, цей жахливий вітер.
Чомусь сьогодні плакала на душі щось не те. Велика образа на деяких людей, дивно раніше я не ображалася на такі дрібниці, а зараз все сприймаю дуже близько до серця, дивно, все частіше мене переслідують дивні думки це жахливо. Позитиву взагалі немає.....чомусь дуже важко на душі це напевно осіння депресія, але вона щось рановато розпочалась, головне щоб не затягнулась як завжди...
Так, все треба брати себе в руки і готуватися до завтрашніх уроків......

Лунає дзвінок, знову він, знову погані новини, винос мозгу, брак терпцю і бажаня говорити про щось.
Музика, холод, сильний вітер, волосся в очі, полопані губи з них іде кров, відчуття, що ця кров іде із душі. так важко на серці незрозуміло чому(((
Хочеться дуже гарячого чаю або кави і хорошої музики, але не час для цього потрібно сідати за уроки((((((

Нарешті вже дома)))) Роботи трохи забагато, а так хочеться спати шо ппц. Настрою немає, погода просто жах Цей вітер голову зносить. І криша вже потроху почала їхати, ні не від вітру, а від надлишку інформації.
З ним все якось не так, хоча все добре ні сварок, ні криків, але ця велика відстань, вона вбиває.......
Треба кудись з"їздити трохи відволіктися, але ж куди????? Це навчання всі плани поламало......все до жаху не так, але я витерплю, я зможу, я сильна)))

Ці уроки дістали. Хочеться спати, їсти, але не вчитися тай сил вже не має(((((