Джоан Санет

Мене жоско торкнуло тільки шо

Неидеальной девочке
Той что танцует плохо
Той что себя за мелочи судит и ждет подвоха...

Піздєц як в точку. Да, я не красотка зовнішньо і незграбна, не чистюля і небридлива, не люблю дітей, колупаюся в носі, співаю погано, малюю криво... Та блять, мене подруга щитає за потрібне виправити бо я губу гризла. Я блять можу заплутатися в словах, їх забути або говорю занадто багато і занадто голосно. Слухаю музику яку більше ніхто не слухає, вирішую проблеми на які всім насрати - з мамою, з братом, з їбаними черепахами....в мене істєріка натуральна через цей вірш. А плакати мені не можна, я на роботі.

Я хочу бачити твої очі, дівочі
І чути твій сміх
Зазирнути у вічі
І бачити всіх..
Цілувати твою довгу шию
І чути подих задоволення
Бачити іскру життя
Любити тебе безмежно до незабуття
У мить задоволення
і емоційного сприйняття

Це мені Машка написала... Не думаю, що можна так прикидатися, схоже оточуючі люди люблять мене більше чим я їх і більше чим я заслуговую. Але якшо таке сказати в очі, мене запевнять шо то я від хорошості так думаю.. хз, і приємно но нафіг, нафіг. Я ж її жодного разу не набрала, коли ми не бачилися... Ну бо мені норм, я інтровертна злидня періодично.
А Жадан то даа, то любов, як Антитіла. Хочу фестиваль но нема з ким...

Вирішила худати до літа з неділі...21.01
Болить всьо тіло, цікаво наскільки надовго мене вистачить. Поки вдома то тримаюся... Вроді.
Ремонт стоїть. Обідно.
Зубний стоїть дорого, тварь. І зуби сука чують коли в кошельку остається пара гривень. Обідно втричі.
Ноо всьо ттаки скучно я живу. Зато блаагопполучно.

В мене нині взрив емоцій - запропонувала бившому піти в любовніки)) я ще думаю чи вибирати лінію поведінки чи злитися не починаючи нічого чи поїсти суші , полизатися і злитися... А йому вже кришу знесло, пішов переглядати мої фотки... І це я знаю що в нього десь на компі є мій іконостас .. мені цікаво наскільки я реальна відрізняюся від того як він мене уявляє... Мені весело!

Подивилася кліп Скрипника Випускний. Засмутилася, бо в моїй шаолі не лишилося нічого що я би згадувала з теплотою. Прикро, що ці емоції лише в піснях, мої будні в школі були гамняні. Така ностальгія про небувале. І з днем народження така штука є і з роллю дружки на весіллі, і з піснями про тата і маму...
Жаль.
Світла частина мого життя триває десятий рік. Відколи я в Кп. І тепер в моєму житті все добре, але поплакати би..

Бля це слішком... Бєгєй йде служити... Я реву. Ніколи не забуду з якою увагою він поставився до мене коли я плакала перед зміною, як вчив курити. Як ахуєно з ним бухати на корпоратівах і як класно тусили в нього на хаті після корпоратівів... Маю надію що це таки не прощання і ми ще побачимся, Вєталь

Порахувала свої бивші кредити з 2018р. Сума використаних коштів порядка 43595 грн з комісією сумарно около 2-3тис. Грн. Тепер в мене ціль накопити суму яка буде співвідносна з моїм кредитним лімітом тобто около 50 тис. Грн. На депозитах не рахуючи облігації. Має бути цікаво.
А і ще збираюся спробувати мінімалізм - витягати з сумок лише те, чим користуюся

В мене є секрети які я не готова розказати.... З Валєрою до речі їх майже нема, він вроді вкурсі шо я внутрення шлюха. Ксюхі я не скажу що мені інколи привлікає її чоловік і що він мене лапав. Машке не скажу що мені подобається її батя. Своїй мамі не скажу вже нічого, а ось свекрусі майже все. Така блядь жізнь

Вчора ридала. Останньою краплею став проїзд до хреста під майже 90°, но стрес начався з момента коли мене мама кинвла на гроші. Вона і раніше практикувала пообіщати і не виконати, і ось знову. При чому я її кругом должна: хату перекрити, зуби поставити, за весілля відчитатися, ах, я ж ще грошей на ремонт дороги на хмельницький просила... Слів нема. Не говорячи про те що за подарки не відчитуються і я її нічого не должна. А гроші ми возьмем в кредит, зато нікому не должні.

В моїм житті багато потрясінь. Можливо треба зїзжати. Грошей нема вопше. А ще я їздила до Волковинських.. і Машка говорила з батьком і прямо ах.... Красівий ска. Як ігор блядь. Назуй ті художніки такі красіві, бляя. Це той момент коли кришу зносить. З Валероюнормально і спокійно,но то з другої опери, про страсть штолі. Піздєц кароче.

Розхламляла коробку памяті. Боляче за своє дитинство, я бачила шо є здібні однокласники - і хотіла бути кращою, аж крала чужі вірші...
На всіляких святах були пісні присвячені батькам, неймовірно гарні "там де мама моя там і сходить зоря...", А в мене стосунки гірше нема куди, вона лише іноді приходила на такі свята, і ніколи не була на батьківських зборах, а тата я навіть не знаю . Ніби сирота. А ще я не ходила в садік і ніколи не була "своєю"... Нас не запошували на весілля і ювілеї. Мама викинула на вулицю кота. Я була некрасивою, забитою дитиною, якій здавалося що слово ізнасілувати то простий жарт...і ніхто ніколи не спитав як воно мені так жити. Як я хочу обняти себе маленьку... Ридаю.

2022, липень, 13. Перечитую Врочек Шимун Три мертвих бога. Потім перечитаю Екзамен Тайсин. Це твори-новели про які я часто згадую, які на вістрі ножа, які напружені до краю. Люблю їх і перечитую...

Окрім, як !f такі речі довірити нікому. До мене тіпа в шутку приставав п'яний чоловік подруги. Враження приємні, він дуже схожий на Віталіка. Я чесно не проти заігрувань але дальше поцілунку заходити не збираюсь. Не хочу втратити подругу, буде соромно. Того сказала йому що подруга я Ксюшина а не його. Він рішив провірити в ліфті. Натиснув стоп, вимкнулося світло, він "впав" мені на сіськи. Я подзвонила і розказала Ксюші лише про стоп. Валєрі в шутку розказала всьо в загальних рисах. Легітимізувала, таксказть.

А нині я відкрила сезон черешень. Перше морозиво в цім році не було таким важливим.

Їздила наніч в село. Брат в армії трохи успокоївся. Нормально общаємся. Поки.
Літо.

В город приїхав бивший. Хочеться і не хочеться його побачити. Для мене він частинка лампового, приємного минулого. А я для нього? Хз. Може, болісні спогади, може нерозділене кохання. Я би з задоволенням продовжила спілкуватимя, відпочивати і бухати разом. А він?... Чого очікує від мене? Чи на щось надіється.. Не хотілося би зробити йому боляче, то ж така чутлива натура...

Побачила на весах 74 кг, офігела. Тепер худаю. Вже третій день. Горда собою, поки не нажралася. Веду щоденник їди, класна штука, якщо не забувати все туди писати. Опис всього що відбувається, складання планів і списків заспокоює. Треба перейти до викидання з дому непотрібних речей. І скласти їх список!

Думаю що непогано було би заробити грошей, за кордоном. Вчу німецькі матюки. Задумуюся про усвідомлене споживання і економію. І хочу вчитися підозріливості.
Знову переписувалася з РомоюШ. Просто Ромою. Мр просто. Кайф який. Обожнюю капец. Капец і емоції. Я всьо.

15 черв 19 р. бачила лілії Дивитися розпорядок!!! Відвідати ще раз музей етнографії
Потоцьких(Вт) Театр пива ПравдаПн), Італійський дворик, Пяна вишня Високий замок на
заході сонця Пяте підземелля, мазох кафе, балкончик з лампами

я сьогодні була на кращому з кращих свіданій вперше з хлопцем, який мені по
справжньому подобається і хвилює.... і тепер я боюся.... аби ця зустріч не стала
останньою. Боюся невзаємності... боюся що натура художника превалює і настрій його
перемінливий як фарба

якби то знали люди які ужаси мені снилися... кум прийшов домагатися в гуртожиток
прямо, а я доривалася до комарової... жесть

Мені почали нравитися пісні Льоші Свік і Артік&Асті... Переписувалася з якимось
програмістом Іваном... но ідєальна совмєстімость в мене з мущінами з мої роботи.
Враження, ніби їх набирають за тестом "а чи дивився ти Ігру престолів?" А ще я слігка
влюблєна в свого Президента... цікава штука джізнь.

Коли потрібне общество коханого мущини.
До перехвату дихання, до дрожі.
Поруч нікого не виявляється.
А він і далі прикидається тапком.
І з бившим много лєт не общалася, і вже ніколи не буде як раньше.
І подруги є, але це не те, про що хочеться поговорити з подругою. В них завжди свої
переживання

Хочу, щоб поруч був розумний, хитруватий чоловік з іскоркою
в очах і обов'язково з ароматом парфуму... можна трошки мускусу - для хімії;) Щоб був
трошки "папіком" - поки мені не надоїсть, і коханцем, і бізнесменом, а головне - моїм
чоловіком!

я як кицька відчуваю наближення весни.. а ще тільки початок лютого. Певно виною
всьому якась хімія, яка почалася на корпоративі... або може просто в магнетизмі
надзвичайно привабливого чоловіка, який будучи ще техом, ввічливо виявив підтримку
стажору, яка мала глупость лишитися до двох ночі... Блін, як жаль що самі привабливі
чоловіки вже зайняті?... Той же Зеленський... Я би в такого закохалася навсправжки, без
оглядки, до трясці в колінах, щоб божевільно бився пульс і перехоплював подих... Цікаво,
таке колись станеться?!

Чоловік звинувачує, що люблю його менше за котів...
Чи люблю я когось взагалі?
Сонце сховалося. Тепер легше думати. Бо осоння викликає наркотичне збудження.
Знайти би в когось вогню
І не згоріти у власному

Я дзвонила йому першого квітня.
Це як кидати курити.
Від вчора в мене ломка
Як на першому курсі.
Чи я взагалі переставала колись думати про нього?..
Безмірно хочеться чоловічого голосу. Але не чоловіка.
Чи то в мене гормони під пмс підсуєтилися?
Його пропозиція телефонувати така згублива для мене.
Але про що говорити? Як відмічали з Тетяною Вікторівною могорич Олі? З вербною
неділею вітати? Ми обоє розумієм що це лиш повод. Чи дотерпіти до травня?
А чи буде в мене в травні час чекати... оговорочка по Фрейду, дзвонити до нього?
І якщо станеться неймовірне, якщо він покличе... який вибір я зроблю? Чи віддамся мрії?
Чи розчаруюся? Чи виберу стабільність, хай вона мало хвилює?

Осінь пахне цукерками. Паленим цукром.
Прілим листям, натхненням, пригодами
Чорнобривцями, хризантемами
Відкриттями, свободою.
Осінні міста: Києв, Львів... Карпати.
Фотосесії. Закутки біля старих дверей покинутих будинків.
Величні храми.
Нові книги.
Настрій віршувати, творити, слухати лірику...

Але це лише останній місяць літа.

Дивлюся розслідування. Ситуація: дівчинка 13 років показала сіськи в чаті, її звинуватили в неморальній поведінці+шантаж. Складність: її чмирили в школі, а інеті хвалили.
Рішення: 1. Сказати що то фотошоп і віруси знайомим, в соцмережах розмістити повідомлення, що сторінку взломали.
2. Поліції розказати правду.
3. Звернутися до психолога.
4. Змінити школу.
І вуаля! А то люди хренью займаються замість розумних дій.

Щось мене реально тягне до аналізу. Вчора заколупувала Валєру роздумами на тему веснчного і коронавірусного синдрому і особистого простору. Валєра заколупався, а мені кайф!

Додивилася нарешті Good omens. Шипперю Азірафеля і Кроулі. Лапочки. Підсіла на креки. Ржач несусвітній. Мало того що серіал з тонкими шуточками, тепер я сміюся до сльоз. Думаю, чи варто шукати креки на Властєлін колєц, Гаррі Поттера і Гру престолів. Начирно що не втримаюся. Після доооовгого перериву завтра нарешиі піду на філософський. А що робити ще. Начитаюся потом фанфіків. Може зустрінуся з Вітьою. З ним класно. Він мені приємний. Якщо в розумних дозах(ацкий смєх)