Ordinary Girl*

плачу від розуміння ущербності
мого життя... :с

В мене дуже скучні фрагменти. а все тому, що скучне життя(( і хто придумав, що студентські часи - найкращі, найбільш запам*ятовуються, можна класно "відірватись" і інше. Це БРЄД!!! Або ж тільки в мене не так!

Це так важко усвідомлювати, що люди, які оточують тебе, не твої. Ти не схожий з ними, в вас мало спільного. І ти не живеш, а просто існуєш поряд з нею.. Чому так?? Де ж тоді "мої" люди?

Сумнооооо... Бісить, коли хтось запитує чи гуляю я, я мушу брехати, що часу немає в будні дні, а на вихідних просто немає з ким :'(((
Чому я нікому не подобаюсь як людина? чому ніхто не хоче дізнатись щось про мене, навіть просто познайомитись? Навіть коли мене спитають щось, вони не слухають відповіді!

Майже перестала сюди писати, адже постійно відчуття, що "дехто" знає, що це я. П- параноя! ахха
Що ж, я тепер студентка. Навчання важке трохи, валять конкретно! Часу майже ні на що немає. До того ж голова постійно болить, і живіт, і всеееее
Навіть музику майже не слухаю(((((
В особистому житті зовсім не складається. Про Л. забуду назавжди (для цього є вагомі причини!). І не важливо, що це було (чи є) перше кохання!
Всі хлопці зникли з мого життя.. Чому??
Ай ладно, буду вчитись краще. Треба поставити перед собою певну мету і прагнути до неї, а не просто існувати в цьому світі.
Настрій гав*о!
****Друга Ріка - Лиш вона

Вже набридло постійно думати про те, що я лишилась сама. Мені не треба десятки друзів, але хоча б 1-2 людини, яким я зможу довіряти повністю. Я інтроверт, та навіть їм потрібна людина, на яку можна покластися, знати що вона поруч. Просто розуміти, що ти хоч комусь потрібен в цьому світі!

"Не бійтеся когось втратити. Ви не втратите того, хто потрібен вам по життю. Втрачаються ті, хто посланий вам для досвіду. Залишаються ті, хто посланий вам долею" Фрідріх Ніцше
Все життя ми когось втрачаємо. Я вже не боюсь нікого втрачати, просто немає кого, всі й так зникли.
От чому я можу лише втрачати людей? Спочатку коханого, потім відвертаються подруги, причому моя "бест" подруга не ділиться зі мною "таємницями". Далі я зустрічаю і втрачаю знайомих хлопців. Всі просто помалу йдуть з мого життя. І тепер мені 18, а я лишилась сама зі своїми перевагами, комплексами, недоліками..
Тоді питання: хто посланий мені долею? Хто потрібен мені по життю?? На ці питання відповідей як завжди немає..

Ехех як довго я тут не була, півроку здається..
За цей час багато що змінилось. Я закінчила школу (пічалька, хочеться знову туди, але в якийсь 8-9 клас).
Тепер я офіційно студентка)) юхуу
За ці місяці в мене було небагато приємного та цікавого. Моє життя змінюється лише в гіршу сторону.. Друзів немає, коханий забив на мене, сім'я як завжди в своїх проблемах.. В мене з'явилось багато додаткових комплексів.
Я майже припинила спілкуватись з Є. і К. Так не вистачає їх(( як пригадаю минуле літо, чи осінь.. така ностальгіяяяя :(
Що ж то ще?? хмм.. а нічого, все так само скучно як і було!!
Літо закінчується через тиждень... а в мене навіть не було нормального літа(((

Залишився тиждень до школи(( так швидко.. Треба вчити щось, а як себе заставити? Навіть зно вже не так лякає :(
Цілими днями тільки те й роблю, що сижу в вк і фільми дивлюсь, музика вже набридає, чомусь навіть не читається..
Так не вистачає спілкування!!! Особливо з ним((* Хочу обнімашок**
Настрій... хм.. а він є?!
Почула класну пісню The Script - Superheroes:*
блін в мене все так скучно, що навіть немає про що писати((((((

Як же мені хреново! Цілу ніч не спала, заснула десь в 5. Лежала в ліжку і тупо ревіла більш ніж годину!! Почалось все з Ж. (я хз що між нами відбувається), а закінчилось "найкращою" подругою.
Проаналізувала останні кілька років: я нічого про неї не знаю! Вона ніколи нічого не розказує. А я хочу все знати!!! Хочу взнати яка вона з іншими (з подругами, з хлопцем). Ми дуже віддалились.. і то вже давно.. Жаль що я так пізно це зрозуміла! Ми вже не ті маленькі веселі сестрички. Ми змінились.. і стали дві "незнайомі" дівчини...
Ужасно хочеться виговоритись! Та хіба хтось зрозуміє мене?!?! НЕНАВИДЖУ СЕБЕ!! Боюсь уявити що буде далі.. А що як я не знайду друзів, коханого? Що як залишусь самотньою..?

Канікули розпочались, а я лишилась без друзів.. Це дуже сумно. Не хочу просрати ще й ці канікули.. Як же погано!! Хочеться закритись десь, щоб ніхто не бачив, не чув мене, а я їх в свою чергу..
Боюсь зради.. з його боку, адже "подруги" вже й так зрадили.. Вона знає, що я вдома, що не зайнята, але ж це надто важко сказати "виходь до нас". Навіть говорити не хочу з нею!
Плюс я хз чому обіжаюсь на нього. Вчора він зіпсував мій настрій, сьогодні я зіпсую його)) Все чесно. Ехх.. а він навіть не здогадується ні про що!
Настрій -20. The Neighbourhood- Staying Up**

°Сьогодні був гарний день, за винятком одного моменту..
°Сьогодні я так насміялась, що в школі, що вдома)) Ось так подивишся і здається, ніби все добре, ніби вони всі і є моїми друзями.. а насправді.. ехх..
°З Ж. все добре) Я все більше й більше відкриваюсь йому, стаю більш "вільнішою" у спілкуванні, моя скромність потрохи зникає))* Всі вже знають про його існування, а я цього чомусь знову боюсь.. Боюсь, що ми розстанемось, а у пам'яті інших лишаться ці моменти... Але я зовсім не думаю про те, що він може просто не сподобатись комусь.. Якось байдуже, це їхня особиста думка) Він мій* поки що так, а там побачимо**
°Дуже хочу обнімашок** бажано з ним))* ня^^

Все ж дочитала ту книгу. Ааа.. вона просто шикарна** І така трагічна* От чому в книжках таке цікаве життя? В них такі гарні історії кохання.. оці перші погляди і все, вони вже разом.. Хотіла б відчувати те що й вони*
З Ж. все добре, багато спілкуємось, скучаємо, хочу його побачити та обійняти* Після тієї розмови 4 грудня він вважає мене своєю дівчиною))*
Треба вчити уроки, останній тиждень все-таки.. і він пройде непомітно швидко..

Проснулась пізно. Читала книжку, поки що не надто цікава, але все ще попереду. Думала подивитись фільм, але поки вибирала, перехотіла. В результаті цілий день просиділа за компом((

Сьогодні вже п'ятниця, 5 грудня.. Так швидко час проходить:/
Є. зробив мій настрій на весь день. Навіть коли згадувала його, посміхалась* Але в якийсь момент настрій пропав і всьо.. Він і сам це зрозумів і сказав, щоб позвонила коли захочу говорити.. а я не надто й хочу((
Дуже сумно.. скучно.. відчуття, ніби зараз заплачу, навіть через якусь дурницю(( Напевно що на це сильно впливає школа, адже такий тиск, втома, недосипання, оце постійне напруження.. Дуже хочу відпочинку, не просто посидіти вдома, а кудись поїхати..
Скоро вже Новий рік, новорічного настрою немає, знаю що цей день нічого особливого мені не принесе.. буде скучно( ехх.. побачимо((

Сьогодні знову думаю про те, що я не комунікабельна, в мене немає друзів(( А може це не я така? Може це просто ніхто не хоче зі мною спілкуватись..? Хм.. напевно точно не хочуть(( Навіть та людина, яка ніби найближча мені, не хоче мене ані вислухати, ані розповісти щось. Я взнала дещо з її "секретів".. Але блін це так обідно, що навіть вона не хоче чути мене!! Вона думає що це я не хочу її слухати й каже "а нашо все розказувати? кого це гребе? можна й в собі все тримати!" От я так не можу, мені треба з кимось ділитись цим всім. Я сьодні дещо їй розказала, а вона "нашо ти мені це кажеш? мені якось пофіг!" Ужасне відчуття!! Я не потрібна нікому.. :'[
Боюсь лишитись самотньою..(((

Блін так класно, цілий день майже говорю з Ж. хай навіть по кілька хвилин, але приємно* впевнена що він не забуває про мене, навіть знаходить тих кілька хвилин**
Вже набридло постійно думати, що моє життя скучне! Да, це так, думаю навіть інші підтвердять, але я не можу його змінити.. Ну ок, можу, но тоді для цього треба друзі, з якими я буду весело проводити час, гуляти, розважатись. А вони в мене є..? Або потрібен хлопець, якого також немає.. Ж. далеко, К. далеко, навіть Б. далеко... Чого немає нікого поближче?? Оце ж мені везе.. :|
Ніби останній рік, мала б гуляти, веселитись, а в мене все навпаки(( Хочу, щоб наступний рік був цікавіший та веселіший*)

Часто засинаю з музикою. Буває іноді слухаю й слухаю пісню, і в голові та музика грає і тут різко ніби вилітає, виявляється вже давно грає щось інше.. А де ж я була в цей момент? Ніби я дійсно відключалась.. Мда.. дивненько трішки*
Ж. все більше й більше мені подобається. Але мене чомусь злить дещо. От коли він каже що хотів би приїхати чи щоб я приїхала (і таке інше, коли я не впевнена що це могло б бути, адже я досі не знаю чи хочу бути з ним), то він просто після цього ніби переводить тему і питає що в мене з настроєм (йому кажеться ніби настрій зникає). Я хочу щоб він сам поговорив про це, а він не хоче. Бісить це! Такий весь хороший, боїться мене обідити.. Хочу щоб він все висказав мені!

Сьогодні вже неділя.. останній день осені**
*Пів ночі читала книжку, тупе закінчення, сподіваюсь буде продовження.
*Ужасно хочу поговорити з Ж., але щось не виходить.. Здається, ніби ми віддаляємось.. це погано, але знаю, що потім буде набагато краще))*
*Нічого не хочу робити( настрій десь пропав:(

*Проснулась пізно, нарешті виспалась, але це ненадовго((
*Зробила більшість уроків) поприбирала))
*Сьогодні зрозуміла як це, коли тобі не пишуть, коли ти весь день чекаєш, постійно думаєш "а він мене згадує?" Це ужасне відчуття!!! А все через нього, він все ще чекає коли я заскучаю за ним... А я не знаю.. ніби й скучила.. ніби й ні((
*Настрій: сумно, чогось не вистачає..
*Green Day - 21 Guns ^^

*Не переписувалась з Є. цілий день, і тепер поняла, що майже про нього не згадувала, лише іноді. Чомусь почала думати, що буде легко його забути(
*Через Є. не висипаюсь, але йому не кажу про це, бо хочу чути його! Жаль, що час йде так швидко.. Здається ніби щойно почали говорити, а тут вже пройшло дві години.(
*В школі все добре. Скоро канікули))))
*Мене почав бісити К. Я не можу з ним норм говорити, бо замічаю, що він якусь фігню почав говорити. Він змінився, став якийсь геть скучний, сумний, не цікавий.. Надіюсь я теж йому набридла)
*Сьогодні якийсь дивний настрій: ніби є, а ніби й немає. Слухала музику, знову нахлинули спогади//
*Хочу позвонити Ж.**
*Fall Out Boy- Centuries няшна пісня**

Уявила собі щасливе майбутнє.. (картинка сама з"явилась в голові)..
*Велика простора кімната. там маленький хлопчик. він грається з собачкою: вона біжить на нього позаду, а він ще геть малий і тому падає і сміється. я стояла біля дверей і спостерігала...* Хочу мати гарненьку собачку..* Хочу дійсно бути щасливою! Мати чудову другу половинку і хорошенького карапузика** Думаю це ще все буде в мене)) Головне не помилитись в виборі...

* Говорила сьогодні з Є. Він поводиться так, ніби я нічого поганого зовсім не казала, ніби все добре, але відчувається що він чекає.. чекає поки я не розповім про почуття до нього))
*Останнім часом зовсім не висипаюсь, треба почати лягати раніше:))*

Давно не писала чомусь. Не було бажання заходити сюди.
Не знаю точно, але кажись я влюбила в себе ще одного хлопця.. Це ппц! Як довго це триватиме?! Я відчуваю, що мені буде нелегко в майбутньому. Я ж постійно зустрічатиму нових людей.. і що далі? Вот чому все так складно? Чо не можна влюбитись в одного і всьо? А нє, то ж треба влюбити в себе 10, а потім мучитись "до кого в мене є почуття?!" Ну чому все так?? Як тільки я почала думати про одного, одразу ж з"являється другий і третій. Як я була з Л., то ні про кого не думала, він був єдиний. А зараз.. Ну да, мені нрав що мною цікавляться, але я не можу всім казати, що в мене є хлопець (аби відстали від мене). Це ужасно!!
А коли ж я закохаюсь??

*Була на олімпіаді, чекаю результату. Одне завдання точно зробила правильно)
*Немає що робити(( та й нічого не хочу робити..(((
*Завтра важкий день. Сподіваюсь все буде добре:)
*Вже почала скучати за ним.. Дуже хочу, щоб в нас все вийшло у майбутньому^^) Якби можна було, ми говорили б цілу ніч*
*Дивилась фільм, слухала музику, сиділа в вк.. скучно, і спати хочу^0^

Набридло все.. Напевно я більше всіх хочу канікули.. Сильно велике навантаження зі сторони школи. Багато уроків, зно, додаткові заняття, наукова.. Іноді хочеться просто втекти звідси і ні про що не думати.. :'(
Навіть не знаю про що писати( День нецікавий. Скучний( я лінива жопа:* знаю що для мене це важливо, що буду переживати і всерівно нифіга не вчу( Я хочу, дуже хочу досягти успіху, та нічого не роблю для цього. мало просто хотіти.. треба прагнути цього! навіть боюсь дізнатись завтра результат// я песимістка! та ще й яка..!! Ехх..

Просинаюсь сьогодні, а в кімнаті темно, небо темне, отже дощ або сніг. Виглядаю, а там.. вся вулиця вкрита біленький сніжком *о* так няшненько)) Одразу ж здалось, ніби зараз справжня зима, та й Новий рік скоро.. (..) Йшла додому через міст. Дивлюсь, а там все таке гарне: жовті кущі та дерева, запорошені сніжком, між ними річка тече тоненькою стрічечкою* Так гарно спостерігати за природою.. ^^)

Цілий день провела з дуже гарним настроєм* Це вже радує* Є. такий хороший.. і все більше подобається мені. Я боюсь зробити йому боляче. Знаю точно що мушу вибрати між Є. і Б. ... І хто ж це буде?? Я хз(( Блін.. від цього робиться трішки дурно:|