EarlGray

Їду в автобусі майже як в метро, тому фраг.

Сьогодні пізно прокинулася, тож і враження, що день вже просрала. Вчора знайшла вакансію наративного дизайнера і хочу майже по рофлу на неї податися. Найкращий настрій був позавчора, коли все зробила, що планувала - і академію, і заявку на вакансію, і вечерю, і малюнок в видавництво. Потім два порожніх дні. Завтра можливо зберемося потусити, але я як не пила, так і не буду. Можливо куплю собі безалкогольний радлер.

З цікавого ще - весь день ловлю себе на настрої посратися з Тн. Дивно, нащо мені. Чисто може емоцій яких отримати?

Дивний стан. Перечитую старі фраги тих людей, яких знала, і це так дивно. Наче і вони не вони, і події якісь інші, і я сама себе в той час не пам'ятаю...

Мені наче і не погано, але я просто нічого не хочу. Так дивно... Інколи не дуже хочу їсти, але з інших причин: поки приготую те, що мені можна, капець часу пройде. А просто якесь печивко не можна. Тому і думаю, що в мене проблеми по здоров'ю: я дуже багато їла солодкого просто щоб підняти собі настрій. А тепер покриваюся пліснявою, наче стіни в тутешніх будинках. Добре що не діабет. Хоча хто зна? Коли була у лікарки, вона спитала, чи все добре.

"Алес гут" (маю безліч питань, але мого словникового запасу недостатньо, щоб їх поставити)

Я жахливо тривожна і маю за шкалою Бека виражену депресію середньої важкості. Один раз займалася з справжньою психотерапевткою на справжній сесії. Насправді чекаю наступного сеансу, хоча воно капець дорого. Але ще на 2-3 сесії грошей виділю. Ця тривожність - вона про те, що раптом не вийде щось для поїздки в Україну. Квитки скоро будуть у продажі. Важливо вчасно придбати.

Взагалі з приходом грудня трохи відпустило. Є Адвент, є парочка таємних Сант, малюється потрохи. Вже майже одужала, але проблеми вирішувати досі не хочеться. Таке собі безсилля і млявість, причому здебільшого моральні.

Жахіття стали сниться набагато менше, коли почала приймати гліцин. Та і магній не треба переривати.

Їду по Парижу з постною пикою. Люди взагалі тут дуже красиві і стильні, це прям дуже красиво, а як порівняти з Німеччиною, то і взагалі. Пахне класними парфумами. Але взагалі подорож проходить як для галочки - там сфоткалася, сям, чисто відзначити що була. Чи таке насичення вже іншими містами, що Париж аніскільки не вражає, чи просто це моя депресуха не дає відчувати життя.

На середу записалася до психотерапевтки. Я вже серйозно не витримую і думок своїх, і постійного вечірнього бажання плакати від жкс і маленьких невдач. І жахіття у снах теж дістали. Не сплю нормально, прокидаюся кілька разів на ніч. Неприємно. Але і пт мені поки дещо дорого, але тягнути вже нема куди. Ось так.

придбала собі новий планшет . Будемо вважати, що це мені на честь початку навчального року . Серпень вийшов на диво плідним: я переклала великий текст для публікації на німецьку, ось скоро вже прийде поштою авторський примірник опублікованої книги. Намалювала ілюстрацію - обкладинку для одного оповідання , Завершила (+ переклала на нім.) мальопис, почала наступний. В принципі, планшет здебільшого для роботи з ним, я обрала зі стілусом, гарна модель для художників. Знайшла видавництво для наступної роботи :) А, вишила брошку з птахом. Красива. Записалася в бібліотеку, там класно працювати з примірниками. Почнуться курси, часу буде набагато менше. Тож вдвічі можна собою пишатися.

Тн кожного разу варить нам каву зранку на сніданок. Днем заварила розчинну, коли була сама і... походу мене підсадили на гарну каву. Бо смак не зрівняти))

Вчора були на пікніку з друзями, і те, що ми там були _вдвох_, то напевне багато кому могло стати зрозумілим. Ну а для Сф, яка, чесно кажучи, занадто до мене залицялася останні кілька днів, це було показано взагалі дуже напряму. Бо чесно кажучи, мене її тактильність починала напрягати.

Навіть трохи потанцювала.

Сьогодні бачилася з Д. Дуже рада, що вичепила його все ж таки. Скучила за ним. Потринділи і пожерли піццу, як в старі добрі часи) я похизувалася рукописом і потестила його планш. Треба собі купити))

От їду і думаю, що як шикарно, що мої чоловіки порішали мої проблеми. Батько купив білети зі Львова і домовився за проживання там, Тн допоможе мені з речами у Києві і домовився за ночівлю, тож мені не треба нічого шукати.

Їду зараз ще по Німеччині. Скачала собі ''магію і м'язи'', але зараз не хочеться в телефоні сидіти, тож вишиваю) я взяла верхню сукню в автобус, щоб якщо буде нема чим зайнятися, завершити край.

Автобус гарний - розетки, кондьор, краса. В Берліні стояли в заторах, але час пересадки в Польщі - дві години, тож все ок. О шостій будемо на пересадці.

Я радісна) і в кулончику від Тн - не захотіла його залишати)) хоча зазвичай прикраси майже не ношу, не те, щоб їхати в них)

Настрою на курси немає... В мене новий стиль купування одягу - я беру те, що підходить у грудях і має талію на правильному рівні, а потім ушиваю пройми або талію, щоб воно гарно сиділо. В мене вже дві сукні такі і вони класно сидять :)

Час перетворюється на очікування поїздки додому. А ще скоро день народження. Хоч би хто прийшов... Я запросила чотирьох людей, ніби один з них точно буде. В мами був такий дивний вираз обличчя, коли я сказала, що я запросила гостей додому на ДН, що я ще довго думала, що їй не так з цією ідеєю.

Їду додому з фехтування. Цього місяця в мене єдиний білет, тож коли дощ або ось сьогодні в мене місячні, я їду не на велосипеді, а на автобусі. Дещо довше, але зручно. Мені часом цього не вистачає - повтикати в транспорті по дорозі кудись. Тут або пішки всюди, або велосипедом. Тому і фраги зрідка пишу, вони просто не співвідноситься зі стилем життя.

У понеділок останній екзамен з курсу. Хочу у якості челленджа завершити мальопис впродовж тижня. Пообіцяла собі за це альбом і пастелі.

Тн 🖤, тут все гарно) він носить кулон, що я йому подарувала, бачила це на його тт. Чекаю поїздки в Україну. Цікаво, як все складеться.

Замислилася і перетримала пательню, тепер все в диму.

Думала про випускний. І чому всі ми при достатньо добре заробляючому батькові економили на тупому. Чому я довго йшла від того, щоб економити на базовому комфорті. Чому, врешті, мені тоді купили потриману випускну сукню в салоні оренди.

В моєї м дивне відношення до шлюбу і до ж/ч обов'язків. Типу, що готувати це жіночно, а заміж треба щоб чоловік тебе забезпечував. Думка норм, але при її відношенні вона не змогла її реалізувати, і ще й незвдоволена очевидними наслідками такої моделі.

Так і кортить сказати "А от я, якщо дещо складеться, через деякий час після повернення в Україну планую одружитися". Але вона допитається, за кого, тож ні.

Зі вчора досі відчуваю якоїсь неймовірної сили ніяковість
Досі, блін

З позитивного - майже не відчуваю хворобу, може половина тижня ще пройде у прогулянках та відпустці

Новий курс вже з понеділка...
Пл зве на гру у кінці березня. Я вагаюся. Приїде с, хочу з нею порадитися. Якщо я витрачу багато грошей, не залишиться на можливість поїздки додому. Хоча вона і без того недешева і небезпечна. Найгірше - що мене ніхто в цій ідеї не підтримає.

Завтра термін до дантиста, піду. Ще за пломби тре буде заплатити. І новий телефон нарешті придбати. Не уявляю, що б я робила в Болгарії без дотації.

Настрій, напевно, все ж -0.5

Розмовляли з с, як моє ім'я буде поєднуватися з прізвищем Тн, а наступної миті я подавилася слиною)))

Питання з останнього фрагу відпадає :) Абсолютно точно закоханий) Ніяка б інша людина не робила б для мене такого, якби не була безперечно в мене закохана :)

Нещодавно бачила його по відеозв'язку. Стерти посмішку з мого обличчя було майже неможливо. І це так дивно, що коли він дійшов трохи зі мною побалакати, я так зашарілася, здається...

А Тімм, лайно таке, заблочив мене всюди. А до цього мені "ти мій гарний друг, ми так дружимо". Багато ж коштує твоя дружба, яка закінчується в чс. Але мені і легше, ніяких моральних вагань щодо підтримки зв'язку з ним.

Обожнюю мого офігенного Тн-а 🖤

- Танцювальні мандри сальсою (обожнюю обнуляти тут дні без спорту)

- Скоро отримаю пластикову ід картку резидента Німеччини

- Сьогодні сильно змерзла поки їхала з одного заняття на інше

- Завтра продовжуються мовні курси і буде екзамен з 4 теми. Треба вже лягати

- Купила скраб для обличчя і нових симпатичних шкарпеточок

Пишу вірші. Оце мене взяло, господи.

Ну так як раціонально подумати, то не дивно, я ж хоч куди намагаюся сублімувати емоції. Малюю, вірші пишу ото. Це вже другий. Може як вистачить символів, викладу його сюди у закритий фраг.

С мене сьогодні добре пофарбувала, ще я потонувала волосся у платиновий колір і також підвела губи, виглядаю на 11/10. Хочу вражати. Запалювати серця.

А завтра куплю собі берет, капелюха і можливо помаду. А ще хочу собі ще одну спідницю: довгу і в клітинку. І червоні панчохи.

І напасти на Тн. Йой, як же складно тримати себе в руках і не переуявляти різних речей.

Після вчора все болить. Навіть пресс, коли сміюся, що й казати про сідниці після 2.5 годин на велосипеді. І ще я вчора зважилася: вага така ж як і у лютому, тож я рада.

Доречі, за німецькими розмірами в мене навіть не М, а. S. Проте, це легко виправити з нашою новою сендвічніцею.

Амн переживає труднощі у відносинах з своїм хлопцем, тож ділитися з нею милотою з власного життя досить невчасно. Треба буде подумати, як її можна буде підтримати, коли вона піде військовою медкинею.

Завтра ми йдемо на перший перегляд квартири на оренду. Страшно хочеться окрему кімнату, щоб закриватися в ній

Йо, здається, сьогодні я гаряче пофліртувала. Ну, точно краще, ніж завжди до цього. Тн надто привабливий🤤

Я: натанцьована досхочу, бо майже три години займалася з Тіммом (я пишаюся його успіхами у танцях, бо тут є і мої здобутки).

Я: закохана і неймовірно приємно мати той факт, що можу поділитися своїм захватом від занять з Тн. І порівняти наш тренерський досвід, це шикарноооо, обожнюю його.

Я нахапала норадреналіну, як в старі добрі часи в студії і це так прекрасно. А ще в мене болить все, але я продовжу розминки, щоб такого було менше.

А ще в мене є браслет, що світиться)))

Те, що я не можу взяти від всесвіту, я створюю собі сама. І зараз я створюю собі танцювальну студію в іншій країні)) Це прекрасно)

І Тн - бусінка))

Больше всего мне нравится заходить сюда, чтобы обнулить дни без влюбленности)

Наверное, хочу написать V и рассказать ей обо всем) Позавчера она вроде вышла замуж. Очень красивая с W в своем свадебном платье.

Сегодня у меня по плану уборка, а завтра иду в церковь. Второе нетипично.

Хочу друзей здесь, может снова установить баду? Есть небольшое ощущение, что живу в изоляции. Хотя общение с Тн это слегка сглаживает, нет ощущения тотального одиночества.

Мне снился сон и в нем были мои друзья. Они были счастливые) Влада была беременной и так светилась) Папа купил целый склад кукурузных палочек для поездки на море.

А теперь я расскажу о том, что впервые не смогла найти в интернете информацию о человеке. Вот это да! Ну, типа, некоторые штуки я нашла, но мне нужна была определенная дата. Я даже в восхищении от этого.

Хочется обновить счетчик влюбленности) сейчас 173 дня, это как-то много и грустно.

Животик болит от месячных, но все не так плохо, так как они не сильно задержались и я легко встала ночью, чтобы выпить таблетки.

Надоело уже, честное слово
Третий день подряд что-то не так. Задолбалась я нервничать и унывать.

Иди, Эрл, работай сервитьоркой или посудомойкой. Пока это все звучит как не возвращаться осенью домой.

Я устала от негативных эмоций((

Какой-то бред в последнее время с нервами. Сегодня еще днем себя накрутила, типа плохо чувствую, но вроде оказалось, что просто была голодной.

Я устала и болит голова. Это все стресс: сегодня ответили по собеседованию (первое хорошо, второе на 50%, третье не так, как надо было), но позвали на следующий этап.

Хочется плакать. Я взвинчиваюсь сильнее чем обычно. Перепсиховала из-за ключей: да теперь это верно сказано - спасибо, что это ошибка не всей моей жизни. На самом деле, это в принципе не ошибка - отношения с ним. Ошибкой была попытка их оживить после декабря.

Покрасила передние пряди волос в розовый остатками краски. Красивое))

Все больше обращаюсь к тому, чтобы умиротворять себя мыслями о тн. Он пишет и спрашивает, в порядке ли я, это так приятно.

Последний выкидыш графоманства даже не стала удалять из блога, висит пока.

Думаю, я не особенно страдаю оттого, что всё уже отболела ещё в январе. В основном чувствую освобождение. Иногда грустно становится или там замыкает в поиск информации о нем (ехал куда-то на поезде... можно было бы найти рейс, куда, но я постаралась отвлечься). Зачем он мне, и зачем эта инфа. Больше нет С., который для меня, так что к чему все это. Не все ли мне равно теперь, что и куда и зачем.

А в остальном - рисую иллюстрации для тн, походя с ним общаюсь. Приятное и милое общение. Это так ценно - болтать с теми, кто знает тебя. Вот этого нет в анонимных чатах, отчего после них всегда состояние немного угнетенное.

Опять боли от м - чем больше задержка, тем сильнее. Чуть не стошнило ночью(

Я такая злая, что вопросы по моей квартире опять решаются без меня! Да дай ты соседям мой номер, пусть звонят МНЕ, вот этот испорченный телефон меня офигенно бесит. Очень, знаете ли, сложно за что-то отвечать, когда ты не владеешь всей информацией и контролем. Типа как счетчики ставить и в суд за неуплату - так меня (потому что кто-то надеялся, что "спишут" год отопления и не платил свою часть), а как с вопросами соседи звонят - так ему!😤 Ну бесит же, невообразимо бесит. Один только смысл в этом есть - у меня сейчас сеть в роуминге, но со мной связаться в случае чего ВСЕ РАВНО НЕОБХОДИМО.

Боже, я от злости даже рисовать не могу. Опять день без рисования.

Ну сколько ж можно!!!

Сегодня день рисования, а я не рисовала...

Всякий раз, как поговорю с ним - расстраиваюсь. Как бы так вырезать его хирургически из моей души. Аккуратно и без следа. Впрочем, иногда мне кажется, что абьюзер здесь я. С Вт вон тоже долго мучала расставание, пока она меня не взбесила случайно. А с ним я просто ощущаю, как сильно я стала безразлична. Просто так это затирается и не помнится, а как проболтаем пару сообщений - это чувство возвращается.

Забираю от него свои ниточки, что так сильно отдавала ранее. Вот уже и минус очередная одна: у Ф. мои ключи. Ну и он хотя бы извинился за то, что не написал мне сразу, как удалось их забрать. Не то, что некоторые.

Настроение -0.5
Небо красивое

Меня создают люди, меня окружающие :)
ДР бывает тяжелым праздником, потому что это гештальт, дедлайн еще одного года твоей жизни. В такие дни все ощущается острее и хочется доказательств собственной значимости перед друзьями и близкими.

Но вчера день прошел хорошо) был негативный момент, когда я уже в третий раз шла за тортом, но потом я иду с ним обратно наконец и думаю "а ведь я сейчас прийду и меня подарки ждут" и как будто выныриваю. Обратно - в хорошее и радостное))

А вообще я зашла написать этот фраг, чтобы похвастаться, что вчера ночью купалась в море голой :D Такое - из разряда особенных жизненных событий, как секретная ачивка в игре)))

Психовала, орала мысленно
Много
А теперь думаю

Думать не хочется вообще, страшно, так как часть цепляет мой дом дома. У меня ведь какой механизм борьбы со стрессом? Отрицание. А есть вещи, которые хрен получится отрицать. И тогда стресс.

Ужасно хочу доделать иллюстрацию.
О, отличная идея, буду думать про тн, чтобы мирно заснуть.

Я вся исцарапана пальмой. И вот что думаю сейчас. Есть две фазы - маниакальная и депрессивная вроде. Никакой самодиагностики, что вы, но днем с юккой я явно маньячила. И нафига? Все равно ж домой не увезу, там блин дерево 1.5 м в высоту и в диаметре кроны.

Тестовое меня сегодня морально унизило. Нифига не помню. А завтра еще и R. И или дальше играть в умную, или?