2766

Ну що, ще один відрізок "21 день без Ніка" - ні дзвінків, ні повідомлень. В принципі можна вже знімати фату))) До речі, днями він нащось мої фотки полайкав. Це, звісно, приємно, але смисл?

Че заспокоївся, але я не знаю, чому саме. Може через те, що я йому знову виписала тринди. Побачу, як довго він буде адекватним. А з іншого боку, як ми так сильно посварилися, я навіть трохи злякалася, що ми не зможемо помиритися ніколи. Якось шкода стало цього телепня. Ото дурепа.

А більше нічого нового.

Щось багато було всього за останні дні, навіть часу не було зайти сюди хоч кілька слів написати.

Якщо коротко, то у Д не все так погано. Точніше, лікар каже, що для літа це типова тенденція. Треба дивитися ситуацію в кінці осені.

А от із Че все дуже і дуже погано. Він мене не чує. Його версія - це я все роблю не так, це я винна у всьому, що відбувається. Сьогодні виписала йому п*зди по самі помідори. Побачу, що буде. Але так, як було, бути не повинно.

Нічого не встигаю. Все щось шкереберть. Ну але що вже вдієш.

Сьогодні снилося, що я робою мінет якомусь чуваку, а в нього не встає. Точніше спочатку ніби щось заворушилося, але потім все впало. От тільки не можу пригадати, чи був це Нік, чи хтось інший. Але сон дивний. Цікаво, що він означає. Якщо, звісно, щось означає, бо я не надто вірю в таке всяке. Проте якогось дідька почуваюся цілий день невпевненою через отой провальний мінет)) Та однаково продовжую ловити чоловічі погляди)

Сьогодні снилася дружина Ніка, ніби я на старій квартирі, на кухні, там ще були якісь люди - ніби мама і ще хтось. Дружина Ніка виглядала поганенько, якась запухша була і пузата. Коротше, познайомилися ми з нею уві сні.

Ех, Нік. Вогонь у мені було б добре підтримувати, інакше все мине. А з іншого боку - воно йому треба? Правильно робить, що нічого не робить. Хтось же мусить поводитися, як дорослий. Якщо мені це не під силу.

Повертаюся трохи до буллет джорнал, загалом хороша ідея, тримає в тонусі, хоч для мене всі ці планування, графіки і правила - це дуже складно. Але треба, бо так недовго геть розслабитися.

У випадку з Ніком у мене тільки один вибір - думати головою. Бо як починаєш думати головою, одразу стає зрозуміло, що сенсу рипатися в бік Ніка немає ніякого. Ну і що з того, що хочеться? Перехочеться. Я так думаю.

А взагалі мені зараз не бракує уваги з боку чоловіків.
От прямо дуже не бракує. Деякі зовсім юні))
І це до біса приємно)

Не знаю, чим я думала, коли погодилася поїхати до батьків на вечерю. Мама, як завжди, запросила навіть не за півдня. Ну чому я не змогла відмовитися? Я ж хотіла почати прибирання вдома! Бо завтра в гості прийде Піппа з сім'єю. В результаті забагато з'їла, знудилася і проїбала купу часу.

Але є і хороші новини. Купила класного вина за класною ціною на завтра. Ну і традиційно трохи свіжої зелені привезла додому. Як завтра все встигну - навіть не уявляю. Меню - і те не готове. Піду но я спати, може вдасться прокинутися раніше.

Сьогодні по плану були деякі б'юті-процедури. Це забрало кілька годин часу.
Говорила з Піппою, розказала про свої пригоди. Насміялися. Як же я за нею скучила!
Наступні кілька днів будуть дуже напруженими і я, певно, знову не висплюся.

7 день: компліменти
8 день: догляд за собою

Йшла сьогодні на роботу, ледве переставляючи ноги, так хотіла спати. Думала купити каву, але купила морозива. Стала обирати кульки й зупинилася на "блю-курасао" під колір сорочки і "мохіто" просто так.

На роботі гарно відпрацювала. Але те, що мала зробити за ноутом, так і не зробила. Зате зранку встигла відправити матеріал моїм улюбленим клієнтам і він їм загалом сподобався. Що тішить, бо я мало не провалила всі дедлайни.

На вечір зробила тренування і воно круто зайшло. Велосипед - це, звісно, добре, але з Джил справи підуть краще. Думаю, це мене надихнула книга Муракамі про біг, яку вчора закінчила.

Не забувати: робити щось тут і зараз з тим, що є. Така проста і на диво дієва філософія.

Настрій ні к бісу. Машина завдяки С навіть не заводиться, а мені завтра треба багато їздити. Посварилися, голосно кричали.
На роботі повний завал, нічого не встигаю.
А ще на завтра треба здати роботу іншим клієнтам. Словом, все летить к єбєням...
А тут ще й Нік цілий день у голову лізе.
Чорт, яка ж я люта!
ТА ЗА ШО?!

У планах сьогодні обід на терасі з пивом і стейками. Сонце припікає з самого ранку, треба встигнути позасмагати, бо після обіду прогнозують дощі.

Хочу на море або хоча б куди, але з Че нам, очевидно, цього літа нічого не світить.

Я була готова, а він не приїхав.
Тупо забув попередити, що плани змінилися.
Ну ок, значить, так було треба.
І буде мені наука.
Кароч, пішов він в дупу.
Хоча в п’ятницю ми круто поспілкувалися. Мені так здалося, а в нього може інше враження, хз.

Ну і класно вчора повисіли з Піппою)

Напередодні довго не могла заснути, в результаті десь о пів на другу ночі пішла випила пігулку, але й вона не допомогла. Принаймні не зразу. Тож не дивно, що зранку ледве встала з ліжка. Зараз он теж глупа ніч, а я не хочу спати. Було багато роботи за компом, але хіба її всю переробиш? От і засиділася. Зараз піду, ляжу і буду читати - нарешті зможу це зробити, бо через те, що Че лягає спати раніше, перед сном я не читаю. А зараз Че не вдома. А де він? А хз. Начхати. Головне - я буду сама і ліжку й почитаю перед сном)

Сьогодні було весело на роботі. І не дивно, бо півтори склянки вина вміють зробити день приємним, особливо понеділок. Правда, потім мені розболілася голова, мусила вже вдома випити 2 таблетки парацетамолу. А тут якраз Че приїхав і позвав кататися. Проїхали 11 км. Плюс за день зробила 11 тисяч кроків. Кожен день би так.

Сьогодні знову десь о 5 ранку чула цю пташку. Думаю, це таки вільшанка. Але це не точно)

Їздила по калюжах з гучною музикою в салоні й голосно підспівувала. Самій собі було весело і якось добре.

Була в батьків, багато говорила з мамою. Шкода її. Не можна сприймати все геть аж так серйозно.

Другий день у мене страшний жор - їм усе, що бачу. А що не бачу - знаходжу і з'їдаю. Я розумію, такий період циклу, але це жах якийсь.

Хочу, щоб у мене все було добре)

Лягла спати тільки о 3 ночі під жаб'ячий концерт. Вдосвіта чула, як дуже гарно співає якась пташка. От прям дуже гарно! Шкода, я не розрізняю пернатих по голосу (крім зозуль, голубів і сорок, звісно, але це не таке вже й досягнення). Втім, є підозри, що це була вільшанка або знана пересмішниця сойка, цих пташок я у нас точно бачила.

Спала погано, все через С, який знову до ранку десь вештався.

З'їла добрячий кілограм черешні, йду прибирати.

Отже, 21 день я не дзвонила і не писала Ніку. Це спрацювало - охота відпала, шал минув. Я досі про нього думаю, але не часто і загалом спокійно. Метелики в животі зникли. З одного боку трохи сумно від цього, а з іншого - дуже навіть радісно)

Останніми днями дуже непокоїть С, якийсь він неприкаяний. Планував багато на це літо, але все пішло не так, як хотілося. А він же такий нетерплячий, йому ж треба зразу і все.

Натрапила на пісню O.Torvald "Зламані", крута дуже. Додала у плейлист і слухаю цілий день.

Ну я і докотилася))) Читаю Юлію Шилову! Випадково на неї натрапила. Жанр книги - "мелодраматичний детектив". Така дурня, що й не описати, людям соромно зізнатися)) Очевидно, я втомилася від різного нонфікшну і невмирущої класики. Треба була розрядка. Це як намагаєшся дотримуватися принципів здорового харчування, але час від часу зайти в Мак на чізбургер - це святе)

20 днів не пишу і не дзвоню Ніку. Та й не хочеться.

В офісі було весело.
Фоткалися і виставляли знімки в соцмережі.
Збирали коменти і лайки.
Багато сміялися.

Дочитала Мюріель Барбері. В принципі, непогано. Вона пише, що "дві години сну не сприяють людинолюбству". Погоджуюся і йду, напевно, вже спати.

Ах, ну да. Нік. Не пишу і не дзвоню 19 днів. Все ок)

Через алергію мушу пити ліки, тож почуваюся, як сомнамбула.
Кілька днів переїдаю, відчуваю тяжкість.
Мені терміново потрібен відпочинок - щоб без нікого, і щоб нічого не робити. Бо ж працювати з самого ранку до пізнього вечора трохи важко, якщо чесно. Втомилася.

Про Ніка все ще багато думаю, але вже якось відсторонено. Емоцій стало значно менше. Хоча смуток ще є, і він не покине мене так швидко, як хотілося б.
18 днів не пишу йому і не дзвоню. Ось так)

Оце займалася сексом з Че (дуже навіть успішно) і раптом подумалося, а нафіг мені здався Нік. Раптом що - це ж доведеться з ним сексом займатися теж, а щоб це все влаштувати (де, наприклад?), треба дофіга всього продумати. Ну і це, звісно, може бути ніяково, бо я вже дуже давно не мала сексу з кимось, крім Че. Тож, очевидно, почуватимуся не дуже впевнено в разі чого. Ну карочє...

Сьогодні 17 днів, як не дзвоню і не пишу Ніку. Та й таке.

Вчора я так нічого і не зробила вдома - накрила страшенна алергія. Випила подвійну дозу ліків, але вони такі сонливі, що прийшла до тями я більш-менш тільки сьогодні в обід. А до того лежала у ліжку й не могла поворухнутися. Хоча, було навіть приємно відчувати, якими важкими, як налитими свинцем, є руки і ноги.

З хорошого:
1) сьогодні перший раз не вкривалися зимовою ковдрою
2) замовила собі дуже круту сукню з об'ємними рукавами і білий піджак
3) вчора встигла трохи позасмагати

Ніку не пишу і не дзвоню 16 днів. Мало не забула про це зараз написати. Прогрес однак)

Вчорашній день був не такий вже й поганий, ми їздили в ліс. І хоч загалом мені було нудно, та й не люблю я отаке от все, кілька моментів видалися по-справжньому непоганими. Наприклад, я змогла посприяти тому, щоб Д провела трохи часу з хлопчиком, який їй подобається. Вона була щаслива і мені від цього добре.

Сьогодні вже 15 днів, як я не пишу і не дзвоню Ніку. Ну і грець з ним.

Йду прибирати.

Зранку не могла прокинутися, навіть кататися не поїхала. Почуваюся жахливо, хоча нічого і не болить. Якийсь виснажливий внутрішній дискомфорт.

14 днів не пишу і не дзвоню Ніку. Від нього теж ні слуху, ні духу. Сьогодні чомусь від цього особливо боляче.

Зранку добре покаталися. Приємно, що чоловіки на мене заглядаються. Один прямо голову з машини висунув) Проїхали десь біля 10 км. Перед цим встигла ще й почитати в ліжку.

Хтось спитав у МБ, як перевести зустрічі у стосунки. Вона каже, що не треба робити нічого більше, ніж робить чоловік. Коли бачитеся - просто радіти. Це ніби демо-версія, як могло би бути. Якщо нічого не змінюється - забути або перестати хотіти ці зустрічі перевести у стосунки. Іноді і зустрічі бувають прекрасні, навіть якщо стосунків там немає. Головне - не будувати ілюзій. Це порада, яка мені була потрібна. А тим часом сьогодні 13 днів, як я не дзвоню і не пишу Ніку. Помітила, що думаю про нього менше.

Думала, якщо прокинутися о 6 ранку і покататися, то можна встигнути до роботи купу всього. То мені здалося, бо встигла я хіба що душ прийняти і стерти лак із нігтів. Фарбувала я їх після роботи.

До речі, зранку ми з Че проїхали 12 км, а потім ще за день я находила 10,3 тис. кроків.

І ще дещо хороше я зробила - видалила переписку з Ніком у ФБ. Зразу стало трохи легше. Сьогодні вже 12 днів, як не пишу і не дзвоню йому. Швидше за все, в кінці місяця я з ним побачуся - треба буде віддати книги. Але я не впевнена, що варто от прямо бачитися. Думаю, краще буде залишити книги у приймальні, щоб дівчата йому передали.

Почала "Багач, бідняк" Ірвіна Шоу. Загалом за цей рік вже осилила 40 книг.