Alter_ego

Перестати спілкуватися - правильне рішення, не хотів страждати, хоч і знав, що певний період буде крить. В цій справі головне не моніторити соцмережі, видалити переписки, заховати речі подалі, і все, кінець, список колишніх збільшено. О. вийшла заміж, а М. не знаю як вона, надіюся, що щаслива.
Я тоді почувався добре, зал, книги, до речі, в цьому році прочитано +/- 40книг, тобто все було під контролем, ще жив у Тьоті Валі.
Навіть познайомився з К., ходили разом на Книжковий арсенал.
А потім сталася подія, яка безповоротно вплинула на моє життя: я отримав ключі від власної квартири і все пролетіло в тартарари, бо взявся робити ремонт. А це, до біса, дороге задоволення.

Що ж, рік розпочався дуже добре: я багато читав, практично не вживав алкоголь, вперше за все життя записався в тренажерний зал. Це дало результат: відчутно став сильнішим фізично та і морально, скинув вагу, досягав поставлених цілей, інколи проводив вечори в О., яка була зовсім не проти наших зустрічей. Так тривало пару місяців і я вже думав, що я можу боротися.
Першим дзвіночком стало повернення М. в моє життя, я був упевнений, що контролюю власні емоції, але...
але я знову сліпо закохався, коли їй був потрібен тільки друг, а мої почуття - то лиш мої проблеми. По іншу сторону О., яка тринділа про взаємини, через кілька днів привселюдно цілується з іншим.
Але в мене були сили змінювати все.

Чи варто взагалі торкатися минулих подій року, щоб підбити підсумок, отримати результат свої діянь?
Бо рік, до біса, непростий!
І невідомо куди ці терези колихнуть: в хорошу сторону чи яку там ще - де той досвід.
Правда кажучи, не потрібно бути таким категоричним, розділяючи життя на хороше чи погане, грань тонка: хороше ось уже погане, а типу погане запустило ефект доміно, що в кінцевому результаті мало приємний результат.
Постараюся описати лаконічно, бо є що за карбувати в пам'яті, зробити висновки, щоб в наступному році не допускати таких емоційних станів.

Вийшов ввечері прогулятися по Лавіні, це зовсім інша реальність: світло, новорічні ілюмінації, музика, молоді люди, гарні дівчата. Вир життя, в порівняні з заводом де темнота, забор з колючим дротом, собаки та зла охорона.
Взяв кави та просто посидів, подивився на метушню, людей. Хотів ще побути в цьому світі - пішов в кіно.
В принципі, розвіявся. Особливо зараз не варто залишатися на одинці - ці думки в голові. Тому і сюди повернувся, щоб трішки розібратися в собі.
Емоційний стан на нулі, апатія, відсутність сил та мотивації.
Але поки не здаюся.

На жаль, не зміг сюди зайти, прийшлося знову реєструватися.

Довгенько ж не було?
Шукав кінця весь час і майже знайшов.
Живий, а це головне.
Наскільки здоровий, не знаю, надіюся, що ця точка неповернення ще не пройдена.
А телефон не вижив, довелося купувати новий.
Зараз телефон - частинка людини, коли втрачаєш, то зникає все: контакти, світлини, нотатки, паролі, музика, музику шкода.
Новий телефон - нове життя, з чистого аркуша, аби почерк тільки змінити.
Може пані Доля дала зрозуміти, що якщо ти думаєш, що все фігово, повір - може бути й гірше. Повірив.
В бюджеті появилась діра в розмірі 4к.
Якось знаходити сили потрібно.
Про події минулого навіть і не хочу думати.
Дурак! Живу помилками.