Скрипка Майстра

Фраг, я прийшла до тебе в гості в 2016 році. За цей час сталось чимало всього,справді, дуже багато.І про більшість не мовчала отут.Інколи щось кодувала, називала огось не так, як в реалі,а зараз і сама не все згадаю)Але видно так має бути.
Фраг, ти дозволив мені не мовчати,коли боліло.Тут нема цензури.Тому суттєво легше.
Роздумую над феноменом Василя Симоненка і його виняткової лірики у віршах.
А ще читаю Карповича,він класний.
Почитала про свої симптоми. Зрозуміла, що буду жити.Треба лише вгамуватись,не нервуватись,відпочивати і не боятись звалити додому, коли стає зле.
А ще хочу новий офіс в центрі.
І ще нову роботу!
Аууу, я голова і хочу нову роботу!
Чесно.
І заміж можна сходити.
Можна ж?)

Привіт, Фраг і фрагівчани.
Дякую,що ви є.
Вітаю з новоріччям.
Разом з цим все дуже умовно,бо фактично нічого ж не трапилось,просто помінявся календар,всього лише.
Ага, дивилась вітання отого чувака.Цілком очікувано.Впевнена,що буде вибух холіварів.
Вдома є гіалуронова кислота.Вона допомагає затримати вологу в шкірі.Але є мезороллери)
Як наносити крем чи засоби догляду?Біля носу вниз, а так то до вух.
Дихати - це дуже важливо.Дихати - це відчувати.
А ще хочеться хоча би раз на якийсь період писати. Просто писати.Аби виливати те,що гризе.
Вночі написала М. Відчувається, що ще йому треба.І чесно, навіть не знаю,що робити насправді.
Рік буде щасливим і спокійним.Вірю в це.Все зможу.
Прорвемось!!!

Насувається ще одне новоріччя, ще она умовність, не більше і не менше.
Вет турбується, відчутно.А разом з тим не дуже розумію ті особливості. Гаряче вино з медом?Він впевнений у цьому?Сонний.
Цікаво, де ж МЕ?(
Тортик треба поливати коньяком.
М. мовчить,а міг би хоч якось рефлекснути)
Бажаю миру, він настане лише після нашої перемоги.
Бажаю добробуту, він настане лише після того, я щось зміниться у наших головах, коли вимкнеться режим радянської людини.
Бажаю позитиву, це можливо лише за сили волі.
Бажаю щастя, а от тут потрібно зрозуміти, що ж то таке...
Бажаю любові і світла, бо без того життя втрачає смак.
Бажаю перемог,але то не падає до ніг.
Бажаю бути!
І ще ... Життя насправді прекрасне)

Пампампампам... Коливаються вогники електросвіч,читаються знаки, не ходжу в ФБ,не шукаю знаків тебе, не жду листів від М, але МЕ - жду.І сподіваюсь, що дива трапляються і тут)
Дивлюсь Бріджит Джонс, думаю про те,що хочу теж щось отаке.Ну, тільки без переступань закону.
Цікаво, я вже стара діва чи ще пришиблений хомнячок?) От і відповідь)
Що ж, давайте побажаю щось сама собі.
Отже, моя дорога і хороша я.
Бажаю тобі( тобто собі) відмінного самопочуття і менше хвороб.Не забувай, що вони від нервів і недостатньої кількості сексу.
Наснаги у творчості, запалу в роботі і сил на друзів,бо вони є, вони ждуть.
Успіхів, спокою, гармонії.Тримайся Вета!Будь на позитиві.Радій кожному дню.
Живи.Люби.Літай!

Забігали гості.Попліткувалось.Не так має все закінчуватись,але не так і суттєво, як почнеться.
Суттєво - аби було відчуття щастя. Не створене штучно, а справжнє.
Рік, коли змінилось чимало чого в різних якостях.Політично все дуже перевернулось.Але в цьому законсервованому місці не перегралось.
Нащо було вимикати телефон,якщо дзвонив лише Вет?
Зрештою,чий дзвінок чекала?
Вірю в дива,жду дива,дію задля дива.І порою дива трапляються.
Червоні дні - це коли ти раптом злякався. Сині - коли меланхолія. "Сніданок у Тіффані".
Втратити течію днів тижня.Невже?Невже вже який рік в тій системі?Це ж треба.А хтось би давно озолотився.
Все буде гаразд.
Жити, любити,радіти.
Хтось прийде.
Важливий.
А ще є Вет)

Рік завершується. Він був непростим, цікавим, неспокійним, позитивним. Справді!
Рік був сповнений новими емоціями. Чого вартує лише січень, як накрило потягом до того чувака в погонах?
МЕ відчуває,що щось не так.Дав більше волі.Але не відпускає.
М.ще досі не розуміє,що відбувається.Вийшла з-під контролю.Вперше при ньому плакала.А отой день. коли билась струмом?От тільки не знаю,чи віддасть перстень.Цікаві взаємини,одним словом.
Вет... Треба на то подивитись реально і заспокоїтись.Отак взяти - і заспокоїтись.Не перевантажувати зайвими казковими емоціями, не зачаровуватись.
Грома нема.Нема.Як і не було.
Але є вірші.
І книжки нові. І ще чимало всього.
Люблю кожного з вас!
Всім - шампанського)))

Київстар!Ти офігів!Але альтернативи тобі нема,бо тут більше ніц по-людськи не ловить.
Ау, хто там ще незадоволений ним?)Мо разом кавки випити? ;)
Вимкнула будильник - і виспалась.Аж сама здивована,що так смачно і соковито виспалась)
Ф)ільм"Корсет":+Демчог,музика,фон,-гра акторська,особливо героїня головна і прізвище режисерині Твайлайт, та й назва міста Твайбург - похідний такий топонім.
От думаю про зміну кольору волосся.На щось радикальне.Але то буде на весну.А на святкову ніч дам зелене,червоне... А мо прополоскати куркумою?Чи капнути барвником?
Передчуття збуваються.
Мислити треба позитивно.
Вчора був особливий вечір.Турбота Вета - це щось) Поки не навчилась ділити його з кимось.
Навчусь.

Нарешті можна трошки перепочити, всі макети пішли, всі проблеми пішли, всі справи пішли, все що є, все як є.
Нарешті випав сніг! Так несподівано) Прокидаєшся - а там все таке гарне, біле, ніжне, хоча і проривається ще бруд, і навіть слизько. В такі миті його рука міцніше стискає руку. "Обережно!" - з турботою в голосі. А й справді - чому постійно кудись спішу?
Купила торбу бананів.Що цікаво - так це ціна на оту "Башту",яка в мережі суттєво дешевша, навіть з доставкою. Затупила. Треба було брати.
ajparthers.Задумайся.Він розуміє,що не залишу місто.Чи зможу таку штуку робити в цьому місті?Адже думала про догляд за таким контингентом.
Вет розуміє,що чекатиму в цім місті саме на нього.Віталій...

Це, звісно ж, дивно, але відчуваю щось схоже на ревнощі.Самій від цього трошки не по собі, проте... Невже настільки невпевнена в собі?Адже бачу, як дивиться, як посміхається, як говорить.Невже отак зачепили оті кілька втомлених нот?
Мала бути Наталя К., але не буде.
Мало бути ще чимало всього,але як вже є.
Танців не буде.
Випивання теж не буде.
Не люблю отакого неприкритого хамства. Відвертого і неприємного.
Хотілось тепла і ніжності, і турботи.
І щастя.Щастя зараз прийде і забере мед.І мене забере теж)
А вийшло те, що не ждала взагалі...
Вет...Цікаво,що насправді він до мене що відчуває?
Зізнання. Неочікуване від мене. Але все зробила правильно.І знову - заплакала.
Щиро.
Глибоко.
Насправді.

Отож маємо вже і Вігілію.І минули основні депутатські штучки.І неосновні теж.Чи ждати див від колег?)Не треба, все буде гаразд.Основні дива зроблю собі сама)
Зустріч з депутатами була непоганою.І навіть позитивною.І навіть з гарним настроєм.

Треба піти раніше, аніж підуть тебе.Треба вміти піти вчасно.А як бути, коли вже загралась?Коли вже заграли?Коли все заходить в настільки глухий кут, що мотивації не вистачає?
А що взагалі є?Зарплата? Статус? Ресурси? Важелі впливу? Мальдіви?Коханці?Дружба? Закоханість?Магнетизм?
Елементарно,Ватсон - нема альтернативи.Нема - бо і не шукала.Нема - бо страшно.Нема - бо смішна.Нема - бо талановита, от тільки не в ту сторону.Сама знаєш,сама бачиш,сама розумієш.
От тільки ж не можеш наважитись на зміни.Вет - то і так велика зміна,прогрес,крок, досвід.Він же відчує стан.Адже точно відчує.
Треба буде перепитати Наталку про Посольство Боже.Здивувала!
Миколаю, не принось нічого.Не забирай важливого!!!

Невже лишуть на рік без періодики?Ну все(
Завтра сходжу на пошту і перевірю, що дасться зробити.
В мережі щось було страшнувато виписувати журнали,давати дані картки.Несерйозно.А може просто накручуюсь.
Хочу, аби дівчата,які заслужили на це щастя і які цього хочуть - народили.Не тому, що у них щось сталось і треба втекти в материнство - типу комплексу. А стати мамами. Бажаю. А тим хто не готовий - то ні)
А ще бажаю перемоги. Бо мир можливий тільки так.
Треба буде з Кофе якось зустрітись.І навіть випити.
Зіна і кава.Не дуже комфортно щось було.Квіти їй сподобались.
Мені не треба квіти дарувати.
Як там А.Н?
М.тихо.
Скоро Вет буде.
Можна не говорити про роботу?)
Хочу трошки спокою.Книг.Шоколаду.

Самопочуття таке собі.
Настрій неоднозначний.
Роботу і так маєш робити.
Я маю робити.
Замість всіх.
І для всіх.
Чому? Бо нема кому? Бо всі не хочуть.І не можуть.
Ну чим не фарс?
Саєнтологія - цікавий принцип. Але про то розказувати тут не можна. Чому? Бо не можна.
Факт - розчарувалась в людині. І так має то бути.
Не там шукала розуміння, не там.
Робота - моя,персональна - щось зависла, і нікуди не хоче рухатись.От не хоче. І все тут!
І що зробити?
Завтра хіба після суду засяду за писанину, аби відпустити собі ж всі гріхи.
От тільки і та не зможу.
Ачи протидіяти?
Коли прийде аванс?Страждання починаються.Розуміння,що не те щось.
А Вет... Не вірить в добро.

Сняться сни.Не завжди зрозумілі, не завжди потрібні і правильні.
Сниться пожежа.
Сниться тематичний воїн, що живе у мене. І то лише на опалювальний сезон.
Сниться якийсь квест з переслідуванням,переховуваннями і ще неясно чим. І там було літо.
Якогось милого написала М., а він не відреагував. Хай буде так.
Не ждатиму.
М.Е.прихворів.
Страшний головний біль, навіть дихати важко.
Сьогодні бабі було би 85. А якби вона жила десь поряд - то і святкувала би. А ми, певно, ні, через логічні моменти.
А що навчання? З приємного - "Золотий дукат", Сергій і Рома.
І не бачила отої колєги,чиї гульки втомили.
Вет... Ти де?(
В країні хаос і розруха.
Головна пісня "Тихо прийшов, тихо пішов".

Якось стала дивно і нетипово реагувати, багато плачу.
А ще пишу незрозумілі вірші, заносить, дуже заносить.
І легені краще працюють, глибше, дихаю, сильніше, інтенсивніше.
Відмова від Теми зробила своє.
От тепер тільки думаю, що далі робити з Оззом. Певно, залишу все то собі.А далі знайду як використати.Або перешлю пану Віктору - новоюпоштою, в подарунок.На Новийрік.
Вільна.
В роботі якось неоднозначно, колега зникає, скаржиться, коли щось треба робити, а в мене постійно є що робити.
Аж так втекти в особисте життя?
Вет сьогодні їде.
Всередині пустка.
Треба його губи. його очі. Його дотик. Запам'ятати його запах.
То всього на 20 днів. Все буде гаразд.
Все буде гаразд.
Емоції? Є.
Особливий стан

Почалось щось нове, інше особливе. Почалась перебудова.Повністю.
-в роботі почала виправлятись,але бачать успіхи інших,нагороджують їх.Згадую Булгакова - ніколи не просити у сильних, самі прийдуть і все дадуть.
-більше уваги приділила внутрішньому
-коли він поряд,відчуваю,як іду слідом,як вростаю в нього
-очікувано,але попросила у М.виходу.Інакше вже не змогла.Важко.Дуже.Пішли звинувачення, намагання загнати у провину.
-не знаю,що саме відчуваю до Вета
-не знаю,що відчуває він
-частіше плачу в його присутності
-Ната коротко розповіла,що не так
-Ната щиро радіє за мене і Вета
-Вет скоро їде
-Він структурований.Це добре.
-сказала йому багато того,що треба було би давно сказати.
Все буде гаразд!

Лондоном повіяло і затягло.Люблю отаке. Але якось розповзлось.
А може би покопіювати сюди послання до шарадниці?І кинути в закрите?От цікаво,що тут люди пишуть в закритому?
Ліхтарик загорівся вже, і трошки важко на очі.
А ще дискусія про цукерки вийшла з мережі і пішла за її межі. Треба буде купити і віднести, і ми вже майже до того дійшли)
Ми... Затираються лінії.Втрачаюсь.А може просто переходжу?Куди і в що саме?
Чи добре йому зі мною?Чи щасливий?І навіщо йому то все?
Щодень молитва і мантри.Чи справді вони коригують реалля?
Хто бачить мої дописи?Ви їх читаєте?!Чи бачите там те, що не треба?
Пора працювати з інтуїцією.
Завтра суд.
Люди відпадають.Закриває?Аби не бачила нікого,окрім нього?!

Слухаю щось дуже темне, а в голові світло.
Намагаюсь зрозуміти, що він до мене відчуває, а нічого не виходить.
Зате робота таки включилась.
Якось так органічно.
Органічність - найважливіше в усіх процесах. Без того ніяк. І мова не про продукти харчування.
Що там далі буде - побачимо.
Скоро вже грудень, а так і до свят.
І знову кінець року, а він же от тільки десь нещодавно починався.Таки справді роки рухаються дивно.
Дискусії щодо цукерок?)Зі мною?Аххх...

Нічого не питати.
Не було коли.
Не було як.
Забагато всього.
Зустріч з котиком, яка стала чимось таким зимним і стороннім.Напруга.Явна.Ех, котику... Не тими словами користався!
Вет хворіє. Дивно,але таки хворіє.
Починаються зауваги від батьків,хто це і що це.Однак нічого не кажу.
Він поряд.Навіть коли не завжди цього хочу.Навіть коли на вулиці видно.Бере за руку. І не важливо - чи холодно.
Поїть кавою або чаєм.
М.Е.розуміє,що щось не так.Але не питає.
М.просто мовчить.
Чомусь готую себе до того,що скоро поїде.
А ще пишеться! Дуже пишеться!Аж несподівано - як!І якими формами!
Вет відчуває.Особливо відчуває.Але не знаю,що буде далі.
Щось дещо не так.А разом з тим - дуже по-дорослому.Ростемо.Ми.

Тиждень починається з навали задач, нестабільного діалогу, неоднозначних слів і несподіваних візитів.
Рятуєш когось від зустрічі із експриятелем - там буває,коли використали і відпустили.
Цілковита демотивація після візиту.
Він завжди отак налаштовує.
Бачити політичним елементом? Він реально - шеф - так бачить? Неочікувано.
Зрештою, бачив потенціал,дав шанс розкритись - а відмовилась сама.Так мало бути.Не стали планети - і то добре.
Рука в руці.Він багато говорить,а от дій малувато.
Неочікувана реакція на приятельку.Качає сили?
МЕ прихворів.
М.поставив дистанцію.
БілийМаг жде зустрічі.Але чи варто?
Завтра спробую не випустити його з кабінету тривалий час.Але витягуватиме н вулицю.Спробую...

Вихідні минули поряд. І нехай було коротко,зате сильно.Сильно - коли тримає за руку, коли по-особливому її стискає.Сильно - коли дивиться по особливому в очі.Сильно - коли кава видається теж не такою,як завжди.Сильно - коли співпереживаєш.Сильно - просто сидіти поряд на лавочці і говорити відвертості.Сильно - коли він пригадує все.Дивитись на стрічку світла на темній воді.
Ну от - коли так випадково видаляєш написаний текст про різність - це щось має означати.
Не знаю, як працюватиму, бо щось діалогу з колегою нема. Егоїзм штука небезпечна.Особливо коли може нести шкоду здоров'ю інших.
Не знаю,чи люблю його.
То щось інше.
М. - тиша.МЕ - теж тиша.Так має бути.
Вовчиця - не лише тема Винника...

Кажуть,якщо ти людині небайдужий, то і на фото будеш гарним.За цим же принципом видно, на кого працює журналіст - невдалі світлини просто не вспливуть.Або до кого гарне ставлення.Таким чином бувало всяке в історії - і фото тематичного воїна ніколи не були красивими.Він і не пише.Взагалі.
МЕ теж не пише.Образився?Втомився?Хворий?
Колега підвела нелюдськи - отак взяти і проігнорити все,шо тільки можна.Негарно так, м'яко кажучи.Потім по офісу знаходиш всякий безлад.Неприємно.
Робота не робиться.Сил нема.Просто нема.
З очима все добре.
Є нагода працевлаштувати В.,але не знаю,чи треба то йому.
Квартирку наговорила.
Чекаю на нього,скажу йому за квартиру,а там буде видно.Не знаю,що ждати насправді.

Робочі штуки рухаються напружено. На фоні когось завжди цікаво виглядати керівником. Керівник відірвався наповну.Треба буде перепитати щодо грошей, бо щось не того.І то не дуже гарно.Не варто отак.
Пахне сиром, от тільки щось не хочеться його.
Погода зачарувала спокоєм, аж дивно,що ще висить у повітрі стільки оксамиту, таке ніжне тепло.
Яка добра душе згадала про мене в мережі??? Ще й в таку сторону. Ніззя!
З позитивів - відносно непогано почався четвер. Аж на диво.
А потім пропав зір... Не треба було бачитися із Зіною.
Тепер піду до лікаря, але видно то так і мало бути.
Ну і знову нагода тримати руки в руках, відчувати погляд, запах, смак...І бути поряд в усіх сенсах цього слова.

Вчора був непростий день.Розпочався з робочих нюансів в куточку адміністрації.Несподівані зустрічі там же.І діалоги.І фрази, які не записували.Зустріч, яка не відбулась.І зустріч,яка неспрогнозовано сталась.
Раптове розуміння,чому так і не наважилась на дитину - бо боялась,що може бути двоє,а то буде складно.Кидайтесь тапочками.
Сусідський дзвінок про проблеми серйозні,які вже пішли на публікацію.
Робочі нюанси,що породжують агресію.Чомусь стала надто переживати через те, що робиться в місті.Прям от по-живому.
А ще був особливий вечір,що витік з напруження дня.І раптові сльози,неочікувані.Хоча може справді це через те,що отримав листа із запрошенням.
Такі різні - а таке вибухає,коли поряд...

https://tayniymir.com/samorazvitie/energeticheskaya-svyaz-mezhdu-muzhchinoy-i-zhenshhinoy.html
Сказала зайве, зробила зайве, перейшла через зайве.
А загалом понеділок почався робочими сторінками, погорталось, почиталось.
От тільки що ж не точно впевнена, чи варто грати в такі ігри, чи є в тому логіка.
І взагалі - не знаю, куди далі.
Це як з природою - ми її гробимо,а вона воскресає, інша, але все ж.
А в окремих випадках -ми загинаємось,а вона просто видозмінюється, бо які види зникають, а світ плісняви, грибів, бактерій навіть нічого так, не динозаври.
МЕ виганяє спати,а скоро і вижене.
М мовчить.Він то вміє робити.
Погода падає в осінь передзимову.
Два ножі.
Пошук квартири.
І пошук сеНсу..