Скрипка Майстра

Важкий ранок,не можу зібратись з думками і належним чином прокинутись,а разом з тим знову розумію,що алкоголь не дає волі, відповідно - який у ньому сенс?Як і нічого більше не дає волі,окрім як дії.
Не можу забути крайню сесію і те прохання,що спантеличило.Взагалі.Не вмію.А окрім колись казав, що нізащо не дозволить це зробити.Ну і ситуація з тими далекобійниками - то взагалі.Ввечері - ситуація з авто.І вранці - коли чекала майже годину.Правда, сплеск турботливості, чи все добре.
Зараз воно бурлить,шумить,заважає.
Розмови з котиком видалила.Боляче.
Зустріч з подругами пройшла невдало.Невизначено,виснажливо,некомфортно.
Заплуталась.На роботу не знати коли і як.
Що буде далі - невідомо.Взагалі.

Цікавий похід в гості - коли бігає собака,яку боїшся,а ще кричить дитина,яких не дуже й любиш.Ну,як, кричить.Грається.Але не розумієш,що саме каже той хлопчик.Ані мову,ані що.Інтонація така...
Важко,а ще ж рік тому було гарно і тепло.Невже втрачаю людей,так швидко,так безболісно?
Оточуюсь самотністю,реальною самотністю.І не розумію,де помилилась.Ніби говорю правильні речі.
Чулось з МЕ.Час бере своє.На жаль.Боляче((
Дав знати про себе М.,перепитав,чи відправила Оззу стек.А ні(Зізналась,що зворотня реакція дуже важка.Мав проконтролювати згідно алгоритму - пригорнути до себе,а не вимкнутись(
Котик?Все,вже не буде.Не дуже гарно поставились крапки.
Як приїде - то не шукатиму зустріч.
Най хіба сам.

Гарне Рейки.Треба буде самій таки практикуватись.Щось непогано зайшло.
Сон неоднозначний.
Чому границя, за яку не можна переступити?
Чому по ту сторону границі хтось важливий серцю?
Дивні якісь робочі обставини, ігри, відьмацтво, передчуття кінця чогось.От невже таки справді розбіжимось з чимось?
Грім подякував в ФБ банально - синійкулак.
От чому постійно роблю ставку не на ту людину?( Наталка теж каже, що мене заносить на якихось дівчаткопобіних персонажів.Потреба рятувати.
Це заробляння карми - і хтось колись врятує мене?
А може то проблеми з гендером?
Сьогодні треба буде трошки поструктурувати те, що в голові,відпочити,зробити перерву.
Тим більше після того,що було з котиком.
Це вже все...

Котик стверджує - не прийшов, а сама все почала.Підняв історію листування, як виявилось - він то зберігає.Маніпулятор.
Наталка сказала - втікай.
Ще одна Наталка - те ж саме.
М. теж сказав, що то не треба.
Єля скаже таке ж саме.
Якесь БДСМ?
Відбувається щось незрозуміле... Цілком неправильне.
Ведусь на нього.
Він цим користується.
Ще й віршів не любить. Його право.
Стейки - не мойо.Мнєсо має бути іншим.Хочу для когось готувати - важливого і коханого.
МЕ знову маніпулює про те,що скоро його не стане.Це болить.Удар тримаю.Не плачу.
М.мовчить.Не реагує ні на що.Хай буде так.Це несерйозно і дуже не по-чоловічому.
А ще це все реально болить.
От тільки кому ж до цього всього справа?

Котик приходив.Проговорили до самого світанку.Нас заносило.Аж надто.
Він розповідає про свої почуття до Каті,але не називає це почуттями,погрожує вбивати шефа,а потім кардинально міняє лінію.
Зізнання про автомати,звісно ж, дало своє,але не змінило ставлення,хоча додало тривоги - не хочу,аби він зірвався.Дивуюсь,чому сміється з турботи,а потім дізнаюсь,що була гіперопіка мами.От і закоси під гейську поведінку.Цікаво відреагував на лгбшну тему,захотів влаштувати з цього приводу скандал.
Згадую,що говорила про нього пані саєнтолог.
Сьогодні котик буде без мене.І завтра
Згадуй, чому спілкується - бо йому важко.А далі може пропаде.І це нормально для нього.
Розплакалась потім...
Сьогодні Наталка.

Котик приходив і сварився, намагався зрозуміти, що відбувається.Намагався втовкмачувати прості істини,прямо запитав, чому в депресії.
А фактично це почали виходити нанівець ендорфіни після зустрічі з М.Тим більше він не подає ніяких ознак життя, а далі щось там напише,аби щось попросити,звинуватити у мовчанні чи ще що закинути.
Дуже сильно зараз ламає.Намагаюсь не думати про то все, не аналізувати, бо і так нароблено забагато помилок і їх не виправити,бо стрічку не відмотати,сама винна, пустила занадто глибоко.
Не знаю,що з цим всім робити далі.Відпустити,піти,втекти?А потім розтрощить цілковито(
І Грім не дає ніяких знаків.
М.Е.хворіє.
А котика чіпати не можна, бо там вже є Блакитна Троянда.

Котик не прийшов.Він сказав - навіть якщо ми не спілкуватимемось два роки, але коли раптом зателефонуємо один одному, то нам буде про що говорити і наше ставлення не зміниться.От тільки питання - нащо ото обривати конект?
Засіяв зерна сумніву.
Тепер не знаю, як рухатись.
А ще оті похорони.Раптова смерть вибиває з олії.Реально вибиває.Навіть не думала, що аж так дасть по голові. Людина не забере з собою на той світ мільйонів,а от відповідати за те, як вони опинились - буде.
Пафос, неприкритий.І табуни отих дівчєт.І пляшки. Неоднозначно і очікувано.
Втома?
Виснаження?
І роздивляння батька міста, намагання вловити його думки.
Але навіщо?
Навіщо?Коли є хтось мудріший.Лаври - їм.Лаври виростила я.

М.досі не дав про себе знати.Пиво нефільтроване не має в пляшках казкового смаку бочкового еліксиру.Зрештою і того щось давно не зустрічала.
Пада ніч.
Котику, сьогодні тебе нема.Краще дати тобі трошки гарної музички і покласти спатки.Ти мені потребен,але поки не знаю,нащо.Та й взагалі ти тяжієш до іншої дівчинки, яку колись не побачив,а зараз вона тобі треба.Буває.
Валік так і не покликав на каву.Не буду нагадувати.Не треба.
Взагалі життя протікає якось не дуже зрозуміло.
Отямитись десь в вельми за 40, коли все буде вже пізно.І що ж тобі можна буде робити?Чим займатись? Самотній, непотрібній,ще й квартиру заповім або Роману, або Назару, або якомусь з коханців, як ті будуть.Чи може ... котику?

Не дуже приємна припухлість ніздрі.суттєво погрішився стан шкіри.Нслідки терпких та не дуже братів і сестер сапераві?
Нерви дали своє.Стрес таки деструктивний.
Котику,яка медитація?(
Треба походити на лікування - благо є гроші і час буде теж.Аби лікар погодився.
Втома.Ще тиждень релаксу можливий.
Ще треба буде на сеанс до Луцька.
А завтра на похорони.Нетривіальні такі і неочікувані.
Не писатиму нічого тобі,котику.І так забагато сказано.
Треба буде взятись за вірші, систематизувати їх,вдосконалити,привести до ладу, причесати,перевести в електронний вигляд і не дати пропасти.
БГ видрукувати теж би.
Не дуже затишно реагувала колега - виставивши за двері, плакавши над інтервою.
Та й таке,котику.

Таке враження,що влаштував іспит.Наскільки довіряю, наскільки впевнена,наскільки приймаю і сприймаю.
Попросила сенсея підтримки.І допомоги.І побажання - аби сталось все як треба, як належить,аби відбулось.
На всяк попросила Солнцеву, аби пустила переночувати і взяла її телефон.
На всякий написала Мольфару, аби зробив те ж саме.
Не знаю.
Хвилююсь.
Знову непонятно і скажено хвилююсь.
А він потім буде ображатись, хоча то цілком зрозуміло і очевидно, і навіть правильно...
Погода не дуже спонукає ,не вельми сприяє і не надихає - так то вже точно.
Не чіпай котика, не пиши йому, не займай, нехай сам покаже, що щось не так.
Не чіпай себе.Не влазь в роботу.
Не страждай.Та все ж гроші сьогодні забери)

...і тиша.Взагалі ніякої конкретики.Ще отакого то не було ніразу.Схоже на якийсь іспит - незрозумілий.Чим він керується,нащо отак?Адже мав би розуміти,що то серйозно,що маю певні страхи і стреси.Так нє - тиша!
Р.Т.тепер називатиму котиком.Бо мене саму ніхто не називав так)))
На роботі не появлятимусь десь до 16го, певно, а сенс?Хоча в мережу таки буду виходити.Чого?Бо задача ж стоїть!
Неухитно,постійно,невпинно скочуюсь десь вниз в якусь навіть не те, що депресію - бо то вже не так і нормально.Безнадія?
ага,давай бавитись в гарні депресивні слова.
Ігри розуму завершились.
Втома.
МЕ просто сказав не чіпати - поки.Це зрозуміло.Втрати болять.
Повітря вже пахне осінню.Серпень.
Тиша.Ніц крім тиші.

На себе часу нема.
Нічо так починається відпустка - з напрягів, завдань, скарг, криків і претензій. З негативу і виснаження, з бажання нанести комусь фізичні та емоційні пошкодження.
Совонька хоче приїхати на День Міста, виставити свої роботи.А ще - хоче мене побачити)Аж дивно,приємно і несподівано!!! Реально - несподівано.
Кругом багато шуму, несприймань і стресів. Енергетичний вампіризм.
Хочу, аби мене чули і відчували.
А натомість доводиться щось, комусь,якось.Не вмію інакше.
Втікати нема куди.
М.поки не дає жодних ознак, але поведусь на його отой фарс. Якщо він продовжить.Як же можна отак самообманюватись...Залежність. Це вже залежність. Саме оте, що хотів.І ні кроку не можу зробити.

Гарно так розпочинається відпустка - з роботи, де тебе напрягають не твоїми напрямками, де смикають не за твоє.
Де на тебе за ранок накричало 4 людей. Через штуки, до яких ти власне і не маєш стосунку!
І дивишся на особу, яка щось там до тебе має, який пієтет - але більше ж таки до посади. І зустрічатись вона би радше хотіла з твоєю посадою. А може навіть забрати її собі.
А ще тебе звинувачують знову у непрофесійності, невмінні спілкуватись з людьми. Дякую і земний уклін. Гостре бажання звільнитись.
Котик не дуже йде на контакт, закидає щось депресивне. Зрештою, має на то повне право, адже я йому фактично ж ніхто - і нема чого думати і вигадувати.Просто лишу його в спокої.Так буде краще...

Алкоголь цілком не виконує потрібну функцію. Нема релаксу, спокою,вимкнутої свідомості, легкості і благості.А щось загострене, запахи, тиск, парфуми, які пахнуть не так, як ждалось.
Котику... Чомусь не хочу зараз тебе отак називати.Натомість хочу торкатись і гладити, а ти називаєш смішною і цікавою.Мав би просто послати.Певно,якось то зробить.
Котику...Ти називаєш мене легковажною з моєї ж легкої руки.
Котику...
От чомусь так вкипіла у тебе...
Зранку на роботу - але не так надовго,як зазвичай.До Єлі, Наталки, діждатись Віру, а там далі і Борис Вікторович забере знімати стрес.
Люди у своїх болях і страхах.
Це природньо, нічого не зробиш...
М.Е. втратив друга.

Завтра почну потихеньку готуватись до передачі повноважень.Сир, свічки, настрій, запах.Налаштуватись належним чином.Не думати про котика.А зараз думати... Котик і Грім.Між ними забагато спільного.Обидвоє вміють говорити, говорити багато, не завжди в тему, але говорити.Обидвоє мають неоднозначну репутацію, псевдо і історію.Обидвоє з темними плямами в минулому.Грім і котик... Як же мило називати його котиком.Адже він і є котик - бо порою так муркоче!
Відштовхує, приходить, ластиться, а потім отримавши своє - мандрує по відомим тільки йому маршрутам.
Богданович от теж помандрував.І це непогано.
Розбиратись з чимось нелогічним,вигадувати які деталі...
А можна просто звалити на пиво і мати спокій.

Грати би з тобою в шахи - музикою, ділитись нею, як діляться емоціями, грати би в покер - враженнями, грати би з тобою в піддавки - компліментами, підказками, намаганнями зробити кращим.
Я не знаю, що робити, що сказати, куди йти, у що вірити,але розумію - що вже не можу так більше, що ці емоційні шторми зламають, що ці неправильні підходи вбивають.
Вже скільки можна - отак рватись від захоплення до захоплення,відкручувати голову, марити, а жити??? А жити забути?На годинник треба дивитись, бачити:вже води забагато витекло, що вже окремі відбулись, стались,здійснили плани, мрії, наміри.
Втрачаю себе.Заблудилась.Цілком перестала контактувати з людьми, з Романом теж.Він - останній раунд.Помираю.

Перестань думати про того, кому ти глибоко байдужа, хто ніразу не поцікавився, хто не підняв брови, хто не натякнув, не зрозумів і не захотів.
Перестань думати, що щось якось зміниться.Що потім ви ще зустрінетесь, що все може початись,що скаже пару слів, що зробить крок назустріч.Ага, так, однозначно. І не раз.Ілюзії,казочки.Він прикриває і перекриває,а за це має щось хороше і вагомий плюс.Йому не загрожує забуття і його точно не відштовхнуть - бо як?))) От тільки що ж з розлученням буде?
Для М.пахнутиму лемонграсом - це відносно легко на фоні всього того, що є.Але оптимум просто вимити шкіру, додати піну іланг-іланга для релаксу і не напружуватись через те, на що нема впливу.

Пахну Діором.Звикаю до цього букету.Цілком так нічо.Jadore.Дивно реагувала на його пірамідку,а тут зрозуміла, що смачно...
Згадала,що ж то треба ж закрити ткемалі!А отже нарвати десь сливок і нахімічити.Завтра вискочу десь по дачам, потусю, насмикаю аличі, а там далі вже чаклуватиму над складовими.Фактично ткемалі - то варення з аличі зі спеціями.
За вікном репетують сусіди.Спершу одна категорія, потім інша.
Цукерки з алкогольною начинкою ще є.
Можна би якось вийти попити пива,але щось нема сили.Виснаження.
Вдень подрімала.Снився знову Грім.Сильно так.Вірші потихеньку пишуться.Готуюсь морально до Львова.І до Луцька.Ага.Треба подолати потяг до Грома.
Роман відчуває,рефлексує,стимулює.Він є!

Мене призначили керувати спільнотою.Не знаю, я то витримаю, мала би більше вчитися, але таки справлюсь.Мабуть)Дайте мені ще в довантаження Грома. Але ні, краще не давайте - всю ніч снився, і снився страшно. Він був таааким могутнім!
А ще отой кутовий будинок, там Фрід, викрадені сумки та гаманці - випатрошені вже.
А перед тим снились мертві коти в полі. Окремі ще навіть помирали.Чому сняться такі сни???
Приходив Володимир Іванович, розповідав про те, що ніби знайшли Сергія Жука, готують до обміну.Наскільки то реально?Наскільки справді?
М.покликав приїхати.Набрав, сказав,чекає.Ввідну інфу всю дасть.Ага, його квартира
https://snctmua.com/ https://cherrytwins.com.ua/https://antiotel.ru/hotel/1

На диво - переконуюсь, що М. може робити дива.Неоднозначно.
Слова Т.стоять в голові, не дають рухатись нормально, аналізувати і мислити.Якщо йому ще скажу про Грома - взагалі не зрозуміє.Тут без варіантів.
В яку сторону рухатись?Вже хоч трошки ясно.
Не викручуючись - але маю поїхати до нього.Нехай на вечір.А як же інакше?
Я хочу бути з ним собою. Максимально собою, якою ніколи би не було з Громом, який би на все дивився незрозуміло.Знаю - відштовхнули обидвоє. Знаю - відштовхне. Зробить боляче.І ще не раз.Знаю.Витримаю.Як інакше?
Але все забуваю.
Вдихаю. Розумію, що ще попереду море дурниць.І що зроблю їх.
І вірші - на маркерній дошці... Дивна звичка.

... не спати, бути поряд - за кілометри, через кордони. Не разом - але поряд.Небо, мені ніколи не говорили таких слів.При тому, що кохає - кохає ж!!! - іншу. Але більше таки свої емоції. Але більше таки себе.Відкривається. Навіщо?Нема більше кому?
А сама розповіла і про тематичного воїна,і про Богдановича.І почула відповіді на свої питання. І навіть відкрилась про те, що зі мною було наприкінці весни.І що точно ж минуло.Адже минуло?)
Він не цікавиться сексом, йому не треба розмов, коли любить.
Він ніколи не полюбить таку, як я.
Клин клином поки не працює.
М.кличе.Ага,саме в ту квартиру.Як реагувати?Що там робитиму?Зароблятиму?Фарс.
Хочу знову в ніч.І в трубці чути голос.І знати,що побачимось.

Виявила беззаперечне, що квартира його.От тільки скидати чи ні?
Переїхали.Аж шкода.Це завжди стрес.Нема чим дихати.Особливості кабінету дають своє.Тепер один-єдиний ключ.Може би здавати його на вахту?Настрою нема від слова зовсім до роботи.Ніяк.Ховаюсь від людей.
Купідоню.
Отак просто і ненав'язливо.Особливо коли не просили.
Фестивальний регіон прорве - і все буде добре.І всі будуть задоволені.Цікаво, що буде далі? Чи справдяться прогнози тематичного воїна, що так жорстоко відкинув?
Прийшов стек.Приємно лежить в руці.Зручний, адаптований під одне - але знаєте, що і як)
Він хотів лише твої контакти, зрозумій то.А Богданович вже не має мети.Спокійно.Відпускай - як повітряну кульку.Па,кулько)

На імпульсі, на нерві, на одній струні, що залишилась на арфі... А як ще порівняти, коли раптом - так? А може то все задумалось і так вирішилось? Що ж... Най так і буде.
Дякую Грому, що гарно проігнорив.
Сорі, гайз, але таки егоцентризму вистачає.
Ігри. Ага, то лише ігри. Хто не грає - той програв.Хто насмілився - той вже переміг, переміг в першу чергу себе,переступив через страхи і переживання.
На виході отримуємо акуратне відшивання. Так лайтово і спокійно. А може то я загострено сприймаю реалля?І завіртуалюю?Він десь далеко,за пару кордонів.І йому там направду добре.Нащо було рватись на амбразуру)?
Спокійно.Все буде гаразд.Не вперше,не востаннє.
І Богдановичу теж привіт - великий,теплий...

Зберігайте спокій та чистіть кулемет.Що чистити, коли нема кулемета?Кавомашину?
Чому всі оті прогресивні і модні напрягають всякими штуками і включають мусічок в момент, коли їм щось треба?Невже не розуміють,що ота вся фальш аж так вчувається?Чи аж так наплювати на всіх,все,вся - крім їх самих?
Агресія.
Не подобається отой стан.
І отой милий смаглявий атовець зовсім випадково потрапив під руку, певно - образився.Треба буде попросити при нагоді вибачення.
Завтра знову переступати через закон.Нєоднократно... Неподобство. Розумію, що маєш фахову освіту,але не зловживай же!
Агресія.
Рооом, рятуй( Напиши,поговори,обійми словами.Згадаю очі з крапкою на райдужці.
...нічого не буде.Отримав вже СВОЄ.

Угода підписана, все як має бути.Не люблю таких змін, але що поробиш.На другому поверсі буде затишно і зручно. Буде.От побачиш.Тільки не буде можливості так танцювати. А МК будуть десь по музеях,школах,інших закладах.Не здаватись...
Не вірити нікому.Навіть собі.
Подорослішати.
Тиск.
Кава була явно зайва на голодний шлунок.
Треба забрати цукерки і помандрувати в сусіднє місто, поговорити про щось хороше.Може квіти купити би?
Місто,де колись ходила вуличками під руку з Томашем.
Місто,де цілувалась в парку і мліла.
Місто,де живе той, кого кохала і ... відпустила.Чи живе?Чи живий?
Не думай про червоне.
Вітер.Дощу не буде.
Розучилась співпереживати.
п.с. А юрист з букетом так і не покликав на каву