Dorianless

На одному із семінарів на прохання тренера намалювати своє майбутнє за 10 років зобразив високу вежу в лісі біля великої води. Звучить як нездійсненна ідея...
Але я вже живу у цій вежі, відгороджений від інших цегляною стіною. Мені подобається бути на самоті, і тривалу присутність інших поряд я терпіти не можу/не буду.
Стіна будувалась поступово, але лише зараз я спустився і побачив її збоку.
Які б почуття до когось я не відчував, але ця людина завжди буде по інший бій Стіни.

Відчуття переходу, яке супроводжує під час подолання фізичного простору, оманливо обіцяє зміни. Здається, наша гра дуже залежить від декорації, але, маючи сформований характер, ми перемальовуємо та пристосовуємо ці декорації під себе, повертаючись до вже сформованої моделі поведінки. Заїжджена фраза про неможливість втечі від себе, пояснена лінню, знаходить новий сенс та ключ до виходу. Урок третій.

За соседним столиком сидит мальчик и жадными глазами смотрит на мои бомжо-вафли. Наивный. Все равно мама не разрешит ему есть такую фигню, какую с легкостью перетравливает мой организм.

Життя під постійним пресингом новин - вкрай виснажлива штука. Начитався твітів про події в Туреччині, заснув на дві годинки - і при пробудженні було відчуття, ніби світ хитається прямо на очах, і в будь-яку мить може поринути у хаос. Не дуже приємне відчуття, і у людей менш кмітливих може виникнути бажання втекти і заховатись десь у лісі від всього цього.

Справедливість - це логічна похибка у спробі перенести у світ соціуму поняття балансу у природі. Людина, на відміну від решти біологічних видів, дуже вдало навчилась порушувати енергетичний баланс навколо себе. Добро перемагає зло лише тоді, якщо всі про це знають і вірять в це, хоча би підсвідомо. У цьому випадку справедливість спрацьовує завдяки теоремі Томаса. Або - існує лише в уяві суб'єкта завдяки хибній інтерпретації реальності та підміні понять (що, в принципі, і є одним із наслідків цієї теореми). Урок другий.

Все відбувається так, як і має відбуватись. Будь-які хвилювання нічого не змінюють та ні на що не впливають. Лише внутрішній спокій має значення. Це те, чого мене навчила Дорога. Урок перший.