Dorianless

Знову снилась М. Ми гуляли її містом, я вирішив взяти її за руку і зрадів, коли вона не стала її забирати. Ця емоційна залежність накочується хвилями.

Відчуття неймовірної радості та близькості від доторків до А. З першого дотику по тілу проходить струм. Всі інші люди відходять на задній план. Сподіваюсь, що так і має бути.

З якою ж швидкістю я змінюю емоційні захоплення!
Цього разу навіть не можу усвідомити, чому саме вона: ніби нічого незвичного, трохи підліткові рухи, стримані, але щирі прояви, непідробна радість життю. Ну і, звісно, глибокі темні очі та довге волосся.

Написав М., що вона не йде мені з голови. Цікаво, що вона мені на це відповість. Якщо відповість. Поки була вдень робота - не думав про це, але глибоко ввечері думки про різні дурниці б'ють у голову швидше. Хочу, щоб вона сказала, що думає про мене також. Але навіщо мені ця взаємність, що я буду з нею робити? Невже мені було недостатньо того, що вона відгукувалась на мій дотик без слів і прохань? Вся справа в его, правда?

слухаю Земфіру та згадую В.П., Одесу та Москву. Колись я був готовий піти за нею на край світу, виконати будь-яке її бажання. Ми щиро кохали одне одного так, як це тільки можливо у підлітковому віці. Якби не О.З., можливо, в нас могло би бути майбутнє. Цікаво, як би тоді на мене вплинула війна.

Вже давно не було такого, щоб не міг заснути, думаючи про когось. Цього разу це М. Так і підмиває їй написати і сказати це. Але досвід підказує, що я і так надто багато собі дозволив і вже перейшов межу.
Уявляю, як ми лежимо в ліжку і я гляджу її спину.
коли мене нарешті відпустить?

Кажуть, безвихідних ситуацій не буває, але коли ці виходи залежать не тільки від тебе, а й від іншої людини, то буває що тобі просто не лишають вибору окрім сродіватись, що все розрулиться саме по собі.

Пішов в офіс, хоча міг працювати з дому, а все через те, що не хотів весь день бути поруч зі своєю дівчиною. Вона до мене сексуально охолола, і це не надто приємне відчуття: знати, що кохана людина поруч і не хоче тебе. Краще сконцентруватись на роботі, бути беземоційним, щоб не думати принаймні про це.

Зайшов на сторінку коханця А., щоб відшукати прихованні послання до неї. Знайшов кілька речей, які були в нашому з нею просторі, але які вона також поділяла з ним. Спочатку - мій улюблений письменник, потім - пісня, яку вона слухала зі мною увесь вечір. Подумав, що не хочу читати далі - і закрив профіль. Як боротися з цим почуттям ревнощів щодо її емоційного простору? Очевидно, що мені хочеться більшої ексклюзивності наших стосунків. Але чи означає це, що я не впевнений в собі щодо того, чи любить вона мене, чи потрібен я їй? Ніколи так про себе не думав. Певно, це просто бажання володіти коханою людиною повністю, ревнощі, хоч я сам в цьому собі не зізнаюсь.

Поїхав з дому на кілька днів - і знову дивне відчуття, ніби А. тільки й чекала цієї нагоди, і в перший же вечір не відповідає в телеграмі. Єдина моя думка "Знову бачиться зі своїм коханцем, їм там добре і не до мене взагалі". Дивні думки, чому вони б взагалі мали з'являтись в моїй голові?

Останнім часом здається, що я недостатньо впевнений в собі, у тому, що мене можна любити. Хочу постійно чути це від А., кожні кілька годин шукаю підтверджень її любові до себе. Довго так тривати не може, і хоч їй зараз комфортно, я маю сказати, що мені боляче постійно думати, що вона з проводить час з іншим, цілуючи його, і так далі, поки мене немає вдома.

Вчора з А. мали чергову болючу розмову. Вона цього разу прямо сказала, що покине мене, якщо я і далі робитиму їй боляче. Це справедливо, хоч я жодного разу не робив цього зумисне. Ми різні, і не всі цінності в нас збігаються. Те, що між нами коїться останнім часом - це треш, а не стосунки. І я не дуже відчуваю всередині ресурс в них вкладатись.

А. цілий вечір не заходить у соц.мережі, і я знаю, що вона приємно проводить час з іншим. Звісно, мені сьогодні теж було добре, але все одно на душі кепсько, коли уявляю її в ліжку з іншим. Довбана уява.

Всерйоз починаю думати, що мені потрібна психологічна допомога.
Не думав, що відкриті стосунки - це так складно. По факту, це коли ти лежиш в ліжку поруч з коханою людиною, а вона тебе не хоче навіть поцілувати через те, що годину до того була з кимось ще. І це те, через що неможливо переступити, неможливо побороби. Можна лише прийняти. Це коли тобі кажуть "Якщо тобі не вистачає чогось в сексуальному плані - можеш компенсувати це з кимось ще". І ти лежиш, обіймаєш свою рідну людину - а якась частина тебе каже, що це фальш, і краще би її не торкатись взагалі.

Це максимально вибиває з колії...

Жахливий вечір. Чотири години витратив на те, аби поїхати, забрати шафу, привезти її на таксі, розвантажити, зібрати і встановити докупи, хоча нічого з цього ніколи раніше не робив - і у відповідь жодної вдячності, лише насмішки та незадоволення тим, який мотлох я притягнув у дім. Так, не найкращі меблі, але дістались безкоштовно, і я доклав зусиль, аби їх забрати. Робити щось далі мотивації - нуль.

Хіба що зі зла, щоб довести, що я здатний на більше.

На свідомому рівні я вважаю, що ревнощі мені не властиві. Але, тим не менш, я час від часу підколюю свою дівчину згадками про інших її хлопців. І навіть вчора, коли вона прийшла, я не зміг спокійно посидіти поряд, мусив піти в кімнату читати книгу, бо мовчання видавалось надто штучним. Певно, що моя тактика - це або замовчування всього, що в мені викликає дискомфорт, або саркастичні коментарі з цього приводу.

Думаю, що це не найкращим чином позначається на наших стосунках.

Мало що діє на свідомість настільки ж загрозливо, як спільний з коханою людиною простір, в якому пізно ввечері сидиш сам, у абсолютній темряві та тиші. Коли чекаєш, поки ця людина повернеться, а її все немає і немає. Хочеться ввімкнути хоча би музику, аби не так гостро відчувати власну самотність. В принципі, коли я жив сам, через це і намагався засинати під музику. Щоб не чути гулкої тиші самоти.

З приходом холодів загальний настрій на цьому порталі зменшується. Ну-ну.

Поки моя дівчина пішла гуляти з іншим хлопцем, лежу вдома і читаю. Десь за годину буду готувати вечерю і терпляче чекати на її повернення. В цьому є щось від самопожертви, але, в принципі, я почуваюсь досить спокійно. Їй це потрібно, і якщо з іншим вона зможе трохи розвіятись, то це піде на користь нам обом. З іншого боку, почуваю себе трохи самотньо через те, що я ніби нікому не потрібен, і сиджу вдома сам. Дивні відчуття покинутості та самозречення. Певно, я ними насолоджуюсь.

відчуття, ніби мене вичавили, скрутили - і лишили лежати в куточку. нікому більше такого не побажаю.
кляті емоційні гойдалки.

Дивно, але я аже надто вже хвилююсь перед першою зустріччю з дівчиною, з якою переписувались у телеграмі кілька тижнів. Прошерстив повністю її фейсбук, знайшов стільки спільних точок, скільки це взагалі можливо між двома людьми у великому місті, поголився та придумав детальний план зустрічі. Всередині передчуття цікавої історії, ніби це доля звела нас разом. Можливо, в мене нарешті з'явиться нормальна подруга не з мого звичного кола оточення.

Коли я зрештою припиню заміняти одних людей іншими? Зеленоокі дівчата з довгим русявим волоссям і розумним поглядом - скільки ця формула буде брати наді мною гору?

Познайомився з дівчиною, багато в чому схожу на мою колишню 10 років тому. Спіральність часу - зовсім не жарт.

Цікаво, що останнім часом шукаю собі когось, хто став би заміною Маші. Чого мені не вистачає у теперішніх стосунках, що мені потрібно ще? Моя дівчина - не менш гарна, розумна та життєствердна. Але чогось все-таки не вистачає, і ще й настільки, що доводиться сублімувати в зовсім інших людей.

Сьогодні вночі тримав за руку та обіймав С.
Нічого особливого, за відчуттями - звичайне людське тепло, якого часто так не вистачає. З іншого боку, мене навіть трохи надихнула невелика напруга між нами, те як вона уникає мого погляду і лише коли ніхто не бачить, дозволяє собі торкатись моєї руки. Видно, що їй приємно, що я звертаю на неї увагу, і всередині неї борються змішані почуття.
Задумався, чи вважаю неправильним те, що роблю, і зрозумів, що ні. Але черв'як сумніву все ж гризе зсередини. Злегка.

Ілюзії вкотре розбиваються об реальність. Наївно вважав, що можу відчутт близькість із 18-річною Л., але виявляється, що вона зовсім інакша. Ну і поділом мені. Не буду більше про це думати.

Спіймав себе на думці, що хочу сублімувати бажання близькості з Машою в спілкування зі схожою на неі дівчиною, і цілеспрямовано таку дівчину шукаю. Фє.