Dorianless

І тижня не минуло, як знову снилась М.

Я знову приїхав у її місто, пішов на концерт Жадана і Собак (думав про це нещодавно).
Але цього разу ми таки зустрілись, і вона обійняла мене так само міцно, як і завжди.
Таке тепле і справжнє відчуття, що я знову про неї думаю. Сподіваюсь, цього разу це не триватиме довго, і я зможу швидко перемкнутись.

З іншого боку, я дуже хочу просто її побачити. І все.

Вже другу ніч поспіль сняться інші місця та люди з минулого, які, як мені хочеться, зближуються зі мною. Вчора це була М, я приїхав у її місто, ми хотіли побачитись, але щось не давало.

А сьогодні снилось, що в мене вдома вписувалась група людей, і серед них була Л. зі школи, в яку я був закоханий. Ми спали обіймаючись, а на ранок вона гладила мене і поцілувала у вухо. Навіть цей прояв ніжності спровокував повернення моєї емоційної прив‘язаності до неї.

Приємні сни, але навіщо вони мені зараз?

Тепер лежу і думаю про цю дівчину...такою приємною була зустріч. Сподіваюсь, що це відчуття взаємне. Витримаю паузу в кілька днів — і перевірю.

Був сьогодні на зустрічі, яку в принципі можна назвати побаченням. Моя давня знайома з дуже схожим темпераментом, з якої я доволі багато речей можу дзеркалити. Інколи не вистачає саме такого типу спілкування з невеликою емоційною напругою.

Ми сиділи в барі, спілкувались на різні теми, а навколо веселились люди, співали веселі та дурні пісні...було відчуття, ніби я в сюжеті красивого фільму, де головні герої мають відігравати ролі цікавих співрозмовників. І в нас це виходило. Коли знаходиш багато спільного - то хочеться робити зв'язок ще більш інтенсивним.

Втім, не думаю, що в цієї історії може бути продовження.

Здається, тактика "прибери людину з поля своєї уваги та всіх соц.мереж" працює. Моя хвороблива прив'язаність потроху слабшає, знаходячи заміну у вигляді інших людей, на яких я фокусуюсь. Таке відчуття, ніби в мені багато емоційної та сексуальної енергії, і її потрібно просто на когось спрямовувати. І певно, що однієї людини для цього недостатньо.

Снились дуже гарні гори. Я приїхав у щось на кшталт дитячого табору, але був там ніби навіть не гостем, а випадковим відвідувачем, так, ніби викладачі цього табору відчували конкуренцію в моїй персоні.

А ввечері думав про О., про те, що писав їй колись і те, що між нами було. Дивна історія психофізичної близькості, в якої, здається, не могло бути шансів на продовження. Зараз вона заручена і навіть не в Україні, а я все ще відчуваю бажання бачити її поряд, говорити з нею і дивитись їй в очі. Не зважаючи на те, що моє особисте життя влаштоване. Дивне бажання, чи не так?

Снилось, що в мене з‘явилась старша коханка, в якої є своя сім‘я і все таке. Дивне відчуття.

Сьогодні вперше спілкувався з психотерапевтом щодо ситуації з М.
Не впевнений, що розклав все по поличкам, як хотів, а скоріше ще більше впевнився, що не хочу визначеності. Я хочу свободи від цієї історії. Можливо, краще взагалі про це не думати, і з часом воно все-таки згасне. Нас вже майже нічого не пов'язує, зрештою.

З інсайтів, які я для себе сьогодні виніс: я приймаю рішення, але відчуваю за нього провину, і не можу довести справу до кінця. Наприклад, ця історія з листом. Я би мав прямо поговорити з нею, але обрав половинчастий шлях уникання розмови. Ніби мені має бути соромно або ніяково за свої почуття. Можливо, і так. Чому б тоді я тричі не зміг їй про них зізнатися?

Несподівано написала М. Я думав, що вона скучила, а їй просто наснився поганий сон. Здавалося, що тут такого, але я думаю про це вже годину і не можу заспокоїтись. І думати про інше вже теж не виходить. Вийде лише, якщо зануритись у світ певної гри.

Здається, я на шляху до одужання від залежності від М. Заблокував появу постів з її сторінок у соціальних мережах, щоб навіть випадково не бачити її обличчя. І оскільки вона мені не пише - то між нами немає жодної комунікації.

Сподіваюсь, це допоможе.

Втім, відчуваю, що впадаю в іншу крайність та шукаю увагу з боку інших, часто навіть незнайомих мені людей, якщо відчуваю навіть простий контакт та увагу до себе з їх боку. Невже в мені справді дірка, що заповнюється емоційною прив'язаністю до інших?

Наівно було думати, що я забуду М. так швидко. Написав їй сьогодні, трохи поговорили - і накрило. Невже для того, щоб врятувати свій спокій, потрібно відрізати всі контакти? Окей, спробуємо.

Снилось одне з північних міст, куди я раніше кілька разів приїжджав. Цього разу я туди приїхав разом з А. у товаристві своїх друзів. Ми тусили на зйомній квартирі, все було добре. Серед інших людей була Е., вона так пильно дивилась на мене своїми величезними зеленими очима, що мені ставало аж не по собі.

Потім ми ходили по місту, і А. затримала поліція. Я спочатку думав втекти, а потім все ж пішов з нею до відділку. Не впевнений, чи у реальному житті я би зробив так само, враховуючи всі ризики та обставини. Але стресонув уві сні я знатно.

Намагаюсь більше концентруватись на роботі, щоб не думати про емоційну реальність.

Думаю, що для мого психічного здоров'я буде краще, якщо я відпишусь від М.у соцмережах. Навіть випадкові згадки та публікації тригерять. Все ще сподіваюсь відволікатись переглядом фото випадкових дівчат у тіндері, але на практиці це мало допомагає, тому що в жодній я не можу впізнати М.

На цьому фоні ще гірше сприймається відсутність нормального емоційного контакту з А. Ніби все добре, але ніби чогось не вистачає.

М. була в моєму місті і навіть не написала. Я би не мав нічого відчувати, але натомість не міг думати ні про що інше. Пройшов всі стадії прийняття, десятки уявних діалогів з нею та самим собою - та легше стало, лише коли вона поїхала. Дивно, як на свідомість діє фізична близькість тих, кого любиш. Це магніт.

я би мав це переосмислити та все-таки відпустити її. Навіщо шукати товариства людина, якщо це бажання невзаємне?

Поки вдень читав, все було добре. А як тільки психічна енергія звільняється - одразу думаю деструктивні думки. Ось зараз не можу заснути, бо в голові образ дівчини, з якою завтра побачусь. Навіщо я будую всі ці очікування та романтизую звичайні історії? Хочу все у своєму житті перетворити на Сюжет. Неприємно не мати влади над думками. Добре хоч, менше концентруюсь на М.

Схоже, що мені властивий один і той самий сценарій при знайомстві з вродливою дівчиною: я захоплююсь її образом та рисами зовнішності, намагнічую цей образ у своїй свідомості - і вуаля! - маємо психо-емоційну залежність, якої достатньо для творчості чи страждань. За якісь кілька місяців або при відсутності явних стимулів з її боку зв'язок слабшає, але ось така моя особливість сприйняття залишає мене беззахисним проти жінок з певним типом зовнішності.

Здається, у цьому році з'явиться трохи більше часу на читання. Давно час, бо встиг накупити 50+ книг, а прочитав з них лише кілька.

Зараз читаю невеликі есеї Сьюзен Зонтаг про видатних письменників та мислителів її часу. Особливо цікаво про Камю та Леві-Строса. Також у неї цікаві міркування про те, як трактування сюжету літературознавцями окупувало поле коментування та пояснення будь-якого твору. І справді, коли ми читаємо книгу, то думаємо у першу чергу "Про що це?", а не "Як це?" і "Що я відчуваю". Це легко зрозуміти, згадавши досвід читацьких щоденників та літературної критики у школі. "Головна думка твору" та інший булшіт. Варто звільнитись від цього тунельного сприйняття.

Знову снилась школа (чужа?) та однокласники, з якими ми ходили в похід містом(?!!), ночували в наметах в парку. Я трохи відстав від всіх, тому що заходив у приміщення школи купити пиріжки. Якийсь треш, і все одно дивно, що люди, з якими я вже 10-ліття не спілкуюсь, приходять в моє підсвідоме.

Як можна втратити людину, якщо вона ніколи не була твоєю?
Я так тримався за спілкування з М, що тепер мені страшно, що його більше не буде. Але вона мені ніколи перша і не писала, і не ініціювала контакту. Так, відгукувалась, коли я щось їй писав, але не більше. В мене є дзеркальні історії, я це мав би раніше зрозуміти. Що може бути гірше за таку нав‘язливість та непропорційність?
Сподіваюсь, я на шляху до емоційного одужання.

Після того, як я відправив М. лист, стало ніби легше. Тепер мені здається, що після прочитання ми припинимо спілкуватись взагалі, вона не відповість і почне мене уникати ще більше. Але якщо це допоможе мені її відпустити - хай буде так. Ця історія надто сильно мене емоційно виснажила.

Знову привиди минулого отримують наді мною владу.
Випадково побачив у максимально несподіваному місці дівчину, в яку був таємно закоханий років 15 тому, не пропускав можливості перетнутися з нею поглядом або привітатися. І ось вона поряд, я її впізнав, а вона мене – ні. І моя спроба розпочати діалог на фб нічого не дала. І тепер я думаю про неї днями та ночами. Нездорове захоплення недосяжною красою. Подібну владу наді мною отримує будь-хто з моїх крашів, варто лише їм опинитися поряд, на відстані руки. Таке відчуття, ніби я припиняю бути господарем своїх думок.

Написав М. лист, в якому описав свої почуття. Поки що не відправив, і думаю, що не зроблю цього взагалі. Я такий слабкодухий.

А ще вона мені сьогодні снилась. Ми випадково побачились на вулиці, вона була з іншими людьми, і крім випадкового погляду, нічого не було. Потім я писав їй у телеграмі уві сні, і вона навіть відповіла. Ілюзія зустрічей та спілкування. Несила терпіти, але як же добре бачити їі хоч так. Чекаю ночі у сподіванні зустрічі.

Не минає і дня, щоб я не думав про М. Скільки би в мене не було роботи, як би тяжко не відчувався час, в якийсь момент я ніби зависаю в повітрі - і згадую її. Коли це скінчиться?

Схоже, що мені знову потрібно вчити себе цілепокладанню. Нічого не хочеться, мало що можеться. І так минають дні, тижні, мімяці, роки. Невже це правда, що амбіції та бажання слабшають із віком?

Снився флірт з незнайомою дівчиною, через який я почував себе незручно. Хоча не мав би. Але це хороше відображення моєї потреби в нових емоційних зв‘язках.