Dorianless

Я люблю її плечі, її сміх та те, як уважно вона вміє слухати.

Не знаю, навіщо це роблю, але знову думаю про М, слухаю її голос, переглядаю фото і думаю написати. Поки ми не поговоримо - мене не відпустить…

Якщо я хочу бути цікавим іншим, як не парклоксально, слід сконцентруватися на собі. Зайнятись саморозвитком, більше читати та досліджувати нові теми. Люди захоплюються захопленими.

Я не буду цікавий таким як М, поки не почну втілювати цю ідею в життя.

Заснув із думкою, що хочу побачити М. Зрештою так і сталось. Я знову був у її місті та запросив на зустріч. Перші обійми стали проекцією моїх бажань і того, що я б хотів від неї почути. Нічого нового, нав‘язливість її образу в моїй свідомості лякає. Хочеться її обійняти в реальності так само, як і уві сні. Але навіщо? Що це дасть? Що далі? Хворобливі фантазії, не інакше.

«Бажання бачити її і не бачити - стрибає мов напруга в зіпсованій мережі».

Сьогодні бачився з Б.
Як і минулого разу, відчув невелику емоційну напругу між нами, але окрім поглядів це ніяк не проявляється. Певно, я би хотів між нами більшої близькості, але не впевнений, що це доречно.

Лишилось не так багато емоційних зв'язків, і свідомість чіпляється за будь-який спосіб їх поновити. Здається, що люди самі по собі не мають для мене такого значення, як можливість щось відчути. Я зрозумів. Моє життя до цього було наповнене аж надто яскравими досвідами, і відсутність їх зараз на контрасті дуже сильно б'є по психіці. Здається, я готовий на будь-які дурниці, аби щось ВІДЧУТИ. Все більше зусиль потрібно докласти аби дійти до цього крайнього стану забуття. Якби я не був собою, то почав би пити або вживати наркотики. Що завгодно, аби не нудьга.

Випадково натрапляю на фото М. у мережі, де вона сидить з книжкою на літній терасі кафе - і розумію, що найбільше за все хотів би опинитись поряд з нею, гладити її волосся та говорити дурниці. Дуже нав'язлива думка. Шанси позбавитись цієї прив'язаності наразі здаються дуже примарними.

Якщо звичайні люди на сайтах знайомств намагаються уникати тих, кого вже знають, я навпаки - шукаю контакту з тими людьми, до яких відчуваю/-вав симпатію, але не через різні обставини спілкування не стало інтенсивнішим. Ніби я навіть через роки чекаю підтверджень своєї привабливості/цікавості. За цим має стояти глобальна невпевненість в собі та оцінка себе очима інших. В будь-якому разі, це не класно.

Снились кілька сюжетів за раз, і через їх яскравість проспав довше ніж зазвичай.

1. Я опинився в заміському будинку в гостях у Б., з якою ми ніколи особливо близько і не спілкувались. Я все сподівався на близькість з нею, але вона давало чітко зрозуміти, що нічого не буде. Але це і зрозуміло.
2. В якомусь іншому будинку в нас була вечірка, на якій ми виявили, що на маленьку дівчинку наклали прокляття і тепер вона вбиває всіх навколо. В мене були магічні здібності, з допомогою яких я опирався її телекінезу, але загалом це було трохи стрьомно, тому що я намагався ще й врятувати інших.
3. Літав над полем, випавши з електрички. Щоб літати - доводилось докладати надзвичайні вольові зусилля. Норм.

Написав М. про свій сон, вона доволі тепло, але коротко відповіла, і я не зміг відчути контакту. І тепер замість цього відчуваю порожнечу в грудях, якусь обірваність діалогу. Але я сам же і збудував клітку з власних очікувань. Вона нічого мені не повинна. І все ж така одностороння динаміка спілкування неприємно пригнічує.

Освоюю інструмент адресного терапевтичного виписування. Після новорічного листа М. стало трохи легше, тепер написав ще І. та О. Якби замість цих думок пустити в голову продуктивні - я би звернув гори. Але емоційна реальність та попередні прив‘язаності для мене важливіші ніж те, що мене оточує зараз.

М. снилась мені. Я знову їздив у її місто, і ми навіть трохи подорожували в товаристві її подруги. Втім, вона уникала надмірної близькості, як і завжди.

Снилась якась дивна ситуація, коли моя дівчина на вечірці в мене вдома займалась сексом з хлопцем, який лежав у комоді (WTF?), а вона показувала, як їй добре. Змішані відчуття, але те, що такі речі мені часто приходять в голову - має наштовхувати на роздуми.

Останнім часом дратуюсь через різні її прояви, хоча ніби би вже мав звикнути за стільки часу. Але коли ви поруч 24/7, так чи інакше вилазять якісь речі, що дратують.

вперше за тривалий час сниться довгий та чіткий сон, в якому мене запрошує до себе в гості одна пара, далі ми залишаємось з дівчиною наодинці, лягаємо в ліжко дивитись серіал - і я починаю їі цілувати. Очевидність бекграунду трохи вибиває мене з коліі.

Прогулянка в лісі заспокоює психіку та дозволяє відволіктись. Як же добре бачити лінію горизонту та дихати чистим повітрям! Вже хочеться знову в гори.

Для мене у спілкуванні дуже важливо відчувати взаємний інтерес, тому що за наявності його лише з мого боку - вмикається захисний механізм у вигляді гордості.

Думаю про Б. кілька разів на добу.
+ не думаю про М
- знову нездорове захоплення.

Знову під час сексу думав про іншу, уявляв її замість тієї, з ким був. І найгірше те, що мені це сподобалось, я отримав задоволення. Бісові витіснення та фантазії...це ніколи не дасть мені спокою.

Тепер думаю про Б. Новий краш?

І тижня не минуло, як знову снилась М.

Я знову приїхав у її місто, пішов на концерт Жадана і Собак (думав про це нещодавно).
Але цього разу ми таки зустрілись, і вона обійняла мене так само міцно, як і завжди.
Таке тепле і справжнє відчуття, що я знову про неї думаю. Сподіваюсь, цього разу це не триватиме довго, і я зможу швидко перемкнутись.

З іншого боку, я дуже хочу просто її побачити. І все.

Вже другу ніч поспіль сняться інші місця та люди з минулого, які, як мені хочеться, зближуються зі мною. Вчора це була М, я приїхав у її місто, ми хотіли побачитись, але щось не давало.

А сьогодні снилось, що в мене вдома вписувалась група людей, і серед них була Л. зі школи, в яку я був закоханий. Ми спали обіймаючись, а на ранок вона гладила мене і поцілувала у вухо. Навіть цей прояв ніжності спровокував повернення моєї емоційної прив‘язаності до неї.

Приємні сни, але навіщо вони мені зараз?

Тепер лежу і думаю про цю дівчину...такою приємною була зустріч. Сподіваюсь, що це відчуття взаємне. Витримаю паузу в кілька днів — і перевірю.

Був сьогодні на зустрічі, яку в принципі можна назвати побаченням. Моя давня знайома з дуже схожим темпераментом, з якої я доволі багато речей можу дзеркалити. Інколи не вистачає саме такого типу спілкування з невеликою емоційною напругою.

Ми сиділи в барі, спілкувались на різні теми, а навколо веселились люди, співали веселі та дурні пісні...було відчуття, ніби я в сюжеті красивого фільму, де головні герої мають відігравати ролі цікавих співрозмовників. І в нас це виходило. Коли знаходиш багато спільного - то хочеться робити зв'язок ще більш інтенсивним.

Втім, не думаю, що в цієї історії може бути продовження.

Здається, тактика "прибери людину з поля своєї уваги та всіх соц.мереж" працює. Моя хвороблива прив'язаність потроху слабшає, знаходячи заміну у вигляді інших людей, на яких я фокусуюсь. Таке відчуття, ніби в мені багато емоційної та сексуальної енергії, і її потрібно просто на когось спрямовувати. І певно, що однієї людини для цього недостатньо.

Снились дуже гарні гори. Я приїхав у щось на кшталт дитячого табору, але був там ніби навіть не гостем, а випадковим відвідувачем, так, ніби викладачі цього табору відчували конкуренцію в моїй персоні.

А ввечері думав про О., про те, що писав їй колись і те, що між нами було. Дивна історія психофізичної близькості, в якої, здається, не могло бути шансів на продовження. Зараз вона заручена і навіть не в Україні, а я все ще відчуваю бажання бачити її поряд, говорити з нею і дивитись їй в очі. Не зважаючи на те, що моє особисте життя влаштоване. Дивне бажання, чи не так?

Снилось, що в мене з‘явилась старша коханка, в якої є своя сім‘я і все таке. Дивне відчуття.

Сьогодні вперше спілкувався з психотерапевтом щодо ситуації з М.
Не впевнений, що розклав все по поличкам, як хотів, а скоріше ще більше впевнився, що не хочу визначеності. Я хочу свободи від цієї історії. Можливо, краще взагалі про це не думати, і з часом воно все-таки згасне. Нас вже майже нічого не пов'язує, зрештою.

З інсайтів, які я для себе сьогодні виніс: я приймаю рішення, але відчуваю за нього провину, і не можу довести справу до кінця. Наприклад, ця історія з листом. Я би мав прямо поговорити з нею, але обрав половинчастий шлях уникання розмови. Ніби мені має бути соромно або ніяково за свої почуття. Можливо, і так. Чому б тоді я тричі не зміг їй про них зізнатися?