Dorianless

С нами с 15 июля 2016

"Різниця між нами у тому, що у виборі між спільнотою та тобою я завжди оберу тебе, а ти - спільноту".

Лишилося лише прийняти та поважати цей вибір. Оскільки я вже не відчуваю себе частиною спільноти, мені цей вибір навіть не доводиться робити. А ось тобі - так, і було б тупо вимагати від тебе зробити його на мою користь.

Один раз я вже не погодився задовольнятись тим, що маю, і тепер я маю навіть більше, ніж очікував би. Але я відчуваю, що той момент, коли мої бажання зіштовхнуться з реальністю, вже настав. Тепер слід знову стати йогом.

Любити означає бажати Іншому лише найкращого для нього. Це теж варто не забувати.

Де мій дзен, коли він так потрібен?

25 сентября 2021, 21:29

"Ти впізнаєш мене за усмішкою на обличчі, що з'явиться у той момент, коли я тебе розпізнаю".

Не знаю, як це працює, але як тільки я вмикаю відео від М., але просто читаю її повідомлення, на моєму обличчі розквітає дурнувата усмішка. Цього неможливо приховати або уникнути, як я не стараюсь. І за цією ознакою можна можна безпомилково викрити. Думаю, якщо запитаю у її подруг, то виявиться те ж саме.

Звичайно, це означає лише те, що нам подобається спілкуватись, і ми отримуємо від цього щире задоволення. Але ця думка може піти задалеко. Краще зупинитись тут.

23 сентября 2021, 19:49

Зрозумів, що не так боюсь близькості (близькість - це чудово, якщо з правильними людьми), як вразливості, яка так зазвичай із собою супроводжує. Боюсь здатись смішним та головне - непотрібним разом з усіма своїми емоціями та почуттями. Ось воно - те, що оберігає моя гордість - бажання не бути непотрібним.

Хороша знахідка, можна себе привітати.

22 сентября 2021, 20:40

Прокинувся з думкою про те, що коли мене від себе відштовхують, то в мені доволі сильно спрацьовує гордість. М. відхилила дві мої пропозиції поспіль, направлені на зближення, обравши інші пріоритетні для себе речі. В цей момент я дуже чітко відчув, що більше не хочу робити кроки назустріч і радше хочу віддалитися від неї, не писати, не ініціювати нічого.

Це той самий захисний механізм, який відповідає за формування контрзалежностей.

Також почав читати про dismissing attachment (зневажлива прив'язаність), пізніше прорефлексую, але здалось, що це трохи схоже на те, як я формую зв'язки (або радше уникаю певного типу зв'язків та те, що з ними роблю) з близькими людьми.

Хочу залишатися собою.

22 сентября 2021, 08:15

Порахував, що вже маю 6 текстів, присвячених М.
Так багато є лише в кількох людей в моєму житті, і всі - лишались зі мною назавжди.
Тож влаштовуйся, М., на нас чекає довга подорож моїм позасвідомим.

21 сентября 2021, 20:54

День без спілкування з М. здається порожнім, але слід трохи збільшити відстань, щоб не концентруватись лише на ній, інакше це мене знищить. Вочевидь, я схожий на залежного емоційно наркомана, якому потрібні її увага та час. Це майже клініка, з цим слід боротись. Ось я власне і борюсь, стримуючись від того, щоб їй написати.

Робота допомагає відволіктись лише частково. Фак.

21 сентября 2021, 14:56

Вчора бачився з Д., стало водночас і легше, і тяжче на душі. З одного боку, в нас кльовий контакт, і ми гарно провели час, я відчув що ми наповнюємо одне одного, плюс можна поділитись всіляким важливим, але з'явилось дивне відчуття зради стосовно М (з якою ми ані зустрічаємось, ані ще щось).

На фоні того, що М. знову починає фазу свідомого дистанціювання, це дуже непослідовна думка в моїй голові. Потрібно змінити до цього ставлення, інакше моєму емоційному світу п****.

Слід прийняти рішення віддалитись від неї настільки, наскільки вона сама це проектує. Дзеркалити - найкраще рішення. Чому ж я не можу себе так і поводити?

21 сентября 2021, 06:35

Вирішив сказати М., що не хочу їй нав'язуватись, вона відповіла, що їй комфортно, і мені трохи відлягло на душі. Страхи - це нефігова така річ, яка розбалансовує здавалось би раціональну поведінку.

І все ж мене не покидає відчуття, ніби мене в її просторі занадто багато. Ніби я хочу все більше і більше нічим не обгрунтованої уваги. І кожна хвиля такої уваги здається мені ніби вкраденою в її окремого життя. Звідки такі думки беруться?

За наступні два тижні запланував аж дві зустрічі. Одну - в її місті, одну - в моєму. В голові купа сумнівів щодо того, чи цього не забагато.

Чому так складно просто бути собою, впевненим та нормальним?

20 сентября 2021, 14:11

Ранок почався з чудового сексу, але думки все одно так чи інакше повертаються до М. Здається, я отримав рівно те, що хотів - її увагу, спілкування, час, який вона приділяє мені. Але фоново в думках завжди присутня тривожність щодо того, що все це - тимчасово і скоро зникне. Я дуже дорожу цим нашим спільним простором, втім, розумію, що енергія цієї системи з часом згасне. А що буде потім зі мною та нею - я не маю жодного уявлення...

Майже фізично відчуваю необхідність у її присутності. Спробую відволіктись читанням.

19 сентября 2021, 10:12

Провів тиждень в іншому місті, відчув якусь внутрішню радість, ніби на якийсь час став собою, але іншим собою. Увесь цей час ділився всім, що зі мною відбувалось, з М. Її стало дуже багато в моїх днях, і коли ми пів доби не спілкуємось - я вже починаю відчувати, що щось не так. Вона інколи пише мені сама, що знижує мій рівень переживань.

З іншого боку, я намагаюсь зрозуміти, наскільки етично - нав'язувати їй себе. Зрештою за будь-яких результатів цього експерименту їй може бути боляче. Але оскільки це буде колись, а не зараз, я на це не зважаю і насолоджуюсь нашим спілкуванням та плануванням найближчих зустрічей. Частина мене вважає себе через це поганцем, ніби я свідомо веду її у прірву.

18 сентября 2021, 22:15

Бачився сьогодні з П.Р.

Ось ця історія справді про те, як зв'язок з людиною не слабшає роками.
Ми чудово провели час, згадали все старе, синхронізувались в тому, де ми зараз.
Я зрозумів, що ми в чомусь досі дуже-дуже схожі. Я прагну спокою у всьому, вона частково також, але деяка її частина прагне і бурі, що виливається у не завжди екологічні стосунки.
Її погляд став трохи суворішим, ніж я пам'ятаю, але на дотик її тіло так само рідне, як і раніше. Вона дуже мило поцілувала мені у щічку на прощання, а після її обіймів так тепло і спокійно. На якусь мить я забув про весь інший світ. Існували лише ми.

Сподіваюсь, ми будемо спілкуватись трохи частіше.

11 сентября 2021, 18:38

Сьогодні вранці написала М. (інша, на щастя) і сказала, що нам не варто більше спілкуватись. Це дуже і дуже дивно в розрізі моїх цінностей. Ми знайомі вже два роки і регулярно бачились, робили якісь спільні символічні штуки. Був присутній невеликий флірт і напруга, але нічого такого. А ось на останній зустрічі вона сказала, що в неї є хлопець і все таке, а зараз написала, що їй некомфортно продовжувати зі мною бачитись через "романтичні вайби, погляди, розмови". Шкода, дуже шкода.

Я не знаю, що нею рухає, але я б так ніколи не зробив. Важливі для мене люди важливі завжди.

10 сентября 2021, 07:01

Відчуття, ніби все йде кудись не туди. Робота не дарує задоволення, я стаю все більшим нитиком, жаліюсь, не вдається відволіктись. Сиджу і єдине, чого я чекаю - це повідомлення від М. Я мав би відчувати полегшення, але, здається, стаю все більш залежним від спілкування з нею. Втім, такий інтенсивний період не може тривати довго. Поки що тримаюсь за цю думку і сподіваюсь, що мене відпустить.

А. дуже дивується відсутності ревнощів в мене до того, чим і з ким вона займається. А мені справді це не принципово, бо я впевнений в тому, що вона залишиться зі мною. Хай розважається і радіє життю, поки є така можливість.

09 сентября 2021, 10:26

Весь вечір обговорювали з М. соціоніку, і я зловив себе на думці, що чіпляюсь за можливість розповісти їй щось цікаве, щоб лише трохи надовше втримати її увагу. Вона відкрита до моїх думок, вислуховує їх, але водночас критично мислить. Це приємне поєднання.

Це спілкування тримає мене на плаву та проходить червоною ниткою крізь будні.

05 сентября 2021, 23:52

Щось мені підказує, що я перейшов точку неповернення у спілкуванні з М., коли вона почала відчувати свою потребу в мені. Я отримую більше уваги з її боку, ніж раніше, нам це спілкування приносить задоволення. Сьогодні ми взагалі розмовляли до третьої ночі, і лише втома змусила нас піти спати.

Вона сказала: "Ти дійдеш до точки де нічого не будеш до мене відчувати, а я дійду до точки невзаємності і припиню це". Така гарна математична модель стосунків, побудована на ідеї того, що я прагну спокою, а М. прагне відчувати себе живою. Десь на перетині нам буде чудово, а потім в нас не залишиться іншого вибору, як віддалитись.

все ще не знаю що про це думати, але я не хочу це припиняти. хочу бути.

05 сентября 2021, 00:21

Відчуваю, що з цим інтенсивним спілкуванням з М. я намагаюсь втекти від реальності, в якій моє життя вже сплановане. Я знаю, що нам не бути разом, але все ж на щось сподіваюсь. Ця думка намагається сховатись від мене, але я знову повертаюсь до неї. Який кінець цієї історії? Чого хочу я і чого хоче М.?

04 сентября 2021, 00:32

Сьогодні М. написала мені дивну та милу річ: "Мені не хочеться ігнорувати повідомлення, які ти мені пишеш". Невже я отримав те, що так давно хотів і через що відчував душевний неспокій - її увагу?

Яскравий приклад того, як дефіцит чогось створює надмірне бажання володіти саме об'єктом. А зараз, коли мені цього спілкування більш ніж достатньо, я не впевнений, що знаю, чим це закінчиться. Можливо, я переросту свої почуття найближчим часом.

02 сентября 2021, 21:03

Снились два сюжети:

1. Я знаходжусь на території якоїсь дачі, разом із сім'єю, що складається з мами та двох дітей мого віку. Хлопець ніби не звертає на мене уваги, а дівчина (що дуже дивно) лежить поруч напів оголена знизу. Потім в якийсь момент, коли мама йде відпочивати, вона лягає ближче і починає мене обіймати, а я починаю думати, наскільки це вкладається в мою морально-етичну систему. Найдивніше, що вона мені незнайома.

2. Знаходжусь у кімнаті гуртожитку тусимо в невеликій компанії, я, Настя К. і її (вже) чоловік. Я відчуваю між ними якусь напругу і незадоволення, що мене (несподівано) тішить. По прокиданню я подумав, що це підло та дуже егоїстично.

01 сентября 2021, 06:28

Душевний спокій прийшов разом із купою роботи, від якою нікуди не дітись, і надлишковим спілкуванням з М. Сьогодні я порадив їй фільм, і вона його одразу подивилась. Сказала, що її улюблений - це Little Miss Sunshine. Цікавий вибір.

Ці потреби ніби закриваю, але, звичайно ж, вилазить щось інше. Ну що ж, будемо розв'язувати проблеми по мірі їх виникнення.

31 августа 2021, 22:30

Вчора ввечері запостив текст, присвячений М., і вона через кілька годин мені відписала. Можна сказати, я спровокував її на розмову. Але хай навіть так. Ми годину записували одне одному відеоповідомлення. до мене повернулось відчуття спокою та зв'язку. Правда, М. так само уникає теми емоцій. Я остаточно впевнився, що вона не хоче про це і думати. Можливо, сподівається, що моє захоплення нею минеться і ми знову будемо друзями. Не те щоб це було неможливо, звісно.

Сьогоднішній день минув так само спокійно, мене вже не штормить, і я навіть можу працювати. Приємно повернути контроль над своєю психікою.

30 августа 2021, 16:55

Мабуть, дивно спостерігати за успішною людиною, яку поплавило на закоханість. Я абсолютно не продуктивний на робочому місці, не хочу займатись нічим інакшим, аніж думками про об'єкт закоханості. Максимальна ірраціональність.

29 августа 2021, 19:33

Вже два дні не спілкуюсь з М., а здається, що минула ціла вічність. Стримуюсь, аби не писати їй. Потрібно якось тримати себе під контролем. Бо якщо наступний тиждень буде такий самий як і попередній, я довго не протягну.

29 августа 2021, 17:11

Мій інсайт дня: емоції з'являються та минають, воля, рішення та домовленості - ось що залишається.

Довго вчора говорив з А. про наше майбутнє. І я розумію, хоча те, що я відчуваю до М. зараз, виглядає як величезна гора емоцій, з часом вона трансформується в щось інше, менш деструктивне, як було з усіма іншими моїми закоханостями.

Нарешті хоча б якась позитивна думка. Сподіваюсь, вона закріпиться у свідомості.

29 августа 2021, 09:20

Єдина причина привабливості для мене М. - це її схожість на дівчину, в яку я був закоханий 12 років тому. Пам'ятаю, як у 2016 я зустрівся з нею і з жахом зрозумів, що все ще ірраціонально у неї закоханий. Якби вона попросила залишитися з нею - я б знайшов спосіб залишитись, не зважаючи на всі інші обставини.

Тепер схожий магнетичний ефект викликає в мене близькість з М. Якщо це буде повторюватись і з іншими людьми - це поганий знак. Слід подумати, як з цим працювати.

28 августа 2021, 23:33

Прокинувся знову з думками про М. Бачив у її сторіз, що вона планувала вчора ввечері йти на побачення, і дуже несподівано для себе приревнував. Коли я встиг її емоційно привласнити? Те, що виробляє зараз моя психіка, зводить мене з розуму.

Не буду їй писати, аж поки вона не напише сама. Подивимось, коли це станеться.

28 августа 2021, 06:46

Зарегистрироваться


или

Что говорят пользователи Фрагментера

Психолог говорит, что я двойственна во всем. Фрагментер - это точное отражение данного высказывания. Тебя все видят, но ты инкогнито; ты ждёшь одобрения, но оно не придёт. Ты хочешь внимания, но о нем здесь также не узнать. Здорово!
satesate

Только сегодня узнала о фрагментере и создала аккаунт. Хочу признать, сайт действительно интересный и не обычный. Идея то, что нужно. Как же нравится эта анонимность!
Fikus

Так нравится читать записи участников, здесь гораздо искреннее, чем в любой соц сети.
Дынька

Забавная идея - вести онлайн-дневник, который могут читать все и в тоже время никто.
Daryel'

Фрагментер сильно нравится, появилась доп мотивация меняться - это большая разница, писать только себе в блокнот и писать в общий доступ

фрагментер прикольный - уже несколько раз появлялись мысли о том, с чего я такой депрессивный и почему я таким стал
Туле 🌱

Офигеть, сколько я потеряла, пока не писала в !F. Была куча мыслей, эмоций, а все оно будто потерялось и я даже не могу связно сказать, как прошли эти дни пропущеных записей.

фрагментер - самое клевое что со мной произошло в этом году!
Aart 🐦

Мне сильно нравится, что на !F никто не комментирует, есть впечатление, что я пишу это для себя, уменьшается озабоченность тем, что сообщение будет оценено.
!ХуеРы